Постанова № 20240490, 17.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7534/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Максименка А.Ю.,

представника відповідача - Шкуринського І.В.,

представника третьої особи - Нечипоренка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, третя особа: ДП "Кременчуцьке лісове господарство"про визнання протиправними та скасування приписів, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод")15 вересня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області (далі по тексту - відповідач)про визнання протиправними та скасування приписів № 30 від 15.03.2011 року та № 50 від 15.04.2011 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач, зазначив, що оскаржувані приписи винесено з порушенням вимог законодавства, а тому вони є протиправними та підлягають скасуванню.

Представник позивача в судових засіданнях позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві, додаткових поясненнях до позову (а.с. 3-7, 128-131).

Представник відповідача в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував з підстав порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій". Зазначав, що при проведенні перевірки дотримання позивачем вимог земельного законодавства державний інспектор діяв у чіткій відповідності до вимог чинного законодавства України, а відтак оскаржувані приписи винесено на підставі та у межах повноважень Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 19.09.2011 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача залучено Державне підприємство "Кременчуцьке лісове господарство" (далі по тексту - третя особа, ДП "Кременчуцьке лісове господарство") (а.с. 27-28).

Представник третьої особи в судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях просив відмовити у задоволенні позову вказуючи на порушення позивачем вимог земельного законодавства України (а.с. 92-94).

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Відкрите акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради народних депутатів 13.03.1995 року, свідоцтво про державну реєстрацію субєкта підприємницької діяльності № 05756783 (а.с. 64).

У звязку з законодавчими змінами товариство перейменоване у Публічне акціонерне товариство "Кременчуцький сталеливарний завод", про що 23.02.2011 року виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи серії А01 № 360709 (а.с. 24).

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що протягом 2002 - 2011 років відповідно до укладених з Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області договорів оренди земельних ділянок ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" здійснювало розміщення промислових відходів (шлаки газоочисних установок, пил металево-абразивний, відходи від зачищення залізничних колій, відходи від зачищення вагонів, суміші формувальні відпрацьовані, шлаки плавки чавуну) на земельній ділянці загальною площею 11,87 га - в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

Полтавським міжрайонним природоохоронним прокурором 12.03.2011 року на адресу Головного управління Держкомзему у Полтавській області надіслано вимогу про проведення розрахунку збитків завданих державі внаслідок самовільного розміщення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відходів ливарного виробництва на земельній ділянці 2,05 га, що розміщена в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" (а.с. 135).

Головним управлінням Держкомзему у Полтавській області 14.03.2011 року за № 05-01/1050 на імя старшого державного інспектора з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухи М.О. видано доручення про проведення позапланової перевірки фактів, викладених у вимозі Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора від 12.03.2011 року (а.с. 136).

На виконання зазначеного доручення старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року у відповідності до вимог ст. ст. 6, 10 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" проведено позапланову перевірку з питань дотримання ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог земельного законодавства.

Перевіркою встановлено порушення позивачем вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій" в частині самовільного зайняття земельної ділянки площею 2,05 га, що знаходиться на території ДП "Кременчуцьке лісове господарство" в урочищі "Широке", квартал 16 Крюківського лісництва.

За результатами перевірки складено акт від 15.03.2011 року, що підписаний уповноваженою особою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 із запереченням, копію акта перевірки вручено гр. ОСОБА_5 під підпис (а.с. 115).

На підставі висновків даного акта перевірки старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року складено протокол про адміністративне правопорушення КМ № 0000021, передбачене ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (а.с. 116).

Постановою про накладення адміністративного стягнення від 15.03.2011 року № 21 гр. ОСОБА_5 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн. (а.с. 118).

Судом встановлено, що вказана постанова гр. ОСОБА_5 у визначені законодавством строк та порядок не оскаржувалася, штраф в сумі 850 грн. добровільно сплачено 01.04.2011 року, що підтверджується копією квитанції № 23 (а.с. 113).

Також, в рамках проведення перевірки старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. складено акт обстеження земельної ділянки № 9 від 15.03.2011 року, в якому вказано на самовільне зайняття ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" земельної ділянки площею 2,05 га (а.с. 111).

На підставі даних перевірки складено розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки, відповідно до якого розмір такої шкоди визначено в сумі 23 003 грн. 65 коп. (а.с. 112). Дана сума сплачена позивачем у повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням № 4391 від 31.03.2011 року (а.с. 110).

Крім того, старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.03.2011 року видано припис № 30, відповідно до якого зобовязано позивача в місячний термін усунути порушення земельного законодавства за межами с. Білецьківка Кременчуцького району Полтавської області на площі 2,05 га (а.с. 117).

