Постанова № 20226206, 14.11.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Львів

14 листопада 2011 р.№ 2а-9458/11/1370

м. Львів

15 год. 10 хв.

Львівський окружний адміністративний суд в складі колегії:

головуючий суддя Коморний О.І.,

суддіКостів М.В., Хома О.П.

секретар - Гнилиця Р.І.

з участю:

представник позивачаЯнків І.М., Малінкова В.В.

представник відповідачаСай Т.П.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»до Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про скасування податкових повідомлень-рішень.

Обставини справи.

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп», звернулось до суду з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень №0000382311/138, №0000442311/143, №0000412311/145, №0000472311/146, №0000482311/144 виставлених 21.07.2011р. відповідачем, Державною податковою інспекцією у Буському районі Львівської області.

Позовні вимоги обґрунтовані безпідставністю виставлення відповідачем вказаних податкових повідомлень-рішень, оскільки підприємством правомірно відкориговане зобовязання з податку на додану вартість, правомірно включено податкові накладні минулих податкових періодів, всі витрати підприємства підтверджені первинними бухгалтерськими документами, відтак вимог податкового законодавства позивач не порушував.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю, надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, подав додаткові докази в обґрунтування позовних вимог, просить позов задовольнити.

Представник відповідач подав заперечення проти позову, відповідно до якого, позивачем порушено вимоги податкового законодавства, що зафіксовано актом перевірки, просить у задоволенні позову відмовити повністю.

Суд заслухав пояснення представників сторін, повно, всебічно і обєктивно оцінив подані докази у їх сукупності та

встановив:

Відповідачем у період з 27.04.2011р. по 10.06.2011р. проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період: податок на прибуток І півріччя 2010р., податок на додану вартість, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010 року, про що 25.06.2011р. складено акт №130/23-2/34978102 (далі Акт перевірки)

За результатами перевірки та на підставі складеного Акта, відповідачем 21.07.2011р. виставлено податкові повідомлення рішення:

- форма «Р»№ 0000382311/138, яким збільшено суму грошового зобовязання за платежем податок на додану вартість в сумі 10 918 144 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 2 729 537 грн.;

- форма «В4»№ 0000442311/143, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 54900 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 13725 грн.;

- форма «В4»№ 0000412311/145, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 195862 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 48966 грн.;

- форма «В4»№ 0000472311/146, яким зменшено розмір від'ємного значення податку на додану вартість в сумі 213753,00 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 53438,00 грн.;

- форма «П»№ 0000482311/144, яким зменшено суму від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 4093360 грн. та визначено фінансову санкцію в сумі 1023340 грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення виставлені відповідачем за встановлені перевіркою порушення позивачем:

- п.1.18.2 ст.1, п.4.2.1 п. 4.2 ст.4 п. 5.1 п.5.3.3 п.п.5.3.9 п. 5.3 ст.5 п.п.8.1.1 8.1.2 ст.8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР (із змінами та доповненнями) - в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 4 176 480,0 грн., в тому числі:

за І квартал 2010 року у розмірі -169 488,0 грн.;

за II квартал 2010 року у розмірі - 4 006 992,0 грн.;

- п.1.8, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.4.1 п.п.7.4.5 п.7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7, п.3.1 ст.3, п. 4.5 ст. 4, п. 81.11, 81.12 статті 81 Закону України від 03.04.97 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(із внесеними змінами та доповненнями) в результаті чого зменшено відємне значення ПДВ в розмірі 268 760,0 грн. та ряд. 26 станом на 01/01/11 р. у розмірі 195 862,0 грн., а саме: березень - 33 грн., квітень-74 грн., листопад - 213753,0 грн., грудень - 54900,0 грн. та збільшено податкове зобовязання з ПДВ у розмірі - 10918144,0 грн., а саме: липень 43 грн., серпень -6672422 грн., вересень - 3899465,0 грн., листопад - 346214,0 грн.

Завданням адміністративного судочинства відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

До адміністративних судів згідно з ч.2 цієї ж статті можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Юрисдикція адміністративних судів відповідно до ч. 1 ст. 17 КАС України поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Згідно з витягом з ЄДРПОУ (т.1 а.с.202-203), товариство з обмеженою відповідальністю „ЛК Юкрейн Груп" зареєстровано Буською районною державною адміністрацією Львівської області 19.04.2007 року.

