Постанова № 20232678, 08.11.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54002 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.11.2011 р. Справа № 2а-6026/11/1470

м.Миколаїв

10:50

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 дов. від 14.12.2010, ОСОБА_2 дов. від 02.11.2011,

представників відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за

за позовомДержавне підприємство "Науково-виробничий комплекс газотурбобудування "Зоря-Машпроект", пр. Жовтневий, 42-А,Миколаїв,54018 доСпеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві, вул. Чкалова, 20,Миколаїв,54017 проскасувати податкове повідомлення-рішення від 12.07.2011 р. №0000823600, в с т а н о в и в: Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування, винесеного Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, податкового повідомлення-рішення №0000823600 від 12.07.2011. В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що у акті перевірки не доведено нікчемність правочинів, укладених між позивачем та його контрагентом ТОВ «Сетав Стальсервіс»; фактичне придбання товару дійсно мало місце, і під час перевірки відповідні докази були надані перевіряючим. Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.49,50), вказуючи на те, що позивачем було порушено приписи п.п.1.7 ст.1, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5, п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки податковий кредит позивачем було сформовано за рахунок контрагента-постачальника, угоди якого, по ланцюгу постачання, є нікчемними, укладеними без реальної поставки товару, що дозволило позивачу штучно сформувати податковий кредит. Таким чином, винесене відповідачем податкове повідомлення-рішення №0000823600 від 12.07.2011 є цілком правомірними та законним, і підстави для його скасування відсутні.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

08.11.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

В період з 15.06.2011 по 22.06.2011 Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві, проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ДП «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ТОВ «Сетав Стальсервіс»за грудень 2010 року.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №743/36/31821281 від 24.06.2011 (а.с.10-59).

У висновку акту перевірки відповідачем вказано на наступні порушення:

- п. 1.7, пп.7.2.6 п.7.2, пп. 7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, абз. «в»пп.7.7.1. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 зі змінами та доповненнями (надалі Закон №168/97-ВР), в результаті чого ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»завищено податковий кредит в сумі 132130,0 грн., в тому числі за грудень 2010 року на суму 132130,0 грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту в сумі 132130,0 грн., в тому числі за грудень 2010 на суму 132130,0 грн.

- п.1.7, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, абз. «в»пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 Закону №168/97-ВР, пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, пп.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 Податкового кодексу України (зі змінами та доповненнями) (надані ПК України), в результаті чого ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2011 року на суму 57130,0 грн., за лютий 2011 року на суму 75000,0 грн., в тому числі по підприємству-постачальнику ТОВ «Сетав Стальсервіс»(код 36842029), угоди по якому визнано нікчемними та по якому не підтверджено фактично сплачену суму ПДВ у січні 2011 року в розмірі 57130,0 грн., у лютому 2011 року у сумі 75000,00 грн.

- п. 1.7., пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, абз. «в»пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР, пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, пп.200.1, 200.3, 200.4 ст.200 ПК України, в результаті чого ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»завищено залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року, що виник у грудні 2010 року, на суму 75000,00 грн.

На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0000823600 від 12.07.2011, яким позивачу зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 75000,0 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у сумі 1,00 грн. (а.с.98,99).

Не погоджуючись з прийнятим відповідачем рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1996 (в редакції, чинній на момент здійснення позивачем спірних господарських операцій) (надалі - Закон №168/97-ВР), податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 ст. 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) і послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідачем у акті перевірки підтверджено наявність у позивача податкової накладної№420 від 07.12.2010, виписаної ТОВ «Сетав Стальсервіс»на загальну суму 792781,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 132130,0 грн.).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт перевірки та пояснення представників податкової під час розгляду справи, на момент видачі ТОВ «Сетав Стальсервіс»податкової накладної №420 від 07.12.2010, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних.

Будь-яких порушень при складанні податкової накладної, отриманої позивачем від ТОВ «Сетав Стальсервіс» та використаної при формуванні позивачем податкового кредиту за грудень 2010 року, або підстав для визнання її недійсною, відповідачем не було виявлено та у акті перевірки не відображено.