Зазначений припис підписано із запереченням, копію його вручено інженеру технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5

15.04.2011 року старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. в присутності інженера з технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 проведено планову перевірку з питання виконання позивачем умов припису № 30 від 15.03.2011 року (а.с. 105).

Перевіркою встановлено та зафіксовано у акті перевірки від 15.04.2011 року, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" умови припису № 30 від 15.03.2011 року не виконано, порушення земельного законодавства - не усунуто (а.с. 105).

За невиконання умов припису № 30 від 15.03.2011 року, що є порушенням ст. 188-5 КУпАП, на посадову особу позивача - інженера з технагляду І категорії ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" ОСОБА_5 постановою № 42 від 15.04.2011 року накладено штраф в сумі 340 грн. (а.с. 106, 108).

Вказана постанова гр. ОСОБА_5 у встановлені законодавством строк та порядку не оскаржувалася, штраф в сумі 340 грн. добровільно сплачено 26.04.2011 року, що підтверджується копією квитанції № 4 (а.с. 103).

Окрім вищевикладеного, старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. 15.04.2011 року видано припис № 50, відповідно до якого позивача повторно зобовязано в місячний термін усунути порушення земельного законодавства (а.с. 107).

Даний припис підписано уповноваженою особою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" - інженером з технагляду І категорії ОСОБА_5 без заперечень, копію припису вручено зазначеній особі.

Не погодившись з вказаними приписами, вважаючи їх необґрунтованими та протиправними позивач звернувся до суду з вимогою про їх скасування.

Надаючи правову оцінку оскаржуваним приписам Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області № 30 від 15.03.2011 року та № 50 від 15.04.2011 року слід зазначити наступне.

Правові, економічні та соціальні основи організації здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначено Законом України "Про державний контроль за використанням та охороною земель" від 19.06.2003 року № 963-IV (далі по тексту - Закон № 963-IV).

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель здійснює спеціально уповноважений орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України із земельних ресурсів, затвердженого постановою КМ України від 19.03.2008 року № 224 державний комітет із земельних ресурсів (Держкомзем) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держкомзем забезпечує реалізацію державної політики та управління у сфері регулювання земельних відносин, використання, відтворення, охорони та проведення моніторингу земель, ведення державного земельного кадастру, провадження топографо-геодезичної та картографічної діяльності, а також міжгалузеву координацію та державне регулювання у сфері встановлення меж області, району, міста, району в місті, села і селища.

Пунктом сьомим вказаного Положення визначено, що Держкомзем здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, районах, містах, а також через міськрайонні, міжміські, міжрайонні територіальні органи і затверджує положення про них.

В силу п. 1 Положення про управління (відділ) Держкомзему в районі, затвердженого наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 17.06.2008 року № 123 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 10 липня 2008 року за № 625/15316 управління (відділ) Держкомзему в районі є територіальним органом Держкомзему, підзвітним та підконтрольним Держкомзему та відповідно Республіканському комітету із земельних ресурсів Автономної Республіки Крим, головному управлінню Держкомзему в області.

Пунктом третім зазначеного Положення визначено, що одним з основних завдань управління (відділу) є здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

Таким чином, Відділ Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області є спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів, до основних завдань якого відноситься, зокрема, здійснення державного контролю за використанням та охороною земель.

У відповідності до пп. "а" ч. 1 ст. 6 Закону № 963-IV до повноважень спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у сфері державного контролю за використанням та охороною земель належить здійснення державного контролю за використанням та охороною земель у частині додержання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами вимог земельного законодавства України та встановленого порядку набуття і реалізації права на землю.

За змістом ст. 9 Закону № 963-IV державний контроль за використанням та охороною земель, дотриманням вимог законодавства України про охорону земель і моніторинг ґрунтів здійснюються шляхом, зокрема, проведення перевірок.

Порядком планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель, що затверджений наказом Держкомзему від 12.12.2003 року № 312 та зареєстрований у Міністерстві юстиції України 25 грудня 2003 року за № 1223/8544, передбачено право інспекційних органів Держкомзему на проведення планових, позапланових та оперативних перевірок.

При цьому, відповідно до пп. 3.2 п. 3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель позаплановою перевіркою є перевірка, яка не передбачена планом роботи відповідного інспекційного органу Держкомзему. У разі неможливості своєчасного повідомлення юридичних і фізичних осіб про проведення позапланової перевірки (обмежені строки на її проведення тощо), вона проводиться без попереднього їх повідомлення, незалежно від кількості раніше проведених перевірок, за наявності таких обставин: отримання доручення від Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, органів прокуратури, місцевих органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування та Держземінспекції; за наявності інформації щодо самовільного зайняття земельної ділянки та використання її без правовстановлюючих документів.

