Постанова № 20237751, 21.09.2011, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2011 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-1670/5183/11 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Супруна Є.Б.,

при секретарі Дубовик О.І.,

за участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Мирошніченка В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_3до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними і скасування наказу та податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

17 червня 2011 року фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3, позивач)звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі - Кременчуцька ОДПІ, відповідач)про визнання протиправними і скасування наказу про проведення позапланової виїзної перевірки від 11.05.2011 р. №2385 та податкового повідомлення - рішення від 03.06.2011 р. №0033201702/796

Мотивуючи свої вимоги позивач стверджує, що фактичних підстав для винесення наказу про проведення позапланової перевірки ФОП ОСОБА_3 не було. Також зазначав, що сама перевірка проведена з порушенням вимог Податкового кодексу України, висновки акту перевірки від 24.05.2011 р. №3264/17-311/НОМЕР_1 щодо порушення ФОП ОСОБА_3 приписів п.п.7.4.1, 7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" є хибними, а податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. №0033201702/796, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 18 895,83 грн. (15 116,66 грн. - за основним платежем, 3 779,17 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями), всупереч положенням п.86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, просив такі задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові та в заяві про його доповнення.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на те, що при перевірці правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ позивачем по питанню взаємовідносин з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., проведеної на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснив видимість придбання товарів від ПП "Кремнет", які в дійсності вказаним підприємством не реалізовувались, а операція поставки полягала лише в документальному її оформленні шляхом складання податкових накладних та інших документів з метою ухилення від сплати податків та обов'язкових платежів. Це у свою чергу свідчить про порушення ФОП ОСОБА_3 вимог пп.7.4.1 п.7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", що призвело до заниження ПДВ на загальну суму 15116,66 грн. Наказ про саму перевірку прийнято на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України у зв'язку з надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 26.04.2011 р. про призначення документальної перевірки.

Звідси, на думку відповідача, оскаржувані податкове повідомлення-рішення та наказ про проведення позапланової виїзної перевірки винесені правомірно, а позовні вимоги ФОП ОСОБА_3 - необґрунтовані і задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заперечення проти позову та просив суд у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши залучені до матеріалів справи та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи суд встановив, що ОСОБА_3 зареєстрований як фізична особа - підприємець виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради Полтавської області 26.10.2000 р. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1). На даний час позивач перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ, де зареєстрований платником ПДВ (свідоцтво №77259981).

26.04.2011 р. заступником начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області в ході розгляду матеріалів кримінальної справи №11131009012 винесено постанову про призначення документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питання правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. по теперішній час, проведення якої доручено Кременчуцькій ОДПІ.

У період з 11.05.2011 р. по 24.05.2011 р. відповідно до направлення від 11.05.2011 р. №1927/001927 та наказу від 11.05.2011 р. №2385, виданих Кременчуцькою ОДПІ, головним державним податковим ревізором - інспектором проведено позапланову документальну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ по питанню взаємовідносин з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. по 31.03.2011 р., результати якої оформлено актом від 24.05.2011 р. №3264/17-311/НОМЕР_1.

Висновками акту перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_3 пп.7.4.1 п.7.4.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено ПДВ в період, що перевірявся, на загальну суму в розмірі 15 116,66 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. №0033201702/796, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 18 895,83 грн. (15 116,66 грн. - за основним платежем та 3 779,17 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями).

Не погодившись із підставами проведення перевірки та висновками контролюючого органу, позивач оскаржив наказ про проведення позапланової перевірки та податкове повідомлення-рішення до суду.

Відповідно до ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи оцінку оскаржуваному наказу про проведення позапланової виїзної перевірки, суд виходить з наступного.

З матеріалів справи суд встановив, що наказ від 11.05.2011 р. №2385 про проведення позапланової документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 з питань правильності визначення повноти нарахування та своєчасності сплати ПДВ та податку на прибуток підприємства по взаємовідносинам з ПП "Кремнет" за період з 01.07.2009 р. винесено начальником Кременчуцької ОДПІ у зв'язку з надходженням постанови заступника начальника ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області від 26.04.2011 р. про призначення документальної перевірки ФОП ОСОБА_3 та на підставі пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України.

