Постанова № 20224433, 20.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 грудня 2011 року Справа № 2а-11324/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді Горпенюк О.А.

при секретарі Марковій О.О.

за участю сторін:

представник позивача:ОСОБА_1 (дов. від 23.03.2011 № 21/10),

представник відповідача:не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Луганського дорожного проектно-пошукового державного підприємства про стягнення коштів з рахунків платника податків на сум податкового боргу у розмірі 53784,08 грн., -

ВСТАНОВИВ :

05 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Луганського дорожнього проектно-пошукового державного підприємства про стягнення коштів з рахунків платника податків на сум податкового боргу у розмірі 53784,08 грн.

В позовній заяві позивач зазначив, що Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство є платником податків та зборів та перебуває на податковому обліку у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську.

Станом на листопад 2011 року відповідач має заборгованість перед бюджетом з ПДВ у розмірі 53784,08 грн., яка утворилась внаслідок не сплати самостійно нарахованих сум податку на додану вартість у податкових деклараціях від 15.08.2011 та від 14.09.2011, а також пені нарахованої пені.

З метою погашення податкового боргу Відповідача податковим органом 06.09.2011 винесено першу податкову вимогу №2232, яку було особисто отримано платником податків 08.09.2011. Проте відповідач добровільно суму податкового боргу не сплатив, у звязку з чим виникла необхідність стягнення податкового боргу у судовому порядку.

У звязку з чим Ленінська міжрайонна державна податкова інспекція у м. Луганську просить стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом в сумі 53784,08 грн.

Представник позивача у судовому засіданні надав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.

Відповідно до ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, які прибули в судове засідання, або неповідомлення ним про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.

За таких обставин в силу положень ст. ст. 35, 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача належним чином повідомленого про час, дату та місце розгляду справи від якого не надійшла заява про перенесення розгляду справи.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.69-72 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог з огляду на таке.

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію (перереєстрацію) субєкта підприємницької діяльності юридичної особи від 08.11.2000 Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство зареєстроване 07.11.2000 відділом ліцензування, державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради Луганської області, ідент. код 13394199 (а.с. 6).

Відповідно до довідки про взяття на облік платника податків від 20.03.2007 № 430 відповідач 17 листопада 2000 року узятий на облік за № 603/93 як платник податків та зборів у Ленінській міжрайонній державній податковій інспекції у м. Луганську (а.с. 6, зворотній бік).

На момент виникнення податкового боргу відповідача перед державним бюджетом України вступив в закону силу Податковий Кодекс України.

Згідно п.п 16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п.54.1 ст.54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із п.49.18 ст.49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до п.57.1 ст.57 ПК України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно п.п. 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податковий борг сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.20.1.18 ст.20 Податкового кодексу України Державна податкова інспекція має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податку шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Згідно з п. 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Згідно з п. 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків здійснюється за рішенням суду яке направляється до виконання органами державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідно до податкової декларації з податку на додану вартість за липень 2011 року від 03.08.2011 №9006621606 відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 70662 грн. (а.с.24-25).

За даною податковою декларацією відповідачем самостійно сплачено частину податку у розмірі 33743,70 грн., що підтверджується карткою особового рахунку (а.с. 12-23).

Відповідно до п.п. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобовязання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Нарахування пені розпочинається:

а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобовязання платником податків від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобовязання, визначеного цим Кодексом;

На підставі вказаної норми позивачем нараховано відповідачу пеню у розмірі 1230,78 грн, що підтверджується довідкою розрахунків з бюджетом (а.с. 11).

Згідно податкової декларації з податку на додану вартість за серпень 2011 від 13.09.2011 №9007464136 відповідачем самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет у розмірі 15635 грн. (а.с.26-27).

Загальна сума самостійно визначеного податкового зобовязання згідно вказаних декларацій, які не сплачено відповідачем складає 52553,30 грн.

Оскільки відповідачем самостійно сума податку на додану вартість у розмірі 53784,08 грн. , з яких 52553,30 грн. основного платежу, та пені 1230,78 грн. у строк сплачена не була, то така сума визнається податковим боргом.

Сума податкового боргу з податку на додану вартість підтверджується податковим деклараціями з податку на додану вартість (а.с. 24-27), зворотнім боком облікової картки відповідача (а.с. 12-23), довідкою розрахунків з бюджетом (а.с. 11).

Згідно пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Згідно пункту 203.2 статті 203 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п. 95.1 95.3 ст. 95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобовязання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно п.59.5. ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

На виконання вказаної норми позивачем 06 вересня 2011 року винесено податкову вимогу форми «Ю» № 2232 49774/24-504, яку 08.09.2011 отримано головним бухгалтером відповідача Попиченко Н.І. під підпис (а.с. 31, зворотній бік).

Відповідно з п. 88.1. ст. 88 Податкового кодексу України з метою забезпечення виконання платником податків своїх обовязків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

Статтею 89 Податквого кодексу України право податкової застави виникає у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобовязання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку (п. 89.1).

З урахуванням положень цієї статті право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених пунктом 89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому (п. 89.2).

Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке предявляється платнику податків, що має податковий борг.(п. 89.3)

27 жовтня 2011 року заступником начальника Ленінської МДПІ винесено рішення № 56701/24-504 про опис майна у податкову заставу, який отримано особисто директором відповідача 27.10.11(а.с 31).

На підставі вказаного рішення 27.10.2011 складено акт опису майна у податкову заставу, копію якого отримано особисто директором відповідача (а.с. 29).

Згідно витягу про реєстрацію у державному реєстрі обтяжень рухомого майна від 28.10.2011 №748848 до єдиного державного реєстру внесено реєстраційний запис про податкову заставу рухомого майна відповідача.

Вказані заходи з погашення податкового боргу не дали належного результату, податвий борг станом на час розгляду справи не сплачено.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Внаслідок того, що Луганське дорожнє проектно-пошукове державне підприємство станом на дату розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість не погашено в повному обсязі, позовні вимоги Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до відповідача, вважаються судом обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст..ст. 19, 67 Конституції України, ст..14, 16, 20 49, 54, 57,88-89, 95, 203 Податкового кодексу України, ст. ст. 112, 136, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську до Луганського дорожного проектно-пошукового державного підприємства про стягнення коштів з рахунків платника податків на сум податкового боргу у розмірі 53784,08 грн., задовольнити в повному обсязі.

Стягнути кошти Луганського дорожного проектно-пошукового державного підприємства (ідент. код 13394199, 91000, Луганська область, м. Луганськ, вул. Лінія Залізниці, 9) на суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 53784,08 (пятдесят три тисячі сімсот вісімдесят чотири гривні 08 коп.) грн., з яких за основним платежем 52553,30 (пятдесят дві тисячі пятсот пятдесят три гривні 30 коп.) грн., пені 1230,78 (одна тисяча двісті тридцять гривень 78 коп.) з рахунків платника у банках, обслуговуючих платника податку.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не буде подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.А. Горпенюк