Постанова № 20224563, 16.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

16 грудня 2011 року Справа № 2а-10760/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Матвєєвої В.В.,

при секретарі: Захаровій Ю.О.,

за участю сторін:

представника позивача УПФУ в Камянобрідському районі

м. Луганська: ОСОБА_1 (довіреність № 13/07-09 від 15.05.2010, дійсне до 15.05.2015)

представника відповідача -

МПП «Меркурій»: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн., -

В С Т А Н О В И В:

15 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідач зареєстрований як юридична особа 04.11.1998 виконавчим комітетом Луганської міської ради, в Управлінні пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська зареєстрований як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 11.11.1998.

В порушення Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» відповідач не сплачує страхові внески, у звязку з чим станом на 01.10.2011 у відповідача виникла недоїмка по сплаті страхових внесків за період з 21.02.2011 по 01.10.2011 у розмірі 2386,24 грн.

Управлінням пенсійного фонду України в Камянобрідському районі міста Луганська відповідачу була направлена вимога про сплату боргу № Ю 621/У від 04.10.2011. Відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.

У звязку з несплатою відповідачем недоїмки позивач звернувся з позовом до суду.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, надав пояснення, аналогічні викладеному в позовній заяві, просив позов задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце проведення розгляду справи був повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав, про причини неявки суду невідомо.

Ухвала про відкриття провадження була направлена відповідачу на адресу: 91016, м. Луганськ, вул. Советська, 60/35.

12.12.20101 на адресу суду повернувся конверт з відміткою про закінчення терміну зберігання (а. с. 16). Відповідно до положень ч. 11 ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Відповідно до статті 35 КАС України вважається, що юридична особа повідомлена про час та місце слухання справи, якщо судова повістка доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру.

При цьому, слід враховувати, що відповідно до частини першої статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців» від 15 травня 2003 року №755-IV, якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

У зв'язку з тим, що будь-яких відомостей відносно зміни місця реєстрації відповідач державному реєстратору не надав, записи до реєстру не вносились, суд позбавлений можливості повідомити відповідача про розгляд даної справи за іншою адресою.

З огляду на вищезазначене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином для реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Мале приватне підприємство зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Луганської міської ради 04.11.1998 за № 13821200000006384, в Управлінні пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Луганська зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування 11.11.1998 за № 3-0564 (а. с. 10).

Станом на 01.10.2011 недоїмка відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування складає 2386,24 грн., що підтверджується карткою особового рахунку платника (а. с. 9-10) та звітами за 2011 рік (а. с. 19-34), що підлягає сплаті за період з лютого по жовтень 2011 року.

04.10.2011 Управлінням пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Луганська була винесена вимога про сплату боргу № Ю 621/У на суму 2386,24 грн. (а. с. 7). Вказана вимога була отримана особисто уповноваженою особою відповідача, про що свідчить підпис на корінці вимоги (а. с. 8).

Як було встановлено в судовому засіданні відповідач суму боргу, зазначеної у вимозі, у встановленому законом порядку протягом 10 днів з дня отримання такої вимоги, не оскаржив, борг в повному обсязі не сплатив.

Правовідносини, пов'язані зі сплатою страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування регулюються Конституцією України, Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

08.07.2010 прийнято Закон України № 2464 від 08.07.2010 «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» (далі Закон № 2464), який набрав чинності з 01.01.2011 року, регулює правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону № 2464 платниками єдиного внеску є: роботодавці підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, зазначеним у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону № 2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону № 2464 платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно звітів за січень серпень 2011 року (а. с. 19-34) та картки особового рахунку платника (а. с. 9-10), наданих позивачем до позову, заборгованість відповідача по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування становить 2386,24 грн.

Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону № 2464, у разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки

Як вбачається із матеріалів справи, загальна сума заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування за період з 21.02.2011 01.10.2011 в розмірі 2386,24 грн. до теперішнього часу відповідачем до Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська не перерахована, вимога про сплату боргу № Ю 621/У від 04.10.2011 у встановленому законом порядку не оскаржена (а. с. 7).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки та збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

З матеріалів справи вбачається, що вимога про сплату страхових внесків відповідачем не оскаржувалась.

Як встановлено в судовому засіданні, заборгованості по сплаті єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн. відповідачем до теперішнього часу не сплачена.

Суд вважає, що підстави для відмови у задоволенні позову відсутні, тому позов Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн.. підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 6, 9, 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування», ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська до Малого приватного підприємства «Меркурій» про стягнення недоїмки по єдиному внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Меркурій» (юридична адреса: 91016, м. Луганськ, вул. Советська, 60/35, р/р 260061863 в ЛОД АППБ «Аваль», МФО 304007, код ЄДРПОУ 30092436) на користь Управління пенсійного фонду України в Камянобрідському районі м. Луганська (юридична адреса: 91002, м. Луганськ, вул. К. Лібкнехта, 9-а, р/р 25607312725 в ЛОУ ВАТ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665, код ЄДРПОУ 21792324) заборгованість зі сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування в сумі 2386,24 грн. (дві тисячі триста вісімдесят шість гривень двадцять чотири копійки).

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складено та підписано 21 грудня 2011 року.

СуддяВ.В. Матвєєва