Відповідно до пп.78.1.11 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України документальна позапланова виїзна перевірка здійснюється у випадку отримання постанови суду (ухвали суду) про призначення перевірки або постанови органу дізнання, слідчого, прокурора, винесеної ними відповідно до закону у кримінальних справах, що перебувають у їх провадженні.

Зважаючи на встановлені фактичні обставини справи суд приходить до висновку про наявність у відповідача законних підстав для винесення оскаржуваного наказу про проведення перевірки ФОП ОСОБА_3 від 11.05.2011 р. №2385, у зв'язку з чим позов у цій частині задоволенню не підлягає.

Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню-рішенню на підставі досліджених матеріалів справи та наданих сторонами доказів суд приходить до наступного висновку.

Платників податку на додану вартість, обєкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (далі Закон №168/97-ВР), який був чинним на час виникнення спірних правовідносин.

Згідно приписів п.1.7 ст. 1 Закону №168/97-ВР податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп.7.4.1 п.7.4 ст. 7 Закону №168/97-ВР якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Як свідчать матеріали справи, позивач протягом перевіряємого періоду формував податковий кредит за наслідками взаємовідносин з ПП "Кремнет" (ідентифікаційний номер 36410492, місцезнаходження: вул. Краснодонська, 4, м. Луганськ, свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100235752).

На підтвердження факту здійснення господарської операції із вказаним контрагентом позивачем надано листи, якими визначено предмет та строки поставки обумовленого товару, а також бухгалтерські та податкові документами, зокрема:

- реєстри отриманих та виданих податкових накладних;

- накладні;

- податкові накладні;

- платіжні доручення;

- рахунки.

Сума податкового кредиту за вказаними договірними відносинами відображена у податкових зобов'язаннях ФОП ОСОБА_3 згідно податкових декларацій.

На підтвердження фактичності господарських операцій ОСОБА_3 у судовому засіданні пояснив, що він займається виробництвом тентових накриттів для автомобілів та причепів, для чого регулярно здійснює закупівлю сировини - тканини тентової ПВХ. З метою чергової закупівлі ОСОБА_3 досяг домовленість із ПП "Кремнет". При цьому попереднє погодження кількості та ціни тканини тентової ПВХ (колір сірий, щільність тканини 630 г/м2, ширина полотна 2,5 м) здійснювалось шляхом переговорів та листування з директором ПП "Кремнет" ОСОБА_4, про що свідчать залучені до матеріалів справи листи.

Відповідно до ч.1 ст. 640 Цивільного кодексу України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Після узгодження вартості та кількості була здійснена доставка тканини до м.Кременчука транспортом продавця. Товарно-транспортні накладні позивач у перевізника не вимагав, оскільки витрати на транспортування не відносить до складу валових витрат ФОП ОСОБА_3 У м. Кременчук товар перевантажувався на транспортний засіб ОСОБА_3 (згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу: ВАЗ-21063, причіп легковий "Бджілка"), яким в подальшому доставлявся до кінцевого пункту.

З огляду на викладене суд приходить до висновку, що господарські операції позивача з поставки тканини тентової ПВХ від ПП "Кремнет" мали реальний характер та підтверджуються наявними у справі первинними документами, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік.

Висновки акту перевірки щодо нікчемності угод не відповідають фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, виходячи з наступного.

Частиною 2 статі 215 Цивільного кодексу України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

В ході розгляду справи судом не встановлено обставин, які б вказували на укладення позивачем договорів з метою, спрямованою на незаконне заволодіння майном держави або з іншими протиправними цілями.

Навпаки, виконання вищевказаних договорів характеризується дотриманням кожною стороною його умов, про що свідчать залучені до справи документи первинного бухгалтерського обліку.

