Постанова № 20224255, 19.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2011 року Справа № 2а-11348/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого - суддіГорпенюк О.А.

при секретарі Марковій О.О.

за участю сторін:

представника позивача: не зявився,

представник відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецького Луганської області до товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 грн., -

ВСТАНОВИВ:

05 грудня 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецького Луганської області до товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що товариство з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» є платником внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобовязаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій.

Станом на 01.11.2011 заборгованість відповідача перед пенсійним фондом по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пенсій за віком призначених на пільгових умовах за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 склала 20680,99 грн. Добровільно відповідач не сплатив вказану суму заборгованості у строку встановлені законодавством.

У звязку з чим, позивач Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 грн.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав до суду заяву про розгляду справи у відсутність представника позивача, на задоволенні позову наполягав.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час, дату і місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі, правом надати заперечення на адміністративний позов не скористався.

Суд дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Згідно п. «а» ст.. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» відповідач з коштів, призначених на оплату праці, зобовязаний внести до пенсійного фонду плату, яка покриває витрати на виплату та доставку пенсій за віком, призначених на пільгових умовах, які мають стаж, який дає право на призначення цих пенсій.

Постановою Правління пенсійного фонду України N 8-2 від 30.04.2002 затверджено Положення про управління пенсійного фонду (далі - постанова № 8-2).

Згідно із Положенням № 8-2, управління Пенсійного фонду України у районах, містах і районах у містах є органами Фонду, підвідомчими відповідно головним управлінням Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - регіональні управління), що разом з цими управліннями утворюють систему органів Фонду.

Як зазначено в п.1 ч.1 ст.3 КАС України справа адміністративного суду публічно-правовий спір у якому хоча б однією із сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства.

Пенсійний фонд України та його органи, у розумінні пункту 7 частини першої статті 3 КАС України, є суб'єктами владних повноважень, а спори за участю цих органів є публічно правовими ,оскільки виникають за участю суб'єкта владних повноважень, що реалізує у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції, та відповідають визначенню «адміністративної справи».

Згідно ч.2 Розділу ХV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року, N 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди:

1) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України “Про пенсійне забезпечення”.

У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону.

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст. 1. Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997, N 400/97-ВР платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є:

1.) суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

2) філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, зазначених у пункті 1 цієї статті, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

Таким чином, необхідність відшкодування відповідачем позивачу фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 1, передбачена діючим законодавством.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, врегульовано розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663 (надалі Інструкція №21-1).

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України є нормативно-правовим актом у розумінні статті 117 Конституції України та підлягає застосуванню відповідно до пункту 2 частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 6.1. Інструкції №21-1 відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, у таких розмірах:

20 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2004 році;

30 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2005 році;

40 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2006 році;

50 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2007 році;

60 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2008 році;

70 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2009 році;

80 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2010 році;

90 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених у 2011 році;

100 відсотків від фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій, призначених та/або виплачених з 2012 року.

Підпунктом 2.1.1 пункту 2.1. Інструкції №21-1 встановлено, що платниками страхових внесків є страхувальники - роботодавці:

підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно п.6.4. Інструкції №21-1 розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пунктом 6.5. Інструкції №21-1 встановлено, що розрахунки складаються на підставі відомостей відділів з призначення пенсій органів Пенсійного фонду України, які подаються згідно з додатком 8 та додатком 8а до 1 січня поточного року та протягом 10 днів з дня прийняття рішення про призначення нової пенсії.

Відповідно до п.6.8. Інструкції №21-1 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

З матеріалів справи вбачається наступне.

Відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області, що підтверджується карткою страхувальника.

Позивачем за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 було складено розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (а.с. 10-12, 14-15, 16-17), відповідно до якого відповідач повинен відшкодувати пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій на загальну суму 22022,90 грн., які отримані відповідачем, що підтверджується підписами на розрахунках посадової особи відповідача.

Загальна сума заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за списком №1 складає 20680,99 грн., що підтверджується розрахунком суми боргу (а.с. 6, 7) , карткою особового рахунку (а.с. 8).

Таким чином суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є законними, документально підтвердженими матеріалами справи та такими, що доведені перед судом.

Оскільки, відповідач станом на час розгляду справи самостійно заборгованість по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 грн. не сплатив, тому позовні вимоги управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1-2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997, N 400/97-ВР, ч. 2 розділу ХV Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058, розділом 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року № 21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за № 64/8663, ст. ст. 3, 17, 18, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Управління пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області до товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 грн. задовольнити повністю.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю «Сєвєродонецький завод хімічного нестандартизованого обладнання» (код ЄДПРОУ 04643841, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьку, вул. Пивоварова, 5) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Сєвєродонецьку Луганської області (і.к. 21792459, 93400, Луганська область, м. Сєвєродонецьку, вул. Шевченка, 9, р/р 25605301738 ЛОУ «Державний Ощадний банк України», МФО 304665) суму витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за віком на пільгових умовах за списком №1 за період з 01.08.2011 по 01.11.2011 у сумі 20680,99 (двадцять тисяч шістсот вісімдесят гривень 99 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

<Текст >

< Резолютивна частина >

< Текст >

<Текст >

СуддяО.А. Горпенюк