Постанова № 20229056, 06.04.2011, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд

вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54055 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06.04.2011 р.                                                                                 Справа № 2а-6808/10/1470

          м.Миколаїв

10:00

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мавродієвої М.В.,

за участю:

секретаря судового засідання Богзи Н.А.,

представника позивача: ОСОБА_1 –дов. №012296-03 від 18.01.2010,

ОСОБА_2 –дов. №012296-01 від 18.01.2010,

представника відповідача: ОСОБА_3 –дов. №8/10/10-003 від 04.01.2011,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовомТОВ "СКА", вул. Степова, 76-А,Баловне,Новоодеський район, Миколаївська область,56664 (адреса для листування: а/с27, м.Миколаїв, 54001 ) доВознесенська об’єднана ДПІ Миколаївської області, пров. Б.Іпатових, 6,Вознесенськ,Миколаївська область,56500 проскасування податкового повідомлення-рішення від 10.08.10 р. №0000222301/0, в с т а н о в и в:           Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010.

          В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що перевірка позивача від 27.07.2010 проведена незаконно, оскільки період за який вона проводилась перевірявся до цього чотири рази, підстав для повторної перевірки не було і при перевірці відповідач вийшов за межі питань, які поставлені у наказі на проведення перевірки; при проведенні перевірки та прийнятті оспорюваного рішення відповідачем не враховані акти попередніх перевірок та той факт, що по справі №2а-7327/09/1470 Вознесенська МДПІ відмовилась від стягнення з позивача 138702,88 грн. з податку на додану вартість, визнавши відсутність заборгованості позивача; відповідачем не доведено безтоварність операцій з придбання позивачем товару у ТОВ «Баловне»та ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство», оскільки докази оприбуткування товару не досліджувались при перевірці.

          Відповідач проти позовних вимог заперечує (а.с.66-68), вказуючи на те, що при перевірці відповідачем встановлено безтоварний характер операцій з придбання позивачем товарів у ТОВ «Баловне» та ТОВ «Агро-транспортне підприємство»(відсутні товарно-транспортні накладні, складські документи, докази наявності транспортних засобів). Податкові накладні оформлені ТОВ «Баловне»з порушенням встановленого порядку (не зазначено одиницю виміру, кількість та ціну поставки). ТОВ «Баловне»визнано банкрутом 11.11.2010, свідоцтво платника ПДВ анульоване 27.07.2009, а відносно ТОВ «Агро-транспортне підприємство»16.11.2009 до ЄДР внесено запис про припинення юридичної особи у зв’язку із банкрутством, свідоцтво платника ПДВ анульоване 20.07.2009. За вказаних обставин, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 винесено цілком правомірно.

Під час розгляду справи, представники сторін підтримали доводи, викладені у адміністративному позові та запереченнях проти нього.

          Судовий процес фіксувався за допомогою технічного комплексу «Камертон».

06.04.2011 судом оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Приймаючи рішення по справі судом взято до уваги наступне.

07.07.2010 начальником Вознесенської ОДПІ винесено наказ №354 про проведення, на підставі постанови Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 16.06.2010, позапланової перевірки ТОВ «СКА», з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні операцій з ТОВ «Автоцентр Миколаїв»та ПП «Агробудінвест»за період з 01.04.2008 по 30.04.2010, з 01.06.2008 по 30.06.2008, з 01.08.2008 по 30.08.2008, з 01.03.2009 по 30.04.2009 (а.с.52).

У акті перевірки зазначено, що наказ та направлення на проведення перевірки були вручені перевіряючими директору підприємства ОСОБА_4 Вказане твердження позивачем не спростовано.

Перевірку проведено в період з 07.07.2010 по 20.07.2010. При цьому перевіряючи були допущені до її проведення.

За результатами перевірки відповідачем складено акт №2524/23-0121/34580533 від 27.07.2010 (а.с.17-31), в якому зроблено висновок про порушення пп.7.2.1 п.7.2, пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі - Закон №168/97-ВР), в результаті чого занижено позивачем податок на додану вартість на загальну суму 136608,0 грн., у т.ч. у березні 2009 –89886,88 грн., у квітні 2009 –46720,84 грн.

На підставі акту перевірки, 10.08.2010 Вознесенською ОДПІ (Новоодеське відділення) винесено податкове повідомлення-рішення №0000420037/0, яким позивачу донараховано податкове зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 205592,0 грн., з яких: 136608,0 за основним платежем та 68984,0 грн. штрафних санкцій (а.с.42).

Не погодившись з винесеними податковими повідомленнями-рішеннями позивач оскаржив його до суду.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, виходячи з наступного.