Видами діяльності позивача відповідно до довідки АА №294463 з ЄДРПОУ (т.1 а.с.204-205) є вирощування зернових та технічних культур, оптова торгівля хімічними продуктами, зерном, насінням та кормами для тварин, роздрібна торгівля непродовольчими товарами, надання послуг у рослинництві.

Проведеною перевіркою встановлено та відображено у п. 2.4.2 Акта перевірки (т.1 а.с.115), що у періоді, за який проводилась перевірка, ТзОВ „ЛК Юкрейн Груп" зареєстровано платником ПДВ спеціального режиму оподаткування, відповідно до Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ від 01.05.2009 року № 100238999, виданого ДПІ у Буському районі, індивідуальний податковий номер - 349781013151, був зареєстрований з 01\05\09р. по 26\10\10р. ТзОВ «ЛК Юкрейн груп»перереєстровано платником податку на додану вартість на загальних підставах згідно свідоцтва №100307078 від 26.10.10р., виданого ДПІ у Буському районі, індивідуальний податковий номер - 349781013151 з 26.10.2010 по даний час.

Позивачем (постачальник) та ТзОВ „Лендком ЮА" (покупець) укладено 20.08.2010 року договір купівлі-продажу, предметом якого є поставка соломи ріпаку 2010 року власного виробництва (т.1 ас. 21-23).

Загальна кількість товару та її сортність визначена специфікацією (т.1 а.с.24), що є невід'ємною частиною даного договору ( п.1 договору ), згідно якої, ТзОВ „ЛК Юкрейн груп" здійснює поставку соломи ріпаку 2010 року в кількості 20765,710 т., вартістю 1024,44 грн. за 1 т. , загальна сума - 25 527827,20 грн., у тому числі ПДВ - 4 254637,80 грн.

Дана господарська операція оформлена видатковою накладною від 20.08.2010 року №ЛК-65 (т.1 а.с.25) та податковою накладною від 20.08.2010 року №09/81 (т.1 а.с.26).

У подальшому між позивачем та ТзОВ „Лендком ЮА" оформлено додаток №2 від 01.09.2010 року (т.1 а.с.27) до договору поставки від 20.08.2010 року де зазначено, що сторони дійшли до взаємної згоди і внесли зміни у специфікацію від 20.08.2010 року про те, що солома ріпаку 2010 року у кількості 20765.710 т. приймається за ціною 95 грн. за тону, загальна вартість соломи ріпаку складає 2 367290.94 грн., у тому числі ПДВ - 394548, 49 грн.

Додатком до даної специфікації надано розрахунок № ЛК-1/12/33 від 01.09.10 p. коригування кількісних і вартісних показників податкової накладної від 20.08.2010 року №ЛК09/81 (т.1 а.с.28), згідно якого підлягає коригуванню податкове зобов'язання продавця з ПДВ у сторону зменшення - 3 860096.30 грн.

Згідно з висновком №1113 експертного економічного дослідження від 02.09.2011 року (т.1 а.с.216-236), проведеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, коригування ціни у розмірі 95 грн. за тону ріпака передбачене додатком №2 до договору від 20.08.2010 року не суперечить положенням стандарту 30, Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств", Цивільного та Господарського кодексів України (т.1 а.с.224-225).

Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (у редакції чинній на час здійснення господарських операцій) (далі Закон №168/97-ВР), резидент, який проводить підприємницьку діяльність у сфері сільського господарства, лісового господарства, рибальства та відповідає критеріям, встановленим у п. 81.6 статті 81 може обирати спеціальний режим оподаткування податком на додану вартість.

Сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених ним сільськогосподарських товарів на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості с/г товарів становить 75% вартості всіх товарів, поставлених протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно ( п. 81.6 ст. 81 Закону №168/97-ВР)

Якщо суб'єкт спеціального режиму оподаткування поставляє протягом попередніх 12-ти послідовних звітних податкових періодів сукупно не с/г товари, питома вага яких перевищує 25% від вартості всіх поставлених товарів, на таке підприємство не поширюється спеціальний режим оподаткування, встановлений цією статтею, таке підприємство зобов'язане визначити податкове зобов'язання з цього податку за наслідками звітного періоду, в якому допущено таке перевищення і сплатити податок до бюджету у загальному порядку.

Таке підприємство вважається платником цього податку на загальних підставах з першого числа місяця, в якому було допущено таке перевищення ( п.81.11 Закону №168/97-ВР).

