Постанова № 20225307, 05.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 р. м. Львів№ 2а-7384/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Панчишин Н.Я. розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Зернопромтрейд»до державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ПП «Зернопромтрейд»звернулось до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до державної податкової інспекції у Буському районі Львівської області про визнання неправомірним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000102311/0 від 24.01.2011 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що висновок органу ДПС про завищення податкового кредиту на суму 35000,01 грн., сформованого за наслідками господарської операції з ПП «Версант», є необґрунтованим. Позивач вважає недопустимим, що в основі тверджень органу ДПС про безтоварність господарської операції між ним та його контрагентом покладено акт ДПІ у Франківському районі м. Львова про результати перевірки ПП «Версант», у якому йдетьсь про неможливість здійснення ним господарської діяльності через відсутність для цього матеріально-технічної бази та трудових ресурсів. На думку позивача, висновки, яких орган ДПС дійшов щодо ПП «Версант»стосуються тільки цього платника і не дають підстав вважати, що ПП «Зернопромтрейд», оскільки воно перебувало з ним у господарських відносинах, також причетне до здійснення операцій з надання податкової вигоди.

Відповідач позов заперечив повністю з підстав, викладених в письмових запереченнях на позовну заяву. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час перевірки ПП «Зернопромтрейд»було використано акт планової виїзної документальної перевірки контрагента позивача ПП «Версант». Перевірку останнього проводила ДПІ у Франківському районі м. Львова, яка встановила, що за фактичною адресою підприємства немає, для здійснення господарської діяльності у нього відсутні офісні та виробничі приміщення, земельні ділянки, техніка, а також трудові ресурси. На момент перевірки посадові особи платника не надали органу ДПС жодних первинних документів для підтвердження правомірності ведення бухгалтерського та податкового обліків. В підсумку такої перевірки орган ДПС дійшов висновку, що за період з 01.11.2009 р. по 31.07.2010 р. ПП «Версант»задекларувало податкових зобовязань з ПДВ на загальну суму 2101027,00 грн., але беручи до уваги те, що у ПП «Версант»відсутні обєкти оподаткування, згадане вище податкове зобовязання, сформоване у тому числі внаслідок взаємовідносин з ПП «Зернопромтрейд»на суму 35000,01 грн., є недійсним. Додав також, що під час проведення перевірки позивач надав податкову накладну від 30.07.2010 року на отримання товарів від ПП «Версант», а також накладну на відвантаження від 30.07.2010 року, але попри те, що доставку товару здійснював постачальник, товарно-транспортної накладної у платника не було. З огляду на наведене вище, вважає, що висновок органу ДПС про завищення податкового кредиту з ПДВ на суму 35000,01 грн. є обґрунтованим, а тому підстав для задоволення позову немає.

Суд зясував обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідив докази, якими вони підтверджуються та встановив такі фактичні обставини справи:

ПП «Зернопромтрейд»зареєстроване як юридична особа 22.05.2008 року Буською районною державною адміністрацією з присвоєнням ідентифікаційного номера 35879880.

З 27 по 30 грудня 2010 року ДПІ у Буському районі м. Львова проводила документальну позапланову виїзну перевірку ПП «Зернопромтрейд»щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податків ПП «Версант»за період з 01.07.2010 року по 31.07.2010 року, про що складено акт № 347/23-1/35879880 від 31.12.2010 року (далі акт перевірки від 31.12.2010 року, а.с. 6-9). Згідно з цього акта, перевіркою правильності визначення та повноти сплати податку на додану вартість встановлено, що за наслідками господарських операцій з ПП «Версант»підприємство завищило податковий кредит за липень 2010 року в сумі 35000,01 грн. Зазначено, що для проведення повірки ПП «Зернопомтрейд»надало податкову накладну від 30.07.2010 року № 7300000025 на отримання пічного палива в кількості 48837 літрів на суму 210000,07 грн. в тому числі ПДВ 35000,01 грн., накладну на відвантаження № РН7300444 від 30.07.2010 року. Згадана податкова накладна від 30.07.2010 року відображена в податковій декларації з податку на додану вартість за липень 2010 року № 9003506033 від 20.08.2010 року, оплата проведена у безготівковій формі.

