Постанова № 20227322, 19.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 р. № 2а-8365/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд в складі :

головуючого судді Демяновського Г.С.,

при секретарі Бугара Д.Р.

представників: позивача Талалаєвої О.Ю.,відповідача Чабана О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ»до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова про визнання протиправними дій щодо проведення аналізу діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт ЛВ” щодо правомірності нарахування податкових зобов”язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень-травень 2011 року ,за результатами якої складено Акти № 943\23-2\37399009 від 30.06.2011 року ,№ 1163\23-2\37399009 від 13 .07.2011 року.,а також про визнання протиправними висновків про нікчемність угод,вчинених товариством з обмеженою відповідальністю „Крафт ЛВ” та контрагентами покупцями та продавцями за березень-травень 2011 року.-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Крафт ЛВ»звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Франківському районі м. Львова, просить визнати протиправними дії щодо проведення аналізу діяльності товариства з обмеженою відповідальністю „Крафт ЛВ” щодо правомірності нарахування податкових зобов”язань та податкового кредиту декларацій з податку на додану вартість за березень-травень 2011 року ,за результатами якої складено Акти № 943\23-2\37399009 від 30.06.2011 року ,№ 1163\23-2\37399009 від 13 .07.2011 року.,а також про визнання протиправними висновків про нікчемність угод,вчинених товариством з обмеженою відповідальністю „Крафт ЛВ” та контрагентами покупцями та продавцями за березень-травень 2011 року.-. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачем зроблено помилковий висновок про недійсність правочинів Товариства з контрагентами, оскільки визнання фіктивного правочину недійсним є виключною компетенцією суду, а висновок відповідача в акті перевірки про те, що правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків не відповідає дійсності, оскільки такі реально виконані. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні, посилається на підстави викладені в письмових запереченнях на позовну заяву.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити повністю з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому Податковим кодексом України.

Судом встановлено, що на підставі направлення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 24.06.2011 року №23-2/491 старшим державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Семенюк В.Д. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Крафт ЛВ»з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість за березень квітень 2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до поданої декларації з податку на додану вартість за березень квітень 2011 року.

На підставі направлення ДПІ у Франківському районі м. Львова від 13.07.2011 року №23-2/560 старшим державним податковим ревізором інспектором відділу перевірок платників податків управління податкового контролю юридичних осіб Семенюк В.Д. була проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТзОВ «Крафт ЛВ» з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків згідно додатку №5 до поданої декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року.

Підпунктом 86.1 ст.86 Податкового кодексу України передбачено, що результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Порядок оформлення результатів перевірок платників податків органами ДПС врегульовано Порядком оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства затвердженим Наказом Державної податкової адміністрації України 22.12.2010 № 984, та Зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 12.01.2011 № 34/18772.

Представниками ДПІ не зафіксовано позивачів за юридічною адресою, про що складені відповідні Акти,перевірки проводились відповідно до виданих начальником ДПІ наказів.

Відповідно абзацу 1 пункту 3 розділу I Порядку визначено, що акт службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

Відповідно до п. 6 Порядку в акті перевірки факти виявлених порушень викладаються чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

За результатами проведеної планової виїзної перевірки ТзОВ «Крафт ЛВ»з питань достовірності декларування показників декларації з податку на додану вартість за березень квітень 2011 року, складено Акт від 30.06.2011 року № 943/23-2/37399000 та за травень 2011 року, складено Акт від 13.07.2011 року №1163/23-2/37399009.

Так, в ході перевірки показників декларації з податку на додану вартість за березень квітень 2011 року, проведено аналіз діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ»на підставі даних АІС РПП, АРМ «Бест-Звіт», інформаційно аналітичних довідок та іншої податкової інформації наявної в ДПІ у Франківському районі м. Львова.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що свідоцтво платника ПДВ від 02.03.2011 року №100327120 анульовано 10.06.2011 року. Декларація з ПДВ за березень 2011 року ТзОВ «Крафт ЛВ»до податкового органу не подавалась. Остання податкова звітність з ПДВ Декларація з ПДВ за травень 2011 року. Декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року не подавалась, підприємство зареєстроване 24.11.2010 року. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб поданої до ДПІ у Франківському районі м. Львова за березень 2011 року сума доходів, які нараховані на користь фізичних осіб у звітному податковому періоді становить 0 грн. Підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

В ході перевірки показників декларації з податку на додану вартість за травень 2011 року, проведено аналіз діяльності ТзОВ «Крафт ЛВ»на підставі даних АІС РПП, АРМ «Бест-Звіт», інформаційно аналітичних довідок та іншої податкової інформації наявної в ДПІ у Франківському районі м. Львова.

В результаті проведеного аналізу встановлено, що свідоцтво платника ПДВ від 02.03.2011 року №100327120 анульовано 10.06.2011 року. Остання податкова звітність з ПДВ Декларація з ПДВ за квітень 2011 року. Декларація з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року не подавалась, підприємство зареєстроване 04.05.2010 року. Відповідно до податкової декларації з податку на доходи фізичних осіб поданої до ДПІ у Франківському районі м. Львова за березень 2011 року сума доходів, які нараховані на користь фізичних осіб у звітному податковому періоді становить 0 грн. Підприємство за юридичною адресою не знаходиться.

Оскільки, на ТзОВ "Крафт ЛФ»відсутні складські приміщення, виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, трудові ресурси, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру.

Виходячи з вищенаведеного, суд погоджується з висновками відповідача ,що ТзОВ «Крафт ЛФ»здійснювало діяльність спрямовану на здійснення операцій повязаних з наданням податкової вигоди третім особам.

Приписами ЦК України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом не дійсним (ст. 204 ЦК України).

Так, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається (ст. 215 ЦК України); нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення (ст. 236 ЦК України); недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю (ст. 216 ЦК України).

Частиною 1 ст.215 ЦК України встановлено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.ч.1-3, 5, 6 ст. 203 ЦК України, а саме зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Статтею 228 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до частини 1, 5 ст. 203, п. 1, 2 ст. 215, ст. 228 Цивільного кодексу України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними в силу припису закону.

Перевіряючими встановлено, що Товариство здійснювало операції з фінансово-грошовими потоками відповідно до правочинів, які укладені в порушення ч. 1 ст. 203 ЦК України, їх зміст суперечить, зокрема, інтересам держави і суспільства, суперечить і моральним засадам суспільства. Зазначені правочини не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними (п. 5 ст. 203 ЦК України). Недодержання в момент вчинення правочину сторонами цієї вимоги є підставою недійсності правочину.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»№ 996 від 16.07.1999 року, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п. 1.2 ст. 1, п. 2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88. Згідно даного Положення первинні документи це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»об'єктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Перевіркою встановлено відсутність обєктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам-покупцям, в розумінні Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Правочини, укладені ТзОВ «Крафт ЛВ»з контрагентами є такими, що не спричинили реального настання юридичних наслідків.

На підставі наведеного перевіряючими зроблено висновок про неможливість фактичного здійснення господарських операцій з боку ТзОВ «Крафт ЛВ»за весь перевірений період, а вся діяльність Товариства була спрямована на здійснення операцій повязаних з наданням податкових вигод третім особам, тому усі господарські операції ТзОВ «Крафт ЛВ» не спричиняють реального настання правових наслідків.

Згідно з п. 86.7 статті 86 Податкового кодексу України від 02.12.2010р. № 2755-VI, у разі незгоди платника податків або його законних представників з висновками перевірки чи фактами та даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення протягом п'яти робочих днів з дня отримання акта (довідки). Такі заперечення розглядаються органом державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податку (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень, про що такий платник податку зазначає у запереченнях. Проте таких заперечень на акт перевірки від 30.06.2011 року № 943/23-2/37399009 та акт перевірки від 13.07.2011 року №1163/23-2/37399009 товариством подано не було.

Виходячи з вищевикладеного, ДПІ забезпечила дотримання у спірних правовідносинах вимог ч.2 ст.19 Конституції України, так як діяла на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом.

Окрім того, суд бере до уваги, що складання акту перевірки за встановлених судом обставин правомірності прийняття суб'єктом владних повноважень рішення про проведення спірної перевірки жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів платника податків, бо акт не впливає на права ТзОВ як платника податків та не покладає на ТзОВ жодних додаткових обовязків, а містить лише судження податкового органу з приводу обставин, викладених в ньому.

Згідно п. 7 розділу IV Порядку зазначено, що за результатами розгляду керівником органу державної податкової служби (його заступником) акта перевірки, заперечень посадових осіб платника податків або його законних представників та інших матеріалів перевірки, у терміни та порядку, встановлені Кодексом, приймаються відповідні податкові повідомлення-рішення. До теперішнього часу податкове повідомлення-рішення не прийнято.

Отже, акт перевірки, це лише службовий документ, думка (позиція) ревізора щодо результатів перевірки, яка викладена ним для використання уповноваженою службовою особою при прийнятті конкретного управлінського рішення.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищенаведене суд прийшов до висновку, що у ТзОВ «Крафт ЛФ»відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, підприємство не знаходиться за юридичною адресою, а отже, податковим органом зроблено правильний висновок, що укладені підприємством угоди мають ознаки нікчемності,а всі процесуальні дії,які оскаржуються,вчинені правомірно.Щодо судових витрат, то у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати у формі судового збору, з відповідача не належить стягувати.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити повністю.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Суддя:підпис- з оригіналом звірено.

Суддя Демяновський Г.С.