Відповідно до п.81 12 «а»Закону №168/97-ВР, свідоцтво про реєстрацію сільськогосподарського підприємства як суб'єкта спеціального режиму оподаткування підлягає анулюванню, якщо с/г підприємство подає заяву про зняття його з реєстрації як суб'єкта спеціального режиму оподаткування або заяву про його реєстрацію як платника цього податку на загальних підставах.

Згідно з п.4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР, якщо після поставки товарів здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов'язань і податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню.

Пунктами 5.6 та 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України №168 від 30.05.1997р., визначено, що збільшення або зменшення податкових зобов'язань або податкового кредиту, що здійснюється відповідно до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР відображається в рядку 8.3 «Коригування податкових зобов'язання ( + чи -) та у рядку 16.2 «Коригування податкового кредиту»податкової декларації з ПДВ.

Така позиція викладена у листі інформаційно-довідкового департаменту ДПС України від 29.08.2011 року (т.1 а.с.210-211), отриманому позивачем як відповідь на запит (т.1 а.с.213-214).

Відповідно до положень п.2.2 ст. 2 Закону №168/97-ВР, платником ПДВ є будь-яка особа, яка за своїм добровільним рішенням зареєструвалася платником податку.

Оскільки коригування позивачем реалізації соломи ріпаку за серпень 2010 року у вересні 2010р. призвело до перевищення граничного розміру, передбаченого п.81. 11 ст. 8 Закону №168/97-ВР, з вересня 2010 року ТзОВ „ЛК Юкрейн Груп" було зобов'язано перейти до визначення податкових зобов'язань з ПДВ в загальному порядку.

Відтак позивач, починаючи з вересня 2010 року , визначав свої податкові зобовязання з ПДВ в загальному порядку , що відповідає п.81 11 та п.81 12 ст. 8 вказаного закону.

Коригування кількісних та якісних показників податкових зобов'язань по ПДВ з господарської операції по продажу соломи ріпака проведено у відповідності до п. 4.5 ст. 4 Закону №168/97-ВР та п.5.6, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ.

До валових доходів платника, який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно ст. .81 Закону №168/97-ВР, включається позитивна різниця між сумами податку на додану вартість, нарахованих таким с/г підприємством на ціну, поставлених ним с/г товарів протягом звітного або попередніх звітному періодів, та суми податку на додану вартість, сплачених ним протягом звітного періоду на ціну виробничих факторів, визначених підпунктом 8 і. 15 ст. 8і зазначеного закону. ( п.4.2.1 ст. 4 , абзац 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" ).

Отже позивачем віднесено до валових доходів позитивне значення податку на додану вартість із скороченої декларації за серпень 2010 року, а саме 10435828 грн. у відповідності до п.4.2.1 ст. 4, абзац 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

З урахуванням вищенаведених норм законодавства та фактичних обставин справи суд дійшов висновку, що коригування кількісних та якісних показників податкових зобов'язань по ПДВ з господарської операції по продажу позивачем соломи ріпака проведено у відповідності до п. 4.5 ст. 4 Закону України „Про ПДВ" та п.5.6, 5.8 Порядку заповнення та подання податкової декларації з ПДВ. та правомірно віднесено до валових доходів позитивне значення податку на додану вартість із скороченої декларації по ПДВ за серпень 2010 року з господарської операції по продажу соломи ріпаку у відповідності до п.4.2.1 ст. 4 , абзац 2 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств".

Судом з матеріалів справи встановлено включення позивачем:

у листопаді 2010 року до реєстру отриманих та виданих податкових накладних №11 у розділ 1 „Отримані податкові накладні" (т.1 а.с.32-40) від ПАТ „Аеробуд" податкові накладні:

- від 05.06.2008 року №75/6 (т.1 а.с.30) на суму 1125655,92 грн. у тому числі ПДВ -187609,32 грн. , порядковий номер у реєстрі 94;

- від 30.06.2008 року №97/6 (т.1 а.с.31) на суму 1 265028.88 у тому числі ПДВ -210838.15 грн., порядковий номер у реєстрі 101 ;

- від 30.06.2008 року №99/6 (т.1 а.с.29) на суму 787106,76 грн. у тому числі ПДВ -131184,46 грн., порядковий номер у реєстрі 95 ;

- від 31.07.2008 року №115/6 на суму 103850.40 грн., у тому числі ПДВ -17308.40 грн., порядковий номер у реєстрі - 102.