Таким чином, оскільки позапланову перевірку ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питань дотримання вимог земельного законодавства 15.03.2011 року проведено на виконання вимоги Полтавського міжрайонного природоохоронного прокурора від 12.03.2011 року, що отримана Відділом Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області 14.03.2011 року та за наявності інформації про самовільне зайняття позивачем земельної ділянки, суд відхиляє доводи представника позивача щодо неправомірності проведення такої перевірки у звязку з неповідомленням товариства про її проведення як безпідставні.

Посилання позивача на те, що гр. ОСОБА_5, за участю якого проводилася перевірка, не є уповноваженою особою товариства судом оцінюються критично з огляду на те, що відповідно до наказу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 12 від 06.01.2011 року "Про призначення відповідальних за дотриманням меж відвалів", копія якого міститься в матеріалах адміністративної справи (а.с. 98), гр. ОСОБА_5 - інженера з технагляду - призначено відповідальним по ВКС за дотриманням меж відвалів площею 7,4 га та 4,47 га з щотижневим контролем на 2011 рік (а.с. 102).

Як слідує з матеріалів адміністративної справи, в ході проведення перевірки посадовою особою відповідача виявлено факт порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій".

Так, ст. 124 Земельного кодексу України визначено порядок передачі земельних ділянок в оренду.

Частиною першою вказаної статті передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Відповідно до ч. 4 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем. Підставою для укладення договору оренди може бути цивільно-правовий договір про відчуження права оренди.

З матеріалів адміністративної справи та пояснень представників сторін судом встановлено, що між Кременчуцькою районною державною адміністрацією Полтавської області та Відкритим акціонерним товариством "Кременчуцький сталеливарний завод", правонаступником якого є ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод", 21.03.2003 року укладено договір оренди земельної ділянки площею 7,4 га, що розташована на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області (а.с. 35-39).

За змістом п. 2.1. Договору земельна ділянка передається в оренду з метою несільськогосподарського використання під складування відходів виробництва.

Пунктом 3.2. Договору, зокрема, передбачено, що Орендар зобовязаний використовувати орендовану земельну ділянку відповідно до мети, визначеної у п. 2.1. цього договору, дотримуватись при цьому вимог чинного земельного і екологічного законодавства, державних і місцевих стандартів, норм і правил щодо використання землі; враховувати при використанні земельної ділянки права третіх осіб, набуті відповідно до закону і цього договору (а.с. 37).

Суд зазначає, що позаплановою перевіркою позивача з питань дотримання вимог земельного законодавства встановлено факт самовільного зайняття останнім земельної ділянки площею 2,05 га, на яку у ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" відсутні дозвільні документи, перелік яких визначено, зокрема, ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій".

Даний факт підтверджується матеріалами перевірки, зокрема, схемою розташування існуючих відвалів ливарного виробництва ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області з відображенням меж відведених для зазначених цілей земельних ділянок (а.с. 138).

Згідно зі ст. 1 Закону № 963-IV самовільне зайняття земельної ділянки - будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

Суд наголошує на тому, що позивачем в ході судового розгляду справи не надано доказів наявності у останнього дозвільних документів на право розміщення відходів на земельній ділянці площею 2,05 га, що розташована в урочищі "Широке" квартал 16 Крюківського лісництва ДП "Кременчуцьке лісове господарство" на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області.

З огляду на вищезазначене, суд погоджується з твердженнями відповідача про порушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог ст. ст. 124, 125 Земельного кодексу України, ст. ст. 20, 25 Закону України "Про землеустрій" в частині самовільного зайняття вищезгаданої земельної ділянки.

За змістом ст. 10 Закону № 963-IVдержавні інспектори у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель мають право:

- безперешкодно обстежувати в установленому законодавством порядку земельні ділянки, що перебувають у власності та користуванні юридичних і фізичних осіб, перевіряти документи щодо використання та охорони земель;

- давати обов'язкові для виконання вказівки (приписи) з питань використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства України про охорону земель відповідно до їх повноважень, а також про зобов'язання приведення земельної ділянки у попередній стан у випадках, установлених законом, за рахунок особи, яка вчинила відповідне правопорушення, з відшкодуванням завданих власнику земельної ділянки збитків;

- складати акти перевірок чи протоколи про адміністративні правопорушення у сфері використання та охорони земель і дотримання вимог законодавства про охорону земель та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, а також подавати в установленому законодавством України порядку до відповідних органів матеріали перевірок щодо притягнення винних осіб до відповідальності.

