Постанова № 20239919, 06.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6060/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Петрової Л.М.,

при секретарі Курганській Л.О.,

за участю:

представника позивача - Луць О.В., Роєнко Л.І.,

представника відповідача - Хоруженка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс"до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И В:

14 липня 2011 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс"звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 05 травня 2011 року №0000252301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач порушив права та інтереси позивача у сфері публічно-правових відносин через безпідставне зменшення суми бюджетного відшкодування.

Підставою прийняття оспорюваного у справі податкового повідомлення-рішення став Акт перевірки від 18 квітня 2011 року №403/23/30080834 складений на підставі проведеної Гадяцькою МДПІ документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Транс-сервіс" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Континент Нафто трейд" та ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" у квітня 2010 року. За результатами перевірки, відповідачем було прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Позивач не погоджується з висновками податкової інспекції викладеними в Акті перевірки, оскільки чинне законодавство України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Вважає, що відсутність відповідей з інших ДПІ, неможливість здійснення перевірки контрагентів позивача по ланцюгу постачання та порушення податкового законодавства контрагентом платника податку не можу бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з ПДВ, оскільки не ґрунтується на законі.

У судовому засіданні представники позивача адміністративний позов підтримали в повному обсязі з наведених у ньому підстав, суду пояснили, що підприємство не порушувало норм Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит сформовано правомірно, суму бюджетного відшкодування розраховано у відповідності до приписів закону, а тому зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є безпідставним. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив відмовити у задоволенні позову.

У письмових запереченнях на позов відповідач посилався на порушення позивачем вимог пунктів 1.3., 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки ТОВ "Транс-сервіс" не підтверджено бюджетне відшкодування згідно податкової декларації за травень 2010 року по основних постачальниках ТОВ "Континент Нафто трейд" та ТОВ "Технічний центр "Анкомтех". При відпрацюванні ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобовязань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ "Транс-сервіс", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету. Тому у позивача відсутні підстави для отримання бюджетного відшкодування в сумі 30080,53 грн. по декларації з ПДВ за травень 2010 року.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю “Транс-сервіс” (ідентифікаційний код юридичної особи 30080834) зареєстровано як юридична особа Гадяцькою районною державною адміністрацією Полтавської області 21 травня 1999 року /том І, а.с. 30/.

Позивач перебуває на податковому обліку у Гадяцькій МДПІ з 07 червня 1999 року за №51 /том І, а.с. 31/, зокрема, як платник податку на додану вартість згідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість від 13 вересня 2004 року №23606880 серії НБ №211311 /том І, а.с. 32/.

У період з 08 квітня 2011 року по 14 квітня 2011 року Гадяцькою МДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ "Транс-сервіс" щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ "Континент Нафто трейд" та ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" у квітня 2010 року.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено Акт від 18 квітня 2011 року №403/23/30080834 /том І, а.с. 24-26/, у якому відображено порушення вимог пунктів 1.3 та 1.8 статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”, а саме: не підлягає на розрахунковий рахунок ПДВ на загальну суму 30080,53 грн.

За висновками перевірки, порушення податкового законодавства ТОВ "Транс-сервіс" виникло у зв'язку із відсутністю відповідей з інших ДПІ, неможливістю здійснення перевірки контрагентів позивача по ланцюгу постачання.

Податковим органом не підтверджено позивачу бюджетне відшкодування в сумі 30080,53 грн. по основних постачальниках:

- ТОВ "Континент Нафто трейд", який є постачальником пального. Відповідачем направлено запит до Луцької ОДПІ щодо підтвердження взаємовідносин з ТОВ "Континент Нафто трейд". Луцькою ОДПІ надана довідка від 20 серпня 2010 року №534/23-3/33681103, в якій було зазначено, що підприємством реалізовано ТОВ "Транс-сервіс" пальне відповідно до податкових накладних від 01 квітня 2010 року №23021 та №31685. Сума ПДВ була включена ТОВ "Континент Нафто трейд" до податкових зобов'язань відповідного періоду, а також зазначено, що підприємство не являється виробником реалізованого товару, а придбано у підприємства ТОВ "Справа наша". Відповідачем зроблено запит до ДПІ у Солом'янському районі м. Києва від 28 серпня 2010 року по взаємовідносинах з ТОВ "Справа наша", який являється постачальником товару ТОВ "Континент Нафто трейд", на що отримано відповідь про те, що керівнику ТОВ "Наша справа" направлено лист про надання документального підтвердження щодо правових відносин та матеріали перевірки будуть направлені додатково, але на даний час відповідь не надійшла;

