Постанова № 20223982, 13.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 грудня 2011 року Справа № 2а-10720/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Захарової О.В.,

при секретарі судового засідання:Білоконі Д.І.

за участю сторін:

представника позивача: ОСОБА_1 (довіреність від 17.02.2011 №3210/10-028),

представник відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «Руно-Сервіс» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 2585,39 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, -

ВСТАНОВИВ:

14 листопада 2011 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «Руно-Сервіс» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 2585,39 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що Приватне підприємство «Руно-Сервіс» зареєстровано як юридична особа, 21.04.2008 відповідач взятий на облік в ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області. Станом на 25.10.2011 за підприємством утворився податковий борг з податку на додану вартість в сумі 991,28 грн. та з податку на прибуток в сумі 1594,11 грн. З метою стягнення податкового боргу ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області на підставі Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 підприємству була виставлена перша податкова вимога від 31.12.2010 №1/393. У Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 18.01.2011 внесено запис про реєстрацію податкової застави ПП «Руно-Сервіс»за номером 10722053.

Податковий борг у загальному розмірі 2585,39 грн. у добровільному порядку відповідачем до бюджету не сплачений, у звязку з чим позивач просив суд стягнути з ПП «Руно-Сервіс» кошти на суму податкового боргу з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 2585,39 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, у судовому порядку.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеним в позові, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, про дату, час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином, причини неявки суду невідомі.

Суд вважав можливим розглядати справу без участі представника відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Згідно із частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Проте, у звязку з тим, що правовідносини виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, в даному випадку слід застосовувати норми Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», чинного на момент виникнення даних правовідносин.

Згідно з п.1.3. ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 податковий борг (недоїмка) податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Згідно з п.п.5.1. ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобовязання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Відповідно до п.п.5.3.1 п.5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» №2181-III від 21.12.2000 платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України №2181 податкове зобовязання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до п.п.4.2 та 4.3 ст.4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених п.п.5.2.2 цього пункту.

Згідно з п.п.5.4.1 п.5.4. ст.5 Закону України №2181 узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у встановлений термін, визнається сумою податкового боргу.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач Приватне підприємство «Руно-Сервіс» зареєстровано в якості юридичної особи виконавчим комітетом Сєвєродонецької міської ради Луганської області 18.04.2008 (а.с. 5).

Згідно Довідки про взяття на облік платника податків від 21.04.2008 №57 відповідач є платником податків і зборів та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області з 21.04.2008 №57 (а.с. 7).

Відповідно свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №100134874 від 20.08.2008 відповідач є платником податку на додану вартість (а.с. 8).

Станом на 13 грудня 2011 року за відповідачем рахується податковий борг перед бюджетом в загальному розмірі 2585,39 грн., з яких:

-з податку на додану вартість в сумі 991,28 грн. (в тому числі пеня 1,38 грн.);

-з податку на прибуток в сумі 1594,11 грн.

Податкові зобовязання з податку на прибуток самостійно визначені відповідачем у декларації з податку на прибуток підприємства за 2010 рік від 09.02.2011 №9006916646 (а.с.10-11).

За податковою декларацією від 09.02.2011 №9006916646 відповідачем сплачено 7,89 грн. (а.с. 35). Несплаченим залишається борг з податку на прибуток підприємства в сумі 1594,11 грн. (а.с. 35).

Податкові зобовязання з податку на додану вартість самостійно визначені відповідачем у податковій декларації з податку на додану вартість податковій декларації від 20.01.2011 №9006403893 (а.с. 12-13), від 20.12.2010 №9005797668 (а.с. 14-15) та податковим органом у податковому повідомленні-рішенні від 13.07.2011 №0001521600 на суму 20,00 грн., (а.с. 17).

Податкове повідомлення-рішення від 13.07.2011 №0001521600 на суму 20,00 грн., отримане уповноваженою особою відповідача 13 липня 2011 року, що підтверджується підписом директора у корінці податкового повідомлення-рішення (а.с. 17).

У встановленому законом порядку зазначене податкове повідомлення-рішення відповідачем не оскаржене, тому є узгодженим та чинним.

Частково, в розмірі 111,10 грн., відповідачем сплачений борг з податку на додатну вартість (а.с. 35).

У звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідачу у відповідності зі ст.129 Податкового кодексу України нарахована пеня в сумі 1,38 грн.

Станом на 13.12.2011 податковий борг з податку на додану вартість становить 991,28 грн.

Відповідно до п. п. 14.1.156 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, що набрав чинності з 01.01.2011, податкове зобовязання сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством.

Відповідно до п. п. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг це сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання.

Відповідно до п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобовязання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Згідно з п. 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги та здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини (п.п. 95.2 та 95.3 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI).

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 06.12.2000 №2181-ІІІ (надалі Закон №2181), який діяв до 01.01.2011, є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобовязань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обовязкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами.

Відповідно до п.п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобовязання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з п.п. 6.2.3. п. 6.2 ст. 6 Закону №2181 податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобовязання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обовязок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

П.п. 6.2.4 вказаної статті визначено, що податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.

У відповідності до вимог п.п. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 №2181 органом державної податкової служби 31 грудня 2010 року уповноваженій особі відповідача була вручена перша податкова вимога форми «Ю1» від 31.12.2010 №1/393, що підтверджується підписом директора Зарайського Ю.В. у корінці першої податкової вимоги (а.с. 16).

Вказана вимога у встановленому законодавством порядку не оскаржена та, відповідно, є узгодженою та чинною. Даних про її відкликання у суду на час розгляду справи немає.

Згідно витягу про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна №30015137 від 18.01.2011 майно Приватного підприємства «Руно-Сервіс» знаходиться у податковій заставі (а.с. 18).

Таким чином, ДПІ в м.Сєвєродонецьку Луганської області здійснено всі можливі заходи, спрямовані на погашення податкового боргу, але позитивних результатів вони не дали, податковий борг на час розгляду справи не сплачений.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 2585,39 грн. підтверджується податковими деклараціями від 09.02.2011 №9006916646, від 20.01.2011 №9006403893, від 20.12.2010 №9005797668, податковим повідомленням-рішенням від 13.07.2011 №0001521600, першою податковою вимогою від 31.12.2010 №1/393 та розрахунком суми податкового боргу ПП «Руно-Сервіс».

Оскільки відповідач за час судового розгляду справи у добровільному порядку податковий борг з податку на додану вартість та з податку на прибуток підприємства у загальному розмірі 2585,39 грн. не сплатив, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні до суду з вказаним адміністративним позовом щодо стягнення з Приватного підприємства «Руно-Сервіс» коштів за податковим боргом з усіх наявних рахунків у банках платника податків, дотримані вимоги пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, тому адміністративний позов підлягає задоволенню.

Згідно п. 6 ст. 71 КАС України, суд розглянув справу на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні 13 грудня 2011 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено до 16 грудня 2011 року, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 17, 87, 94, 98, 158 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної податкової інспекції в м.Сєвєродонецьку Луганської області до Приватного підприємства «Руно-Сервіс» про стягнення коштів на суму податкового боргу в розмірі 2585,39 грн. з рахунків у банках, обслуговуючих платника податків, задовольнити повністю.

<Текст >

Стягнути кошти Приватного підприємства «Руно-Сервіс» (код ЄДРПОУ 35774393) за податковим боргом:

-з податку на додану вартість в сумі 991,28 грн. (девятсот девяносто одна гривня 28 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 31111029700080, код платежу 14010100, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627;

-з податку на прибуток в сумі 1594,11 грн. (одна тисяча пятсот девяносто чотири гривні 11 копійок) з рахунків у банках, обслуговуючих платника на р/р 31119009700080, код платежу 11021000, банк ГУДКУ в Луганській області, МФО 804013, отримувач УДК в м.Сєвєродонецьку, код отримувача 24046627.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови складено та підписано16 грудня 2011 року.

<Текст >

СуддяО.В. Захарова