Постанова № 202305, 23.10.2006, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД Луганської області 91016, м.Луганськ пл.Героїв ВВВ 3а тел.55-17-32

ХОЗЯЙСТВЕННЫЙ СУД Луганской области 91016, г.Луганск пл.Героев ВОВ 3а тел.55-17-32

П О С Т А Н О В А

Іменем України

23.10.06 Справа № 12/10пд.

Колегія суддів у складі: О.С.Палей –головуючий, суддів – Рябцевої О.В. та Ворожцова А.Г., при секретарі Смирновій В.М., розглянувши матеріали справи за позовом

Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську

до І відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Стелс-2", м. Луганськ

до ІІ відповідача – Малого приватного підприємства "Даша" м. Луганськ

до ІІ відповідача – Товариства з обмеженою відповідальністю "Мегатехснаб",

м. Донецьк

про визнання господарських зобов'язань недійсними

в присутності представників сторін:

від заявника - Кадацький М.В. - прокурор;

від позивача - Іваненко С.О. - нач.юр.від., довіреність № 6068/10 від 02.03.06.;

від 1-го відповідача - Скачков М.С., довіреність № б/н від 04.09.06.;

від 2-го відповідача - Варнаков Є.Г., довіреність № б/н від 04.09.06.;

від 3-го відповідача - не прибув

Суть спору: заявлені вимоги:

- визнати недійсним господарське зобов'язання, підтверджене договором купівлі-продажу № 785 від 01.04.2004р. між ТОВ "Мегатехснаб" та МПП "Даша";

- визнати недійсним господарське зобов'язання, підтверджене договором поставки № 03/01 від 03.01.2004р. між МПП "Даша" та ТОВ "Стелс-2";

- застосувати наслідки визнання договорів недійсними - стягнути в доход держави з МПП "Даша" 1279998 грн. (згідно заяви позивача б/н від 19.09.2006р. про зміну предмету позову).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд

в с т а н о в и в:

На підставі ст. 31-1 Закону України "Про прокуратуру" заступник прокурора звернувся з цим позовом до суду, в інтересах Ленінської МДПІ у м. Луганську, та просить визнати недійсними господарські зобов'язання між суб'єктами господарювання "Мегатехснаб" і МПП "Даша" та МПП "Даша" і ТОВ "Стелс-"2, як вчинені з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, за наявністю умислу з боку МПП "Даша", до якої застосувати правові наслідки визнання угоди недійсною (за угодою № 03/01 від 03.01.2004р.).

Фактичні обставини справи, встановлені судом, наступні.

Між МПП "Даша" та ТОВ "Мегатехснаб" 01.04.2004р. укладено договір № 785 щодо купівлі-продажу товарно-матеріальних цінностей, а саме –продукції мобільного зв'язку, на загальну суму 1279998 грн.

Відповідно до умов вказаного договору МПП "Даша" придбало продукцію мобільного зв'язку, яка вказана у податкових накладних № 120 від 01.04.2004р. та № 128 від 15.04.2004р.

Розрахунок за придбану продукцію здійснювався шляхом проведення взаємозаліку між ТОВ "Мегатехснаб" та МПП "Даша", оскільки такий розрахунок був передбачений додатковою угодою № 30/04 від 30.04.2004р.

В свою чергу, між МПП "Даша" та ТОВ "Стелс-2" 03.01.2004р. був укладений договір № 03/01/С купівлі-продажу продукції, асортимент, кількість та ціна якої визначаються у накладних, які оформлюються сторонами при прийомі - передачі кожної партії товару.

На виконання умов цього договору були оформлені податкові накладні № 05/04/С від 05.04.2004р. на суму 148647,12 грн. (з ПДВ), № 3364/П від 26.04.2004р. на суму 171147,12 грн. (з ПДВ); № 2794/Ж від 29.04.2004р. на суму 765033,24 грн. (з ПДВ) та № 2516/Ж на суму 195170,5 грн. (з ПДВ), загалом –на суму 1279998 грн.

За вказаною господарською операцією ТОВ "Стелс-2" було заявлено до відшкодування з бюджету податок на додану вартість згідно декларацій з ПДВ за травень 2004 року (з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок податкової декларації з податку на додану вартість) на суму 224276 грн.

За наданими документами ТОВ "Стелс-2" за висновком податкового органу за рахунок коштів Державного бюджету було перераховано бюджетне відшкодування у розмірі 213166 грн.

Позивач та прокурор вважають, що вказане господарське зобов'язання, яке оформлено угодою № 03/01/С від 03.01.2004р., підлягає визнанню недійсним як таке, що укладено з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства з боку МПП "Даша", а саме –ухилення від сплати податків та незаконне отримання коштів з Державного бюджету, з наступних підстав.

За довідкою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 1469/23 –3/32648463 від 18.10.2004р. "Про результати позапланової документальної перевірки ТОВ "Стелс-2" з питань правомірності заявленої до відшкодування з бюджету суми ПДВ за травень 2004 року" вбачається, що право на відшкодування податку на додану вартість виникло у зв'язку з придбанням ТОВ "Стелс-2" у МПП "Даша" за договором № 03/01 від 03.01.2004р. товару, в тому числі –продукції мобільного зв'язку, яка вказана у податкових накладних №№ 2794/Ж, 3364/П, 2516/Ж, 05/04/С.

У довідці визначено, що сума ПДВ, яка підлягає відшкодуванню з бюджету згідно декларації з ПДВ за травень 2004 року, становить 224276 грн., а для з'ясування обґрунтованості податкового кредиту ТОВ "Стелс-2" у розмірі 213173,33 грн. податковим органом направлено запит по другому ланцюгу з підприємством ТОВ "Мегатехснаб" (м. Донецьк).

За даними акту Державної податкової адміністрації в Донецькій області №1991-123-111-1/32365593 від 30.07.2004р. "Про результати комплексної позапланової документальної перевірки дотримання вимог податкового і валютного законодавства ТОВ "Мегатехснб" за період з 01.04.2004р. по 01.07.2004р. встановлено, що за вказаний період ТОВ "Мегатехснаб" не здійснювало фінансово-господарських операцій з МПП "Даша" та взагалі не продавало такий товар як продукція мобільного зв'язку.

Позивач та прокурор також посилаються на те, що у провадженні слідчого відділу Управління СБУ в Луганській області знаходиться кримінальна справа, порушена за фактом заволодіння невстановленими посадовими особами МПП "Даша", ТОВ "Стелс-2" та Ленінської МДПІ у м. Луганську чужого майна –грошових коштів Державного бюджету України в особливо великих розмірах, за ознаками злочину, передбаченого ч.5 ст.191 КК України.

ІІ відповідач –МПП "Даша" –відзивом на позовну заяву б/н від 04.09.2006р. проти позову заперечує, посилаючись на те, що факти існування та виконання оспорюваних угод підтверджується матеріалами справи; висновки експерта, який є співробітником СБУ та здійснював експертизу в межах розслідування кримінальної справи, не можна брати до уваги як доказ у даній справі, а також недоведення умислу у будь-яких учасників угоди.

І відповідач –ТОВ "Стелс-2" також не погоджується з позовними вимогами, посилаючись на те, що підприємство є самостійною юридичною особою; під час виконання оспорюваної угоди, стороною якої воно є, ТОВ "Стелс-2" при розрахунках за придбаний товар сплатило грошовими коштами в ціні товару і суму ПДВ; доводи прокурора і позивача про безтоварність угоди з МПП "Даша" будуються на припущеннях.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши у сукупності доводи сторін, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з огляду на наступне.

На час укладання спірних угод діяв Господарський Кодекс України 2003 р., ст. ст. 207, 208 якого визначають підстави та умови, за яких угода може бути визнана недійсною як така, що укладена з метою, суперечною інтересам держави і суспільства, а також правові наслідки визнання такої угоди недійсною.

Аналогічні норми містилися в ст.49 ЦК України 1963 р., у зв‘язку з чим суд під час вирішення даного спору також застосовує постанови вищих судових органів щодо практики розгляду цих справ.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 28.04.1978 р. № 3 "Про су дову практику в справах про визнання угод недійсними" при розгляді справ про визнання угоди недійсною на підставі ст.49 Цивільного кодексу України судам слід мати на увазі, що дія цієї норми поширюється на угоди, які укладені з метою, завідомо суперечною інте ресам держави і суспільства, тобто порушують основні принципи існуючого суспільного ладу. До них, зокрема, належать угоди, спрямовані на використання всупереч закону ко лективної, державної або чиєсь приватної власності з корисливою метою, приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування доходів, використання майна, що знаходиться у їх власності або користуванні, на шкоду правам, свободам і гідності громадян, інтересам суспільства, на незаконне відчуження землі або незаконне нею користування, розпорядження чи придбання всупереч встановленим правилам предметів, вилучених з обігу або обмежених у обігу.

Згідно п.7.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 25.07.2002р. "Про заходи щодо забезпечення однакового і правильного застосування законодавства про податки", вирішуючи спори за позовами органів державної податкової служби про визнання угод недійсними, господарські суди повинні враховувати, що дія статті 49 ЦК України поширюється на угоди, укладені з метою, завідомо суперечною інте ресам держави та суспільства, тобто які порушують основні принципи існуючого ладу. До таких, зокрема, належать угоди, спрямовані на приховування фізичними та юридичними особами від оподаткування прибутків та доходів. Згідно цього пункту доказами спрямова ності умислу суб'єкта оспорюваних угод на приховування від оподаткування прибутків та доходів можуть бути, зокрема, надані податковими органами, відомості про відсутність підприємства, організації (сторони угоди) за юридичною та фактичною адресою, про ви знання недійсними в установленому чинним законодавством порядку установчих (статутних) документів, про неподання податкової звітності до податкових органів, про скасуван ня державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності та інше.

Суд при вирішенні спорів про визнання угод недійсними не обмежений у визначен ні доказів умислу суб'єктів господарювання, спрямованого на досягнення завідомо супе речної інтересам держави мети або свідомого допущення настання протиправних наслід ків.

Відповідно до ст. 69 КАС України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Стаття ст. 86 КАС України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності.

Необхідними умовами визнання угоди недійсною на підставі ст.ст. 207, 208 ГК України є не тільки доведення факту наявності завідомо суперечної інтересом держави та суспіль ства мети укладення угоди сторонами, а і наявність вини у формі умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних наслідків.

Задовольняючи позов у такій справі суд повинен у рішенні вказати у чому конкрет но полягала завідомо суперечна інтересам держави і суспільства мета укладення угоди і хто з її учасників мав умисел на досягнення цієї мети.

Наявність умислу у сторін при укладанні угоди означає, що сторона або сторони усвідомлювали або повинні були усвідомлювати протиправність укладеної угоди, яка су перечить меті діяльності суб'єкта господарювання та інтересам держави і суспільства.

Проте позивачем до матеріалів справи не додано жодного документу, який би під тверджував протиправну мету підприємства ІІ-го відповідача, наявність умислу, не доведено в чому саме порушені інтереси держави.

Кримінальна справа, порушена за фактом заволодіння невстановленими посадовими особами МПП "Даша", ТОВ "Стелс-2" та Ленінської МДПІ у м. Луганську чужого майна - грошових коштів Державного бюджету України, до даного часу знаходиться в стадії провадження; вирок суду за епізодами оспорюваних угод відсутній.

Встановлений актом перевірки ДПІ у Будьоннівському районі Донецької області №1991-123-111-1/32365593 від 30.07.2004р. перелік основних контрагентів ТОВ "Мегатехснаб", що здійснювали придбання продукції у квітні 2004р., серед яких відсутнє МПП "Даша", може свідчити лише про приховування об'єкту оподаткування за операцією продажу продукції мобільного зв'язку МПП "Даша" виключно з боку ТОВ "Мегатехснаб", або заниження об'єкту оподаткування (на стор. 12 акту зазначені обсяги інших продаж в розмірі 882584, 52 грн.).

Обставини фактичного виконання та поставки МПП "Даша" продуктів харчування та кондитерських виробів за договором № 01/04/МГ від 01.04.2004р. на адресу ТОВ "Мегатехснаб", джерело придбання цього товару та наявність фактичних витрат МПП "Даша" взагалі не з'ясовувалися податковим органом під час проведення перевірок.

Слід зазначити, що у акті перевірки ДПІ у Будьоннівському районі від 30.07.2004р. на стор. 14 зазначені інші постачальники товарів ТОВ "Мегатехснаб" у квітні 2004р. із загальним обсягом 2701015,38 грн., в т.ч. 450169,23 грн. ПДВ, що не виключає можливість відображення у рядку 10.1. декларації по ПДВ ТОВ "Мегатехснаб" за квітень 2004 року в тому числі операції з придбання продуктів харчування у МПП "Даша".

З матеріалів справи вбачається, що податкові зобов'язання ТОВ "Мегатехснаб" за податковою декларацією квітня 2004р. складали 3266097 грн.

Доводи позивача щодо відсутності товарно-транспортних витрат у покупців продукції мобільного зв'язку як за операцією придбання її МПП "Даша" у ТОВ "Мегатехснаб" так і за операцією придбання ТОВ "Стелс-2" у МПП "Даша" судом до уваги не приймаються, оскільки наявність транспортних витрат не є суттєвою умовою договорів купівлі –продажу та умовами оспорюваних договорів (з врахуванням компактності продукції –ваучерів мобільного зв'язку) вони не були передбачені.

Податковий орган посилається на пояснення засновників ТОВ "Мегатехснаб" –Гмирі В.Ю. та Гмирі Ю.М.

В межах розслідування кримінальної справи Гмиря В.Ю. пояснив, що підприємство зареєстровано ним на прохання малознайомих йому осіб, діяльністю підприємства він не керував, а лише за винагороду підписував документацію підприємства. Договір купівлі-продажу № 785 від 01.04.2004р. та додаткову угоду від 30.04.2004р. укладені з МПП "Даша", він не підписував, в їх укладенні участі не приймав. Крім того, він пояснив, що за проханням цих осіб передав деякі документи на інші підприємства, але всі ці підприємства займалися купівлею-продажем виробів з металу, продукцією мобільного зв'язку вони не займалися. Підприємства ТОВ "Стелс-2" та ТОВ "Даша" йому невідомі, продукції мобільного зв'язку взагалі в приміщенні офісу ТОВ "Мегатехснаб" не було. Також Гмиря В.Ю. пояснив, що інших засновників або працівників (крім його батька –Гмирі Ю.М.) на підприємстві не було.

Як пояснив Гмиря Ю.М. до діяльності ТОВ "Мегатехснаб" він взагалі не має ніякого відношення, оскільки все робив за проханням сина.

Зазначені обставини могли б бути підставою для визнання недійсними статутних документів підприємства ТОВ "Мегатехснаб" з підстав відсутності наміру у засновників здійснювати підприємницьку діяльність під час реєстрації підприємства. Проте зазначене питання уповноваженими органами в судовому порядку не порушувалося, як не порушувалася і кримінальна справа за ознаками фіктивного підприємництва.

Згідно довідки ДПІ у Будьоннівському районі м. Донецька від 18.07.2006р. № 4953/7/29-013, ТОВ "Мегатехснаб" знято з податкового обліку 16.08.2004р. за власним бажанням; 08.10.2004р. державним реєстратором було внесено запис № 12661110001001473 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців про припинення юридичної особи ТОВ "Мегатехснаб".

Судом не може бути також прийнятий як належний доказ у даній адміністративній справі довод позивача, що висновком експерта № 19 від 06.05.2006р. підпис представника ТОВ "Мегатехснаб" в графі "здав" накладної № 12 від 01.04.2004р. на суму 958 грн. (загальний обсяг поставки 1279998 грн.) виконаний директором МПП "Даша" Калашніковою О.Є., оскільки відповідно до ст. 72 КАС України навіть вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Висновок податкового органу та прокурора, що господарське зобов'язання, яке виникло на підставі угоди № 785 від 01.04.2004р. та додаткової угоди № 30/04 від 30.04.2004р., укладено з метою збільшення МПП "Даша" податкового кредиту з податку на додану вартість за декларацією за квітень 2004 року в розмірі 213333 грн., а враховуючи, що сума податкового зобов'язання (належних до сплати в бюджет суми) зменшується на суму податкового кредиту, сторони мали мету –ухилення від сплати податків, отримання коштів з бюджету, або ж свідомо допускали такі наслідки, - ґрунтується на припущеннях.

За наявністю належних доказів необґрунтованого завищення податкового кредиту (зменшення податкових зобов'язань) у будь-кого з учасників оспорюваних угод, податковий орган мав право винести податкові повідомлення - рішення про донарахування податкового зобов'язання та застосування штрафних санкцій.

Не підтверджений також документально й висновок про безтоварність оспорюваних угод.

З представленої ІІ-м відповідачем роздруківки руху грошових коштів МПП "Даша" за період з 01.03.2004р. по 01.06.2004р. вбачається, що підприємство займається різноманітною господарською діяльністю. З рахунку підприємства у березні 2004р. списувалися грошові кошти в рахунок оплати придбаних продуктів харчування та поступали кошти за продані ваучери та стартові пакети від третіх осіб, що є доказами здійснення МПП "Даша" відповідних видів господарської діяльності на ринку продажу (придбання) товарів, робіт, послуг.

Посилання позивача на покладені на нього функції контролю за дотриманням законодавства про податки, укладення угоди з метою ухилення від оподаткування штучного створення податкового кредиту та від'ємного значення ПДВ у ТОВ "Стелс-2" в квітні 2004 року недоречно, оскільки, по-перше, будь які документальні докази у підтвердження даного факту позивачем не надані, а по-друге, правовідносини, пов'язані з укладенням та виконанням цивільно-правових угод є за своєю суттю цивільно-правовими та мають зовсім інший ніж податкові (публічно-правові) відносини предмет регулювання.

В межах даного спору суд не розглядає господарську операцію по спірній угоді як об'єкт оподаткування у розумінні норм Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про податок на додану вартість" а відтак, припущення позивача щодо необґрунтованого завищення суми податкового кредиту ТОВ "Стелс-2" не містять будь-якої інформації щодо предмета доказування.

Відповідно до ст.71 КАС України сторони повинні довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення.

Згідно ч. 4 ст.70 КАСУ обставини справи, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Позивач не представив належних для даної категорії спорів доказів у підтвердження укладення між відповідачами угоди з метою, суперечною інтересам держави та суспільства та не довів наявність умислу у сторін за угодою.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для визнання спірних угод недійсними з заявлених у позові підстав.

Згідно довідки Головного управління статистики у Донецькій області від 08.09.2006р. № 22-2/2763 ТОВ "Мегатехснаб" станом на 08.09.2006р. вилучено з ЄДРПОУ у зв'язку з ліквідацією.

За таких обставин, провадження у справі стосовно ТОВ "Мегатехснаб" підлягає закриттю.

Відповідно до ст. 160 КАС України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Керуючись ст.ст. 157, ч.1.п.5, 160,163,167,186,254 КАС України, суд

п о с т а н о в и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Провадження у справі стосовно ТОВ "Мегатехснаб" закрити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо такої заяви не буде подано.

Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанову складено в повному обсязі та підписано –27.10.2006р.

Судді О.С.Палей

О.В. Рябцева

А.Г. Ворожцов