ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 вересня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/6188/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Довгопол М.В.,
при секретарі Ворошилові Ю.В.,
за участю:
представника позивача Панченко О.О.,
представників відповідача Остапенко С.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Дитячого ревматологічного санаторію " Ліщинівка "до Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській областіпро визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень, -
В С Т А Н О В И В:
19 липня 2011 року Дитячий ревматологічний санаторій " Ліщинівка "звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській областіпро визнання протиправною та скасування постанови від 05 липня 2011 року № 386 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на те, що оскаржувану постанову винесено відповідачем за результатами перевірки Дитячого закладу оздоровлення та відпочинку «Ромашка»(надалі ДЗОВ «Ромашка»), під час якої зафіксовано порушенняЗакону України «Про захист прав споживачів», а саме, надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що підлягають обов'язковій сертифікації, без сертифікату відповідності. З огляду на те, що ДЗОВ «Ромашка» є структурним підрозділом Дитячого ревматологічного санаторію «Ліщинівка», штраф в розмірі 11243,92 грн. накладено на санаторій.
Позивач вказував, що згідно п. 5 Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання) об'єктами обов'язкової сертифікації є послуги з розміщення, що надаються суб'єктами туристичної діяльності в колективних та індивідуальних засобах розміщення. Разом з тим, Дитячий ревматологічний санаторій «Ліщинівка»є лікувальним закладом охорони здоров'я із видом діяльності за КВЕД - діяльність санаторно-курортних організацій, має ліцензію на здійснення медичної практики, є неприбутковою організацією, а тому в розумінні Закону України «Про туризм»не є суб'єктом туристичної діяльності, не надає туристичні послуги, як і його структурний підрозділ ДЗОВ «Ромашка».
Позивач також звертав увагу на те, що ДЗОВ «Ромашка»утримується за рахунок бюджетних коштів, тому платні послуги із тимчасового розміщення (проживання) можуть надаватися ним лише згідно Порядку, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України № 29/9/5 від 18.01.2010 року, разом з тим, кошторисом ДЗОВ «Ромашка»на 2011 рік не передбачалося надання платних послуг із тимчасового розміщення (проживання), натомість визначалася повна вартість путівки в сумі 1770 грн., до розрахунку якої не входила вартість розміщення (проживання).
За таких обставин позивач вважає, що не мав обов'язку отримувати сертифікат відповідності на послуги з тимчасового розміщення (проживання) у ДЗОВ «Ромашка», тому постанова про накладення стягнення є незаконною.
Крім того, зазначав, що відповідачем допущено порушення порядку проведення перевірки, надано розрахунок санкцій, який не відповідає сумі стягнення згідно оскаржуваної постанови, а розрахунок штрафу згідно постанови є необґрунтованим та безпідставним.
У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, просила їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечувала, просила відмовити у його задоволенні.
У запереченнях відповідач посилався на те, що перевірку ДЗОВ «Ромашка»проведено згідно плану роботи Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області на ІІ квартал 2011 року, про що було попередньо повідомлено керівника закладу. За результатами перевірки складено акт № 000618 від 24.06.2011 року, в якому, зокрема, встановлено порушення п. 4 ст. 14 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, відсутність сертифікату на надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), що підлягають обов'язковій сертифікації, тому згідно пункту 3 частини статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»на підставі розрахунку ревізора застосовано штраф у розмірі 50 % від вартості наданих послуг в сумі 11243,92 грн., який накладено на Дитячий ревматологічний санаторій «Ліщинівка», як юридичну особу, у складі якої діє ДЗОВ «Ромашка». За таких обставин відповідач вказував, що проведення перевірки та накладення стягнення здійснено із дотриманням вимог чинного законодавства.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що Дитячий ревматологічний санаторій «Ліщинівка»(скорочене найменування ДРС «Ліщинівка», ідентифікаційний код 01999135), зареєстрований як юридична особа 11.06.1997 року Кобеляцькою районною державною адміністрацією (свідоцтво серії А00 № 619326).
Згідно Статуту ДРС «Ліщинівка»є комунальним лікувальним закладом, засновником якого є Полтавська обласна рада, а власником територіальна громада Полтавської області. Санаторій підзвітний та підконтрольний Полтавській обласній раді, а також Головному управлінню охорони здоров'я обласної державної адміністрації.
ДРС «Ліщинівка»перебуває на податковому обліку у Кобеляцькому відділенні Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції як неприбуткова організація, протягом 2011 року ним поквартально подавався звіт про використання коштів неприбуткових установ та організацій, про що свідчать довідка про взяття на облік платника податків від 23.12.2003 року № 41, а також лист Кобеляцького відділення Кременчуцької ОДПІ від 16.09.2011 року № 1464/10.
Відповідно до п.4.5. Статуту санаторій має у своєму підпорядкуванні дитячий оздоровчий табір «Ромашка», який є його структурним підрозділом і діє на підставі Положення, затвердженого головним лікарем санаторію.
Із матеріалів справи вбачається, що ДЗОВ «Ромашка»не має статусу юридичної особи, при цьому внесений до Державного реєстру дитячих закладів оздоровлення та відпочинку за № 0098 згідно протоколу від 29.09.2010 року, що підтверджується довідкою Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 05.10.2010 року № 13.3/12075.
24 червня 2011 року спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області Жорняком І.О. на підставі наказу управління від 08.06.2011 року № 162-п, плану перевірок суб'єктів господарювання на ІІ квартал 2011 року, направлення від 08.06.2011 року № 729, проведено планову перевірку дотримання законодавства про захист прав споживачів у ДЗОВ «Ромашка».
Повідомлення про проведення перевірки ДЗОВ «Ромашка»від 27.05.2011 року № 600 отримано керівником закладу ОСОБА_4 09.06.2011 року.
За результатами перевірки складено акт № 000618 від 24.06.2011 року, в якому зафіксовано порушення п. 4 статті 14 Закону України «Про захист прав споживачів», а саме, відсутність у ДЗОВ «Ромашка»сертифікату на надання послуг із тимчасового розміщення (проживання), що підлягають обов'язковій сертифікації.
На підставі акту перевірки № 000618 від 24.06.2011 року Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області винесено постанову № 386 від 05 липня 2011 року про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до Дитячого ревматологічного санаторію «Ліщинівка», як юридичної особи, структурним підрозділом якої є ДЗОВ «Ромашка», застосовано штраф у розмірі 11243,92 грн.
Позивач ДРС «Ліщинівка»не згодний із вказаною постановою, у зв'язку з чим оскаржив її до суду.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи оцінку оскаржуваній постанові № 386 від 05 липня 2011 року, суд виходить з наступного.
Згідно частини 4 статті 14 Закону України «Про захист справ споживачів»продукція, на яку актами законодавства або іншими нормативними документами встановлено обов'язкові вимоги щодо забезпечення безпеки для життя, здоров'я споживачів, їх майна, навколишнього природного середовища і передбачено нанесення національного знака відповідності, повинна пройти встановлену процедуру оцінки відповідності. Виробник має право маркувати продукцію національним знаком відповідності за наявності декларації про відповідність та/або сертифіката відповідності, виданих згідно із законодавством
Реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.
Відповідно до частини 1 статті 14 Декрету Кабінету Міністрів України "Про стандартизацію і сертифікацію" від 10.05.1993 року № 46-93 центральний орган виконавчої влади з питань технічного регулювання затверджує переліки продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації, та визначає її запровадження.
Наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 01.02.2005 року № 28 затверджено Перелік продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні (надалі Перелік).
У розділі 30 пункті 30.1. «Готельні послуги»вказаного Переліку передбачена обов'язковість сертифікації послуг дитячих та студентських літніх таборів, код ДКПП 55.23.11, на відповідність вимогам нормативних документів, зокрема, ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування».
Згідно пункту 5 Правил обов'язкової сертифікації послуг з тимчасового розміщення (проживання), затверджених наказом Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 27.01.1999 року № 37, об'єктами обов'язкової сертифікації є послуги з розміщення, що надаються суб'єктами туристичної діяльності в колективних та індивідуальних засобах розміщення.
З огляду на викладене, вимоги обов'язкової сертифікації за ДСТУ 4268:2003 застосовуються за наявності сукупності наступних умов: надання суб'єктом послуг з тимчасового розміщення (проживання), а також належність вказаного суб'єкта до суб'єкта туристичної діяльності.
Поняття «послуги з тимчасового розміщення (проживання)»згідно пункту 3 Порядку надання послуг з тимчасового розміщення (проживання), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.03.2006 року № 297, визначено як - діяльність юридичної та фізичної особи з надання місця для ночівлі у засобі розміщення за плату, а також інша діяльність, пов'язана з тимчасовим розміщенням (проживанням), передбачена законом.
До суб'єктів туристичної діяльності згідно статті 5 Закону України «Про туризм»належать:
- туристичні оператори (далі - туроператори) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, для яких виключною діяльністю є організація та забезпечення створення туристичного продукту, реалізація та надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність із надання характерних та супутніх послуг і які в установленому порядку отримали ліцензію на туроператорську діяльність;
- туристичні агенти (далі - турагенти) - юридичні особи, створені згідно із законодавством України, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють посередницьку діяльність з реалізації туристичного продукту туроператорів та туристичних послуг інших суб'єктів туристичної діяльності, а також посередницьку діяльність щодо реалізації характерних та супутніх послуг;
- інші суб'єкти підприємницької діяльності, що надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування, екскурсійних, розважальних та інших туристичних послуг;
- гіди-перекладачі, екскурсоводи, спортивні інструктори, провідники та інші фахівці туристичного супроводу - фізичні особи, які проводять діяльність, пов'язану з туристичним супроводом і які в установленому порядку отримали дозвіл на право здійснення туристичного супроводу, крім осіб, які працюють на відповідних посадах підприємств, установ, організацій, яким належать чи які обслуговують об'єкти відвідування;
- фізичні особи, які не є суб'єктами підприємницької діяльності та надають послуги з тимчасового розміщення (проживання), харчування тощо.
З аналізу вищенаведених норм законодавства вбачається, що послуги з тимчасового розміщення (проживання) вимагають обов'язковості сертифікації, якщо передбачають надання місця для ночівлі у засобі розміщення за плату та здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності.
Відповідно до частини 1 статті 42 Господарського кодексу України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Як встановлено судом, ДРС «Ліщинівка»є неприбутковою організацією, тобто не належить суб'єктів підприємницької діяльності. На ДЗОВ «Ромашка», як структурний підрозділ ДРС «Ліщинівка»без права юридичної особи, також поширюється статус неприбуткової організації, який має юридична особа.
Із пояснень представника позивача, наявних матеріалів справи, вбачається, що ДЗОВ «Ромашка», як і ДРС «Ліщинівка», утримується за рахунок коштів місцевого (обласного) бюджету.
Кошторис доходів і витрат ДЗОВ «Ромашка»на літо 2011 року було затверджено постановою Президії Полтавської обласної організації Профспілки працівників охорони здоров'я України від 02.06.2011 року № П-9-1.
Калькуляцію вартості путівки на сезон 2011 року було визначено начальником ДЗОВ «Ромашка»ОСОБА_4, із якої вбачається, що вартість путівки встановлено в сумі 1770 грн., розрахунок якої не передбачав витрати на проживання дітей. Таким чином, послуги із розміщення дітей згідно путівок не мали оплатний характер.
Відповідно до статті 26 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" від 04.09.2008 року № 375-VI дитячі заклади оздоровлення та відпочинку, що повністю фінансуються з державного або місцевих бюджетів, можуть надавати платні послуги відповідно до переліку, затвердженого Кабінетом Міністрів України. У передбачених законодавством випадках дитячі заклади оздоровлення та відпочинку мають право на надання платних послуг після отримання у встановленому порядку відповідних ліцензій.
До Переліку платних послуг, які можуть надаватися дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 року № 424, віднесено «розміщення та проживання»(пункт 2 Переліку).
Згідно пункту 1.3. Порядку надання платних послуг, які можуть надаватися дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, затвердженого наказом Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Міністерства економіки України, Мінфіну від 18.01.2010 року № 29/9/5, платні послуги можуть надаватися дитячими закладами оздоровлення та відпочинку, що утримуються за рахунок бюджетних коштів, у разі відсутності дітей на оздоровленні або неповного завантаження закладу на території, що не використовується для оздоровлення та відпочинку дітей.
Відповідно до пункту 2.1. зазначеного Порядку рішення про надання платних послуг, визначених Переліком, приймається керівником закладу. Керівник закладу виходячи з наявності в закладі відповідної матеріально-технічної бази та кваліфікованих кадрів затверджує за погодженням з органом виконавчої влади, у підпорядкуванні якого перебуває заклад, перелік платних послуг, що надаються закладом.
Згідно пояснень представника позивача керівником ДЗОВ «Ромашка»рішення про надання платних послуг не приймалося. Із листа Полтавської обласної організації Профспілки охорони здоров'я України від 05.08.2011 року № 218, кошторису доходів і витрат ДЗОВ «Ромашка»на літо 2011 року вбачається, що платні послуги за розміщення та проживання дітей у ДЗОВ «Ромашка»не передбачені.
Беручи до уваги те, що послуги із розміщення і проживання дітей у ДЗОВ «Ромашка»не передбачали відповідну оплату та надавалися ДЗОВ «Ромашка»як неприбутковою організацією, чіткий обов'язок позивача здійснювати їх сертифікацію на відповідність ДСТУ 4268:2003 «Послуги туристичні. Засоби розміщування»із норм чинного законодавства не вбачається.
Судом встановлено, що після проведення перевірки 29.06.2011 року ДРС «Ліщинівка»звернувся до ДП «Полтавастандартметрологія»із заявою про проведення сертифікації послуг з тимчасового розміщення та отримав сертифікат відповідності UА9.035.02139-11 на послуги з тимчасового розміщення, що надаються ДЗОВ «Ромашка»на відповідність вимогам ДСТУ 4268:2003, разом з тим, 09.08.2011 року подав до ДП «Полтавастандартметрологія»заяву про анулювання (скасування) дії виданого сертифікату відповідності, посилаючись на відсутність обов'язку сертифікації вказаних послуг.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно заперечень відповідача штраф до ДРС «Ліщинівка»у розмірі 11243,92 грн. накладено виходячи із того, що згідно довідки ДЗОВ «Ромашка»вартість проживання в ДЗОВ «Ромашка»на одну особу за одну добу складає 19 грн. 47 коп., а загальна сума вартості проживання за 1 зміну склала 22487 грн. 85 коп., тому 50 % від вказаної суми склав розмір штрафу 11243,92 грн.
Разом з тим, у судовому засіданні керівник ДЗОВ «Ромашка»ОСОБА_4 та бухгалтер ОСОБА_5, якими була підписана відповідна довідка, зазначали, що вказана довідка ними була надана не під час перевірки, а пізніше, після її закінчення, на вимогу перевіряючого, та не ґрунтувалася на будь-яких документально підтверджених даних, а містила суб'єктивні приблизні підрахунки бухгалтера.
Судом встановлено, що довідка, на підставі якої відповідачем здійснено розрахунок штрафу, не містить штампу ДЗОВ «Ромашка», вихідної дати та номеру, на відміну від інших матеріалів перевірки. Бухгалтер ОСОБА_5 у судовому засіданні пояснила, що вартість проживання за добу на одну особу визначила приблизно, не знаючи взагалі про методику обрахування такої вартості. При цьому калькуляція вартості путівки, кошторис доходів та витрат ДЗОВ «Ромашка» не містять даних про вартість проживання у закладі, а листом Полтавської обласної організації Профспілки охорони здоров'я України від 05.08.2011 року № 218 на звернення ДРС «Ліщинівка»про надання допомоги у складанні розрахунку вартості розміщення та проживання дітей у закладі повідомлено про неможливість надати такий розрахунок.
З огляду на викладене, довідка ДЗОВ «Ромашка»про вартість проживання, яка не має бухгалтерського обґрунтування та документального підтвердження, не може бути належною підставою для розрахунку штрафу згідно статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів»у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги. Інші підстави для розрахунку штрафу відповідачем не наведено.
Крім того, суд бере до уваги наступне.
Частиною 4 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" 05.04.2007 року № 877-V виключно законами встановлюються органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності. Орган державного нагляду (контролю) не може здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, якщо закон прямо не уповноважує такий орган на здійснення державного нагляду (контролю) у певній сфері господарської діяльності та не визначає повноваження такого органу під час здійснення державного нагляду (контролю).
Згідно статті 34 Закону України "Про оздоровлення та відпочинок дітей" визначено, що державний контроль за діяльністю дитячих закладів оздоровлення та відпочинку незалежно від підпорядкування, типу та форми власності закладів здійснюють:
центральний орган виконавчої влади у справах сім'ї, молоді та спорту;
міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим;
обласні, Київська та Севастопольська міські, районні державні адміністрації, до сфери управління яких належать дитячі заклади оздоровлення та відпочинку.
Формою державного контролю є державна атестація дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, яка проводиться в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
У разі виявлення порушень у діяльності дитячого закладу оздоровлення та відпочинку, що можуть вплинути на стан здоров'я дітей, атестація проводиться позачергово.
За результатами атестації закладу присвоюється вища, перша, друга або третя категорія. Порядок присвоєння категорій визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 15 Порядку проведення державної атестації дитячих закладів оздоровлення та відпочинку і присвоєння їм відповідних категорій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.04.2009 року № 426, у разі коли результати діяльності закладу та умови організації оздоровлення та відпочинку не відповідають установленим державним стандартам, заклад визнається таким, що не пройшов атестацію.
Судом встановлено, що ДЗОВ «Ромашка»пройдено державну атестацію з 26.07.2010 року по 09.08.2010 року, за результатами якої закладу присвоєно другу категорію та надано право залучатися до організації оздоровлення та відпочинку дітей, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 05 від 31.08.2010 року строком дії до 01.09.2015 року.
З огляду на викладене, підстави для проведення Управлінням у справах захисту прав споживачів у Полтавській області перевірки ДЗОВ «Ромашка»стосовно дотримання вимог нормативно-правових актів і нормативних документів щодо надання послуг із тимчасового розміщення дітей відповідачем законодавчо не обґрунтовано.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведено правомірність проведення перевірки та застосування за її наслідками до позивача штрафу у відповідному розмірі.
Таким чином, суд приходить до висновку, що постанова про накладення стягнення № 386 від 05 липня 2011 року не ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийнята без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Отже, позов підлягає задоволенню.
На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 94, ст.158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
П О С Т А Н О В И В:
Адміністративний позов Дитячого ревматологічного санаторію «Ліщинівка» до Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Управління у справах захисту прав споживачів у Полтавській області від 05 липня 2011 року № 386 про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».
Стягнути з Державного бюджету України на користь Дитячого ревматологічного санаторію «Ліщинівка» витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн. 40 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови виготовлено 30 вересня 2011 року.
СуддяМ.В. Довгопол
Судове рішення № 20239272, Полтавський окружний адміністративний суд було прийнято 28.09.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-1670/6188/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: