Постанова № 20239474, 07.10.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 жовтня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/7631/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Кукоби О.О.,

при секретарі Марченко О.Є.,

за участю:

представника позивача - Шмельова М.М.,

представника відповідача - Панченка Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (далі по тексту - позивач, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод")21 вересня 2011 року звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській області (далі про тексту - відповідач, Кременчуцька ОДПІ)про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0008532301/170 від 07.09.2011 року.

В обґрунтування своїх вимог позивач вказав, що ним правомірно, на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап" та ПП "Альпарі-Т" у 2008-2009 роках включено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість в розмірі 32 582 грн. Зазначав, що оскільки факт здійснення між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т" фінансово-господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними бухгалтерськими документи (податковими та видатковими накладними, рахунками, платіжними дорученнями, банківськими виписками тощо), господарські операції з цими субєктами господарювання відповідають вимогам закону. А відтак, висновок податкового органу про заниження податку на додану вартість вважає необґрунтованим та протиправним.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити з підстав, наведених у позовній заяві та додаткових поясненнях до позову (т. І, а.с. 4-11).

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував. У наданих до суду письмових запереченнях відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог (т. ІІ, а.с. 3-5) посилаючись на порушення позивачем вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в результаті чого платником податків занижено ПДВ загалом в розмірі 32 582 грн. Зазначав, що відповідно до даних перевірок ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т" встановлено відсутність у останніх необхідних умов для виконання договірних зобовязань, у звязку з чим договори поставки є нікчемними в силу закону. Крім того, вказав, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року встановлено факт підроблення посадовими особами підприємств-контрагентів позивача документів податкового обліку ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т".

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.

Публічне акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 29.12.1993 року.

Позивач зареєстрований платником податку на додану вартість, свідоцтво платника ПДВ № 24158891.

Працівниками Кременчуцької ОДПІ у період з 12.08.2011 року по 17.08.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" з питання правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Асіст" (код ЄДРПОУ 25713587), ПП "Арона Сервіс" (код ЄДРПОУ 34987777), ПП "Алерт" (код ЄДРПОУ 32275589), ПП "Алерт Плюс" (код ЄДРПОУ 34793043), ПП "Інко" (код ЄДРПОУ 32141595), ПП "Авеланж" (код ЄДРПОУ 33672429), ПП "Саланг ТМ" (код ЄДРПОУ 34397742), ТОВ "Інтермаксервіс" (код ЄДРПОУ 24710114), ПП "Маркап" (код ЄДРПОУ 36504035), ПП "Альпарі-Т" (код ЄДРПОУ 36643102), ПП "Агат Сервіс" (код ЄДРПОУ 36194933), ТОВ "Алівіс" (код ЄДРПОУ 30566568), ПП "Оріль" (код ЄДРПОУ 25165943), ПП "Астелікс-2007" (код ЄДРПОУ 34873961), ПП "Алькарас Плюс" (код ЄДРПОУ 37468826) за період з 01.06.2008 року по 30.06.2011 року відповідно до постанови про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 року заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області майора податкової міліції Васильченко О.В.

За результатами перевірки складено акт № 6223/23-308/05763814 від 23.08.2011 року (далі по тексту - акт перевірки), в якому вказано на порушення позивачем, зокрема, вимог пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР із змінами та доповненнями, внаслідок чого ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" занижено податок на додану вартість загалом в сумі 32 582 грн. (в т.ч., за червень 2008 року - 3 650 грн., за липень 2008 року - 4 490 грн., за серпень 2008 року - 3 090 грн., за вересень 2008 року - 3 285 грн., за січень 2009 року - 2 555 грн., за березень 2009 року - 2 400 грн., за червень 2009 року - 2 400 грн., за серпень 2009 року - 2 862 грн., за вересень 2009 року - 3 650 грн., за жовтень 2009 року - 4 200 грн.) (т. І, а.с. 14-28).

На підставі даного висновку акта перевірки Кременчуцькою ОДПІ 07.09.2011 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0008532301/170 (т. І, а.с. 12), відповідно до якого ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 28 932 грн. (в т.ч., за серпень 2008 року - 4 490 грн., за вересень 2008 року - 3 090 грн., за жовтень 2008 року - 3 285 грн., за лютий 2009 року - 2 555 грн., за квітень 2009 року - 2 400 грн., за липень 2009 року - 2 400 грн., за вересень 2009 року - 2 862 грн., за жовтень 2009 року - 3 650 грн., за листопад 2009 року - 4 200 грн.) та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 21 701 грн.

Не погодившись з вказаним податковим повідомлення-рішенням позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірному податковому повідомленню-рішенню Кременчуцької ОДПІ № 0008532301/170 від 07.09.2011 року необхідно зазначити наступне.

Станом на момент виникнення та реалізації спірних правовідносин коло платників податку на додану вартість, обєкти, база, ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету було визначено Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п. п. 3.1.1. п. 3.1. ст. 3 Закону № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України

Згідно п. п. 7.3.1. п. 7.3. ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону № 168/97-ВР визначено, що податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду.

У відповідності до п. п. 7.2.6. п. 7.2. ст. 7 Закону № 168/97-ВР підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

При цьому п. п. 7.5.1. п. 7.5. ст. 7 Закону № 168/97-ВР передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), датавиписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або датаотримання податкової накладної,що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

З огляду на викладені положення Закону № 168/97-ВР, для отримання права сформувати податковий кредит із сум ПДВ, сплачених в ціні придбаного товару (робіт, послуг), платник ПДВ повинен мати податкові накладні, видані на реально отриманий товар (роботи, послуги), призначений для використання у власній господарській діяльності.

Крім того, виходячи зі змісту п. 7.4 ст. 7 Закону № 168/97-ВР, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на податковий кредит можуть мати лише реально вчинені господарські операції з придбання товарів, послуг чи основних фондів із метою використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності, а не саме лише оформлення відповідних документів або рух грошових коштів на поточних рахунках платників податку.

Статтею першою Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 року № 996-XIV (далі - Закон № 996-XIV) визначено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, юридичний аспект вчинених господарських дій або подій не входять до складу поняття "господарська операція" (бухгалтерський чи економічний ефект).

Згідно з вимогами ст. 4 Закону № 996-XIV одним із принципів бухгалтерського обліку є превалювання сутності над формою - операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Судом встановлено, що позивачем на підставі податкових накладних, виписаних ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап" та ПП "Альпарі-Т", включено до податкового кредиту за червень - вересень 2008 року, січень, березень, червень, серпень - жовтень 2009 року суму податку на додану вартість в розмірі 32 582 грн., що підтверджується актом перевірки та не заперечується сторонами.

Однак, перевіркою виявлено безпідставне віднесення до складу податкового кредиту вищезазначеної суми, внаслідок чого відповідач дійшов висновку щодо заниження ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" податку на додану вартість за червень - вересень 2008 року, січень, березень, червень, серпень - жовтень 2009 року по вищевказаним контрагентам в сумі 32 582 грн.

При цьому, оскільки вищезгадані суми податку на додану вартість позивачем було заявлено до бюджетного відшкодування ПДВ, спірним податковим повідомленням-рішенням ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 28 932 грн.

Податкова інспекція в обґрунтування такого висновку перевірки посилалась на те, що відповідно до даних перевірок ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т" встановлено відсутність у останніх необхідних умов для виконання договірних зобовязань, у звязку з чим договори поставки, укладені з ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", є нікчемними в силу закону. Крім того, вказав, що вироком Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року встановлено факт підроблення посадовими особами підприємств-контрагентів позивача документів податкового обліку ПП "Алерт", ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Маркап", ПП "Альпарі-Т".

Надаючи правову оцінку вказаним твердженням податкової інспекції та перевіряючи реальність здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами, суд зазначає наступне.

З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) та ПП "Алерт" (Постачальник) 12.12.2007 року укладено договір № 178 (т. І, а.с. 34), відповідно до п. 1.1. якого "Постачальник зобовязується поставити, а Покупець оплатити і прийняти продукцію".

На підтвердження реальності здійснення господарських операцій за даним договором позивачем надано копії податкових накладних (т. І, а.с. 38-43), видаткових накладних (т. І, а.с. 50-55), рахунків-фактур (т. І, а.с. 44-49), прибуткових ордерів (т. І, а.с. 56-57), витягів з журналу обліку виданих довіреностей (т. І, а.с. 58-69), платіжних доручень (т. І, а.с. 70-72).

Суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 6.1. Договору Постачальник разом з партією товарно-матеріальних цінностей надсилає Покупцю рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, сертифікат якості, податкову накладну.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що "поставка продукції здійснюється автотранспортом на умовах FCA - м. Кременчук, пров. Свердлова, 2 (Інкотермс-2000)". У відповідності до п. 2.2. Договору "датою поставки є дата, вказана в товарно-транспортній накладній" (т. І, а.с. 34).

Частиною першою статті 9 Закону № 996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно п. 11.1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14 жовтня 1997 року № 363 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за № 128/2568 (далі - Правила) основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу.

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п. п. 11.5 - 11.7 Правил товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року від позивача витребувано належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних в підтвердження факту транспортування товарно-матеріальних цінностей від ПП "Алерт" до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (т. І, а.с. 1).

Разом з тим, позивачем вимоги ухвали суду не виконано, копії товарно-транспортних накладних та відомості щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей суду не надано.

З огляду на вищенаведене, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних та дорожніх листів на перевезення вантажів не видається можливим встановити факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця.

Крім того, відповідно до п. 5.1. Договору "якість продукції має відповідати вимогам ГОСТ 859-78 та підтверджуватися сертифікатами якості" (т. І, а.с. 34). Однак, позивачем до матеріалів справи копії сертифікатів якості не надано.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору на поставку продукції № 183 від 19.01.2009 року, укладеного між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) та ПП "Алерт" (Постачальник) (т. І, а.с. 73).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних (т. І, а.с. 77-79), видаткових накладних (т. І, а.с. 83-85), рахунків-фактур (т. І, а.с. 80-82), прибуткових ордерів (т. І, а.с. 86), витягів з журналу обліку виданих довіреностей (т. І, а.с. 87-92), платіжних доручень (т. І, а.с. 93-95).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що "поставка продукції здійснюється автотранспортом на умовах FCA - м. Кременчук, пров. Свердлова, 2 (Інкотермс-2000)". У відповідності до п. 2.2. Договору "датою поставки є дата, вказано в товарно-транспортній накладній" (т. І, а.с. 73).

Судом від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" було витребувано копії товарно-транспортних накладних, однак позивачем вимоги ухвали суду не виконано, копії первинних документів не надано.

Окрім того, відповідно до п. 5.1. Договору "якість продукції має відповідати вимогам ГОСТ 859-78 та підтверджуватися сертифікатами якості" (т. І, а.с. 73). Однак, позивачем до матеріалів справи копії сертифікатів якості не надано.

Відтак, матеріалами справи факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця не підтверджується.

У матеріалах справи також наявна копія договору № 25/14-86 на разову поставку продукції, що укладений 20.07.2009 року між ТОВ "Інтермаксервіс" (Постачальник) та ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) (т. І, а.с. 96).

За змістом даного договору Постачальник зобовязується передати у власність Покупця двигун Д-90 з редуктором в кількості 18 шт., а Покупець зобовязується прийняти та оплатити дану продукцію.

Поставка проводиться на умовах СРТ - Інкотермс 2000, м. Кременчук (п. 4 Договору), якість продукції, що поставляється має відповідати ГОСТ, ТУУ і підтверджуватися сертифікатом якості (паспортом) (п. 5 Договору).

Разом з тим, ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" до матеріалів справи товарно-транспортну накладну, дорожній лист та сертифікат якості на продукцію не надано.

Також, позивачем до матеріалів справи долучено копію договору № 593 від 17.08.2009 року, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) та ПП "Маркап" (Постачальник) на поставку продукції (т. І, а.с. 109).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних (т. І, а.с. 112-113), видаткових накладних (т. І, а.с. 116-117), рахунків-фактур (т. І, а.с. 114-115), прибуткових ордерів (т. І, а.с. 118), витягів з журналу обліку виданих довіреностей (т. І, а.с. 119-122), платіжних доручень (т. І, а.с. 123-124).

Пунктом 2.1. Договору визначено, що "поставка продукції здійснюється автотранспортом на умовах FCA - м. Кременчук, пров. Свердлова, 2 (Інкотермс-2000)". У відповідності до п. 2.2. Договору "датою поставки є дата, вказано в товарно-транспортній накладній" (т. І, а.с. 109).

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23 вересня 2011 року від позивача витребувано належним чином завірені копії товарно-транспортних накладних в підтвердження факту транспортування товарно-матеріальних цінностей від ПП "Маркап" до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (т. І, а.с. 1).

Разом з тим, позивачем вимоги ухвали суду не виконано, копії товарно-транспортних накладних та інші відомості щодо транспортування товарно-матеріальних цінностей суду не надано.

Окрім того, відповідно до п. 5.1. Договору "якість продукції має відповідати вимогам ГОСТ 859-78 та підтверджуватися сертифікатами якості" (т. І, а.с. 109). Однак, позивачем до матеріалів справи копії сертифікатів якості не надано.

Отже, за відсутності у позивача належним чином оформлених товарно-транспортних накладних, дорожніх листів на перевезення вантажів та сертифікатів якості не видається можливим встановити факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця.

Крім вищевикладеного, до матеріалів справи долучено копію договору № 679 від 02.12.2009 року, укладеного між ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" (Покупець) та ПП "Альпарі - Т" (Постачальник) на поставку продукції (т. І, а.с. 131).

На підтвердження виконання умов зазначеного договору позивачем до матеріалів справи долучено копії податкових накладних (т. І, а.с. 137-147), видаткових накладних (т. І, а.с. 157-167), рахунків-фактур (т. І, а.с. 148-156), прибуткових ордерів (т. І, а.с. 168-173), витягів з журналу обліку виданих довіреностей (т. І, а.с. 176-192), платіжних доручень (т. І, а.с. 193-198).

Суд вважає за необхідне наголосити, що відповідно до п. 6.1. Договору Постачальник разом з партією товарно-матеріальних цінностей надсилає Покупцю рахунок-фактуру, товарно-транспортну накладну, видаткову накладну, сертифікат якості, податкову накладну.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що "поставка продукції здійснюється автотранспортом на умовах FCA - м. Кременчук, пров. Свердлова, 2 (Інкотермс-2000)". У відповідності до п. 2.2. Договору "датою поставки є дата, вказано в товарно-транспортній накладній" (т. І, а.с. 131).

Судом від ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" було витребувано копії товарно-транспортних накладних, однак позивачем вимоги ухвали суду не виконано, копії первинних документів не надано.

Окрім того, відповідно до п. 5.1. Договору "якість продукції має відповідати вимогам ТУ12.2.007.8-75 та підтверджуватися сертифікатами якості" (т. І, а.с. 73). Однак, позивачем до матеріалів справи копії сертифікатів якості не надано.

Відтак, матеріалами справи факт передачі товарно-матеріальних цінностей від Постачальника до Покупця не підтверджується.

Також, слід зазначити, що всупереч вимогам ухвали суду від 23.09.2011 року позивачем не надано доказів використання придбаних товарно-матеріальних цінностей у власній господарській діяльності.

Крім того, при вирішенні спору суд бере до уваги вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28.07.2010 року у справі за обвинуваченням ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 205; ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 200; ч. 3 ст. 28 ч. 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

Так, відповідно до даного вироку суду в ході розслідування кримінальної справи встановлено, що гр. ОСОБА_4 виступив як організатор злочинної групи, здійснював загальне керівництво злочинною групою, спільно з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 організував за допомогою невстановлених осіб реєстрацію та перереєстрацію в державних, в т.ч. податкових, органах підприємств з ознаками фіктивності, зокрема, ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Альпарі - Т", ПП "Маркап" (т. ІІ, а.с. 95-99).

У подальшому, використовуючи печатки вказаних підприємств, ОСОБА_4 особисто виготовляв підроблені документи, необхідні для укладення договорів з підприємствами - контрагентами по безтоварних угодах (в т.ч. накладні, податкові накладні, акти виконаних робіт).

У звязку з вищевикладеним, аналізуючи копії наявних в матеріалах справи первинних документів бухгалтерського обліку (податкових та видаткових накладних, рахунків-фактур) суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Зі змісту первинних документів бухгалтерського обліку виписаних ПП "Алерт" в адресу ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод" судом встановлено, що вони підписані гр. ОСОБА_4 (податкова накладна - т. І, а.с. 38; рахунок-фактура - т. І, а.с. 44; видаткова накладна - т. І, а.с. 50) та гр. ОСОБА_5 (податкові накладні - т. І, а.с. 39-43, а.с. 77-79; рахунки-фактури - т. І, а.с. 45-49, а.с. 80-82; видаткові накладні - т. І, а.с. 51-55, а.с. 83-85).

Первинні документи від імені ТОВ "Інтермаксервіс" підписані гр. ОСОБА_7 (т. І, а.с. 99-101), від імені ПП "Маркап" - гр. ОСОБА_8 (т. І, а.с. 112-117).

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що підписи, проставлені на вищевказаних документах бухгалтерського обліку, вчинені від імені різних осіб - однакові (а.с. 78, 99, 112).

З огляду на вищезазначене, беручи до уваги те, що позивачем не надано доказів транспортування товарно-матеріальних цінностей від Постачальників до ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", доказів використання начебто придбаного товару у власній господарській діяльності, суд дійшов висновку, що реальність здійснення таких господарських операцій не підтверджена належним чином оформленими первинними документами, а відтак у платника податків відсутнє право на віднесення спірних сум податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Окрім того, аналізуючи зміст договорів поставки, що укладені між ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" та ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Альпарі - Т", ПП "Маркап" суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Окрім того, згідно частини пятої даної статті правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до приписів статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Як встановлено положеннями статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що вищезгадані договори поставки є нікчемними в силу закону, оскільки мало місце недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, що встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Також, в ході судового розгляду справи не спростовано доводи податкової інспекції про те, що відповідно до даних податкового обліку ТОВ "Інтермаксервіс", ПП "Алерт", ПП "Альпарі - Т", ПП "Маркап" у останніх відсутні необхідні умови для виконання договірних зобовязань (основні фонди, виробничі потужності, трудові ресурси тощо).

За таких обставин, суд вважає правомірним висновок податкового органу про порушення позивачем пп. 7.2.6 п. 7.2, пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", наслідком чого стало заниження ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод" податку на додану вартість в сумі 32 582 грн.

В силу ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Статтею 70 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

У відповідності до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем, як субєктом владних повноважень, доведено правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення № 0008532301/170 від 07.09.2011 року . Разом з тим, позивачем не надано суду доказів, які б свідчили про порушення Кременчуцькою ОДПІ норм чинного законодавства України та обґрунтованість даного позову.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що Кременчуцька ОДПІ приймаючи оскаржуване податкове повідомлення - рішення діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження їй надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), добросовісно та розсудливо. А вимоги позовної заяви не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства та задоволенню не підлягають.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 7, 8, 9, 10, 11, 69-71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Публічного акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції у Полтавській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 12 жовтня 2011 року.

СуддяО.О. Кукоба