Постанова № 20236187, 17.10.2011, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/3583/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 жовтня 2011 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Завальнюка І.В.,

за участю секретаря Рачкової І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за адміністративним позовом Приватного підприємства «Айстьюд»до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності,

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Айстьюд»(далі Позивач, ПП «Айстьюд») звернулося до суду із зазначеним позовом, у якому просило суд визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси (далі Відповідач, ДПІ у Приморському районі м. Одеси) № 546 від 28.02.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639»; визнати протиправною бездіяльність ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо не надіслання ПП «Айстьюд»акту «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639, щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року»від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуваний наказ ДПІ у Приморському районі м. Одеси № 546 від 28.02.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки винесений з порушенням 78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України, оскільки його виданню не передував відповідний обовязковий запит податкового органу про надання пояснень та документальних підтверджень, сам акт та направлення не були своєчасно вручені позивачу до початку проведення перевірки. Також відповідачем не був направлений на адресу позивача акт за результатами такої перевірки, що позбавило останнього права на надання письмових заперечень до нього, та, в свою чергу, призвело до порушення прав ПП «Айстьюд», у звязку із чим останнє вимушено звернутися до суду із даними позовними вимогами.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги із викладених вище підстав підтримав у повному обсязі та просив задовольнити адміністративний позов.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнала у повному обсязі, в задоволенні адміністративного позову просила відмовити, зазначивши, що проведення перевірки було здійснено в межах правового поля та без порушень порядку проведення такої перевірки. Враховуючи, що за її наслідками було складено не акт проведення перевірки, а акт про неможливість її проведення, останній не підлягав врученню позивачу.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Судом встановлено, що на підставі службового посвідчення головним державним податковим ревізором-інспектором відділу перевірок ризикових операцій управління податкового контролю юридичних осіб Будігай І.Є., відповідно до п.п.75.1.2 ст.75, п.79.2 ст.79 ПК України, була проведена документальна невиїзна перевірка ПП «Айстьюд», код за ЄДРПОУ 37281639 щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року, за результатами якої складено акт «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639, щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року»від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639 /а.с. 27-33/.

Перевіркою встановлено ознаки нікчемності угод з контрагентами за період грудень 2010 року: податкового зобовязання у сумі 817161 гривень, податкового кредиту у сумі 787007 гривень.

Як убачається із акту перевірки від 04.03.2011 року підставою для її проведення слугував наказ ДПІ у Приморському районі м. Одеси від 28.02.2011 року за № 546 «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639»/а.с. 44/.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначений наказ необґрунтованим, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у звязку з наступним.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Частиною 1 статті 9 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями ч.2 ст.71 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Тобто відповідач, будучи субєктом владних повноважень, несе тягар доказування правомірності здійснених податкових донарахувань, так як він заперечує проти задоволення позовних вимог. Однак в судовому засіданні представник відповідача не довів суду належними та допустимими в спірних правовідносинах доказами, з посиланням на відповідні положення законодавства, необґрунтованість позовних вимог позивача.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Преамбулою Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що Закон визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та основи діяльності.

Відповідно до п.75.1 ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Наказом № 546 від 28.02.2011 року відповідачем відповідно до п.79.2 ст.79 ПК України вирішено провести невиїзну документальну перевірку позивача.

Видання керівником податкового органу наказу про проведення позапланової перевірки безпосередньо призводить до виникнення певних обовязків у платника податків, щодо якого прийнято рішення про проведення перевірки. Тому зазначений наказ є таким, що має правове значення, а отже, є актом у розумінні пункту 1 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, а зазначені вимоги підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства. Зазначена правова позиція викладена в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 24.12.2010 № 1844/11/13-10.

Згідно п.79.1 ст.79 ПК України документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 ПК України.

За правилами пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України така перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Суд зауважує, що норма пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України передбачає сукупність обставин, які надають право органам державної податкової служби проводити позапланові документальні перевірки, а саме: наявність інформації за результатами проведених перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації, які свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства; не надання платником податків пояснень та їх документального підтвердження на обовязковий письмовий запит протягом 10-ті днів з дня отримання запиту.

Разом із тим, судом не встановлено виконання ДПІ у Приморському районі м. Одеси умов для проведення позапланової виїзної перевірки, передбачених пп.78.1.1 п.78.1 ст.78 ПК України. Зокрема, судом встановлено, що 26.02.2011 року ДПІ у Приморському районі м. Одеси звернулося із письмовим запитом № 11655/10/23-5 до позивача, який було направлено останньому лише 03.03.2011 року /а.с. 38/. В той же час, відповідач, не дочекавшись отримання даного запиту позивачем та відповіді на нього протягом 10 робочих днів, 28.02.2011 року, тобто на наступним робочий день після підписання запиту, видав наказ про проведення перевірки.

При викладених вище обставинах, суд вважає, що у ДПІ у Приморському районі м. Одеси не було передбачених законом підстав для винесення оскаржуваного наказу та проведення перевірки на підставі ст.79 ПК України.