При проведенні перевірки використано акт планової виїзної документальної перевірки ПП «Версант»(код ЄДРПОУ 368285880) ДПІ у Франківському районі м. Львова № 4336/23-4/368285880 від 21.09.2010 року (далі акт перевірки від 21.09.2010 року, а.с. 45-60). За наслідками перевірки встановлено, що зареєстрованим та фактичним місцезнаходженням ПП «Версант», згідно з інформаційних баз даних, є вул. В. Великого, 85/79 у м. Львові, проте прибувши за названою адресою посадові особи органу ДПС зясували, що платник там відсутній, у звязку з чим було надіслано запит ГВПМ ДПІ у м. Львові. Для здійснення господарської діяльності ПП «Версант»не мало власних офісних, виробничих приміщень, земельних ділянок, транспортних засобів, про що свідчать дані декларацій з податку на прибуток за 2009-2010 роки та дані додатку К 1 до декларації з податку на прибуток за 2010 рік, який подано з нульовим показниками. Згідно з даних поданого ДПІ у Франківському районі м. Львова Податкового розрахунку ф. 1-ДФ за 2 квартал 2010 року загальна чисельність працюючих на ПП «Версант»становить одна людина. У періоді, який перевірявся, відсутня інформація щодо використання ПП «Версант»у своїй діяльності орендованих офісних та складських приміщень. Станом на дату оформлення матеріалів перевірки орган ДПС так і не отримав відомостей бухгалтерського та податкового обліку, а також пояснень посадових осіб ПП «Версант»з приводу відносин з його контрагентами відповідно до виписаних податкових накладних і включення результатів таких операцій до податкового обліку та звітності за листопад 2009 року липень 2010 року. За наслідками перевірки орган ДПС встановив, що з 01.11.2009 року по 31.07.2010 року ПП «Версант»задекларувало податкових зобовязань з податку на додану вартість в сумі 2101027 грн.

Беручи до уваги наведені обставини, орган ДПС дійшов висновку що у ПП «Версант»відсутні обєкти, які підпадають під визначення ст.ст. 3, 4, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», тому задекларовані зобовязання, у т.ч. зобовязання, яке було сформовано внаслідок взаємовідносин з ПП «Зернопромтрейд»в сумі 35000,01 грн., є недійсними. Відповідно до бази даних ДПС, податкової звітності, Системи автоматизованого співставлення в розрізі контрагентів на рівні ДПА України ПП «Версант»та його контрагентів встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту. Зазначено також, що господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу їх здійснення, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для такого постачання, що свідчить про відсутність необхідних умов для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень. Таким чином, ПП «Зернопромтрейд»порушило ст. 228 ЦК України, а отже укладений правочин є нікчемним. Для проведення перевірки ПП «Зернопромтрейд»надало податкову накладну № 7300000025 від 30.07.2010 року на отримання товарів на загальну суму 210000,07 грн., в т ч. ПДВ в сумі 35000,01 грн., а також накладну на отримання товару № РН-7-30044 від 30.07.2010 року. Товарно-транспортних накладних, зазначено в акті перевірки від 31.12.2010 року, не надано, вартості палива до складу валових витрат ПП «Зернопромтрейд» не включено. У підсумку, орган ДПС, який проводив перевірку ПП «Зернопромтрейд»дійшов висновку, що підприємство в порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»завищило податковий кредит з податку на додану вартість за липень 2010 року при отриманні пічного палива по безтоварних операціях на загальну суму 210000,07 грн. в тому числі ПДВ в сумі 35000,01 грн.

На підставі акта перевірки від 31.12.2010 року ДПІ у Буському районі прийняла податкове повідомлення-рішення № 000010231/0 від 24.01.2011 року відповідно до якого платнику збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 43750 грн., у т.ч. 35000 грн. за основним платежем, 8750 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погодившись з прийнятим щодо нього рішенням платник спершу оскаржив його в адміністративному порядку, в підсумку якого рішенням ДПА України від 08.06.2011 року спірне податкове повідомлення-рішення № 000010231/0 від 24.01.2011 року залишено без змін, а його скаргу без задоволення.

Оцінюючи доводи сторін суд керувався наступним:

До набрання чинності Податковим кодексом України відносини щодо порядку нарахування та сплати податку на додану вартість визначав Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997, № 168/97-ВР (далі Закон № 168). У п. 1.7. названого Закону визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Відповідно до п. 7.4.1. Закону № 168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Таким чином, до складу податкового кредиту відноситься лише ті суми витрат платника податку, які фактично понесені на придбання товарів (робіт, послуг) для подальшого використання їх у власній господарській діяльності. З урахуванням доводів органу ДПС про підстави прийняття оскаржуваного рішення, вирішення спору потребує встановлення реальності господарської операції між ПП «Зернопромтрейд»та ПП «Версант». Зясування наведених обставин має істотне значення для правильної юридичної оцінки дій позивача з питання щодо віднесення ним до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених за товар, отриманий від цього постачальника.