- від 30.05.2008 року №69/6 (т.1 а.с.59) на суму 373544,40 грн., ПДВ 62257,40 грн. порядковий номер у реєстрі 97;

-від 27.05.2008 року №65/6 (т.1 а.с.60)на суму 643996,44 грн., ПДВ 107332.74 грн. порядковий номер у реєстрі 99;

-від 07.05.2008 року №53/6 (т.1 а.с.61) на суму 25000 грн. ПДВ 4166.67 грн. порядковий номер у реєстрі 100.

у грудні 2010 року включено до реєстру отриманих та виданих податкових накладних №12 (т.1 а.с.41-46) у розділ 1 „Отримані податкові накладні" від ФГ „Гордович" податкові накладні (т.1 а.с.47-49):

-від 30.06.2008 року №84 ( на суму 50000 грн. у тому числі ПДВ - 8333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 83;

-від 29.07.2008 року №87 на суму 50000 грн. у тому числі ПДВ - 8333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 82 ;

-від 30.09.2008 року №92 на суму 200000 грн. у тому числі ПДВ - 33333,33 грн., порядковий номер у реєстрі 81 ;

Податкова нкладна від 14.09.2009 року №000939 (т.1 а.с.50) отримана від ПП „Львів-Металбуд" включена ТзОВ „ЛК Юкрейн Груп" в реєстр отриманих податкових накладних за серпень 2010 року

Позивачем включено до податкового кредиту з ПДВ податкові накладні за травень 2008 року №№53/6, 65/6, 69/6 по даті отримання їх від ПАТ „Аеробуд" у листопаді 2010 року, за вересень 2009 року від ПП „Львів Металбуд" по даті отриманні у серпні 2010 року та відкориговано податковий кредит по ПДВ по ПАТ Концерн „Галнафтоназ" в уточнюючому розрахунку у лютому 2011 року (т.1 а.с.51-58) за вересень 2010 року.

Відповідно до п. п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобовязання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного періоду. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду. При відємному значенні суми, розрахованої згідно з п. п. 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п. 7.7.2 ст. 7 Закону, якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з п.п. 7.7.1 цього пункту, має відємне значення, то : а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого відємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок відємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Тобто з наведених положень Закону вбачається, що платник податків має право на бюджетне відшкодування стосовно тієї суми ПДВ, яка фактично сплачується у будь-якому попередньому податковому періоді. Зокрема, це узгоджується з визначенням бюджетного відшкодування, наведеним у п. 1.8 Закону «Про податок на додану вартість», а саме бюджетне відшкодування це сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.п. 4.4.1 ст. 4 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обовязків платника податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення як на користь платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

В даному випадку позивачем кошти за отримані товари і послуги сплачено, отримано належним чином оформлені податкові накладні та включено цю суму до податкового кредиту. Факт сплати податку та правомірність формування податкового кредиту відповідачем у акті перевірки не заперечується.

За таких обставин суд дійшов висновку, що п. п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»не обмежує право платника на бюджетне відшкодування тільки тих сум ПДВ, які були сплачені у періоді, що безпосередньо передує звітному.

Підпункт 7.5.1 цього Закону встановлює момент виникнення права на податковий кредит, однак не обмежує таке право будь-яким строком давності. Відповідно до п.п. 15.3.1 Закону заяви на повернення надміру сплачених податків, зборів або на їх відшкодування у випадках, передбачених податковими законами, можуть бути подані не пізніше 1095 дня, наступного за днем здійснення такої переплати або отримання права на таке відшкодування.

Право на бюджетне відшкодування ПДВ виникає тільки після включення суми ПДВ до податкового кредиту. Позивач не мав права включати до податкового кредиту будь-які суми, раніше отримання належним чином оформлених податкових накладних.

Відтак з урахуванням положень п. п. 7.4.5 Закону, відповідно до якого не підлягає включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту звітних періодів вказані суми на підставі податкових накладних попередніх періодів, після отримання таких накладних.

Позивачем (замовник) 30.03.2008 року та 23.03.2009 року укладено з ТзОВ „ЛК Козацький курінь" та ТзОВ „Поділля-Колодно" (виконавці ) договір №11 (т.1 а.с.62-65) та договір б/н (т.1 а.с.69-74) про надання послуг.

Предметом вказаних договорів є надання виконавцем послуг, пов'язаних з вирощуванням продукції та проведення інших дій, які необхідні, або виконавець вважає необхідними або бажаними для вирощування продукції на угіддях та її передачі замовнику. Посівний матеріал є власністю замовника і замовник буде власником вирощеної продукції у повному обсязі. Сторони дійшли згоди, що усі розрахунки за договором здійснюються переважно грошима у безготівковій формі. Також розрахунки можуть здійснюватися шляхом зарахування зустрічних грошових вимог одна до одної відповідно до чинного законодавства України.

Оплата проводиться замовником протягом 30-ти календарних днів з дня підписання акту приймання передачі послуг.

На виконання цих договорів складено акт приймання-здачі робіт ( надання послуг) №ОУ-0000006 (т.1 а.с.66) та №ОУ-0000001 (т.1 а.с.75) згідно яких товариством „ЛК Козацький курінь" виконано робіт загальною вартістю 1012120.49 грн., у тому числі ПДВ -168686,75 грн. а товариством „Поділля-Колодно" виконано робіт загальною вартістю 2 041800 грн, у тому числі ПДВ - 340300 грн.

Додатком до актів здачі-приймання робіт є перелік ділянок, на яких надавалися послуги з вирощування (т.1 а.с. 67, 76), та калькуляція вартості послуги по вирощуванню на 1 га землі (т.1 а.с.68, 78).

Відтак матеріалами справи документально підтверджується надання ТзОВ „Козацький курінь" та „Поділля-Колодно" на орендованих ними сільськогосподарських угіддях послуг по вирощуванню належних ТзОв „ЛК Юкрейн Груп" с/г культур.

Надання послуг підтверджується актами приймання-здачі робіт ( надання послуг), які підписані та скріплені печатками обох сторін.

У відповідності до ст. 189 ЦК України продукція та доходи, вироблені, добуті , одержані з речі або приносяться річчю, належать лише власникові речі.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

До валових витрат відповідно до п.5.2.1 ст. 5 Закону України №283/97-ВР відноситься сума будь-яких витрат сплачених ( нарахованих ) протягом звітного періоду з урахуванням обмежень, встановлених п.5.3-5.7 ст. 5 вказаного закону.

До валових витрат платника , який зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування згідно ст. 81 Закону України „Про ПДВ", включається сума податкового кредиту з ПДВ від отриманих послуг по вирощуванню с/г культур по договору від 30.03.2008 року №11 та договору від 23.03.2009 року.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Акти здачі-приймання робіт ( наданих послуг) містять всі необхідні реквізити, відповідають вимогам Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" і у відповідності до п. 5.2.1, 5.1 ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств" є підставою для віднесення до валових витрат вартості робіт, які вказані в акті здачі-приймання робіт №ОУ-0000006 на суму 1 012120.49 грн. та №ОУ-0000001 на суму 2 041800 грн.

Відповідно до укладеного 19.08.2008 року між ТзОВ „ЛК Юкрейн Груп" (замовник) та ТзОВ „Ді Ел Ей Пайпер Україна" (виконавець) договору №МК/0440924/1/3515 (т.1 а.с.79-88) про надання консультаційних послуг, виконавець зобовязався надати юридичні та інші консультаційні послуги, які можуть замовлятися при потребі і перелік яких міститься в додатках до цього договору, що є невід'ємною частиною до нього.

У разі необхідності виконавець надає послуги і представляє інтереси замовника в його відносинах з третіми особами, включаючи державні органи і органи місцевого самоврядування,

Виконані роботи сторонами оформлені актами приймання-передачі юридичних/консультаційних послуг від 26.02.2010 року вартістю 13739 грн., у тому числі ПДВ - 2289.83 грн. (т.1 а.с.89) та від 26.02.2010 року на суму 93892.05 грн. у тому числі ПДВ - 15648.68 грн. (т.1 а.с.89а).

Відповідно до банківських виписок, вартість наданих „Ді Ел Ей Пайпер Україна" послуг у сумі 13739 грн. та 93892,05 грн. позивачем оплачено по безготівковому рахунку (т.2 а.с.52,53).

Позивачем (замовник ) 18.10.2009 року укладено з ТзОВ ,АМАКО Україна" (виконавець) договір № 1390/006590 про надання юридичних послуг (т.1 а.с.90-92), предметом якого є послуги по вивченню та аналізу внутрішньої документації замовника, усного та письмового консультування, розробки та складання проектів необхідних документів у тому числі скарг, претензій та позовних заяв.

