Постанова № 20225296, 08.12.2011, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. № 2а-8812/11/1370

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - судді Журомської М.В.,

за участю секретаря Бугари Д.Р.,

за участю представника прокуратури Тарас С.Б., представника позивача Кінь А.В., представника відповідача Мельницької Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокуратури Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова до Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова про стягнення заборгованості в сумі 551136,33 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Прокуратура Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Львова (далі ДПІ) звернулася у Львівський окружний адміністративний суд з адміністративним позовом до Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова, в якому просить суд стягнути з відповідача до бюджету суму податкового боргу в розмірі 551136,33 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наявністю у відповідача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, земельного податку, податку з доходів фізичних осіб, сплати застосованих санкцій за порушення законодавства за патентування та невжиттям ним заходів щодо погашення вказаної заборгованості, що, в свою чергу, зумовило виникнення податкового боргу.

Представник прокуратури та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві, просять позов задовольнити.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог, подав письмові заперечення щодо частини позовних вимог з підстав пропуску позивачем строків звернення до суду, а саме у період з 30.07.2010 р. по 31.12.2010 р., до набрання чинності Податковим кодексом України, для звернення до суду з вимогою про стягнення податкового боргу діяв строк 6 місяців, а тому звернення до суду про стягнення податкового боргу зі сплати ПДВ за період серпень-листопад 2010 року в сумі 106164,00 грн. позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду. Щодо інших частин позовних вимог зазначає, що проплата боргу здійснювалась частково, а суми боргу належними доказами не доведені.

В судовому засіданні представник відповідача проти позову заперечила з підстав, викладених у запереченнях.

Ухвалою від 24.11.2011 року поновлено пропущений строк звернення до суду.

Заслухавши пояснення сторін, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова перебуває на обліку ДПІ в Шевченківському районі м.Львова з 22.11.1994 р. за № 00700053, згідно довідки форми 4-ОПП від 03.03.2011 р. № 123/29-011 та згідно Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців зареєстроване виконавчим комітетом Львівської міської ради за № 1425120 0000 024327.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. У ст. 68 передбачено, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Податковий кодекс Українивід 02.12.2010 р. № 2755-VI (надалі ПК України), Як вбачається з матеріалів справи, заборгованість відповідача перед бюджетом виникла як до 01.01.2011 року, так і після 01.01.2011 року.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»№ 2181-III від 21.12.2000 року з наступними змінами та доповненнями (далі - Закон №2181), яким податковий орган керувався при визначенні та нарахуванні суми боргу, втратив чинність з 01 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом Українивід 02.12.2010 р. № 2755-VI.

Відповідно до п. 4.1.1. п. 4.1 ст. 4 Закону №2181, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.

Згідно положень п. 5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону №2181, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації; податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пп. 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення-рішення, за винятком випадків його апеляційного чи судового оскарження у визначені законодавством строки.

Відповідно до п.5.3.1 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації, а саме за базовий податковий (звітний) період (календарний місяць, календарний квартал, календарний рік) день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобовязання платника податків і підлягає сплаті.

Відповідно до ст. 17.1.7 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового збов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми. Платник податків сплачує один із зазначених у цьому підпункті штрафів відповідно до загального строку затримки незалежно від того, чи були застосовані штрафи, визначені у підпунктах 17.1.1- 17.1.6 цього пункту, чи ні.

Відповідно до ст. 16 ПК України платник податків зобовязаний, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 20.1.28 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби наділені, зокрема, правом застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.

У п. 31.1 ст.31 ПК України визначено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з ст. 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що заборгованість відповідача по податку на додану вартість нарахована внаслідок несплати самостійно задекларованих платежів відповідно до поданих декларацій з податку на додану вартість за період серпень-грудень 2010 р., січень-березень, травень 2011 року в сумі 514508,47 грн.

Згідно ст. 1.4 Закону України № 2181 пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Як вбачається з зворотнього боку облікової картки платника, за прострочення сплати узгоджених зобовязань по податку на додану вартість відповідачу нараховувалась також пеня в розмірі 8890,49 грн.

З матеріалів справи вбачається, що ДПІ у Шевченківському районі м. Львова проведено перевірку Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства. На підставі перевірки складено Акт № 1472/269/23-121/24964599 від 13.10.2010 р. З Акту перевірки вбачається, що при перевірці дотримання вимог норм з регулювання обігу готівки встановлено понадлімітні залишки у касі підприємства на загальну суму 10940,00 грн.

Згідно п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Правління Національного банку України від 15 грудня 2004 року N 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) в межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки.

Згідно Указу президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»від 12.06.1995 року № 436/95у разі порушення юридичними особами всіх форм власності норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

На підставі висновків Акта перевірки податковим органом винесено рішення № 0006332380/25823 від 02.11.2010 року, яким визначено відповідачу штрафні фінансові санкції у сумі 21880,22 грн. Дане рішення відповідачем до суду не оскаржене.

З матеріалів справи вбачається, що борг Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова по земельному податку виник на підставі поданого уточнюючого розрахунку по земельному податку на 2011 рік та податкового повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0002901520/10161 на загальну суму 175,15 грн. Так, Актом № 30/15-3 від 13.04.2011 року встановлено порушення відповідачем терміну подання податкової декларації з земельного податку, що подана до податкового органу 09.02.2011 року, проте термін подання такої згідно законодавства становив до 31.01.2011 року. На підставі Акту № 30/15-3 від 13.04.2011 року, податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення від 19.04.2011 року № 0002901520/10161 на суму 170,00 грн., що належним чином вручене платнику податку та неоскржене ним.

Відповідно до пп.6.3.1. п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга застосовується до нарахованого місячного доходу платнику податку у вигляді заробітної плати виключно за одним місяцем його нарахування (виплати). Згідно пп. 6.3.2 п.6.3 ст. 6 даного Закону платник податку подає працедавцю заяву про самостійне обрання місця застосування податкової соціальної пільги за формою, визначеною центральним податковим органом. Якщо платник податку подав заяву про застосування пільги більш ніж одному працедавцю, внаслідок чого податкова соціальна пільга за всіма місяцями отримання доходу починаючи з місяця, у якому мало місце таке порушення, та закінчуючи місяцем, у якому право на застосування податкової соціальної пільги відновлюється.

Відповідно до абз. «е»п.п.6.3.3 п.6.3 ст. 6 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податкова соціальна пільга не може бути застосована до інших доходів платника податку, якщо він отримає протягом звітного податкового місяця такі доходи, як доходи самозайнятої особи від підприємницької діяльності, а також іншої незалежної професійної діяльності.

У відповідності до п.19.2. ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»особи, які мають статус податкових агентів, зобовязані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, який виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час виплати та за її рахунок.

У відповідності до пп.8.1.2 п. 8.1 ст. 8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»податок підлягає перерахуванню до бюджету під час виплати оподаткованого доходу єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, які не передбачають сплати (перерахування) цього податку до бюджету. Якщо оподаткований дохід нараховується, але не виплачується платнику податку особою, що його нараховує, то податок, який підлягає утриманню з такого нарахованого доходу, підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету в строки, встановлені законом для місячного податкового періоду.

В матеріалах справи наявна довідка № 126/17-2/24964599 від 06.10.2010 року про результати позапланової виїзної перевірки Будинкоуправління № 4 Львівської КЕЧ району м. Львова з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 р. по 31.06.2010 р. Згідно висновків даної довідки встановлено порушення пп.6.3.1, пп. 6.3.2, пп. 6.3.4, пп.6.3.3 «е»п. 6.3 ст. 6, п.19.2 ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»№ 889-ІV від 22.05.2003 р. в сумі 1514,02 грн., а також в порушення пп.8.1.2 п.8.1 ст.8 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»підприємством не перераховано податок з доходів фізичних осіб в сумі 23356,46 грн.

Відповідно до пп. 17.1.9 п.17.1 ст. 17 Закону України № 2181 у разі коли платник податків здійснює продаж (відчуження) товарів (продукції) або здійснює грошові виплати без попереднього нарахування та сплати податку, збору (обов'язкового платежу), якщо відповідно до законодавства таке нарахування та сплата є обов'язковою передумовою такого продажу (відчуження) або виплати, такий платник податків сплачує штраф у подвійному розмірі від суми зобов'язання з такого податку, збору (обов'язкового платежу). Сплата зазначеного штрафу не звільняє платника податків від адміністративної або кримінальної відповідальності та/або конфіскації таких товарів (продукції) або коштів відповідно до закону.

На підставі встановлених порушень податковим органом винесено податкове повідомлення-рішення № 0002441720/0/24835 від 25.10.2010 р., яким визначено суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб за осоновним платежем в сумі 24870,48 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 3028,04 грн. Дане податкове повідомлення-рішення відповідачем належним чином отримано, що підтверджується копією повідомлення про вручення поштового відправлення та не оскаржено. Як вбачається з зворотнього боку облікової картки платника станом на 15.07.2011 року у відповідача наявний борг з податку з доходів фізичних осіб в розмірі 5682,00 грн.

На виконанння п.п 6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетом та державними цільовими фондами»ДПІ у Шевченківському районі м. Львова було направлено на адресу платника податків:

-першу податкову вимогу від 12.05.2010 р. № 1/361 на суму 22123,10 грн.;

-другу податкову вимогу від 09.07.2010 р. №2/536 на суму 25137,39 грн.

Згідно пп. 20.1.28 п.20.1 ст. 20 ПК України податковий орган має право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

У відповідності до ч. 2 п. 6 ст. 20 Закону України «Про прокуратуру»при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатись до суду з заявами про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб та згідно ст. 60 КАС України, у випадках, встановлених законом, прокурор, може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.

Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідач не подав доказів, які б свідчили про те, що вказана сума податкових зобов?язань є не узгодженою, оспорювалася в адміністративному чи судовому порядку, а тому, з врахуванням згаданих норм та обставин справи, суд дійшов висновку, що згадане податкове зобовязання є податковим боргом. Відповідач не надав суду доказів на підтвердження факту погашення боргу перед бюджетом та не спростував вимог позивача, а тому податковий борг підлягає стягненню.

Відповідно до п. 95.1 ст. 95 ПК України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог про стягнення з відповідача податкового боргу, тому позов підлягає до задоволення.

Щодо судових витрат, то такі у справі відсутні, а тому з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 94, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Стягнути з Будинкоуправління № 4 Квартирно-експлуатаційного відділу м. Львова (м. Львів вул. Гайдамацька, 9/а, ЄДРПОУ 24964599) до бюджету заборгованість в розмірі 551136,33 грн. (пятсот пятдесят одну тисячу сто тридцять шість гривень 33 коп.).

Судові витрати з сторін не стягуються.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

Повний текст Постанови виготовлено 13.12.2011 року.

Суддя Журомська М.В.

З оригіналом згідно

Суддя Журомська М.В.