Постанова № 202404, 16.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

16.10.06 Справа № 10/496н-ад.

Судова колегія у складі головуючого Мінської Т.М., суддів Рябцевої О.В., Ворожцова А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "Ексімтрейд", м. Алчевськ

до Алчевської об’єднаної державної податкової інспекції

про визнання податкового повідомлення –рішення недійсним

Представники сторін:

від позивача - Ірклієвський С.В. - директор,

від відповідача - Сиволобова І.І. (дов. № 2987/10 від 03.10.06.);

Прокурор –Гришина Т.А.

На підставі ст. 60 Кодексу адміністративного судочинства України 03.10.2006. у справу вступив прокурор Луганської області з метою захисту інтересів держави.

До 14.08.2006. справа слухалась одноособово суддею Мінською Т.М. 14.08.2006. розпорядженням заступника голови господарського суду Луганської області Воронько В.Д. згідно ст. 24 Закону України «Про судоустрій», п. 2 ст. 24 Кодексу адміністративного судочинства України для розгляду даної справи призначено судову колегію у складі головуючого –Мінської Т.М., суддів –Рябцевої О.В., Ворожцова А.Г.

Згідно з п. 2-1 Прикінцевих і перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України не здійснювалась звукова фіксація судового процесу за клопотанням сторін.

Суть спору: позивачем заявлена вимога про визнання податкового повідомлення –рішення Алчевської ОДПІ № 0000202301/3 від 27.05.2006р. в частині визначення податкового зобов’язання з ПДВ у сумі 374692 грн. 50 коп. з урахуванням фінансових санкцій, недійсним.

Заявою від 03.08.2006. позивач уточнив позовні вимоги і просить визнати недійсним податкове повідомлення –рішення Алчевської ОДПІ № 0000202301/3 від 17.05.2006р. про визначення податкових зобов’язань з ПДВ в загальній сумі 374692 грн. 50 коп., в тому числі: по основному платежу - 249795 грн. , по штрафних санкціях - 124897 грн. 50 коп.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 02.08.2006р. № 24198/10 заперечує проти позову та просить у задоволені позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, додатково надані документи, вислухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

Алчевською ОДПІ на підставі акту перевірки № 1318/231-24197025 від 16.12.2005. та рішення про результати розгляду повторної скарги № 8723/7/25-0115 від 10.05.2006. прийнято податкове повідомлення –рішення від 17.05.2006. № 0000202301/3, яким Товариству з обмеженою відповідальністю «Ексімтрейд» визначено сум податкового зобов’язання з ПДВ в розмірі 374692 грн. 50 коп., з них: по основному платежу - 249795 грн., по штрафних санкціях - 124897 грн. 50 коп.

Висновок в акті перевірки № 1318/231-24197025 від 16.12.2005., на підставі якого прийнято оспорюване рішення:

Встановлені порушення пункту 1.8. ст.1, підпункту 7.2.3. пункту 7.2., підпункту 7.4.1., підпункту 7.4.5. пункту 7.4., підпункту 7.5.1. пункту 7.5., підпункту 7.7.5. пункту 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» п. 19 ст. 1, ст. 9 Бюджетного Кодексу України в результаті чого ТОВ «Ексімтрейд»занижено податок на додану вартість за жовтень 2002 року на 763 600 грн.

В акті перевірки з приводу порушення викладено наступне:

ТОВ «Ексімтрейд» віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 763 600 грн. по операціям придбання товарів від ТОВ «ІнБіКо»по декларації за жовтень 2002 року, по якій заявлено відшкодування ПДВ. Зустрічною перевіркою встановлено, що ТОВ «ІнБіКо»не є виробником проданих товарів, а придбав їх від ТОВ «Ера-Транс-2000». ТОВ «Ера-Транс-2000» податкової звітності не надає, останній звіт подано за квітень 2001 року.

Щодо детального аналізу вказаних господарських операцій даний акт перевірки містить посилання на попередню позапланову виїзну перевірку, за результатами якої складено акт № 1162/231-24197025 від 16.11.2005.

В даному акті перевірки з приводу досліджуваних операцій вказано, що згідно угоди № 46а/031-02 від 01.10.2002. між ТОВ «ІнБіКо»і ТОВ «Ексімтрейд» за податковою накладною № 1828 від 17.10.2002. ТОВ «ІнБіКо» поставило ТОВ «Ексімтрейд» товарно –матеріальні цінності на суму 4 581 600 грн. (в т. ч. ПДВ –763 600 грн.), а саме: 11 редукторів, 36 балок з’єднувальних, 24 вагони, 18 полувагонів. Розрахунки з ТОВ «ІнБіКо» за отримані товари ТОВ «Ексімтрейд» провело шляхом передачі простого векселя № 643045800863 (векселедавець ТОВ «ІнБіКо») на суму 4131595,09 грн. актом прийомо-передачі векселя № 6 від 19.12.2002.

