Постанова № 20233711, 23.10.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23.10.2011 р. Справа № 2а-4799/11/1470

м.Миколаїв

09:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. №1145/36 від 12.09.2011,

представника відповідача: не зявився,

свідка: ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомМіське КП "Миколаївводоканал", вул. Чигрина, 161,Миколаїв,54008 доСДПІ по роботі з великими платниками податків в м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54000 проскасування податкового повідомлення - рішення № 0000163900 від 13.05.11. р., в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000163900 від 13.05.2011. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що позивач мав законні підстави для включення суми ПДВ, сплаченої в ціні товару та підтвердженої виданою контрагентом позивача ТОВ «Септима-Юг»податковою накладною, до складу податкового кредиту липня 2010 року. Висновок ДПІ у м.Херсоні зроблений за наслідками перевірки ТОВ «Септима-Юг»про відсутність у останнього наміру та необхідних умова для ведення господарської діяльності, внаслідок чого всі господарські операції ТОВ «Септима-Юг»з контрагентами мають ознаки нікчемності, не ґрунтується на приписах діючого законодавства. Реальність операції з придбання у ТОВ «Септима-Юг» двигуна підтверджена належними доказами. Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.45,46), вказуючи на те, що наявність у покупця (позивача) належним чином оформлених документів не є безумовною підставою для відшкодування ПДВ, якщо відомості, які містяться в таких документах не відповідають дійсності як у випадку нездійснення таких операцій, або якщо угоди, результати виконання яких відобразились в податковому обліку збільшенням податкового кредиту, є нікчемними в силу спрямованості на порушення публічного порядку, зокрема на незаконне заволодіння майном держави (відшкодування ПДВ).

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

26.10.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

26.04.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві (надалі - СДПІ) проведено документальну невиїзну перевірку Міського комунального підприємства «Миколаївводоканал» з питань правильності обчислення податку на додану вартість при проведенні взаєморозрахунків з ТОВ «Септима-Юг» за липень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №506/39/31448144 від 26.04.2011 (а.с.9-18).

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на порушення позивачем п.п.7.4.1 п.7.4, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість за липень 2010 року на суму 550,0 грн.

У акті №506/39/31448144 від 26.04.2011 підтверджено, що між позивачем та ТОВ «Септима-Юг»укладено угоду з поставки двигуна ЗИЛ-131 (б/у) вартістю 3300,0 грн.; підтвердженням договору є рахунок-фактура №СФ-0000041 від 04.06.2010; платіжним дорученням №2842 від 20.07.2010 позивач перерахував ТОВ «Септима-Юг»3300,0 грн. (у т.ч. ПДВ - 550,0 грн.); ТОВ «Септима-Юг»виписало позивачу податкову накладну №41 від 04.06.2010 на суму 3300,0 грн. (у т.ч. ПДВ - 550,0 грн.).

Далі у акті перевірки відповідачем наведено зміст акту перевірки ДПІ у м.Херсоні №681/23-2/34457984 про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Септима-Юг»щодо правомірності формування податкового кредиту та податкових зобовязань за липень 2010 року, згідно якого ТОВ «Септима-Юг» включило до складу податкових зобовязань суму ПДВ у розмірі 550,0 грн. по контрагенту МКП «Миколаївводоканал», але враховуючи, що підприємство ТОВ «Септима-Юг»не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей, не можливістю встановити походження товару, ДПІ у м.Херсоні зробила висновок про нікчемність всіх укладених між ТОВ «Септима-Юг» та його контрагентами угод.

Зазначені висновки були покладені відповідачем в основу акту перевірки №506/39/31448144 від 26.04.2011, та стали підставою для висновку про здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ «Септима-Юг»без мети настання реальних наслідків, не доведення підприємством використання придбаного двигуна у своїй господарській діяльності та нікчемність, відповідно до ст.ст.203, 215, 216 ЦК України, укладеного між позивачем та ТОВ «Септима-Юг»угоди з придбання двигуна.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000163900 від 13.05.2011, яким позивачу нараховане грошове зобовязання по податку на додану вартість у сумі 550,0 грн. та штрафні санкції у сумі 137,5 грн. (а.с.7).

Не погодившись з винесеним відповідачем рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В обґрунтування свого висновку про безпідставність включення позивачем 550,0 грн. до податкового кредиту липня 2010 року відповідач посилається фактично на наявність «безтоварних»операцій та несплату до бюджету суми ПДВ по ланцюгу постачання товару до МКП «Миколаївводоканал».

Позивач наполягає на тому, що господарські операції з купівлі-продажу у ТОВ «Септима-Юг»двигуна ЗИЛ-131 на загальну суму 3300,0 грн. (ПДВ 550,0 грн.) дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено первинними бухгалтерськими документами: рахунком-фактурою №СФ-0000041 від 04.06.2010; видатковою накладною №РН-0000041 від 04.06.2010, платіжним дорученням №2842 від 20.07.2010 на оплату двигуна, податковою накладною №41 від 04.06.2010 на суму 3300,0 грн. (у т.ч. ПДВ - 550,0 грн.), прибутковою накладною №В-877 від 28.07.2010, накладною на внутрішнє переміщення №В-00001239 від 30.07.2010 (а.с.19-25).