У відповідності до ч.3 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п.п.7.4.1 п.п.7.4 п.7 Закону №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв’язку, зокрема, з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що у березні позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних №1-200309 від 20.03.2009 на суму 419321,25 грн. (ПДВ –69886,88 грн.), №1-070309 від 07.03.2009 на суму 120000,0 грн. (ПДВ –20000,0 грн.) виписаних ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство», а у квітні на підставі податкової накладної №1 від 01.04.2009 на суму 280325,04 грн. (ПДВ - 46720,84 грн.) виписаної СЗАТ «Баловне».

В обґрунтування свого висновку про безпідставність включення позивачем до податкового кредиту 89886,88 грн. ПДВ по господарських операціях з ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство», відповідач посилається на те, що відсутні документи, які підтверджують факт придбання товару (добрив та пального) у ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»та використання його позивачем у господарській діяльності. Так, на сторінці 9 акту зазначено, що при перевірці не надані акти приймання-передачі товару, товарно-транспортні накладні, подорожні листи; транспортні засоби на підприємстві відсутні, договорі оренди транспортних засобів не надані; приймання товару за кількістю та якістю не відбувалось.

Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.146), основними видами діяльності позивача є вирощування зернових та технічних культур (КВЕД-01.11.0); змішане сільське господарство (КВЕД-01.30.0); оптова торгівля зерном, насінням та кормами для тварин (КВЕД-51.21.0). Отже, закупівля позивачем добрив та дизпалива відповідала характеру його господарської діяльності.

Висновок акту перевірки про придбання позивачем товару, який не пов’язаний з веденням фінансово-господарської діяльності останнього, у акті перевірки та при розгляді справи відповідачем не обґрунтований та не доведений.

Позивач наполягає на тому, що господарські операції з купівлі-продажу мінерального добрива «Амофос»та дизпалива у ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»дійсно мали місце, їх здійснення підтверджено наданими суду первинними бухгалтерськими документами (видатковими та податковими накладними), оборотними відомостями по рахунках 203 «Паливо»та 208/1 «Матеріали сільськогосподарського призначення»за 2009 рік; актами про використання (списання) мінеральних добрив; обліковими листами тракториста-машиніста із визначенням витрат пального на виконання сільгоспробіт та площею полів, на яких виконувались роботи по внесенню мінеральних добрив (а.с.116-135).

Відповідно до п.3.1.1 Методичних рекомендацій щодо оформлення матеріалів документальних перевірок суб’єктів господарювання - юридичних осіб, а також їх філій, відділень та інших відокремлених підрозділів та документування виявлених порушень, які затвердженні наказом ДПА України №584 від 11.09.2008 (із змінами та доповненнями) (надалі –Методичні рекомендації), «…у разі ненадання посадовими особами певних документів на вимогу перевіряючих, працівником підрозділу, відповідального за проведення перевірки, складається письмовий запит на надання необхідних документів, який вручається суб’єкту господарювання (його посадовій особі). Якщо в подальшому суб’єктом господарювання не надано відповідні документи, в акті перевірки вказується перелік таких документів та реквізити запиту на їх надання. У разі надання посадовими особами суб'єкта господарювання письмових пояснень щодо встановлених фактів порушень та (або) причин ненадання документів, в акті здійснюється запис про їх отримання та короткий зміст таких пояснень. При цьому письмові пояснення посадових осіб щодо встановлених порушень додаються до акта. Факт відмови посадових осіб суб’єкта господарювання надати перевіряючим письмові пояснення щодо встановлених фактів порушень, та (або) причин ненадання документів також відображається в акті...».

Судом встановлено, що письмовий запит про надання документів, яких не вистачало перевіряючим під час перевірки, не направлявся, відомостей про відмову платника податків надати такі документи в акті не наведено.

За таких обставин, посилання у акті перевірки на відсутність у позивача подорожніх листів, товарно-транспортних накладних, актів приймання-передачі товару та інших документів, що підтверджують реальність господарських операцій, без дотримання встановленої чинним законодавством процедури встановлення таких фактів, не може прийматись судом як належний доказ наявності обставин, на які посилається відповідач.

Крім того, відсутність вказаних документів при наявності видаткової та податкової накладних ставить під сумнів висновок податкової про відсутність будь-яких документів, які підтверджують факт придбання товару.

Слід також зазначити, що наказ про проведення перевірки №354 від 07.07.2010 передбачав проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «СКА»з питань дотримання вимог податкового законодавства по ПДВ при здійсненні операцій з ТОВ «Автоцентр Миколаїв»та ПП «Агробудінвест». Це ж зазначено і у вступній частині акту перевірки від 27.07.2010. Таким чином, у позивача не було підстав для надання самостійно до перевірки документів, що стосувались взаємовідносин з зовсім іншими підприємствами: ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»та СЗАТ «Баловне».

За вказаних обставин, суд вважає за можливе прийняти надані позивачем оборотні відомості по рахунках 203 «Паливо»та 208/1 «Матеріали сільськогосподарського призначення»за 2009 рік; акти про використання (списання) мінеральних добрив; облікові листи тракториста-машиніста, в якості доказів товарності операцій з поставки мінеральних добрив та дизпалива від ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство».

Будь-яких інших доказів безтоварності вищевказаних операцій відповідачем суду не надано.

Стосовно ж включення до податкового кредиту суми ПДВ по податковій накладній, яка виписана СЗАТ «Баловне» відповідачем зазначено, що вона оформлена з порушення встановленого пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, оскільки не містить одиниці виміру товару, кількість (об’єм, обсяг), ціну поставки одиниці продукції без урахування ПДВ.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв’язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до п.5 Порядку заповнення податкової декларації, затвердженого наказом ДПА України №165 від 30.05.1997 (із змінами та доповненнями) (надалі –Порядок №165), податкова накладна вважається недійсною лише у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку, тобто особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.

Як свідчить акт про анулювання реєстрації платника ПДВ (а.с.77,78) на момент видачі СЗАТ «Баловне»податкових накладних, останнє перебувало на обліку як платник ПДВ, і, відповідно, мало право на видачу податкових накладних. Відсутність реквізитів податкової накладної, які зазначені у акті перевірки не є підставою для визнання її недійсною в розумінні п.5 Порядку №165. Крім того, пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону №168/97-ВР, на який посилається відповідач, не передбачає, що порушення порядку складання податкової накладної виключає право платника податку на включення визначеної у ній суми ПДВ до податкового кредиту.

Позивачем також надані суду докази того, що роботи з обробки полів СЗАТ «Баловне»виконувало, при цьому з використанням мінеральних добрив та дизпалива придбаного у ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»з цією метою (а.с.136-145).

Посилання відповідача на те, що контрагент позивача СЗАТ «Баловне»знаходиться у процесі банкрутства, а державну реєстрацію ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»скасовано, а також про скасування їх реєстрації платників ПДВ, відповідно, з 20.07.2009 та 27.07.2009 взагалі не має значення для розгляду даного спору, оскільки на момент видачі податкових накладних (07.03.2009, 20.03.2009 та 01.04.2009) ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»та СЗАТ «Баловне»знаходились у ЄДР та мали не скасовані свідоцтва платників ПДВ, тобто мали право на видачу податкових накладних.

Крім того, судом взято до уваги той факт, що у акті перевірки №142/1520/34580533 від 22.06.2009 (а.с.8-12) відповідачем було визначено податкове зобов’язання позивача з ПДВ у сумі 138702,88 грн. у зв’язку з не включенням до податкових зобов’язань обсягу реалізації за податковими накладними виписаними покупцям ТОВ «Автоцентр Миколаїв» та ПП «Агробудінвест»(а.с.9). Як вбачається із заперечень відповідача, визначене податкове зобов’язання у сумі 138702,88 грн. було закрито від’ємним значенням по декларації з ПДВ від 21.09.2009 (а.с.147-151). Податковий кредит по вказаній декларації було сформовано по податкових накладних отриманих від підприємств ТОВ «Агро-Транспортне Підприємство»та СЗАТ «Баловне» (а.с.67). У акті невиїзної документальної перевірки від 27.02.2010 зафіксовано погашення позивачем боргу у сумі 136608,0 грн. по податковому повідомленню-рішенню від 22.06.2009 №0000011650 (а.с.15, 16). Вказані обставини стали підставою для відмови прокуратури від позову до позивача, поданого в інтересах держави в особі Вознесенської ОДПІ про стягнення 138702,88 грн. боргу (а.с.55,56).

Таким чином, станом на 19.01.2010 відповідач не вважав неправомірним віднесення позивачем 136608,0 грн. до податкового кредиту, оскільки закрив ним податкове зобов’язання позивача на суму 138702,88 грн.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач правомірність свого рішення під час судового розгляду справи не довів.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 прийняте необґрунтовано, а тому підлягають скасуванню в повному обсязі.

Посилання позивача на незаконність проведення перевірки не приймається судом до уваги враховуючи факт допуску відповідача до перевірки.

Судові витрати у вигляді сплату судового збору підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст.11, 71, ч.1 ст.94, ст.ст.98, 158-163, 167, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення №0000222301/0 від 10.08.2010 в повному обсязі.

3. Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю ««СКА» (вул. Степова, 76-А, с.Баловне, Миколаївська область, 55200) понесені ним судові витрати у сумі 3,40 грн. з Державного бюджету України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя                                                                                           М.В. Мавродієва

Постанова оформлена у відповідності до ст.163 КАС України

та підписана суддею 11 квітня 2011 року.