ТОВ «ІнБіКо»придбало вказаний товар від ТОВ «Ера-Транс-2000»згідно договору купівлі –продажу № 9/034-02 від 16.10.2002. за податковими накладними № 92 від 16.10.2002. і № 93 від 16.10.2002. Розрахунок з ТОВ «Ера-Транс-2000» за отриманий товар проведено шляхом передачі простого векселя № 643045800863 на суму 4131595,09 грн. та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (згода про проведення заліку від 29.10.2002. на суму 450004 грн. 91 коп. В акті зазначено, що до часу проведення перевірки вексель № 643045800863 до сплати не пред’явлений і не погашений.

Позивач вважає, що висновки перевірки і оспорюване податкове повідомлення рішення не відповідає вимогам Закону про ПДВ, оскільки позивачем віднесено до складу податкового кредиту суму ПДВ в розмірі 763 600 грн. по операціям придбання товарів від ТОВ «ІнБіКо» за податковою накладною № 1828 від 17.10.2002., а ТОВ «ІнБіКо» відобразило податкові зобов’язання із вказаної операції в податковому обліку. А факт ненадання звітності по другому ланцюгу операції ТОВ «Ера-Транс-2000» не може бути підставою для позбавлення позивача права на податковий кредит.

Відповідач заперечує проти позову і посилається на положення пункту 1.8 статті 1 Закону про ПДВ, згідно якої встановлений прямий зв’язок між сплатою, надходженням до бюджету ПДВ та відшкодуванням такого податку. Відповідач зазначає, що право на бюджетне відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов’язання по сплаті податку на додану вартість ціні товару.

Ненадходження податку на додану вартість до бюджету є наслідком того, що:

1. ТОВ «Ексімтрейд» від продавця (постачальника) ТОВ «ІнБіКо» було отримано товарів на загальну суму 4 581 600 грн. (в т. ч. ПДВ –763 600 грн.), а розрахунок було здійснено не грошовими коштами, а векселем, ємітентом якого є ТОВ «ІнБіКо».

2. Постачальник ТОВ «Ексімтрейд» ТОВ «ІнБіКо» також фактично не здійснювало оплату грошовими коштами своєму продавцю ТОВ «Ера-Транс-2000» за отримані товари, а розрахунок відбувся шляхом передачі простого векселя, ємітентом якого є ТОВ «ІнБіКо» та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог згідно Згоди про проведення заліку зустрічних однорідних вимог від 29.10.2002. на суму 450 004 грн. 91 коп., а саме: ТОВ «Ера-Транс-2000» повинне було сплатити відповідну суму ПДВ до Державного бюджету України, а з приводу неотримання оплати за товари грошовими коштами, ТОВ «Ера-Транс-2000» була позбавлена можливості здійснити таку оплату до бюджету і тому її не сплатило.

3. Постачальник продавця (ТОВ «ІнБіКо») по другому ланцюгу ТОВ «Ера-Транс-2000», яке і повинне було сплатити відповідну суму ПДВ до Державного бюджету України, але це підприємство у відповідному податковому періоді (жовтень 2002 року) і в подальшому декларацію з ПДВ до Алчевської ОДПІ не надавало і таку суму в податковій декларації з податку на додану вартість в рядку «податкові зобов’язання» не відображало та, відповідно податку до бюджету не сплачувало у вказаному податковому періоді (жовтень 200 року) і до теперішнього часу.

При вирішенні даного спору судом досліджено весь ланцюг операцій із товаром, отриманим позивачем за податковою накладною № 1828 від 17.10.2002. від ТОВ «ІнБіКо» на суму 4 581 600 грн. (в т. ч. ПДВ –763 600 грн.) в їх календарній черговості.

Зокрема встановлено, що в межах одного податкового періоду - жовтня 2002 року були здійснені такі операції:

1. ТОВ «Ексімтрейд» за договором № 45/031-02 від 02.01.2002. поставило ТОВ «Ера-Транс-2000» товар на загальну суму 1032000 грн. 07 коп. за накладними № 1932 від 03.10.2002. і № 1933 від 03.10.2002. Розрахунок здійснено таким чином - згідно акту приймо –передачі від 18.12.2002. передано вексель № 643045800863, виданий 29.10.2002. ТОВ «ІнБіКо», на суму 4 131 595,09 грн. з дисконтом 75 %.

В податковому обліку ТОВ «Ексімтрейд» за жовтень 2002 року відображено від даної операції податкове зобов’язання в сумі 172000 грн. (акт перевірки № 634/231/24-24197025 від 15.08.2003.)

2. ТОВ «Ера-Транс-2000» за договором № 9/034-02 від 16.10.2002. поставило за податковими накладними № 92 від 16.10.2002. і № 93 від 16.10.2002. 02.01.2002. поставило ТОВ «ІнБіКо» товар на загальну суму 4 581 600 грн. за накладними № 92 від 16.10.2002. і № 93 від 16.10.2002. Розрахунок з ТОВ «Ера-Транс-2000» за отриманий товар проведено шляхом передачі простого векселя № 643045800863 на суму 4131595,09 грн. та шляхом заліку зустрічних однорідних вимог (згода про проведення заліку від 29.10.2002. на суму 450004 грн. 91 коп.

В податковому обліку ТОВ «Ера-Транс-2000» за жовтень 2002 року не відображено від даної операції податкове зобов’язання, оскільки не надавались податкові звіти за цей період.

