Рішення № 2023262, 24.06.2008, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 33023 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 РІШЕННЯ

"24" червня 2008 р. Справа № 5/42

За позовом Приватного підприємства науково-виробничих технологій "Тиса"

до відповідача  підприємця ОСОБА_1

про  стягнення заборгованості в сумі 3 556 грн. 76 коп.

Суддя Войтюк В.Р.

Представники:

Від позивача : не з`явився

Від відповідача : не з`явився

Ст.ст. 20, 22 роз`ясненні.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне підприємство науково-виробничих технологій "Тиса" звернулось до господарського суду з позовною заявою про стягнення з підприємця ОСОБА_1 1 019 грн. 94 коп. боргу, 2 513 грн. 11 коп. пені, 23 грн. 71 коп. індексації. У ході судового розгляду позивач подав заяву про уточнення позовних вимог в частині стягнення з відповідача пені. Відповідно до Закону України "Про відповідальність за невиконання грошових зобов`язань" просить стягнути з відповідача 166 грн. 50 коп. пені.

Відповідач відзиву на позов не подав, участі уповноваженого представника в судовому засіданні не забезпечив, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

У судове засідання 24 червня 2008 року сторони не з`явились. За таких обставин суд уважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, господарський суд Рівненської області прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково, з огляду на таке.

25 липня 2007 року приватне підприємство науково-виробничих технологій "Тиса" та підприємець ОСОБА_1 уклали договір купівлі-продажу. Відповідно до п.1.1 даного договору позивач продає, а відповідач купує та оплачує на умовах та в порядку, що визначаються договором , товари в асортименті, в кількості та за цінами, вказаними в накладних. На підставі договору позивач поставив відповідачу товар згідно накладних № 1377 від 27 липня 2007 року, № 1750 від 31 липня 2007 року, № 1400 від 01 серпня 2007 року на загальну суму 1 619 грн. 94 коп. Згідно п.3.4. договору оплата здійснюється не пізніше семи поточних днів з дня надходження товару. Відповідач оплату за поставлений товар провів частково в сумі 600 грн. 00 коп., чим допустив виникнення заборгованості в сумі 1 019 грн. 94 коп.

Частиною 1 ст.173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати певну роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Згідно вимог статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до умов договору та вимог цих кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до статті 530 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись в установлений законом або договором строк.

Докази виконання відповідачем прийнятих на себе зобов`язань в матеріалах справи відсутні, а тому позовні вимоги про стягнення 1 019 грн. 94 коп. заявлені обґрунтовано і підлягають задоволенню.

Позивач також просить стягнути з відповідача неустойку (пеню) в розмірі 166 грн. 50 коп. за період з 02 серпня 2007 року по 17 червня 2008 року.

Відповідно до статті 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених кодексом, іншими законами та договором.

Згідно статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань" розмір пені не повинен перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховувалась пеня.

Відповідно п.6 ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

Оскільки у договорі немає спеціальної вказівки на період, за який стягуються штрафні санкції, суд стягує з відповідача пеню тільки за півроку від моменту, коли відбулося фактичне порушення виконання зобов`язання у сумі 86 грн. 52 коп.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача індексацію в сумі 23 грн. 71 коп.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора, зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Нарахування 23 грн. 71 коп. інфляційних втрат за період з серпня 2007 року по березень 2008 року включно, підтверджується обґрунтованим розрахунком позивача та підлягають задоволенню повністю.

З урахуванням вищевикладеного, на основі ст.ст.526, 530, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст.193, 198, 216, 230, 232 Господарського кодексу України, вимоги позивача правомірні, ґрунтуються на договорі та законі і підлягають задоволенню частково.

На підставі ст.49 ГПК України на відповідача покладаються державне мито та судові витрати пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст.49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь приватного підприємства науково-виробничих технологій "Тиса" (35350, Рівненський район, смт.Квасилів, вул.Індустріальна, 6, код 21082539) 1 019 грн. 94 коп. боргу, 86 грн. 52 коп. пені, 23 грн. 71 коп. інфляційних, 95 грн. 27 коп. державного мита та 110 грн. 20 коп. за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.

3. Накази видати після набрання рішенням законної сили.

4. У стягненні 79 грн. 98 коп. пені відмовити.

Суддя Войтюк В.Р.

підписано "26" червня 2008 р.