Відповідно до умов договору купівлі-продажу від 26.07.2010 року (а.с. 65) ПП «Версант»(за договором Продавець) зобовязується передати у власність ПП «Зернопромтрейд»(за договором Покупець), а Покупець прийняти пічне паливо (за договором «товар») і оплатити його вартість на умовах та в порядку, що передбачені в даному Договорі. Продукція поставляється на умовах EXW (у редакції Інкотермс 2000) на зерновий склад ПП «Зернопромтрейд» за адресою: вул. Я. Мудрого, 56, м. Камянка-Бузька, Львівська область. За умовами Договору кількість товару складає 48837,00 літрів (+/- 5%). Ціна договору становить 210000,07 грн. Передача товару Покупцю здійснюється упродовж 10 робочих днів після підписання договору. Передача товару від Продавця до Покупця здійснюється у порядку, передбаченому чинним законодавством України, на складі. Договір підписали керівники підприємств від ПП «Версант»Павлович А.В., від ПП «Зернопромтрейд»ОСОБА_2

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно з п. 11 Глави перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997р., основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Перший-екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається перевізнику. Також чинним законодавством не передбачена заміна згаданих транспортних документів будь-якими іншими документами, тому здійснення поставки товарів на будь-яких умовах не звільняє учасників господарської операції від складання первинних документів, які передбачені законодавством про бухгалтерський облік.

Відтак, господарські операції повинні підтверджуватися належними первинними документами і лише ті документи, які відповідають зазначеним вище вимогам, можуть бути визнані допустимими засобами доказування відповідної господарської операції. У протилежному випадку є обґрунтовані підстави для висновку про відсутність самої господарської операції.

Разом з тим, надання податковому органу належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди (бюджетного відшкодування з бюджету) є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних в яких установлена судом.

Про необґрунтованість податкової вигоди (отримання бюджетного відшкодування сум ПДВ платником) можуть також свідчити підтверджені доказами доводи податкового органу, зокрема про наявність таких обставин:

-неможливість реального здійснення платником податків зазначених операцій з урахуванням часу, місця знаходження майна або обсягу матеріальних ресурсів, економічно необхідних для виробництва товарів, виконання робіт або послуг, нездійснення особою, яка значиться виробником товару, підприємницької діяльності;

-відсутність необхідних умов для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності управлінського або технічного персоналу, основних коштів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів;

-облік для цілей оподаткування тільки тих господарських операцій, які безпосередньо пов'язані з виникненням податкової вигоди, якщо для цього виду діяльності також потрібне здійснення й облік інших господарських операцій;

-здійснення операцій з товаром, що не вироблявся або не міг бути вироблений в обсязі, зазначеному платником податків у документах обліку;

-відсутність первинних документів обліку.

На підтвердження виконання умов договору від 26.07.2010 року позивач надав: видаткову накладну № РН-7-30044 від 30.07.2010 року (а.с. 66) на суму 210000,07 грн.. у т.ч. ПДВ в сумі 35000,01 грн.; податкову накладну № 7300000025 від 30.07.2010 року (а.с. 67), виписану ПП «Версант», на суму 210000,07 грн.. у т.ч. ПДВ в сумі 35000,01 грн.; акт виконаних робіт від 30.07.2010 року (а.с. 68). Позивач наполягає, що придбане згідно з перелічених документів паливо він використав за призначенням у своїй господарській діяльності для просушування зерна, на підтвердження чого надав акти про витрати пічного палива у липні, серпні, жовтні та листопада 2010 року (а.с. 69-71) та фотознімки наявного обладнання для сушки зерна.

Однак, ані під час перевірки, ані під час судового розгляду справи позивач не надав суду товарно-транспортних накладних, наявність яких є обовязковою для підтвердження факту доставки товару, що є предметом даного Договору.

З метою зясувати дійсні обставини стосовно поставки пального суд допитав в якості свідка ОСОБА_3 - особу, яка підписала від імені ПП «Зернопромтрейд»акт виконаних робіт. В судовому засіданні свідок пояснив, що в діяльності підприємства використовується пічне паливо та дизпаливо, так як воно потрібне для роботи машини для просушування зерна. Щодо пального в кількості 48837 літрів, отриманого на підставі видаткової накладної від 30.07.2010 року, свідок повідомив, щодо таке на територію підприємства 30.07.2010р. доставлено автомобілем тягачем з однією цистерною. Свідок не зміг пояснити, яким конкретно (марка, модель, державний номерний знак) автомобілем та цистерною привезено пічне паливо; кому належить вказаний автотранспорт; не знає прізвища чи контактних даних водія. Доставлене паливо, як пояснив свідок, переливалось у цистерни зерно сушки, а в подальшому використане в господарській діяльності. На запитання суду відповів, що товарно-транспортних накладних на доставку пічного палива не підписував, особу, що доставила пальне, не встановлював. Допитати керівника підприємства ОСОБА_2 щодо обставин завязання ділових контактів, укладення та виконання договору поставки з ПП «Версант»не видається можливим, оскільки він 16.08.2010 року помер (а.с. 83).