- ТОВ "Технічний центр "Анкомтех", який є постачальником запчастин. Відповідачем направлялися запити до ДПІ у Києво-Святошинському районі, однак у отриманих відповідях зазначалося, що на підприємство направлено запит про надання письмових пояснень та документів по питанню правових відносин з ТОВ "Транс-сервіс", при отриманні документів матеріали будуть надіслані додатково, але на даний час відповідь не надійшла.

На підставі вищевказаного Акту перевірки, Гадяцькою МДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2011 року №0000252301, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 300080,53 грн. /том І, а.с. 27/.

Однак, позивач не погодився із зазначеним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його до суду.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Гадяцької МДПІ від 05 травня 2011 року №0000252301, суд зазначає наступне.

Враховуючи зміст позовних вимог та заперечень сторін, в ході судового розгляду справи підлягали з'ясуванню обставини щодо правомірності формування ТОВ "Транс-ссервіс" податкового кредиту та обґрунтованості суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, заявленої в податковій декларації за травень 2010 року /том І, а.с. 130-131/.

Судом встановлено, що між позивачем (Покупець) та ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" (Продавець) 04 січня 2010 року укладено договір купівлі-продажу №06/040110 /том І, а.с. 47-49/, на виконання умов якого ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" виписано позивачу:

- податкову накладну від 29 квітня 2010 року №279 на загальну суму 3573,89 грн., в тому числі ПДВ 595,65 грн. /том І, а.с. 43/; видаткову накладну від 29 квітня 2010 року №ПАТ-000273 на загальну суму 3573,89 грн., в тому числі ПДВ 595,65 грн. /том І, а.с. 42/; рахунок-фактуру від 29 квітня 2010 року №ПАТ-000284 на загальну суму 3573,89 грн., в тому числі ПДВ 595,65 грн. /том І, а.с. 41/;

- податкову накладну від 29 квітня 2010 року №280 на загальну суму 752,14 грн., в тому числі ПДВ 125,36 грн. /том І, а.с. 46/; видаткову накладну від 29 квітня 2010 року №ПАТ-000274 на загальну суму 752,14 грн., в тому числі ПДВ 125,36 грн. /том І, а.с. 45/; рахунок-фактуру від 29 квітня 2010 року №ПАТ-000285 на загальну суму 752,14 грн., в тому числі ПДВ 125,36 грн. /том І, а.с. 44/.

Зазначені податкові накладні оформлені згідно із вимогами Закону України "Про податок на додану вартість", підписані та скріплені печаткою контрагента позивача ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" (код ЄДРПОУ 34702857), яке на момент їх видачі знаходилося в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано платником ПДВ /том І, а.с. 51/, із Акту перевірки вбачається, що порушень при їх оформленні перевіряючими у ході проведення перевірки не встановлено.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжного доручення від 27 травня 2010 року №275 на загальну суму 7246,03 грн., в тому числі ПДВ 1207,67 грн., копія якого наявна в матеріалах справи /том І, а.с. 40/.

Відповідно до листа ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" від 04 травня 2011 року №04/05 даним підприємством включено вищевказані податкові накладні до складу податкового зобов'язання в податковій декларації з податку на додану вартість за квітень 2010 року. Нарахована сума податкових зобов'язань сплачена в повному обсязі та в строк /том І, а.с. 39/.

Судом встановлено, що придбані за договором купівлі-продажу від 04 січня 2010 року №06/040110 автозапчастини використовувалися позивачем для поточного ремонту автомобілів, на підтвердження чого останнім надано акт списання від 30 квітня 2010 року №СпТ-000487 /том І, а.с. 247/ та копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /том І, а.с. 54-63/, завірені належним чином копії довіреності від 29 квітня 2010 року №0161 на отримання ОСОБА_4 товарно-матеріальних цінностей від ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" по рахункам-фактури від 29 квітня 2010 року №ПАТ-000284, №ПАТ-000285. /том І, а.с. 245/ та копію відрядного посвідчення №47 ОСОБА_4 /том І, а.с. 246/.

Також 01 січня 2010 року між ТОВ "Континент Нафто Трейд" (Продавець) та ТОВ "Транс - сервіс" (Покупець) укладено договір СК/П №171 поставки паливно-мастильних матеріалів з використанням смарт-карт на АЗС /том І, а.с. 79-82/.

У відповідності до п. 2.1 вказаного договору Продавець зобовязується передавати у власність Покупця через АЗС, що розміщені на території України, з використанням смарт-карт паливно-мастильні матеріали (ПММ), а Покупець зобовязується приймати у власність ПММ та оплачувати їх вартість. Пунктом 4.1 договору визначено, що в ціну ПММ включено ПДВ - 20%. Оплата Покупцем вартості відпущених (поставлених) ПММ здійснюється періодично протягом 7 календарних днів з моменту фактичного отримання ПММ на АЗС (п. 4.4 договору).

На підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту за квітень 2010 року суми ПДВ в розмірі 29359,52 грн. позивачем надано копії: податкової накладної від 01 квітня 2010 року №23021 на загальну суму 176157,12 грн., в тому числі ПДВ 29359,52 грн. /том І, а.с. 74/; видаткової накладної від 01 квітня 2010 року №21685 на загальну суму 176157,12 грн., в тому числі ПДВ 29359,52 грн. /том І, а.с. 72/; рахунків-фактури від 02 квітня 2010 року №12007 /том І, а.с. 65/, від 09 квітня 2010 року №12965 /том І, а.с. 69/,від 16 квітня 2010 року №13788, від 23 квітня 2010 року №14817 /том І, а.с. 70/, від 29 квітня 2010 року №15682 /том І, а.с. 65/ на загальну суму 176157,12 грн., в тому числі ПДВ 29359,52 грн.

Крім того, на підтвердження реальності здійснення господарської операції позивачем надано копію акту приймання-передачі паливно-мастильних матеріалів за період з 01 квітня 2010 року по 30 квітня 2010 року, відповідно до якого ТОВ "Континент Нафто Трейд" передав, а ТОВ "Транс - сервіс" прийняв згідно договору СК/П № 171 від 01 січня 2010 року паливно-мастильні матеріали на загальну суму 176157,12 грн., в тому числі ПДВ 29359,52 грн. /том І, а.с. 73/.

Оплата проводилась у безготівковій формі згідно платіжних доручень від 13 квітня 2010 року №182 /том І, а.с. 67/, від 19 квітня 2010 року №201 /том І, а.с. 71/, від 26 квітня 2010 року №223 /том І, а.с. 69/, від 29 квітня 2010 року №227 /том І, а.с. 66/ на загальну суму 176157,12 грн., в тому числі ПДВ 29359,52 грн.

Придбані паливно-мастильні матеріали використовувались підприємством позивача у власній господарській діяльності для заправки автомобілів, що використовуються для перевезення вантажів, на підтвердження чого позивачем надано копії свідоцтв про реєстрацію транспортних засобів /том І, а.с. 54-63/, копії документів про надання послуг в міжнародному сполученні (рахунків-фактури, заявок, міжнародних товаро-транспортних накладних CMR, податкових накладних, актів здачі-прийняття робіт) /том І, а.с. 149-244/, відомість видачі смарт-карт за водіями ТОВ "Транс-сервіс" /том ІІ, а.с. 27/, виписку з наказу від 09 червня 2009 року №35 про користування смарт-картами /том ІІ, а.с. 26/, копії шляхових листів за період квітень-травень 2010 року /том ІІ, а.с. 1-25/.

Таким чином, в ході судового розгляду справи доведено реальність господарських операцій з придбання паливно-мастильних матеріалів та автозапчастин.

Відповідачем достовірність записів в первинних документах позивача не заперечуються, відповідність податкових накладних вимогам закону, товарність (реальність) поставок під сумнів не ставляться.

