Постанова № 20226740, 15.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 грудня 2011 р. № 2а-11001/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Брильовського Р.М.,

при секретарі Падляк О.І.

за участю:

представника позивача Микуша Д.М.

представника відповідача Пилип'яка П.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові справу за адміністративним позовом Львівського казенного експериментального підприємства засобів пересування і протезування до ДПІ у Залізничному районі м. Львова про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Львівське казенне експериментальне підприємство засобів пересування і протезування звернулось до суду з адміністративним позовом до ДПІ у Залізничному районі м. Львова та просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.07.2011 р. №0001832302/0/22730 та №0001842302/0/22731.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав з підстав, наведених у по зовній заяві та додаткових доводах до адміністративного позову. Вважає, що відповідно до норм законодавства України про оподаткування прибутку підприємств Львівським казенним експериментальним підприємством засобів пересування і протезування (далі - Львівське КЕПЗПіП) правомірно включено до валових витрат балансову вартість товарів і послуг, отриманих в 2010 році та в 1-му кварталі 2011 р. від ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог», СПД ФО ОСОБА_3 та не занижено суму податку на прибуток за вказаний період.

Представник відповідача проти позову заперечив з мотивів, наведених у письмовому запереченні на позов. Зокрема, зазначив, що позивачем завищено валові витрати всього в сумі 4076739,01 грн., у тому числі: за 2010 рік на 4043802,51 грн.: за 2 квартал 2010 р. на 299494,62 грн., 3 квартал 2010 року на 1933520,50 грн., 4 квартал 2010 року на 1810787,39 грн.: за 2011 рік на 32936,65 грн. в т.ч. за 1 квартал 2011 р. на 32936,65 грн., вважаючи, що правочини, які були укладені між позивачем та ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог» є нікчемними, такими що не створюють правових наслідків, а тому позивач не мав права на формування валових витрат.

Крім того зазначив, що відповідно до договору від 19.10.2010 р. №3/341, укладеного між ЛКЕПЗПіП та СПД ФО ОСОБА_3 (ДРФО НОМЕР_1), ЛКЕПЗПіП одержано послуги по виготовленню каталогів, буклетів, ручок та сувенірів. Дані послуги в сумі 39633,0 грн. віднесено до валових витрат у 4 кварталі 2010 р. відповідно до актів виконаних робіт від 14.12.2010 р. №11- 25 на суму 4698,0 грн. (без ПДВ) та від 28.11.2010 р. №П-23 на суму 34935,0 грн. (без ПДВ). На підставі свідоцтва про сплату єдиного податку від 16.12.2009 р. (дійсне до 01.01.2010 р.) вид діяльності, яке має право здійснювати СПД ФО ОСОБА_3 є: рекламно-посередницькі та ріелторські послуги, здача в оренду нерухомості, майна та основних засобів, кур'єрські послуги, реалізація та видавництво газет. Документів, які б підтверджували факт одержання, перевезення, списання рекламної продукції (каталогів, буклетів, ручок та сувенірів) під час участі у виставці ЛКЕПЗПіП не представлено. Крім того в акті виконаних робіт не зазначено, які саме послуги надані, кількості та переліку виготовленої рекламної продукції. ЛКЕПЗПіП включено до складу валових витрат вартість послуг по виготовленню ручок, буклетів та сувенірів згідно вищезазначених актів виконаних робіт на загальну суму 39633,0 грн. В бухгалтерському обліку дана операція відображена наступним проведенням Дт92 Кт 631. Таким чином, ЛКЕПЗПіП отримало послуги, які не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності та не підтверджені первинними документами на суму 39633,0 грн.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази, які мають значення для справи, суд встановив наступне.

ДПІ у Залізничному районі м. Львова проведено планову виїзну перевірку Львівського КЕПЗПіП з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період 01.01.2010 р. по 31.03.2011 р. За результатами проведеної перевірки складено акт від 21.06.2011 р. №1558/23-2/03187714, на підставі якого ДПІ у Залізничному районі м. Львова прийнято податкові повідомлення-рішення від 06.07.2011 р. №0001832302/0/22730, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на прибуток в сумі 1 271 923,39 грн. (основний платіж - 1 019 184,74 грн., штрафна (фінансова) санкція - 252 738,65 грн.), №0001842302/0/22731, яким збільшено грошове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 3 715,7 грн. (основний платіж - 2 972,56 грн., штрафна (фінансова) санкція - 743,14 грн.).