Таким чином, висновок акту перевірки про порушення позивачем п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР не обґрунтований та безпідставний.

Підпункт 7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.198.1, п.198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачають, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Позивачем сформовано податковий кредит у той податковий періоди, коли ним була отримана податкова накладна.

В обґрунтування свого висновку про порушень з боку позивача приписів п.1.7, пп.7.2.6 п.7.2, пп.7.4.1, пп.7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5, абз. «в»пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР шляхом безпідставного формування позивачем у грудні 2010 року податкового кредиту у сумі 132130,0 грн. по операціях з підприємством ТОВ «Сетав Стальсервіс», відповідач у акті перевірки посилається на відсутність руху товару по ланцюгу постачання до ТОВ «Сетав Стальсервіс», що встановлено за результатами перевірки Лівобережної МДПІ м.Дніпропетровська №2374/23-3/36842029 від 14.06.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Сетав Стальсервіс»з питань взаємовідносин з ТОВ «Євротурбіна», який, в свою чергу, ґрунтується на висновках акту перевірки ДПІ у Комінтерновському районі м.Харкова №216/15-409/35070857 від 10.03.2011 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ «Євротурбіна», в якому вказується на відсутність у ТОВ «Євротурбіна»необхідних трудових резервів, транспортних ресурсів, земельних ділянок, виробничо-складських приміщень. Вказані акти перевірок містять висновки про вчинення ТОВ «Євротурбіна», ТОВ «Сетав Стальсервіс»та їх контрагентами господарських операцій без мети настання реальних наслідків та, відповідно, про їх нікчемність в силу приписів ч.ч.1,2 ст.215 та ч.ч.1,5 ст.203 ЦК України.

На підставі вказаних актів перевірок відповідачем зроблено висновок про відсутність поставок товару, що свідчить про укладання між ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»та ТОВ «Сетав Стальсервіс»угод без мети настання реальних наслідків та їх нікчемність.

Однак, всупереч висновкам акту перевірки, на сторінках 42, 43 акту відповідач зазначає, що на виконання договору №005-10 від 11.01.2010, додаткових угод та специфікацій до нього, ТОВ «Сетав Стальсервіс»відвантажило ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» товар, на який виписані відповідні видаткові та податкові накладні, транспортування товару здійснювалось ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»(самовивіз). Фактичне отримання товару підтверджується подорожнім листом №776844 серії 12 ААЙ від 06.12.2010 (автомобіль НОМЕР_1, причеп KOGEL НОМЕР_2, водій ОСОБА_3.). Товар оприбуткований на складі ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект», що оформлено прибутковим ордером №548170 від 09.12.2010 (а.с.51,52).

Під час розгляду справи судом досліджений договір на поставку металопродукції №005-10 від 11.01.2010 з додатками (т.1 а.с.119-128), видаткова накладна №СД 0000412 від 07.12.2010 на поствку металевого листва на загальну суму 792781,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 132130,0 грн.) (т.1.а.с.129), прибутковий ордер №548170 від 09.12.2010 (т.1.а.с.130), рахунок та платіжні доручення на оплату товару (т.1.а.с.131-137), податкова накладна №420 від 07.12.2010 (т.1.а.с.138,139).

Крім того, судом досліджені факти подальшого використання придбаного у ТОВ «Сетав Стальсервіс»товару у господарській діяльності позивача, що підтверджується накладними-вимогами на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів у період з 14.12.2010 по 20.06.2011 (т.1 а.с.140-250, т.2 а.с.1-83).

Вказані обставини свідчать про фактичне здійснення господарської операції по поставці від ТОВ «Сетав Стальсервіс»до ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект» товару, визначеного у видатковій та податковій накладних на загальну суму 792781,58 грн. (у т.ч. ПДВ - 132130,0 грн.), що спростовує висновок акту про укладання вказаної угоди без реальної поставки товару, та штучне формування позивачем податкового кредиту.

Що стосується посилання відповідача на наявність порушень податкового законодавства по ланцюгу постачання товару до ТОВ «Сетав Стальсервіс», слід зазначити, що Закон №168/97-ВР не передбачав відповідальності платників податків за дії інших платників.

Так, у пункті 1.3 ст.1 Закону №168/97-ВР, платника податку визначено як особу, яка згідно із цим законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з вимогами п.10.2 ст.10 Закону №168/97-ВР платники податку, визначені у підпунктах «а», «в», «г», «д»п.10.1 ст.10, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Верховним судом України неодноразово висловлювалась правова позиція із вказаних питань, яка ґрунтується на тому, що сама по собі несплата податку продавцем або його контрагентами - постачальниками (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. У разі невиконання контрагентом платника податків зобовязань по сплаті податків до бюджету негативні наслідки (відповідальність) настають лише для нього. Зазначена обставина не може бути підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту та відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Відносно посилання відповідачів на нікчемність правочину, укладеного між ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»та ТОВ «Сетав Стальсервіс» слід зазначити наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, недійсність якого встановлена законом.

Цивільний кодекс України встановлює, що нікчемними є правочини: у разі недодержання вимоги закону про нотаріальне посвідчення одностороннього правочину такий правочин є нікчемним (ч.1 ст.219, ч.1 ст.220 ЦК); у разі відсутності схвалення правочину який вчинено малолітньою особою за межами її цивільної дієздатності (ч.2 ст.221 ЦК); правочин, вчинений без дозволу органу опіки та піклування (ч.1 ст.224 ЦК); у разі відсутності схвалення опікуном, правочину, який вчинено недієздатною фізичною особою (ч.1 ст.226 ЦК); правочин, який порушує публічний порядок (ч.2 ст.228 ЦК), а також в інших випадках передбачених ч.1 ст.27, ч.3 ст.121, ч.6 ст.126, ч.3 ст.247, ч.1 ст.249, ч.2 ст.547, ч.3 ст.586, ч.3 ст.614, ч.6 ст.633, ч.2 ст.661, ч.4 ст.698, ч.3 ст.719, ч.4 ст.720, ч.1 ст.739 та іншими статтями ЦК України.

Жодна з цих підстав не може бути застосована до правочину, який укладений між ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»та ТОВ «Сетав Стальсервіс».

Навіть ч.2 ст.228 ЦК України у цьому випадку не може бути застосовано, оскільки договір на поставку металопродукції, яка використовується позивачем у виробничій діяльності, за своїм змістом не направлений на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Крім того, висновки про нікчемність правочинів, тим більше, визнання правочинів нікчемними відноситься виключно до компетенції судів, а не податкових органів. Таким чином, ДПІ у Ленінському районі м.Миколаєва протиправно зазначила в акті перевірки про нікчемність правочину, укладеного між ДП НВКГ «Зоря»-«Машпроект»та ТОВ «Сетав Стальсервіс».

Згідно приписів п.п.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону №168/97-ВР та п.200.1, п.200.3 п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 (п.200.1), така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При відємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 (п.200.1), така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Враховуючи встановлену судом правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту грудня 2010 року суму ПДВ у розмірі 132130,0 грн., суд вважає безпідставним висновок відповідача про необхідність зменшення позивачу суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню за січень 2011 року на сумі 57130,0 грн. та за лютий 2011 року на суму 75000,0 грн., а також винесення податкового повідомлення-рішення №0000823600 від 12.07.2011 про зменшення у лютому 2011 року залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за січень 2011 року, що виник у грудні 2010 року, на суму 75000,0 грн.

За вказаних обставин суд вважає, що податкове повідомлення-рішення відповідача від 09.02.2011 №0000242301 є протиправним та підлягає скасуванню.

Враховуючи викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати у вигляді судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Визнати протиправним та скасувати, винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Миколаєві податкове повідомлення-рішення №0000823600 від 12.07.2011, в повному обсязі.

3. Відшкодувати Державному підприємству «Науково-виробничий комплекс газотурбобудування «Зоря»-«Машпроект» (пр.Жовтневий, 42-А, м.Миколаїв, 54018) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 14 листопада 2011 року.