Про включення безпосередніми постачальниками позивача - "Технічний центр "Анкомтех" та ТОВ "Континент Нафто Трейд" податку на додану вартість по взаємовідносинах з позивачем до складу податкових зобов'язань відповідних податкових періодів прямо вказано в акті перевірки /том І, а.с. 25/.

Незважаючи на проаналізовані вище обставини, визначальним при винесенні спірного податкового повідомлення-рішення було прийняття до уваги відповідачем даних про те, що при відпрацюванні ланцюгів постачання товарів (робіт, послуг) встановлено підприємства, по яких неможливо підтвердити включення до податкових зобовязань суми ПДВ по взаємовідносинах по ланцюгу постачання з ТОВ "Транс-сервіс", а відповідно і сплату ПДВ до бюджету, що на думку представника відповідача є підставою для зменшення позивачу заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Вказану позицію субєкта владних повноважень суд вважає неправомірною, з таких підстав.

При вирішенні даного спору суд виходить з того, що питання нарахування, сплати податку на додану вартість, формування податкових зобовязань та податкового кредиту, порядку бюджетного відшкодування на час виникнення спірних правовідносин визначалися нормами Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97 від 03.04.1997 року, із змінами та доповненнями.

Відповідно до пункту 6.1 статті 6 вказаного Закону, об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), в складі якої і сплачується покупцями (п.п.6.1.1. п. 6.1 ст. 6 Закону № 168/97).

Згідно пункту 1.7 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

За змістом підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 цього Закону, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду зокрема у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Датою виникнення права платника податку на податковий кредит, відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Наведені нормиЗакону України "Про податок на додану вартість" не обмежують платника податківу праві на віднесення сум ПДВ до складу податкового кредиту датою фактичного надходження товару платнику та датою його фактичного використання в господарській діяльності. Вказані норми дають право на формування податкового кредиту по даті списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів та отримання податкової накладної у випадку, якщо платник має намір використовувати придбаний товарв подальшому (майбутньому) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 зазначеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, законодавцем чітко визначено, що належним чином оформлена податкова накладна є достатньою підставою для включення сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту по даті здійснення хоча б однієї із першій подій (перерахування коштів в оплату товарів або отримання податкової накладної).

В ході розгляду справи судом встановлено, що придбання позивачем у контрагентів ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" автозапчастин та ТОВ "Континент Нафто Трейд" дизельного палива та бензину здійснювалося з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, відповідало основному виду господарської діяльності позивача.

При цьому, судом встановлено, що на дату видачі податкових накладних та на дату формування позивачем сум податкового кредиту із названих господарських операцій, всі вказані контрагенти в установленому порядку були зареєстровані як платники податку на додану вартість. Вказані обставини відповідачем не заперечуються.

Видані вказаними вище контрагентами позивача податкові накладні, на підставі яких позивач сформував податковий кредит, містять всі обовязкові реквізити, оформлені у відповідності до приписівпідпункту 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та видані особами, зареєстрованими як платник податку на додану вартість (п.п. 7.2.4 п.7.2 ст. 7 Закону №168/97).

Таким чином, в ході судового розгляду справи підтверджено правомірність формування позивачем податкового кредиту по операціях з контрагентами ТОВ "Технічний центр "Анкомтех" та ТОВ "Континент Нафто Трейд".

Закон України "Про податок на додану вартість" не ставить в залежність віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару, до податкового кредиту одним платником від сплати податкового зобов'язання до бюджету його контрагентами чи постачальниками по ланцюгу.

З аналізу положень Закону України "Про податок на додану вартість"вбачається, що податок на додану вартість є непрямим податком.

При здійсненні господарської операції з придбання товарів (робіт, послуг) одним платником податку (покупцем) у іншого платника названого податку (продавця), податок на додану вартість, що обраховується у ціні (вартості) отриманого товару (роботи, послуги), сплачується покупцем товарів не безпосередньо до бюджету, а у складі такої вартості (ціни придбання) товарів (робіт, послуг) іншому платнику - постачальнику товарів.

У випадку ж подальшої реалізації придбаного товару (роботи, послуги), платник податку здійснює таку реалізацію з нову ж таки з включенням у вартість (ціну) такого товару (роботи, послуги) суми податку на додану вартість, яку отримує від покупця у складі такої ціни.

