Постанова № 20224335, 07.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

07 грудня 2011 року Справа № 2а-10936/11/1270 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Качуріної Л.С.,

за участю секретаря судового засідання Горобець В.О.,

в присутності сторін:

від позивача: не прибув

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2 325,51 грн., -

ВСТАНОВИВ:

22 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2 325,51 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Сватівській міжрайонній державній податковій інспекції з 03.07.2001 за № 258.Рішенням Сватівської міської ради 6 скликання на 3 сесії від 18.01.2011 року прийнято рішення надати фізичній особі підприємцю ОСОБА_1 в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування складського приміщення, яке знаходиться в м. Сватове по вул. Челюскінцев, 1, Луганська область.

Між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Сватівською міською радою Луганської області було укладено договір оренди землі від 2011 року № 21-І.

Відповідно п. 4.2 договору оренди землі укладеного між фізичною особою підприємцем ОСОБА_2 та Сватівською міською радою розмір орендної плати становить 9302,00 грн. на рік.

Згідно п. 4.4 вказаного виплата орендної плати за земельну ділянку здійснюється щомісячно, рівними частинами, протягом 30 календарних днів, наступних за останнім днем звітного (податкового) місяця.

Станом на 17.11.2011 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 допущено несплату до бюджету орендної плати за землю за період з 30 травня 2011 року по 17 листопада 2011 року у сумі 2325,51 грн., яка виникла внаслідок неперерахування до бюджету узгоджених податкових зобовязань по терміну сплати 30.10.2011 року, визначених декларацією від 31.01.2011 року у сумі 2325,51 грн.

На адресу відповідача було виставлено першу податкову вимогу № 1/275 від 02.02.2009, другу податкову вимогу № 2/276 від 04.03.2009 року, які були отримані відповідачем своєчасно.

У звязку з тим, що відповідач в добровільному порядку не сплатив податковий борг, Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області звернулася до суду про стягнення заборгованості з орендної плати за період з 30 травня 2011 року по 17 листопада 2011 року в сумі 2325,51 грн. в судовому порядку.

У судове засідання сторони не прибули, були повідомлені про слухання справи належним чином.

Від позивача на адресу суду надійшов лист з проханням розглядати справу за відсутністю представника позивача.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу на підставі заявленого позову та з урахуванням наданих сторонами доказів, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, що відповідач ОСОБА_1, зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 12 червня 2001 року за № 2374017 0000 000862 (а. с. 6).

Відповідач перебуває на обліку в Сватівській МДПІ Луганської області з 03 липня 2001 року за № 258 (а. с. 7).

ОСОБА_1 на підставі договору оренди землі № 21-І від 2011 року має у користуванні земельну ділянку площею 1208 кв. м. для обслуговування складського приміщення, яка знаходиться в АДРЕСА_1 (а. с. 12-14).

Станом на 17.11.2011 року відповідач має податкову заборгованість з орендної плати за землю на загальну суму 2325,51 грн., що підтверджується податковою декларацією № 765 від 31.01.2011 року, зворотнім біком обліковової картки платника.

Пунктом 11 статті 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» встановлено, що органи державної податкової служби наділені функціями з контролю за додержанням законодавства про податки та правильністю їх обчислення і сплати до бюджету.

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Відповідно до статті 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право визначати у визначених цим Кодексом випадках суми податкових та грошових зобов'язань платників податків (підпункт 20.1.27 пункту 20.1); застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 20.1.28 пункту 20.1); звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини (пункт 20.1.18 пункту 20.1).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

У відповідності із пунктом 49.18 статті 49 Податкового кодексу України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює:

- календарному місяцю (у тому числі в разі сплати місячних авансових внесків) - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця (підпункт 49.18.1);

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя) (підпункт 49.18.2);

- календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.3);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним (підпункт 49.18.4);

- календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - підприємців - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (підпункт 49.18.5).

Платник податків відповідно до пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до статті 6 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-III “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” (який діяв на час виникнення спірних правовідносин) у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобовязань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

З метою стягнення податкового боргу Сватівська міжрайонна державна податкова інспекція Луганської області згідно з вимогами п. п. 6.2.1 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який діяв на момент виникнення спірних правовідносин, відповідачу було виставлено податкову вимогу № 1/275 від 02 лютого 2009 року, яка була отримана відповідачем особисто 02лютого 2009 року. 04 березня 2009 року позивачем була виставлена відповідачу друга податкова вимога № 2/276, яку ОСОБА_1 отримав 04 березня 2009 року (а. с. 10).

На підставі вищевикладеного, суд приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі, оскільки є обґрунтованими та підтверджені доказами, які містяться в матеріалах справи.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки прокурор звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 17, 94, 158163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської міжрайонної державної податкової інспекції Луганської області до ОСОБА_1 про стягнення податкової заборгованості з орендної плати за землю в сумі 2 325,51 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (і. к. НОМЕР_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2) податковий борг з орендної плати за землю в сумі 2 325,51 грн. (дві тисячі триста двадцять пять грн. 51 коп.) в доход місцевого бюджету м. Сватове 13050500, код отримувача 24048267, банк ГУДКУ м. Луганськ, МФО 804013, р/р 33216815700272.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі 12 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяЛ.С. Качуріна