Постанова № 20227219, 07.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 грудня 2011 р. № 2а-9759/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд,

у складі:

головуючого-суддіЛанкевича А.З.

секретар судового засіданняГіщинська С.Я.

за участі представників

позивача Клушин Т.Й., Клушина Ю.С., Чорнія Р.Ю.

відповідача Задорожного І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові адміністративну справу за позовом Приватного підприємства «Владіна»до Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова про скасування податкового повідомлення-рішення,-

встановив :

Львівським окружним адміністративним судом отримано позовну заяву, в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 10 березня 2011 року № 0000592320/0/5147/10/23-2.

Посилається на те, що за результатами проведеної відповідачем позапланової виїзної документальної перевірки позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ»за період 01.06.2010 року по 30.09.2010 року складено Акт № 40/23-2/20842882 від 26 січня 2011 року, в якому зазначені необгрунтовані висновки про безтоварність та нікчемність фінансово-господарських операцій між позивачем та його контрагентами Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ». Зазначає, що на підставі вищенаведеного Акту відповідачем 10 березня 2011 року винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000592320/0/5147/10/23-2, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 113675,00 грн. Стверджує, що таким правомірно на підставі первинних документів сформовано податковий кредит, а наявні у податкового органу відомості про ймовірні випадки порушення його контрагентами вимог податкового законодавства та несплата ними податку на додану вартість при фактичному здійсненні господарських операцій не впливає на податковий кредит позивача та суму бюджетного відшкодування.

Від відповідача надійшли письмові заперечення проти позову, в яких він просить в позові відмовити, посилається на те, що працівниками Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Бізнес груп», ПП «Версант», ТзОВ «Ювенал Хаус ГМБХ»за період 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 0000592320/0/5147/10/23-2 від 10 березня 2011 року. Як вбачається з вищенаведеного Акту перевірки, пояснює відповідач, перевіркою зроблено висновок про безтоварність операцій по усних договорах, укладених між позивачем та його контрагентами - Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ». Стверджує, що вказані угоди не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, а відтак такі є нікчемними. Вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту завищено суму податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними субєктами господарювання, на суму 90940,00 грн. Зазначає, що відповідачем правомірно та обґрунтовано винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення, з урахуванням вимог п.1.7 п.1.8 ст.1, п.п.7.2.3, п.п.7.2.4 п.7.2 ст.7, п.п.7.4.1, п.п.7.4.4, п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7, п.п.7.7.1, п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість». Вказує на те, що аргументи позивача не спростовують наявних порушень, зафіксованих в Акті перевірки та відповідно не можуть бути підставами для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Представники позивача, в судовому засіданні, позовні вимоги підтримали повністю, посилаються на підстави викладені в позовній заяві.

Представник відповідача, в судовому засіданні, проти позову заперечив, просить відмовити в його задоволенні з підстав викладених в письмових запереченнях проти позову.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

В період з 13 по 19 січня 2011 року на підставі направлення № 17 від 13 січня 2011 року працівником Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова проведена позапланова виїзна перевірка позивача з питань взаємовідносин та взаєморозрахунків з ПП «Бізнес груп», ПП «Версант», ТзОВ «Ювенал Хаус ГМБХ»за період 01.06.2010 року по 30.09.2010 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 40/23-2/20842882 від 26 січня 2011 року.

Як вбачається з висновків вищенаведеного Акту перевірки, відповідачем встановлено порушення зі сторони позивача вимог п.1.3, п.1.7 ст.1, п.п.7.2.4 п.7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого занижено суму зобовязання зі сплати податку на додану вартість на загальну суму 90940,00 грн.

Відповідач на підтвердження обґрунтованості висновків перевірки та правомірності винесення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення посилається на те, що перевіркою встановлено наявність укладених між позивачем та його контрагентами - Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ» усних домовленостей, які не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, тобто фіктивних. Так, за результатами проведених перевірок вказаних контрагентів позивача, встановлено відхилення значення їх податкових зобовязань з показниками податкового кредиту позивача. Крім того, зазначає, що у вищенаведених контрагентів позивача відсутні виробничі потужності, основні фонди, зокрема складські приміщення, транспортні засоби та в достатній кількості штатні працівники і фахівці, окремі контрагенти позивача за зареєстрованими адресами не знаходяться, що вказує на неможливість здійснення такими господарських операцій згідно угод укладених з позивачем. А відтак, вважає, що позивачем за перевірений період безпідставно при формуванні податкового кредиту включено суми податку на додану вартість з безтоварних операцій, начебто спрямованих на виконання угод з вищенаведеними субєктами господарювання, на загальну суму 90940,00 грн.

