Постанова № 20224150, 19.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

19 грудня 2011 року Справа № 2а-11046/11/1270 Суддя Луганського окружного адміністративного суду Лагутін А.А., розглянувши у м. Луганську у порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськ до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості,-

В С Т А Н О В И В :

24 листопада 2011 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Луганську (далі - Позивач) звернулась до суду з позовом до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (далі - Відповідач) про стягнення податкового боргу в сумі 1028613,00 грн. В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на таке.

Згідно п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року (далі ПК України) платник податків зобовязаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Відповідно до п.п. 168.4.3. п. 168.4 ст. 168 ПК України контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу. Пунктом 57.1 ст. 57 ПК України встановлено, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Оскільки добровільно відповідач не сплатив заборгованість, позивач просив стягнути з відповідача зазначену суму боргу в судовому порядку.

Відповідач повідомлений належним чином про відкриття провадження у скороченому провадженні (аркуш справи 34). Заперечень на позовну заяву відповідач не надав.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд прийшов до наступного.

Судом встановлено, та підтверджується матеріалами справи, що відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля» (ідентифікаційний код 32359108) є юридичною особою, зареєстроване виконавчим комітетом Лисичанської міської ради Луганської області 21.04.2004 року за № 25370376Ю0020890 (аркуш справи 6)

Відповідач перебуває на податковому обліку в спеціалізованій державній податковій інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 03.02.2003 року за № 651 (аркуш справи 9).

Відповідач має податкову заборгованість з податку на додану вартість в загальному розмірі 1028613,00 грн., яка утворилась внаслідок несплати самостійно нарахованого податкового зобовязання в декларації з податку на додану вартість № 9007164236 від 22.08.2011 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9007366272 від 09.09.2011 року (аркуші справи 23-26).

Заборгованість відповідача також підтверджується актом звірення розрахунків платника податків з податковим органом від 30.10.2011 року за період з 01.03.2011 року по 31.10.2011 року, та довідкою про стан розрахунків з бюджетом станом на 30.10.2011 року (аркуші справи 27,28).

Таким чином, станом на 30 жовтня 2011 року заборгованість відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» з податку на додану вартість складає 1028613,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює ПК України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України від 02.12.2010 року №2755-VI, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Проте, оскільки правовідносини щодо наслідків несплати платником податків відповідачем у даній адміністративній справі - податкового боргу, який виник до набрання чинності Податковим Кодексом України від 02.12.2010 року №2755-VI, суд приходить до висновку, що в даному випадку при розгляді справи слід застосувати норми раніше діючого законодавства.

Спеціальним законом, який визначає статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності є Закон України «Про державну податкову службу в Україні».

Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР визначено порядок сплати податку на прибуток підприємств, зокрема, відповідно до ст. 3 Закону обєктом оподаткування є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону. Відповідно до п. 16.1 ст. 16 Закону платники податку самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті.

Порядок нарахування та сплати податку на додану вартість визначено Законом України «Про податок на додану вартість» (із змінами та доповненнями) від 03.04.1997 року №168/97-ВР. Згідно зі ст. 7 цього Закону, субєкти господарювання зобовязані у встановленому цим законом порядку сплачувати податок на додану вартість.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21 грудня 2000 року № 2181-III (далі Закон № 2181) (який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин) податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону № 2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Підпункт 5.4.1 п. 5.4 ст. 5 Закону № 2181 передбачає, що узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Податкове зобовязання з податку на додану вартість самостійно визначене платником податків в декларації з податку на додану вартість № 9007164236 від 22.08.2011 року та уточнюючого розрахунку податкових зобовязань з податку на додану вартість у звязку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9007366272 від 09.09.2011 року (аркуші справи 23-26).

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону № 2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

Податкове повідомлення-рішення та податкові вимоги відповідачем не оскаржені та вважаються узгодженими.

Позивачем з метою погашення податкового боргу платника податків здійснювались заходи, передбачені п. 6.2 Закону № 2181, а саме: на адресу відповідача направлено першу податкову вимогу № 1/54 від 06.06.2003 року та другу податкову вимогу № 2/79 від 05.08.2003 року, які отримані уповноваженим представником відповідача 11.07.2003 року та 11.08.2003 року відповідно (аркуші справи 22,23).

Відповідно до витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна 31.03.2011 року зроблено запис про реєстрацію податкової застави за погодженням обтягувача активів ВАТ «Лисичанськвугілля», а саме активів платника податків згідно акту опису від 30.03.2011 року № 11/24-036 (аркуш справи 31).

Даних про добровільну сплату всієї суми податкового боргу відповідачем, судом не встановлено.

Відповідно до п. 5.3.1 ст. 5 Закону № 2181 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Оскільки відповідачем було самостійно визначено суму податкового боргу, вимогу про сплату податкового боргу не було оскаржено, та суму заборгованості у добровільному порядку сплачено не було, суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськ та стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» заборгованість з податку на додану вартість в сумі 1028613,00 грн.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись ст. ст. 158-163, 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України,-

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганськ до відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Лисичанськвугілля» (93100, Луганська область, м. Лисичанськ, вул. Малиновського, 1, іден. код 32359108) на користь Державного бюджету України заборгованість з податку на додану вартість в розмірі 1028613,00 грн. (один мільйон двадцять вісім тисяч шістсот тринадцять гривень 00 копійок) з рахунків у банках обслуговуючих відкрите акціонерне товариство «Лисичанськвугілля».

Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім випадків її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку також іншими особами у зв'язку з тим, що суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

СуддяА.А. Лагутін