Необхідність вказаного двигуна у господарській діяльності позивача підтверджена службовою запискою начальника РЦВД МКП «Миколаївводоканал»на імя директора МКП «Миколаївводоканал»про вихід з ладу двигуна на автомобілі ЗИЛ-131 (а.с.30), актом від 30.07.2010 про демонтаж та заміну двигуна на інший двигун (б/у) (а.с.29); доказами подальшого списання двигуна, що вийшов з ладу та його продажу як металобрухту (а.с.25-28).

Свідок ОСОБА_2., який працює водієм на МКП «Миколаївводоканал», підтвердив, що у травні 2010 вийшов з ладу двигуна автомобіля ЗИЛ-131; у липні 2010 року свідка було командировано до м.Херсона на підприємство ТОВ «Септима-Юг»за двигуном ЗИЛ-131 (б/у). За адресою вул..Піонерська, 95 у м.Херсоні він отримав двигун, оглянув його та привіз до м.Миколаєва. В подальшому брав участь у встановленні вказаного двигуна на автомобіль, що належить МКП «Миколаївводоканал», де він працює по даний час. В якості доказу отримання двигуна від ТОВ «Септима-Юг»та перевезення його з м.Херсона позивачем надано подорожній лист №418461 від 27.07.2010, виписаний на автомобіль КАМАЗ держ. №НОМЕР_1 (а.с.63). Згідно довідки бухгалтерії МКП «Миколаївводоканал», автомобіль КАМАЗ держ. №НОМЕР_1 перебуває на балансі позивача з 2002 року (а.с.72).

Будь-яких доказів безтоварності вищевказаної операції, спростування тверджень позивача, відповідачем суду не надано.

Підпункт 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168/97-ВР, норми якого підлягають застосуванню до спірних відносин, визначають, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду, у тому числі у звязку з придбанням послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності.

Купівля двигуна повністю узгоджується з напрямами господарської діяльності позивача та наявністю у його користуванні парку вантажних автомобілів. Тому висновок акту перевірки про не доведення позивачем використання двигуна у господарській діяльності є безпідставним.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними

Відповідачем у акті перевірки підтверджено наявність у позивача податкової накладної на придбання двигуна, виписаної ТОВ «Септима-Юг»на загальну суму 3300,0 грн. (у т.ч. ПДВ 550,0 грн.).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт перевірки на момент видачі ТОВ «Септима-Юг»податкової накладної, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР передбачає, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

На підставі отриманої податкової накладної, позивачем сформовано податковий кредит у відповідний податковий період.

Таким чином, суд вважає, що обставини, які стали підставою для прийняття відповідачем оспорюваного податкового повідомлення-рішення, знаходяться поза межами вимог п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.71, 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР щодо умов виникнення у позивача права на податковий кредит та бюджетне відшкодування податку на додану вартість. Закон №168/97-ВР не ставить таке право платника у залежність від дотримання вимог податкового законодавства іншими субєктами господарювання.

Положення ж п.1.8 ст.1 Закону №168/97-ВР щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови його повернення з бюджету платникові, стосується саме цього платника і сплати ним податку в ціні товару (послуг) її постачальникам.

Відносно посилання відповідачів на нікчемність правочину, укладеного між позивачем та ТОВ «Септима-Юг» слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом.

Цивільний кодекс України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК), а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодна з цих підстав не може бути застосована до правочину, який укладався між МКП «Миколаївводоканал» та ТОВ «Септима-Юг».

Частина 2 ст.228 ЦК України у даному випадку також не може бути застосована, оскільки укладена між МКП «Миколаївводоканал» та ТОВ «Септима-Юг»угода на поставку запчастини (двигуна ЗИЛ-131 б/у), за своїм змістом не направлена на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, висновки про нікчемність правочинів, тим більше, визнання правочинів нікчемними відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів. Податкові органи не позбавлені права звернутися до адміністративного суду з вимогою про визнання недійсним правочину, укладеного між останнім у ланцюгу постачань платником податку та його контрагентом, з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства та стягнення в дохід держави коштів, одержаних сторонами оспорюваного правочину за такими угодами, як це установлено ч.3 ст.228 ЦК України.

Згідно ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень, обовязок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність прийняття ним податкового повідомлення-рішення №0000163900 від 13.05.2011.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0000163900 від 13.05.2011 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Міському комунальному підприємству «Миколаївводоканал» (вул. Чигирина, 161, м.Миколаїв, 54055) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 31 жовтня 2011 року.