Таким чином, позивач, який фактично сплатив ПП "Кремнет" у попередньому податковому періоді суму ПДВ в розмірі 15 116,66 грн., що підтверджується наявними у справі первинними бухгалтерськими та податковими документами, за умови, що господарські операції мали реальний характер, за наявності у попередньому та наступному податковому періодах від'ємного значення різниці між податковим зобов'язанням та податковим кредитом, мав право включити до складу бюджетного відшкодування суму ПДВ в розмірі 15 116,66 грн.

Посилання в акті перевірки на неможливість здійснення господарських операцій в результаті відсутності у ПП "Кремнет" виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів суд оцінює критично, оскільки відповідачем не доведено, що виробником цієї тканини був саме ПП "Кремнет". Не досліджено цього питання і в акті перевірки податкових декларацій з ПДВ ПП "Кремнет" від 23.03.2011 р. №64/15-322.

З огляду на викладене, суд не вбачає у господарській діяльності позивача порушень Закону України "Про податок на додану вартість".

Отже, висновок перевірки про заниження позивачем ПДВ в період, що перевірявся, на загальну суму в розмірі 15 116,66 грн. не ґрунтується на вимогах Закону України "Про податок на додану вартість" та достовірно встановлених обставинах, натомість спростовується дослідженими судом матеріалами.

Крім цього суд звертає увагу на порушення, допущені під час складення акту перевірки, зокрема щодо порядку її проведення. Так у заголовку акту зазначено, що перевірка виїзна, тоді як у вступній частині вказується на її проведення у приміщенні Кременчуцької ОДПІ. Допитана у судовому засіданні в якості свідка ревізор-інспектор ОСОБА_5 повідомила, що перевірка проводилась у приміщенні Кременчуцької ОДПІ за наданими підприємцем документами первинного бухгалтерського обліку.

Разом з цим приписами ст. 78 Податкового кодексу України передбачена можливість проведення лише виїзних перевірок.

В акті перевірки підставою для її проведення вказано пп.78.1.7 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, тоді як в наказі Кременчуцької ОДПІ від 11.05.2011 р. №2385 підставою визначено пп.78.1.11 п.78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, що ревізор пояснила помилкою в написанні.

Відповідно до вимог п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України тривалість перевірок щодо суб'єктів малого підприємництва обмежена 5 робочими днями, тоді як фактично перевірку здійснено в період 11.05.2011 р. по 24.05.2011 р.

Посилання атку перевірки на покази ОСОБА_4 грунтуються на відомостях про факти наведені у постанові ВРКС СВ ПМ ДПА у Полтавській області про призначення документальної перевірки від 26.04.2011 р.

Сукупність описаних порушень при складенні акту перевірки ФОП ОСОБА_3 свідчить про неправомірність висновків самої перевірки та, як наслідок, прийнятих на її підставі податкових повідомлень-рішень.

Посилання представника позивача на неприпустимість винесення податкових повідомлень-рішень з огляду на приписи п.86.9 ст.86 Податкового кодексу України суд відкидає як неспроможні, оскільки кримінальна справа порушена не у відношенні позивача.

Враховуючи вищенаведене, податкове повідомлення-рішення від 03.06.2011 р. №0033201702/796, яким ФОП ОСОБА_3 збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ на 18 895,83 грн. суд визнає таким, що винесено необґрунтовано та за відсутності підстав встановлених Законом України "Про податок на додану вартість".

Таким чином, позов в частині вимог щодо визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення від 03.06.2011 р. № 0033201702/796 підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.3 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог.

Зважаючи на те, що до складу понесених позивачем судових витрат входить лише судовий збір за подачу адміністративного позову, такий відшкодуванню не підлягає.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_3до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро визнання протиправними і скасування наказу та податкового повідомлення - рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області від 03.06.2011 р. №0033201702/796.

В задоволенні іншої частини позовних вимог - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 24.09.2011 р.

СуддяЄ.Б. Супрун