На підставі Акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 10 березня 2011 року № 0000592320/0/5147/10/23-2, яким позивачу визначено суму зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 113675,00 грн., з яких 90940 грн. за основним платежем та 22735 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Позивачем з метою спростування тверджень відповідача на підтвердження усних домовленостей з Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ» представлено копії актів виконаних робіт, видаткових накладних, податкових накладних, банківські виписки щодо руху коштів по рахунку позивача.

Крім цього, позивачем на підтвердження факту реальності придбання товарів (магнітних шламовідмулювачів) у Приватного підприємства «Бізнес груп», Приватного підприємства «Версант», Товариства з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ», долучено до матеріалів справи копію Договору договір купівлі-продажу №70/10 від 19 травня 2010 року укладеного з Львівським комунальним підприємством «Залізничнетеплоенерго», на підставі якого позивачем проводилась реалізація зазначеного вище товару (магнітних шламовідмулювачі).

Оскільки ЛКП «Залізничнетеплоенерго»проводило оплату товару по вищезгаданому договору державними коштами Контрольно-ревізійним управлінням у Львівській області було проведено зустрічну звірку взаємовідносин поставки та розрахунків, про що було складено Довідку від 14.02.2011 року № 05-01-36/2, яку долучено до матеріалів справи.

Як вбачається з вищевказаної Довідки Контрольно-ревізійного управлінням у Львівській області ПП «Владіна» у липні 2010 року постачало ЛКП «Залізничнетеплоенерго»магнітні відмулювачі в кількості 27 одиниць, які були придбані у Приватного підприємства «Бізнес груп» та Приватного підприємства «Версант».

Підпунктом 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону Україн «Про податок на додану вартість», чинному на час існування правовідносин з приводу яких виник спір, визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Згідно пп.7.4.5. п.7.4 та пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 вищенаведеного Закону, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). Датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.1.3 ст.1 вищенаведеного Закону, платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

В пункті 10.2 ст.10 вищенаведеного Закону зазначено, платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

З аналізу вищенаведених норм вбачається, що несплата податку на додану вартість продавцем при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування.

А наявні у податкового органу відомості про випадки укладення субєктом господарювання угод з контрагентами, щодо яких є підстави припускати про їх фіктивність, не може свідчити про удаваність усіх договорів за участі такого субєкта.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій, згідно з вимогами ч.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік», є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинний документ, згідно визначення наведеного в ст.1 зазначеного Закону, це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Судом беруться до уваги вищенаведені представлені позивачем первинні документи, які підтверджують товарність вказаних операцій.

Статтею 215 Цивільного Кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

З вищенаведеного вбачається, що нікчемною є угода лише у випадках прямо передбачених законом.

Однак, відповідач не надав суду достатніх та належних доказів з яких можливо було б встановити спрямованість вищезгаданих угод проти публічного порядку, що могло б слугувати підставою для розцінення таких нікчемними.

Судом також береться до уваги той факт, що угоди, які на думку відповідача є нікчемними, в судовому порядку недійсним не визнавалися.

Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

На пропозицію суду відповідач не навів жодних інших обставин на підтвердження своїх тверджень про безтоварність операцій з виконання усних домовленостей позивача з його контрагентами - Приватним підприємством «Бізнес груп», Приватним підприємством «Версант» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ювенал Хаус ГМБХ».

Тому, зазначені в Акті перевірки висновки про безтоварність операцій, з виконання договірних зобовязань між позивачем та його вищенаведеними контрагентами є нічим іншим як припущеннями, оскільки зроблені без наявності достатніх та відповідних на те доказів.

З урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позивачем правомірно сформовано податковий кредит за перевірений період, а відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення відповідача № 0000592320/0/5147/10/23-2 від 10 березня 2011 року підлягає до скасування.

На підставі ст.94 вищенаведеного Кодексу із урахуванням того, що рішення ухвалене на користь позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує відповідно до задоволених вимог всі здійснені ним документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

Позов задоволити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Личаківському районі м.Львова від 10 березня 2011 року № 0000592320/0/5147/10/23-2.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Владіна» 3 (три) грн. 40 коп. витрат понесених останнім на сплату судового збору.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.

Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено 12 грудня 2011 року.

Головуючий Ланкевич А.З.