Судом встановлено, що факти придбання ЛКЕПЗПП товарів та послуг документально підтверджено договорами, укладеними з ПП «Універсалбуд»(від 07.07.2010 р. №189, від 07.07.2010 р. №190, від 07.07.2010 р. №192, від 07.07.2010 р. №193, від 07.07.2010 р. №196, від 07.07.2010 р. №198, від 07.07.2010 р. №199, від 07.07.2010 р. №200, від 07.07.2010 р №201); ПП «Аеромакс-сервіс»(від 14.09.2010 р. №296, від 14.09.2010 р. №298, від 14.09.2010 р. №299, від 14.09.2010 р. №300, від 14.09.2010 р. №301, від р. №318); ТзОВ «Маюн»(від 30.08.2010 р. №270); ПП «Рарог»(від 15.06.2010 р. №125); ТзОВ «Сомиг ЛТД»(від 15.06.2010 р №124); ТзОВ «Ортолуг»(від 26.04.2010 р. №127); СПД ФО ОСОБА_3 (від 19.10.2010 р. №5/341) податковими накладними, видатковими накладними, приймальними актами, протоколами оцінки тендерних пропозицій, копії яких наявні у матеріалах справи.

Згідно з п.п. 11.2.1. п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.1997 р. № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, судом встановлено, що позивачем дійсно було отримано товари згідно договорів, укладених із ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог».

Судом встановлено, що згідно договору від 19.10.2010 р. №5/341, укладеного між СПД-ФО ОСОБА_3 (виконавець) та ЛКЕПЗПіП (замовник), виконавець зобовязується за вибором замовника надати послуги з виготовлення та розміщення реклами в ЗМІ України, поліграфії, візуальної реклами, курєрської доставки, а замовник зобов'язується прийняти і оплатити надані послуги на умовах договору (п.2.1 Договору). На виконання вищевказаного договору сторонами підписано акти виконаних робіт від 18.11.2010 p., а також виставлено рахунок від тієї ж дати з переліком виконаних робіт, та акт від 14.12.2010р. з виставленим рахунком з переліком виконаних робіт, що підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, на думку суду податковий орган безпідставно дійшов висновку про те, що позивачем включено до валових витрат понесені підприємством витрати на оплату послуг, отриманих від СПД ФО ОСОБА_3 які не повязані з веденням фінансово-господарської діяльності, оскільки виготовлена рекламна продукція підприємства є частиною господарської діяльності, направленої на популяризацію та пришвидшення договірних операцій ЛКЕПЗПіП та була використана позивачем при у часті у виставці "Іваекспо 2010".

Згідно з п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.97р. №283/97-ВР (із змінами і доповненнями) до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону №283/97-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що позивачем підтверджено витрати на придбання товарів та послуг за договорами, укладеними між Львівським КЕПЗПіП та ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог», СПД ФО ОСОБА_3, належним чином оформленими документами, а відповідачем не доведено безтоварності господарських операцій між позивачем та вказаними контрагентами.

З огляду на зазначене вище, суд не бере до уваги покликання відповідача на п.п. 2.16 Положення «Про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку», затверджене Наказом Міністерства фінансів України від 05.06.1995 р. №168/704, згідно з яким забороняється приймати до виконання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним документам, встановленому порядку приймання, зберігання та витрачання грошових коштів, товарно-матеріальних цінностей та іншого майна, порушують договірну і фінансову дисципліну, завдають шкоди державі, власникам, іншим юридичним і фізичним особам.

Щодо позиції відповідача про нікчемність договорів, укладених між Львівським КЕПЗПіП та ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог», суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

В Акті перевірки податковий орган покликається на те, що контрагенти позивача: ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог»фактично не могли здійснювати господарської діяльності, оскільки не мали у власності та користуванні офісних та складських приміщень, інших виробничих потужностей, не володіли та не користувались транспортними засобами, не мали необхідної кількості найманих працівників, що унеможливлює діяльність даних підприємств; крім того, дані підприємства віднесені до «групи ризику», тобто такі, що мають ризик здійснення нереальних (удаваних) операцій з надання послуг із безпідставного формування валових витрат та податкового кредиту третім особам, а їх взаємовідносини з контрагентами є такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

З огляду на викладене, суд зазначає, що чинним законодавством України не встановлено обовязку субєкта господарювання вивчати інформацію про господарські відносини контрагента з іншими субєктами.

Тому, позивач не зобовязаний був знати про виробничі та фінансові стосунки між ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог»та їх контрагентами.

Водночас відповідачем не доведено того, що позивач діяв без належної обачності та обережності, укладаючи договори з ПП «Універсалбуд», ТзОВ «Ортолуг», ПП «Аеромакс Сервіс», ТзОВ «Маюн», ТзОВ «Сомиг ЛТД», ПП «Рарог».

Окрім того, згідно із закріпленим в Конституції України принципом індивідуалізації відповідальності (ст.61), будь-яка особа не може нести відповідальність за дії третіх осіб. В даному випадку Львівське КЕПЗПіП, яким при здійсненні господарської діяльності додержано всіх норм податкового законодавства, не зобовязане нести відповідальність за дії інших осіб.

Згідно із ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 7-14, 23, 69, 70, 71, 86, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Залізничному районі м. Львова від 06.07.2011 р. №0001832302/0/22730 та №0001842302/0/22731.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

повний текст постанови виготовлено 20.12.2011 р.

Суддя Брильовський Р.М.