Таким чином, винесення відповідачем наказу № 546 від 28.02.2011 року здійснено необґрунтовано, без належних правових підстав та з порушенням пп.78.1.1. п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, у зв'язку із чим останній є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому суд враховує, що наявність термінової телеграми ДПА України від 24.02.2011 року № 5236/7/99-4 щодо відпрацювання підприємств ймовірних «податкових ям»не змінює підстави та порядок призначення і проведення перевірок, встановлених нормами чинного ПК України, зокрема статтями ст.78-79 ПК України.

Згідно ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу вказаної правової норми випливає, що рішення державного органу, органу місцевого самоврядування та їх посадових осіб повинні бути прийняті в межах компетенції відповідного органу та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності всіх перед законом; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансі між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; не порушувати інтересів держави, прав та інтересів фізичних та юридичних осіб.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що винесення ДПІ у Приморському районі м. Одеси наказу № 546 від 28.02.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки здійснено відповідачем у непередбачений законом спосіб, - з порушенням п.75.1 ст.75, пп.78.1.1 п.78.1 ст.78, п.79.1 ст.79 ПК України, - що є підставою для його скасування.

Крім того, згідно п.86.1 ст.86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт, якщо порушення відсутні довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки, визначені ПК України, надається платнику податків або його законному представнику, який зобовязаний його підписати.

Відповідно до п.86.4 ст.86 ПК України акт (довідка) документальної невиїзної перевірки складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі держаної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку. Акт (довідка) документальної невиїзної перевірки після його реєстрації вручається особисто платнику податків або його законним представникам.

Разом із тим, в порушення зазначених вище норм, ДПІ у Приморському районі м. Одеси після проведення документальної невиїзної перевірки позивача та реєстрації відповідного акту в органі державної податкової служби, не вручило копію зазначеного акта перевірки ПП «Айстьюд», чим порушило його права та інтереси, гарантовані ПК України. При цьому у висновках акту перевірки головний державний податковий ревізор-інспектор розяснив право позивача на надання письмових заперечень протягом пяти робочих днів від дня отримання примірника акта перевірки.

Таким чином, бездіяльність ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо не вручення ПП «Айстьюд»копії акту перевірки є протиправними.

При цьому суд не приймає до уваги доводи представника відповідача про те, що складений акт не є результатом перевірки, а лише фіксує факт неможливості проведення документальної перевірки, у звязку із чим не вимагає підпису відповідальної особи та не надається платнику податків, у звязку із наступним.

Так, не дивлячись на назву акту, із його змісту убачається, що документальна невиїзна перевірка ПП «Айстьюд»була проведена, за результатами аналізу загальної інформації про фінансово-господарську діяльність позивача, аналізу матеріалів податкової звітності , звітів та інших документів, зроблений висновок про нікчемність угод ПП «Айстьюд»з контрагентами за період грудень 2010 року: податкового зобовязання у сумі 817161 гривень, податкового кредиту у сумі 787007 гривень. Таким чином, описова та змістовна частина акту не відповідає його назві. У звязку із чим суд приходить до висновку, що проведена ДПІ у Приморському районі м. Одеси та оформлена актом від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639 перевірка була саме документальна невиїзна.

В той же час, суд не приймає до уваги викладені у письмових поясненнях /а.с.55-59/ доводи позивача щодо необґрунтованості висновків ДПІ у Приморському районі м. Одеси, оскільки вони не є предметом спору.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Рішення суб'єкта владних повноважень не можуть вважатися правомірними, якщо вони прийняті з порушенням порядку, встановленого законодавством, оскільки згідно ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні здійснюється на засадах, відповідно до яких, ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно з ч.4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування.

Вирішуючи спір, суд зважає, що в силу вимог ч.2 ст.49 КАС України особи, які беруть участь у справі, зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки, що з огляду на запроваджений ст.8 Конституції України принцип верховенства права та в кореспонденції з приписами ч.1 ст.71 КАС України означає абсолютний і безумовний обовязок кожної особи, яка бере участь в адміністративній справі довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З урахуванням зазначеного, на підставі встановлених в судовому засіданні фактів, суд приходить до висновку про те, що оскаржуваний наказ № 546 від 28.02.2011 року про проведення невиїзної документальної перевірки є протиправним та підлягає скасуванню; бездіяльність ДПІ у Приморському районі м. Одеси щодо не вручення ПП «Айстьюд»копії акту перевірки є протиправною, у звязку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.158-163 КАС України суд

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства «Айстьюд»задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси № 546 від 28.02.2011 року «Про проведення невиїзної документальної перевірки ПП «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639».

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси щодо не вручення Приватному підприємству «Айстьюд» копії акту «Про неможливість проведення документальної перевірки приватного підприємства «Айстьюд», код ЄДРПОУ 37281639, щодо правомірності формування податкового зобовязання та податкового кредиту з податку на додану вартість за грудень 2010 року» від 04.03.2011 року № 256/23-513/37281639

Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня складання постанови у повному обсязі.

Повний текст постанови складено 17 жовтня 2011 року.

Суддя /ПІДПИС/І.В. Завальнюк