Таким чином, впродовж звітного періоду у платника ПДВ виникають операції, при яких платник фактично сплачує іншому платнику податок додану вартість у складі придбаного ним товару, та операції за яких такий платник податків фактично отримує від інших осіб податок на додану вартість у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги).

Отже, при здійсненні вказаних господарських операцій платник податку на додану вартість здійснює "за першою подією" (визначеною п.п. 7.3.1, п.п. 7.5.1 ст. 7 Закону №168/97) формування сум податкових зобовязань з названого податку та сум податкового кредиту (за рахунок яких зменшується податкове зобовязання платника, що підлягає сплаті до бюджету). За рахунок різниці між такою сумою податкового зобовязання (податку на додану вартість, що фактично одержаний платником у складі ціни реалізованого ним товару (роботи, послуги)) та сумою такого податкового кредиту (податку на додану вартість, що фактично сплачений ним у складі ціни придбаного ним товару іншому платнику):

- при позитивному значенні виникає податкове зобовязання, що підлягає сплаті до бюджету таким платником;

- при відємному значенні такої різниці виникає сума податку на додану вартість, що підлягає відповідно відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до положень пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість", бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

При цьому, вказана норма після слів "у зв'язку з надмірною сплатою податку" не містить посилань, що саме така надмірна сплата, такого податку певним платником повинна бути безпосередньо сплаченою до бюджету. Адже вказаний закон передбачає сплату податку на додану вартість одним платником іншому, і лише різниця між такою сплатою і надходженням впливає відповідно на сплату такого податку до бюджету чи навпаки на відшкодування податку з бюджету.

Положення пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" щодо надмірної сплати податку як необхідної умови його повернення з бюджету платнику, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товарів (послуг) їх постачальникам.

Відповідно до статті 61 Конституції України відповідальність особи має індивідуальний характер. Норми чинного законодавства України не покладають на платника податків відповідальності за дотримання його контрагентом-постачальником чи контрагентами постачальника по ланцюгу правил оформлення та подання податкової звітності.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання зі сплати податку до бюджету, чи не дотримався порядку подання податкової звітності, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначені обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження суми свого податкового кредиту.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки дотримання постачальниками товару вимог податкового законодавства зі сплати податкових зобов'язань до бюджету, як і не наділено повноваженнями перевірки відповідності фактичного місцезнаходження постачальника реєстраційним даним, тим більше по ланцюгу постачання.

З огляду на наведене, суд вважає, що у випадку підтвердження податкового кредиту належним чином оформленими податковими накладними, оплати податку на додану вартість продавцю в ціні товару, дійсної поставки продавцем товарів (робіт, послуг), які підлягають до використання покупцем в господарській діяльності, відсутність за місцезнаходженням постачальників по ланцюгу не може бути підставою для зменшення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість платнику податків - покупцю, оскільки не ґрунтується на законі.

Крім того, суд звертає увагу, що Акт перевірки, на підставі якого відповідачем винесено спірне рішення, не містить посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В Акті не зазначено первинних документів, на підставі яких вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку та інших докази, що достовірно підтверджують наявність факту викладених порушень.

Таким чином, висновок відповідача про завищення позивачем заявленої суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в сумі 30080,53 грн. по декларації за травень 2010 року, є безпідставним, не підтвердженим належними та достовірними доказами.

Системний аналіз вказаних правових норм та оцінка фактичних обставин справи дають підстави суду дійти висновку, що при прийнятті спірного податкового повідомлення-рішення субєкт владних повноважень діяв з недотриманням приписів закону, необґрунтовано, упереджено, без зясування необхідних обставин, що мали значення для прийняття рішення. Отже, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 05 травня 2011 року №0000252301., яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по податковій декларації за травень 2010 року на 30080,53 грн., є протиправним та підлягає до скасування.

Відповідно до положень частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 71, 94, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" до Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Гадяцької міжрайонної державної податкової інспекції Полтавської області від 05 травня 2011 року №0000252301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-сервіс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 11 жовтня 2011 року.

СуддяЛ.М. Петрова