Відповідно до пп. 6.2 п. 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель з метою усунення наслідків виявленого порушення державний інспектор видає особі, яка скоїла правопорушення, припис про їх усунення. Термін усунення наслідків правопорушення встановлюється державним інспектором, але не більше 30-денного строку.

Відтак, суд дійшов висновку, що старшим державним інспектором з контролю використання та охорони земель в Кременчуцькому районі Полтавської області Пухою М.О. правомірно, в межах наданих йому повноважень видано припис № 30 від 15.03.2011 року з вимогою до ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" усунути порушення земельного законодавства за межами с. Білецьківка на площі 2,05 га.

Посилання позивача на те, що в приписі державним інспектором не встановлено порядок усунення виявлених порушень судом оцінюються критично з огляду на те, що чинне законодавство не містить вимоги щодо зазначення у приписі про усунення порушень земельного законодавства порядку його виконання.

Підпунктом 6.4 пункту 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель визначено, що у разі невиконання особою, яка допустила порушення земельного законодавства, припису протягом указаного в ньому строку, державний інспектор складає протокол про адміністративне правопорушення (за невиконання припису) за статтею 1885 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Статтею 185-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення встановлено, що невиконання законних розпоряджень чи приписів, інших законних вимог посадових осіб органів, які здійснюють державний контроль у галузі охорони навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів, радіаційної безпеки або охорону природних ресурсів, ненадання їм необхідної інформації або надання неправдивої інформації, вчинення інших перешкод для виконання покладених на них обов'язків тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від дев'яти до п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'ятнадцяти до сорока п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Як зазначалося судом вище, за невиконання припису Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області № 30 від 15.03.2011 року на посадову особу позивача - інженера з технагляду ОСОБА_5 накладено штраф в розмірі 340 грн.

В силу пп. 6.4 п. 6 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель з метою усунення наслідків правопорушення державний інспектор повторно видає припис про припинення правопорушення чи усунення його наслідків та встановлює строк його виконання, але не більше 30-денного строку.

Таким чином, оскільки перевіркою ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з питання виконання умов припису від 15.03.2011 року № 30 встановлено, що товариством припис у визначений для його виконання строк не виконано, відповідачем правомірно повторно видано припис про усунення порушень вимог земельного законодавства від 15.04.2011 року № 50.

Посилання позивача на те, що протягом 2005 - 2010 років товариством розміщено значно менше відходів, ніж визначено дозволами на розміщення відходів та лімітами на утворення та розміщення відходів на відповідні роки не спростовують факту розміщення таких відходів поза межами земельної ділянки, що орендована ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" з даною метою.

Доводи позивача про те, що в порушення п. 6.3 Порядку планування та проведення перевірок з питань здійснення державного контролю за використанням та охороною земель приписи не надіслано керівнику юридичної особи судом оцінюються критично з огляду на те, що такі приписи вручено уповноваженій особі товариства, а саме інженеру з технагляду ОСОБА_5, на якого відповідно до наказу ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" № 12 від 06.01.2011 року покладено обовязок щодо дотримання меж відвалів.

Окрім вищезазначеного, суд бере до уваги той факт, що уповноваженою особою позивача - інженером з технагляду ОСОБА_5, до посадових обовязків якого віднесено контроль за дотриманням меж відвалів, постанова про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, в установленому законодавством порядку не оскаржувалася, штраф в сумі 850 грн. даною особою сплачено добровільно, а відтак гр. ОСОБА_5 вину у вчиненому правопорушенні визнав.

Також, суд наголошує на тому, що ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" в добровільному порядку сплачено суму збитків в розмірі 23003 грн. 65 коп., яка визначена як шкода заподіяна внаслідок самовільного зайняття позивачем земельної ділянки на території Білецьківської сільської ради Кременчуцького району Полтавської області площею 2,05 га.

Дані дії позивача свідчать про визнання останнім наявності правопорушення ПАТ "Кременчуцький сталеливарний завод" вимог земельного законодавства в частині самовільного зайняття вищевказаної земельної ділянки.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийняття ним спірних приписів. Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Відділом Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

За наведених обставин, суд дійшов висновку, що відповідач приймаючи оскаржувані приписи діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження йому надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7-11, 69-71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Кременчуцький сталеливарний завод"до Відділу Держкомзему у Кременчуцькому районі Полтавської області, третя особа: ДП "Кременчуцьке лісове господарство"про визнання протиправними та скасування приписів відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба