Рішення № 20239193, 12.12.2011, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 2-1586/11

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

          12.12.2011 року Автозаводський районний суд у складі

головуючого судді Андієць Д.Д

при секретарі Вакуленко А.Вю

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості по кредитному договору, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2011 року до Автозаводського районного суду звернулось Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивував тим, що від 09 липня 2008 року між ПАТ «Ерсте Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 014/10087/5/19676, відповідно до якого, позивач отримав у кредит грошові кошти на придбання автомобіля ТАТА LPT 613/38 в сумі 18 620 доларів США 00 центів, зі строком користування кредитними коштами до 08 липня 2011 року, зі сплатою 13,5 % річних.

Позичальник зобов’язався в порядку та на умовах встановлених договором повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом. Проте, ОСОБА_1О припинив виконання зобов’язань по кредитному договору. Посилаючись на вказані обставини позивач просив суд достроково стягнути з ОСОБА_1О на користь ПАТ «Ерсте Банк» заборгованість за Кредитним договором № 014/10087/5/19676 від 09.07.2008 року в сумі 17646 (сімнадцять тисяч шістсот сорок шість) доларів США 95 центів.

Представник позивача – ОСОБА_2 в судовому засіданні позов підтримав в повному обсязі, просив суд задовольнити з підстав, визначених в позові. Пояснив, що 23.11.2011 року, ОСОБА_1О сплатив ПАТ «Ерсте Банк» 62 дол. 19 центів, однак зауважив, що сплата цих коштів не вплинула на розмір заборгованості, обумовлений в позові. На підтвердження зазначеного, надав виписку по кредиту ОСОБА_1О станом на 09.12.2011 року.

Відповідач повторно в судове засідання не прибув по невідомій суду причині, про день слухання справи повідомлялися належним чином у встановленому законом порядку.

Відповідно до ст. 224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки або якщо зазначені ним причини визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

В судовому засіданні достовірно встановлено, що 09 липня 2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Ерсте Банк» (назву змінено на Публічне акціонерне товариство «Ерсте Банк») та ОСОБА_1О був укладений Кредитний договір за яким, ОСОБА_1О отримав від Банку у кредит грошові кошти на придбання автомобіля ТАТА LPT 613/38, в сумі 18 620 доларів США 00 центів, зі строком користування кредитними коштами до 08 липня 2011 року, зі сплатою 13,5 % річних.

20.10.2009р. та 06.01.2010р. між позивачем та відповідачем були укладені додаткові угоди № 1 і № 2до кредитного договору № 014/10087/5/19676.

У п. 1 додаткової угоди № 1 від 20.10.2009р. визначено, що кредитні кошти надаються позичальнику ОСОБА_1, на строк до 08.07.2012р. включно, зі сплатою 13,5% річних.

Згідно ст. 1054 ЦК України: «За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти».

Із змісту, ст.ст. 1048, 1049 ЦК України вбачається, що позичальник зобов’язаний в порядку та на умовах визначених договором повернути суму отриманого кредиту та сплатити відсотки за користування грошовими коштами.

Відповідно до п. 5.2 Кредитного договору ОСОБА_1О зобов’язався забезпечити, щомісячно, до 15 (п’ятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, сплату суми кредиту згідно з графіком платежів, що є Додатком № 1 до додаткової угоди та остаточно погасити отриманий кредит та сплату нарахованих відсотків в строк передбачений Кредитним договором.

Тобто, умовами Кредитного договору передбачено часткове, щомісячне повернення кредиту (з розстроченням) та сплата відсотків за користування грошовими коштами.

Згідно статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином в порядку встановленому договором або законом та в установлений строк.

Проте, ОСОБА_1О прострочив, щомісячне повернення кредиту та сплату відсотків.

У відповідності до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк встановлений договором.

Відповідно до ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України наслідками порушення відповідачами зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

ПАТ «Ерсте Банк» неодноразово повідомляв ОСОБА_1О про необхідність виконання зобов’язання по Кредитному договору, що підтверджується повідомленням-вимогою про порушення основного зобов’язання № 24.2.0-170 від 14.04.2010 р., повідомленням-вимогою про порушення забезпеченого обтяженням зобов’язання № 24.2.0-228 від 24.06.2010 р., листом-вимогою № 6.8.1.6.24/2 від 04.01.2011 р

Проте, ОСОБА_1О вимоги позивача залишив без задоволення.

Порушенням зобов’язання є його не виконання. У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно частини 2 ст. 551 ЦК України розмір неустойки встановлюється договором.

Відповідно до п.9.1. Кредитного договору Позичальник зобов’язався за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом сплачувати пеню в розмірі 0,1 % від суми простроченого платежу, за кожний день прострочення.

В результаті порушення ОСОБА_1 своїх обов’язків за кредитним договором, утворилась заборгованість перед Банком по Кредитному договору, яка станом на 18 січня 2011 року складає 17646 (сімнадцять тисяч шістсот сорок шість) доларів США 95 центів, з яких:

- заборгованість за кредитом – 15 904,00 доларів США

-          заборгованість по сплаті відсотків за фактичне користування кредитом – 1229,76 доларів США

-          пеня, нарахована за порушення строків повернення кредиту – 140,24 доларів США

-          пеня, нарахована за порушення строків сплати відсотків – 372,95 доларів США.

П. 14 Постанови Пленуму Верховного суду України № 14 від 18.12.2009 року «Про судове рішення в цивільній справі» визначено, що: «Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті з правовідносин, які виникли при здійсненні валютних операцій, у випадках і в порядку, встановлених законом (частина друга статті 192 ЦК, частина третя статті 533 ЦК; Декрет Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року N 15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю")».

Відповідно до обставин справи спірні правовідносини виникли при здійсненні валютної операції – надання /отримання у кредит грошових коштів в іноземній валюті на підставі Банківської ліцензії АТ «Ерсте Банк» № 224 від 29.05.2007 року та Дозволу № 224 – 2 АТ «Ерсте Банк» від 18.09.2007 року, які містяться в матеріалах справи.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України говорить, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання.

На день розгляду справи, ОСОБА_1О 23.11.2011 року сплатив Банку 62 дол. США 19 центів, що підтверджується наданою представником Позивача випискою по кредиту станом на 09.12.2011 року.

Належними є докази, які містять інформацію про предмет доказування. Обставини справи, які за законом мають підтверджуватися певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Тому, суд звертає увагу на те, що згідно Виписки по кредиту ОСОБА_1О станом на 09.12.2011 року – заборгованість ОСОБА_1О перед Банком по Кредитному договору складає 18842 дол. 15 центів (без врахування штрафних санкцій за невиконання зобов’язання по Кредитному договору).

В той час в позові Банк визначає суму до примусового стягнення в розмірі 17646 доларів США 95 центів (з урахування штрафних санкцій за невиконання зобов’язання).

Тобто, сума стягнення є меншою ніж сума заборгованості ОСОБА_1О по Кредитному договору на день вирішення справи по суті.

Суд оцінює докази за внутрішнім переконанням та їх взаємозв’язок у сукупності.

Тому, суд приходить до висновку, що сплата ОСОБА_1О, 23.11.2011 року грошових коштів в сумі 62 дол. США 19 центів – не має правового значення для вирішення справи по суті, оскільки не впливає на зменшення ціни позову та не є виконанням зобов’язання по Кредитному договору в повному обсязі.

На підставі встановлених обставин суд приходить до висновку, що позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» підлягає повному задоволенню.

Відповідності до ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалене рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 533, 610, 612, 625, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України; ст.ст.11, 57, 59, 88, 208, 209, 212, 218, 224-226, 233 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», місцезнаходження: 03056, місто Київ, вулиця Польова, будинок № 24 Д, ідентифікаційний код 34001693, заборгованість за кредитним договором № 014/10087/5/19676 від 09 липня 2008 року в сумі 17646 доларів США 95 центів.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк» судові витрати, що складаються з судового збору в сумі 1401,96 грн. – державного мита, 120 грн. – витрат на інформаційно технічне забезпечення судового процесу.

Заочне рішення суду може бути переглянуте судом, який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Полтавської області через Автозаводський районний суд міста Кременчука шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя