Постанова № 20223414, 20.12.2011, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року Справа № 1170/2а-4733/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Пасічник Ю.П., секретар Юрчук Л.М.,

за участю представників: позивача Завалій С.В., відповідача Філоненко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс ЛТД»до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень,?

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АгроАльянс ЛТД» (далі по тексту - позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (далі по тексту - відповідач), в якому просить скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0000382310 та від 01.11.201р. №0000392310, винесені відповідачем на підставі акту №518/23-10/32737851 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Макош-Агро», ТОВ «Пелагея» за період березень-травень 2011р.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що на підставі акту перевірки відповідачем встановлено, що перевіркою повноти визначення податкового кредиту за період з 01.04.2011 р. по 31.05.2011р. встановлено завищення у сумі 55801,60 грн., на підставі того, що позивачем включено до складу податкового кредиту ПДВ по операціям з придбання ТМЦ по податковим накладним, що виписані ТОВ «Макош-Агро»та встановлено заниження податку на прибуток в 2кв 2011 року на суму 64172,00 грн. за рахунок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ отриманих від ТОВ «Макош-Агро», по правочинах, які відповідач вважає нікчемними.

Позивач не погоджуючись з висновками відповідача зазначає, що реальність господарських операцій між ним та ТОВ «Макош-Агро»підтверджена належним чином складеними первинними документами, а тому дії відповідача щодо зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість та невизнання валових витрат є неправомірними, отже, оскаржувані податкові повідомлення-рішення підлягають скасуванню.

В судовому засіданні представник позивача вимоги позову підтримав та просив суд позов задовольнити.

Відповідачем подано до суду письмові заперечення, позов не визнається, вказується, що оскаржувані рішення прийнято на підставі, в межах повноважень та у спосіб визначені Податковим кодексом України у звязку з порушення позивачем норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України під час здіснення господарських операцій без мети настання реальних наслідків, а тому прийняті податкові повідомлення-рішення є правомірними.

В судовому засіданні 20.12.2011 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 25.12.2011р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача з питань відображення в податковому обліку операцій із здійснення взаємовідносин з ТОВ «Макош-Агро», ТОВ «Пелагея»за період березень-травень 2011р.

Результати перевірки оформлені актом №518/23-10/32737851 від 20.10.2011 р. (а.с.44-59).

В ході перевірки встановлено порушення:

- ст.ст. 203, 207, 215, 216, 228, 627 ЦК України в частині недодержання вимог вказаних статей в момент вчинення правочинну, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених при придбанні та продажу товарів (послуг);

- п. 134.1 ст. 134, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст. 139 ПК України в результаті чого занижено податок на прибуток в сумі 279008 грн., у тому числі за ІІ квартал 2011р. в сумі 279008 грн., за рахунок включення до складу валових витрат вартості ТМЦ отриманих від ТОВ «Макош-Агро»по угодах, визнаних нікчемними;

- п.п.«а», «б»п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, 198.3 ст. 198 ПК України, п. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», п. 1, п. 5 ст. 203, п. 1 п. 2, ст. 215, п. 1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658, ст. 662 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, в результаті чого занижено ПДВ у декларації з ПДВ за травень 2011р. по взаємовідносинах з ТОВ «Макош-Агро», на загальну суму 55801,60 грн.

На підставі Акту перевірки, відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0000382310, яким позивачеві зменшено розмір відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 55802 грн. (а.с.15) та від 01.11.2011р. №0000392310, яким позивачеві визначено податкове зобовязання за платежем податок на прибуток в сумі 64173 грн., в т.ч. 64172 грн. за основним платежем та 1 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (а.с.16).

Визначаючи позивачеві податкові зобовязання відповідач виходив з того, що позивач протягом перевіреного періоду мав господарські взаємовідносини з ТОВ «Макош-Агро».

Зазначаючи про безтоварність операцій між позивачем та вищевказаним контрагентом, відповідач посилається на акт складений ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.08.2011р. №1100/23-4/36588749 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Макош-Агро»(а.с.69-76).

Відповідно до вказаного акту, стан платника ТОВ «Макош-Агро»- 10 (запит на встановлення місцезнаходження). На телефонні дзвінки по номерам телефонів, зазначених в ІБД, ТОВ «Макош-Агро»не відповідає. Відсутня будь-яка інформація про наявні складські приміщення, наявність автомобільного транспорту, а також устаткування, що необхідне для здійснення фінансово-господарської діяльності, а тому зроблено висновок, що фінансово-господарська діяльність ТОВ «Макош-Агро»здійснюється поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про фіктивність правочинів між вказаним товариством та його контрагентами.

Заслухавши пояснення представників та дослідивши матеріали справи, з метою дослідження реальності здійснення господарських операцій позивача з ТОВ «Макош-Агро», а отже, правомірності формування валових витрат та податкового кредиту суд приходить до наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи між позивачем та ТОВ «Макош-Агро»був укладений договір поставки №051201 від 12.05.2011р. (а.с.18-21).

За умовами вказаного договору ТОВ «Макош-Агро»взяв на себе зобовязання передати у власність позивача засоби захисту рослин.

На підтвердження виконання умов вищевказаного договору позивачем надано копії видаткової накладної №МА-0000091 від 12.05.2011р. (а.с.22), податкової накладної №19 від 12.05.2011р. (а.с.23), платіжних доручень від 17.05.2011р. №809, від 30.09.2011р. №1781 щодо оплати вартості товару (а.с.24, 25), товарно-транспортної накладної №1 від 12.05.2011р. (а.с.67).

Також, позивачем, на підтвердження фактів можливості зберігання ТМЦ, здійснення діяльності з оптової торгівлі пестицидами та агрохімікатами, подальшої реалізації засобів захисту рослин, одержаних від ТОВ «Макош-Агро»надано: договір оренди складу №1 від 01.11.2010р. (а.с.120-123), копію ліцензії від 20.05.2010р. (а.с.124), договори купівлі-продажу та видаткові накладні (а.с.125-133, 135-149).

Крім того, за ініціативою суду, для підтвердження факту транспортування ТМЦ одержаних позивачем від ТОВ «Макош-Агро», витребувано від перевізника ТОВ «УкрАгроКом»документи на підтвердження надання послуг з перевезення (а.с.82).

На виконання вимог ухвали суду від ТОВ «УкрАгроКом»надійшли документи, що підтверджують факт надання транспортних послуг (а.с.85-91).

Також , за ініціативою суду від ТОВ «Макош-Агро»було витребувано копії всіх фінансово-господарських документів щодо взаємовідносин з позивачем в перевірений період, а також докази декларування та сплати податкових зобовязань по взаємовідносинах з позивачем (а.с.81).

На виконання вимог ухвали суду від ТОВ «Макош-Агро»надійшов пакет документів, якими підтверджено обставини витребувані ухвалою суду (а.с.96-117).

Таким чином, наявність вказаних документів підтверджує реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Макош-Агро».

При цьому суд зазначає, що відповідачем в акті перевірки позивача зроблено формальний висновок про безпідставність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Макош-Агро», оскільки, як свідчить зміст акту перевірки, в ході її проведення первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарських операцій фактично не досліджувались та юридична оцінка їм не надавалась.

Висновки відповідача ґрунтуються виключно на відомостях, які містяться в акті складеному ДПІ у Печерському районі м. Києва від 12.08.2011р. №1100/23-4/36588749 про результати невиїзної перевірки ТОВ «Макош-Агро».

Разом з тим, суд критично оцінює посилання відповідача на вказаний акт, як на доказ нікчемності угод між позивачем та ТОВ «Макош-Агро», оскільки судом на підставі доказів зібраних у справі достовірно встановлено, що ТОВ «Макош-Агро»є реально існуючим субєктом господарювання, який здійснює господарську діяльність в розумінні ст. 3 ГК України.

Крім того, стосовно доводів відповідача щодо нікчемності угод укладених позивачем з ТОВ «Макош-Агро»суд зазначає наступне.

Згідно ч.1 ст.234 Цивільного кодексу України, фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Такий правочин визнається судом недійсним.

У відповідності до ст.228 Цивільного кодексу України, в редакції чинній на момент проведення перевірки, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Згідно п.11 ст.10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані спеціалізовані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав.

З системного аналізу вищевказаних норм вбачається той факт, що повноваженнями щодо визнання правочинну недійсним із мотивів порушення публічного порядку, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним (нікчемний правочин), органи податкової служби не наділені, оскільки таке визнання можливе в судовому порядку, а тому суд вважає, що висновки відповідача в частині визнання правочинів нікчемними, покладені в основу для визначення податкових зобовязань позивачеві, вимогам чинного законодавства не відповідають оскільки вчинені поза межами законодавчо визначених повноважень та з перейняттям компетенції судових органів.

Висновок податкового органу про нікчемність правочинів, які на його думку, вчинені з метою, що суперечить інтересам держави та порушують публічний порядок не може бути беззаперечним доказом такої нікчемності, а повинен доводитись в судовому порядку шляхом подання відповідного позову на виконання законодавчо визначених повноважень.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків визначені податкові зобовязання чи зменшені податкові вигоди, зокрема, бюджетне відшкодування, презумується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Враховуючи викладене та з огляду на те, що позивач, сплативши суми податку на додану вартість в ціні отриманих послуг (робіт), одержав податкову накладну, складену належним чином, поніс реальні витрати повязані з оплатою товару суд погоджується з позицією позивача щодо правомірності формування валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Макош-Агро».

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до чч.1 та 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.

Відповідач не довів суду належними доказами неправомірність формування позивачем валових витрат та податкового кредиту по взаємовідносинах з ТОВ «Макош-Агро», а тому дії відповідача по визначенню позивачеві зобовязань за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є протиправними і вони підлягають скасуванню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.11.2011р. №0000382310, від 01.11.2011 року №0000392310.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 28,23 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складений 22.12.2011р.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.