Постанова № 20223791, 08.12.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

08 грудня 2011 року Справа № 2а-9883/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Широкої К.Ю.

при секретарі: Босовій І.М,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

26 жовтня 2011 року позивач звернувся до суду із адміністративним позовом, в якому послався на таке. Закрите акціонерне товариство «Вестастрой» зареєстроване Краснолуцькою міською Радою, як субєкта підприємницької діяльності 30.07.1998р. № 12701200000000370, Краснолуцьким виконкомом та взято на податковий облік в державній інспекції в м. Красний Луч. У звязку з несвоєчасною сплатою податкового зобовязання у відповідача станом на 18.10.2011 року утворився податковий борг перед бюджетом у загальній сумі 38942,81грн., у тому числі з орендної плати за землю у розмірі основного платежу 36501,17 грн. та пені у розмірі 2441,64 грн. Заборгованість виникла по строкам 30.04.11р. 7137,81 грн. (частково сплачено 812,12грн. заборгованість складає 6325,69грн.), 30.05.11р. заборгованість - 7137,81 грн., 30.06.11р. заборгованість 7137,81 грн., 30.07.11р. заборгованість 7137,81 грн., 30.08.11р. заборгованість 7137,81грн., 30.09.11 заборгованість 7137,81грн. Зазначена сума підтверджується декларацією № 1052 від 29.01.11р. на суму 85653,77грн. У звязку з несплатою у встановлені строки податкових зобовязань, відповідачу направлялися перша та друга податкові вимоги відповідно від 10.03.2009. № 1/37 та 25.05.2009 № 2/83.

У судовому засіданні представник позивача підтримала позовні вимоги, надала суду пояснення, аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, причини неявки суду не доповів, про дату слухання справи повідомлявся належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст. 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та Закон України «Про систему оподаткування» втратили чинність.

Але, у разі, якщо правовідносини щодо нарахування та визначення податкового зобовязання із застосування штрафних санкцій та направлення відповідачу податкових вимог, виникли до набрання чинності Податковим Кодексом України, то в даному випадку разом із нормами Податкового кодексу України слід застосовувати також норми раніше діючого законодавства.

Приписами статті 16 Податкового кодексу України визначені зобовязання платників податків, один з яких зобовязує, зокрема, сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 04.12.1990 №509-ХІ «Про державну податкову службу в Україні», завданнями органів державної податкової служби, зокрема, є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

Пунктом 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України встановлено, що органами стягнення є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу в межах їх повноважень, а також державні виконавці в межах своїх повноважень.

Органи податкової служби відповідно до підпункту 20.1.18. п. 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

У відповідності із статтею 14 Податкового кодексу України:

- податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк) (підпункт 14.1.156 пункту 14.1);

- податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (підпункту 14.1.175 пункту 14.1).

Згідно із статтею 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний: вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів (підпункт 16.1.2 пункту 16.1 статті 16); подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів (підпункт 16.1.3 пункту 16.1 статті 16); сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16).

Згідно із пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Порядок обчислення і сплати земельного податку врегулюванні розділом ХІІІ Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 286.2 статті 286 Податкового кодексу України, встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обовязку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Пунктом 57.1. статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно пункту 287.3 статті 287 Податкового кодексу України, передбачено, що податкове зобовязання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 95 Податкового кодексу України передбачено, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктами 87.1 та 87.2 статті 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами самостійної сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків є будь-які власні кошти, у тому числі ті, що отримані від продажу товарів (робіт, послуг), майна, випуску цінних паперів, зокрема корпоративних прав, отримані як позика (кредит), та з інших джерел, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею, а також суми надміру сплачених платежів до відповідних бюджетів. Джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

З матеріалів справи вбачається, що Закрите акціонерне товариство «Вестастрой» (ідентифікаційний код 30073921) має статус юридичної особи та перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції в м. Красний Луч Луганської області.

У судовому засіданні встановлено, що Закрите акціонерне товариство «Вестастрой» у встановлені строки до бюджету не перераховано податковий борг по орендній платі з юридичних осіб в сумі 36501,17 грн., та пені у розмірі 2441,64 грн. Заборгованість виникла по строкам 30.04.11 7137,81грн. (частково сплачено 812,12 грн. заборгованість складає 6325,69 грн.), 30.05.11 заборгованість - 7137,81 грн., 30.06.11 заборгованість 7137,81 грн., 30.07.11 заборгованість 7137,81грн., 30.08.11 заборгованість 7137,81 грн., 30.09.11 заборгованість 7137,81грн.

Крім того, із матеріалів справи вбачається, що у відповідності до п.п.6.2.1. п.6.2. ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181, що діяв на момент направлення вимоги, перша податкові вимоги Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області № 1/37 від 10.03.2009 р. була направлена відповідачеві та отримана представником 24.04.2009(а.с.16) та № 2/83 від 25.05.2009 р. була направлена відповідачеві та отримана представником 01.06.2009(а.с.17).

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, відповідач суду не надав.

Враховуючи те, що заявлену до стягнення суму у встановлені строки відповідач не сплатив, наявність у нього вказаної заборгованості підтверджується матеріалами справи, доказів її погашення станом на день розгляду справи не надано, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог.

Згідно ст.. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати відповідно до ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. №3674-VI.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Державної податкової інспекції в м. Красний Луч Луганської області до Закритого акціонерного товариства «Вестастрой» про стягнення заборгованості, задовольнити повністю.

Стягнути податкову заборгованість у розмірі 38942,81 грн. з Закритого акціонерного товариства «Вестастрой».

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова складена в повному обсязі та підписана протягом пяти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини.

СуддяК.Ю. Широка