3. ТОВ «ІнБіКо» за договором № 46а/031-02 від 01.10.2002. поставило товар за податковою накладною № 1828 від 17.10.2002. ТОВ «Ексімтрейд» на суму 4 581 600 грн. (в т. ч. ПДВ –763 600 грн.). Актом № 6 від 19.12.2002. ТОВ «Ексімтрейд» пред’явило до оплати ТОВ «ІнБіКо» виданий ним 29.10.2002. вексель № 643045800863 на суму 4 131 595,09 грн. 19.12.2002. проведено залік зустрічних вимог між ТОВ «Ексімтрейд» і ТОВ «ІнБіКо» на суму 4 131 595,09 грн. Щодо розрахунку в решті суми 450 004 грн. 91 коп. за договором позивач надав акт звірення від 08.12.2003., згідно якого сума 450 004 грн. 91 коп. перерахована грошовими коштами.

В податковому обліку ТОВ «ІнБіКо» за жовтень 2002 року відображено від даної операції податкове зобов’язання в сумі 763600 грн.

Таким чином, в межах одного податкового періоду –жовтня 2002 року, позивач виступив як продавцем так і покупцем даного товару, відобразивши в податковому обліку податкове зобов’язання в сумі 172000 грн. і податковий кредит в сумі 763600 грн.

Дослідити попередній рух товару не вбачається можливим.

При вирішенні даного спору суд виходить із наступного:

Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ в редакції, що діяла на момент існування спірних операцій, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Враховуючи порядок розрахунків за вказаними вище операціями, суми податку за податковою накладною № 1828 від 17.10.2002. на суму 4 581 600 грн. (в т. ч. ПДВ –763 600 грн.) не є сплаченими позивачем у звітному податковому періоді. А відтак висновок податкового органу щодо завищення податкового кредиту за вказаною накладною правомірний, але податковим органом неправильно визначена сума завищення податкового кредиту. Сума завищення податкового кредиту має бути визначена з урахуванням відображення податкового зобов’язання позивача за жовтень 2002 року в сумі 172000 грн. А відтак сума завищення податкового кредиту становить 591600 грн. (763600 грн. –172000 грн.).

В податковій декларації позивача за жовтень 2002 року зазначено від’ємне значення ПДВ в сумі 513 805 грн. Таким чином, податкове зобов’язання повинно становити 77795 грн., а не 249795 грн., як визначено податковим органом. Податкове зобов’язання в сумі 172000 грн. (249795 грн. –77795 грн.) донараховано неправомірно. Відповідно штрафні санкції відповідно до п.п. 17.1.3. п. 17.1 ст. 17 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” повинні становити 50 % від суми 77795 грн., тобто 38897 грн. 50 коп., а сума 86000 грн. (124897 грн. 50 коп. - 38897 грн. 50 коп.) застосовано неправомірно.

Оцінивши всі вищевикладені обставини, суд закінчив розгляд справи в судовому засіданні 16.10.2006. і постановив задовольнити позов частково.

Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України суд може в разі задоволення (часткового задоволення) позову прийняти рішення про визнання нечинним (або частково) рішення, але суд вважає, що часткове задоволення позову шляхом часткового визнання недійсним рішення гарантуватиме захист прав позивача.

Відповідно до ст. 94 п.1 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Позивачем сплачено державне мито в сумі 85 грн., з яких належало сплатити 3 грн. 40 коп., решта є зайво сплаченим митом. Стягненню підлягають витрати в сумі 1 грн. 70 коп. Позивачу підлягає поверненню платіжне доручення на сплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118 грн., оскільки дана сплата не передбачена Кодексом адміністративного судочинства України.

Згідно ст. 160 ч. 3 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16.10.2006. проголошено вступну і резолютивну частини постанови.

На підставі викладеного та, керуючись ст.ст. 18, 158 –163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати частково недійсним податкове повідомлення –рішення Алчевської ОДПІ № 0000202301/3 від 17.05.2006р. в частині визначення податкових зобов’язань з ПДВ в загальній сумі 258 000 грн., в тому числі: по основному платежу - 172000 грн. , по штрафних санкціях - 86000 грн.

3. В решті вимог відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України з поточного рахунку 31111095600006, МФО 804013, ОКПО 24046582, Відділення Державного казначейства у Ленінському районі м. Луганська, банк –Управління Державного казначейства в Луганській області, код бюджетної класифікації 22090200 державне мито в сумі 1 грн. 70 коп. на користь ТОВ «Ексімтрейд», м. Алчевськ, пров. Московський, 14-а, код ЄДРПОУ 24197025.

5. Повернути позивачу платіжне доручення № 345 від 25.05.2005. на суму 118 грн., видавши з матеріалів справи.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова набирає законної сили, якщо її не скасовано, після закінчення апеляційного розгляду скарги.

Про апеляційне оскарження постанови спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржувану постанову. Копії апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови подається протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова в повному обсязі складена 23.10.2006.

Головуючий суддя Т.М.Мінська

Суддя О.В.Рябцева

Суддя А.Г.Ворожцов