Під час судового розгляду справи суд також зясував, що Слідче управління ГУМВС України у Львівській області розслідує кримінальну справу № 2064 по факту фіктивного підприємництва за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України щодо ПП «Версант». Як вбачається з постанови про порушення кримінальної справи за фактом фіктивного підприємництва від 27.09.2010р., в період 2009-2010 років громадяни України ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 придбали у власність ПП «Версант»(код ЄДРПОУ - 36828580) та інші суб'єкти підприємницької діяльності, призначили на посаду директорів з числа підставних осіб. У подальшому, для реалізації своїх злочинних планів вказані особи протягом 2009-2010 років проводили документальне оформлення фінансово-господарських операцій, які фактично не відбувались, з метою переведення безготівкових коштів у готівкові комерційним структурам Львівської області. Для створення видимості легітимності такої діяльності комерційним структурам надавалися фіктивні документи про купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей, які фактично не реалізовувалися, або про виконання робіт та послуг, які в дійсності не виконувалися. Впродовж 2009-2010 років на розрахункові рахунки вищевказаних суб'єктів підприємницької діяльності, задіяних в системі так званого «конвертаційного центру», що відкриті в ПАТ КБ «Фінансова ініціатива», від суб'єктів підприємницької діяльності різних форм власності, за фіктивними операціями надійшли грошові кошти (в якості оплати за товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи) на загальну суму понад 100 млн.грн. Дані кошти переведені із безготівкових у готівкові, що у трактуванні ст. 205 КК України є фіктивним підприємництвом, що заподіяло велику матеріальну шкоду державі. Отримані кошти, після їх надходження знімались готівкою з розрахункових рахунків підконтрольних суб'єктів господарювання у вищевказаному банку вповноваженими особами та передавались суб'єктам підприємницької діяльності за винятком суми грошової винагороди, яка становила 5-8% від суми коштів.

Суд враховує, що згідно договору від 26.07.2010р. паливо в обсязі 48837 літрів покупцю повинен був доставити продавець - ПП «Версант». Зважаючи на специфіку товару (нафтопродукти), для фактичного здійснення їх реалізації та доставки необхідні в т.ч.: 1) відповідний патент; 2) відповідні матеріально-технічні потужності нафтобаза для зберігання палива, спеціалізований автотранспорт (цистерна, здатна перевезти 50 тон пального); 3) кваліфікований персонал; 4) ліцензія Головавтотрансінспекції на здійснення вантажних перевезень, дозвіл на перевезення небезпечних вантажів; 5) сертифікати, що посвідчують якість та походження нафтопродуктів тощо.

Оцінюючи зібрані докази в їх сукупності суд встановив, що ПП «Версант»таких матеріальних та трудових ресурсів, а також необхідних дозвільних документів не мало, та обєктивно не могло реалізувати та доставити ПП «Зернопромтрейд»нафтопродукти в обсязі 49 тонн. Тому суд дійшов висновку, що фактично ПП «Версант» не продавало та не доставляло ПП «Зернопромтрейд»49 тонн нафтопродуктів. Тому наявність у позивача необхідних документів, які відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»є підставою для віднесення певних сум до податкового кредиту та валових витрат (податкової накладної тощо) сама по собі не є підставою для їх включення до складу податкового кредиту, оскільки судом встановлено, що господарських правовідносин у дійсності не було. Відсутність судового рішення про визнання недійсним договору між позивачем та ПП «Версант»сама по собі не свідчить про реальність виконання цього договору зазначеними субєктами, а укладення договору не є доказом його виконання. Відтак, установлення факту недійсності цивільно-правового договору, який опосередковує відповідну господарську операцію, не є необхідною умовою для визначення податковим органом зобовязань платнику податків у разі, якщо буде встановлено відсутність реального вчинення цієї господарської операції.

Факт використання ПП «Зернопромтрейд»в господарській діяльності пічного палива сторонами не оспорюється. Проте ПП «Версант»таке поставити обєктивно не могло, а встановлення справжнього поставщика нафтопродуктів виходить за межі предмету доказування, оскільки не впливає на вирішення спору по суті.

Оцінюючи рішення відповідача на відповідність ч. 3 ст. 2 КАС України, суд вважає, що воно було прийняте на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України; з урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії) та неупереджено. За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги є необґрунтованими, а у позові слід відмовити повністю.

Відповідно до ст. 94 КАС України відшкодування судових витрат позивачеві, якому відмовлено у позові, не передбачено.

Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції може бути подано протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, виготовленої в повному обсязі. Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлено 09 грудня 2011 року.

Суддя Москаль Р.М.

З оригіналом згідно

Суддя Москаль Р.М.