Додатками до договору є протоколи погодження вартості послуг №1 від 18.10.2009 року, №2 від 09.11.2009 року, №3 від 07.12.2009 року (а.с.93-95).

Наданні послуги оформлено актами приймання-передачі наданих послуг, підписаних обома сторонами: від 17.01.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 18.01.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.01.2010 року на суму 6000 грн. у тому числі ПДВ - 1000 грн.; від 18.02.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 18.03.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.04.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 19.05.2010 року на суму 30000 грн. у тому числі ПДВ - 5000 грн.; від 18.06.2010 року на суму 30000 грн., у тому числі ПДВ - 5000 грн. (а.с.96-103).

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»від 22.05.1997р. №283/97-ВР (із змінами та доповненнями) (далі - Закону України №283/97-ВР), валові витрати - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно п. п. 5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №283/97-ВР до складу валових витрат включаються суми, будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України №283/97-ВР визначено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Виходячи з вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»від 16.07.99 №996-ХГУ обґрунтування відображення господарських операцій в податковому обліку здійснюється на підставі даних бухгалтерського обліку.

У статті 2 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності (далі - підприємства), які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Відповідно до вимог п.3.2 ст. З Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Крім того, Наказом ДПА України «Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства та порядку її складання»від 29.03.2003 р. №143, передбачено, що дані, наведені в декларації, повинні підтверджуватись первинними документами обліку та відповідати податковому обліку (звітності).

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена п.п.1.2 п.1, п.п.2.1 п.2 Положення про документальне збереження записів у бухгалтерському обліку, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 р. за №168/704.

Відповідно до п.п.1.2 п.1 вказаного Положення, господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення (п.п.2.1 п.2 Положення).

Відповідно до п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назва документа; дату і місце складання; назва підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (п.2 ст.9 цього Закону).

Частиною 5 статті 8 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» передбачено, що підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановленим цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форму внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів.

Отже, твердження відповідача про недоведеність надання юридичних та консультаційних послуг, якщо вказані витрати підтверджені первинними документами, а вказані договори не визнані у встановленому законом порядку недійсними і немає інших відомостей, які б свідчили про завищення позивачем в цьому випадку своїх валових витрат, є безпідставними.

При цьому на вимогу суду відповідачем додатково долучено до матеріалів справи звіти юрисконсульта ТОВ «Амако Україна»(т.2 а.с.27-48) та описи виконаних робіт „Ді Ел Ей Пайпер Україна" (т.2 а.с.54-61

В силу ст. 42 (ч. 1) Конституції України кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законом.

Відповідно до Закону України «Про підприємництво»підприємницька діяльність щодо надання (отримання) юридичних та консультаційних послуг не тільки не заборонена, але й не потребує ліцензування.

Конституційним принципом є принцип верховенства права (ст. 8 Конституції України), громадяни здійснюють свої права за принципом «дозволено все, що прямо не заборонено законом», а державні органи та їх посадові особи за принципом «дозволено лише те, що прямо визначено законом».

Таке саме відноситься і до сфери господарської діяльності субєктів підприємницької діяльності щодо розподілу компетенції у системі органів, які мають забезпечити реалізацію конституційних та інших прав і свобод передбачений Конституцією України.

Тому щодо висновків податкового органу про необґрунтованість віднесення позивачем до складу валових витрат підприємства отриманих послуг юридичних та консультаційних, суд вважає, що в акті перевірки відповідачем безпідставно розширено низку документів, якими повинен підтверджуватися факт надання консультаційних та інших послуг.

Так, згідно з абзацом четвертим п. п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Разом з тим, у листі Державної податкової адміністрації України від 08.04.2008р. №3146/6/15-016 зазначено, що частиною другою та третьою статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні»передбачається, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

При цьому діючим законодавством не встановлено конкретного переліку документів для підтвердження витрат на консультаційні, бухгалтерські чи юридичні послуги.

Отже, для підтвердження включення витрат на консультаційні, юридичні послуги до складу валових витрат необхідні документи, оформлені відповідно до вимог, встановлених статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні».

Тому висновки акта перевірки щодо зайвого віднесення позивачем до складу валових витрат вартості зазначених вище отриманих послуг не ґрунтуються на нормах закону та не містять посилань на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що б підтверджували наявність факту порушення податкового законодавства з боку позивача.

