Рішення № 20237016, 02.12.2011, Бородянський районний суд Київської області

Справа № 2-646/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 листопада 2011 року Бородянський районний суд

Київської області в складі:

головуючого- судді Додатко В.Д. ,

при секретарі – Авдєєвої О.О., Худенко Н.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт.Бородянка цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третьої особи- Бородянський РВ ГУ МВС України в Київській області про виселення з житлового будинку та зняття з реєстрації,

В С Т А Н О В И В :

До суду з вказаною позовною заявою звернувся ОСОБА_1мотивуючи її тим, що за

договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки він придбав у відповідачки ОСОБА_2 житловий будинок та земельну ділянку.

Не дивлячись на те, що позивач є власником будинку та земельної ділянки, відповідачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3 відмовляються звільнити будинок та знятися з реєстрації в цьому будинку і продовжують у ньому проживати.

А том, відповідно до ст. ст. 391, 664-665, 620 ЦК України позовач просить суд-

виселити ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку №43 по вул.. Котовського в смт. Бородянка Київської області та вселити ОСОБА_1, зобав»язавши. ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знятися з реєстрації будинку № 43 по вул.. Котовського в смт. Бородянка Київської області із примусовим без їх участі виконанням цього зобов»язання відділом ГІРФО Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлений позов підтримали і викладене підтвердили.

Відповідач ОСОБА_2 та її представник в судовому засіданні не визнали позовні вимоги та заперечували проти їх задоволення, посилаючись на те, що після укладення відповідачем ОСОБА_2 08.10.2010р. договорів купівлі-продажу з позивачем нею були укладені з ним також попередні договори про те, що позивач зобов’язується продати їй спірний будинок та земельну ділянку на умовах повного розрахунку з ним до укладення основних договорів 08.11.2010р.

Вислухавши пояснення позивача та його представника, відповідача ОСОБА_2 та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено:

Відповідно до умов договору купівлі –продажу від 08.10.2010 року бланк ВРВ №731842, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим номером 2364, та зареєстрованого у державному реєстрі правочинів 08.10.2010р. за реєстраційним номером 41552300, право власності зареєстровано 10.03.2011р. Комунальним підприємством “Бородянське бюро технічної інвентаризації” за реєстровим номером1947493, номер запису 1482 в книзі 6-69, відповідачка ОСОБА_2 продала, а позивач ОСОБА_1 купив житловий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться за адресою: Київська область, Бородянський район, смт. Бородянка, вул.. Котовського, будинок №43. Продаж вчинено за суму 94190 гривень, які покупець повністю передав продавцю до підписання цього договору.

Крім того згідно договору купівлі-продажу земельної ділянки від 08.10.2010р. бланк ВРВ №731843, посвідченого тим же нотаріусом, за реєстровим номером 2368, та зареєстрованого у державному реєстрі правочинів 08.10.2010р. за реєстровим номером 41552304, право власності зареєстровано 07.04.2011р. Управлінням Держкомзему у Бородянському районі в поземельній книзі за реєстровим номером НОМЕР_1 04003 0059 31, відповідачка ОСОБА_2 продала, а позивач ОСОБА_1 купив земельну ділянку площею 0,15 га, кадастровий номер 3221055100:04:003:0059, з цільовим призначенням будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд, що розташована за вищевказаною адресою. Продаж вчинено за суму 44175 гривень, які покупець повністю передав продавцю до підписання цього договору.

Як вбачається з пунктів 3.16 договору купівлі-продажу житлового будинку, пунктів 2.17 договору купівлі-продажу земельної ділянки, на момент продажу ці об’єкти нерухомості повністю належали продавцю ОСОБА_2. Обидва договори укладені, посвідчені та зареєстровані у повній відповідності до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України. Згідно цієї статті, а також ст.. 210 ЦК України, позивач набув право власності на житловий будинок з моменту державної реєстрації договору його купівлі-продажу 10.03.2011р.,на земельну ділянку –з моменту державної реєстрації договору її купівлі-продажу 07.04.2011р.

Попередні договори, на які посилалися відповідач та її представник не можуть бути прийняті до уваги в даному спорі, оскільки являються самостійними правочинами, не пов’язаними із раніше укладеними договорами купівлі-продажу житлового будинку та земельної ділянки від 08.10.2010р.

Крім того попередній договір щодо укладення в майбутньому основного договору купівлі-продажу житлового будинку не відповідає вимогам ч.1 ст. 635 ЦК України про те, що попередній договір укладається у формі, встановленій для основного договору, тобто в даному випадку у письмовій формі з нотаріальним посвідченням, і згідно правил ч.1 ст.220 ЦК України є нікчемним.

Також, виходячи з пункту 9 попереднього договору щодо продажу житлового будинку, пункту 10 попереднього договору щодо продажу земельної ділянки, зобов’язання, встановлені цими договорами є припиненими, оскільки основні договори не були укладені відповідно до 08.11.2010р. та 08.10.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 664 ЦК України, обов’язок продавця передати майно (товар) вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця.

Згідно ч.2 ст.665 цього Кодексу, якщо продавець відмовився передати річ, визначену індивідуальними ознаками, покупець має право пред’явити продавцю вимоги відповідно до ст..620 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.620 цього Кодексу, у разі невиконання боржником обов’язку передати кредитору у власність річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання, відповідно до умов зобов’язання.

Пунктом 10 договору купівлі-продажу житлового будинку від 08.10.2010р. передбачено, що при підписанні цього договору продавець, а саме ОСОБА_2, передає покупцю, а саме ОСОБА_1, технічний паспорт та ключі від будинку, тобто звільняє будинок.

Таким чином суд вважає за необхідне здійснити захист права власності позивача на спірні об’єкти нерухомості шляхом виселення відповідача ОСОБА_2, яка є стороною в договорах купівлі-продажу житлового будинку та присадибної земельної ділянки, на підставі норм зобов’язального права, а саме статей 664-665, 620 ЦК України.

Згідно ст..387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідальної правової підстави, заволоділа ним.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_3 незаконно володіє нерухомим майном, яке належить позивачу, суд, на підставі вищевказаної норми речового права, вважає правомірним також виселення цього відповідача в порядку віндикації.

Відповідно до ст..391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, тому суд вважає за необхідне позовну заяву задовільнити.

Керуючись ст..ст.319,391,620,664,665 ЦК України, ст.. ст.. 10,11,209,212,214-215, 218 , суд –

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити.

ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з житлового будинку №43 по вул.. Котовського в смт. Бородянка Київської області виселити та вселити ОСОБА_1.

Зобов»язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 знятися з реєстрації будинку № 43 по вул.. Котовського в смт. Бородянка Київської області із примусовим без їх участі виконанням цього зобов»язання відділом ГІРФО Бородянського РВ ГУ МВС України в Київській області.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Київської області через Бородянський районний суд Київської області. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання цього рішення.

ОСОБА_5Додатко