Позивачем 14.09.2009 року укладено угоду №14/09/09 МПП з фірмою „Ерідон" (т.1 а.с.104) про те, що заборгованість товариства, яка виникла у зв'язку з отриманням товарного кредиту :

- насінням за договором поставки №279/08/136 від 26.09.2008 року на загальну суму 7842096,05 грн., складає 3 921048,02 грн.,

- за отримання товарного кредиту засобів захисту рослин за договором поставки №279/09/44 від 01.04.2009 року на суму 11 500106.52 грн. складає 3 248182.51грн.,

- за отримання товарного кредиту засобів захисту рослин за договором поставки №389/09/67 від 09.04.2009 року на суму 782415.84 грн. складає 308270.37 грн.;

- загальна заборгованість позивача перед МПП фірма „Ерідон" складає 7 477500.90 грн.

Крім існуючої заборгованості, позивач зобов'язався сплатити 20% річних за користування товарним кредитом :

- за договором №279/08/136 -180475,68 грн.;

- за договором №389/09/67 14527,12 грн.;

- за договором №279/09/44 153065,38 грн.

Оплата за товар, отриманий по угоді №14/09/09 , що складає 7 825569.08 грн. проводиться шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок МПП фірма „Ерідон".

На виконання даної угоди складено акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) (т.1 а.с.105-106):

-від 29.12.2009 року №ЕР - 0000525 на суму 150396.40 грн. без ПДВ ;

-від 29.12.2009 року №ЕР-0000527 на суму 139660,42 грн. без ПДВ.

Відповідно до п. 1.11.2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»товарний кредит - товари, які передаються резидентом або нерезидентом у власність юридичним чи фізичним особам на умовах угоди, що передбачає відстрочення кінцевого розрахунку на визначений строк та під процент.

Товарний кредит передбачає передання права власності на товари (результати робіт, послуг) покупцю (замовнику) у момент підписання договору або в момент фізичного отримання товарів (робіт, послуг) таким покупцем (замовником), незалежно від часу погашення заборгованості.

Відповідно до п.5.5.1 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"до складу валових витрат відносяться будь-які витрати, пов'язані з виплатою або нарахуванням процентів за борговими зобов'язаннями (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протягом звітного періоду, якщо такі виплати або нарахування здійснюються у зв'язку з веденням господарської діяльності платника податку.

Таким чином, віднесення позивачем до валових витрат відсотків по товарному кредиту у сумі 150396,40 + 139660,42 = 290056.82 грн. не суперечить вимогам п. 5.5.1 ст. 5 ЗУ „Про оподаткування прибутку підприємств".

Закріплений у ч. 1 ст.11 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 138 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги чи заперечення або які мають інше значення для вирішення справи (причини пропущення строку для звернення до суду тощо) та які належить встановити при ухваленні судового рішення у справі.

За правилами, встановленими ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Крім того, відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відсутність порушень позивачем вимог податкового законодавства підтверджується зібраними у справі доказами, а висновки акта перевірки крім того, спростовуються також висновком №1113 експертного економічного дослідження від 02.09.2011 року (т.1 а.с.216-236), проведеного Тернопільським відділенням Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

Згідно з ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оскільки у даній справі оспорюються рішення прийняті відповідачем, субєктом владних повноважень, суд відповідно до вимог ч.3 ст.2 КАС України, перевіряє чи прийнято (вчинено) воно: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Матеріали справи свідчать, що відповідні положення відповідачем дотримані не були, що в свою чергу зумовило необхідність звернення позивача за захистом свого порушеного права до суду.

З огляду на викладене, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та обґрунтованими, а тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем документально підтверджено сплату судового збору (держмита) в сумі 3,40 грн., такі судові витрати відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, слід стягнути з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 7-14, 50, 71, 86, 143, 158, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області, від 21 липня 2011 року №0000382311/138, №0000442311/143, №0000412311/145, №0000472311/146, №0000482311/144.

3. Стягнути з державного бюджету України в користь товариства з обмеженою відповідальністю «ЛК Юкрейн Груп»(Львівська область, Буський район с. Побужани вул.. Шкільна 127, ЄДРПОУ 34978102) 3 грн. 40 коп. судового збору.

Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в строк та в порядку, визначеному ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.

У судовому засіданні оголошено вступну те резолютивну частини постанови.

Повний текст постанови складено та підписано 18.11.2011 року о 16:00 год.

Головуючий суддяКоморний О.І.

СуддяКостів М.В.

СуддяХома О.П.