Постанова № 20221866, 20.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 грудня 2011 року 2а-5448/11/1070

Київський окружний адміністративний суд, у складі головуючого - судді Лисенко В.І., за участю секретаря судового засідання Совича О.І.,

представника позивача: Сауляк О.Е.,

представника відповідача: не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

до товариства з обмеженою відповідальністю "Унітех Трейдінг"

Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області

проскасування податкового повідомлення-рішення, в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітех Трейдінг" звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції в Київській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0009642301, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1870991,41 грн., з яких: 1496793,13 грн. за основним платежем, 374 198,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

В основу оскаржуваного податкового повідомлення-рішення покладено висновок податкового органу про фіктивність договору, укладеного між позивачем та товариством з обмеженою відповідальністю «Терміна-Трейд». На думку відповідача, фінансово-господарські взаємовідносини між ТОВ "Унітех Трейдінг" та ТОВ «Терміна-Трейд»є фіктивними, та такими, що не мали реального характеру і були вчинені без наміру створення правових наслідків, з метою отримання податкової вигоди. Такі висновки ґрунтувались на інформації, викладеній у акті документальної невиїзної перевірки контрагента позивача.

Таким чином, позивачем неправомірно сформовано податковий кредит, що, у свою чергу, призвело до заниження податку на додану вартість.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що вважає висновки податкового органу безпідставними, оскільки укладений договір мав реальний характер поставка товару (сантехнічного та теплотехнічного обладнання) виконана контрагентом та оплачена позивачем. Ці факти підтверджуються документально, господарські операції належним чином відображені у податковому обліку і податковій звітності. Крім того, зауважив, що висновки податкового органу не відповідають дійсності, оскільки ТОВ «Терміна-Трейд»подає звітність до органів державної податкової служби та сплачує податки. У листі б/н від 20.09.2011 ТОВ «Терміна-Трейд»повідомило позивача, що здійснює господарську діяльність згідно чинного законодавства, про проведення невиїзної документальної перевірки підприємства та наявність будь-якого акту за результатами такої перевірки керівництву ТОВ «Терміна-Трейд» не відомо. З огляду на зазначене, позивач вважає висновки податкового органу неправомірними, а тому просив оскаржуване податкове повідомлення-рішення скасувати.

Відповідач проти позову заперечував, обґрунтовуючи заперечення тим, що договір, укладений між ТОВ "Унітех Трейдінг" та ТОВ «Терміна-Трейд», є нікчемним та не спричиняє реального настання правових наслідків, оскільки у ТОВ «Терміна-Трейд»відсутні основні фонди, транспортні засоби, кількість працівників 1 особа. Відповідач зазначив, що контрагент позивача здійснює діяльність, спрямовану на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, а тому вважає податкове повідомлення - рішення правомірним. Просив суд у задоволенні позову відмовити.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд позов задовольнити.

У судове засідання представник відповідача, повідомлений належним чином про дату, час та місце судового засідання, не зявився, про причини неявки суд не повідомив. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності до суду не направляв.

Відповідно до частини 2 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття в судове засідання представників сторін без поважних причин або неповідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи. За таких обставин, суд ухвалив здійснювати розгляд справи за відсутності представника відповідача та за наявними в справі матеріалами і доказами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Унітех Трейдінг" є юридичною особою, що зареєстрована 27.06.2007 виконавчим комітетом Броварської міської ради Київської області. Як платник податків взято на облік в органах державної податкової служби з 01.01.2010 за №3169, перебуває на обліку в Броварській обєднаній державній податковій інспекції Київської області. Позивач зареєстрований як платник податку на додану вартість з 13.07.2007 за №100052841.

Основними видами діяльності позивача за КВЕД є: монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря; інші монтажні роботи; оптова торгівля будівельними матеріалами, оптова торгівля санітарно-технічним обладнанням; оптова торгівля залізними виробами, водопровідним та опалювальним устаткуванням.

У травні 2008 року між позивачем та ТОВ «Терміна-Трейд» був укладений Договір купівлі-продажу від 12.05.2008 № 12/0501 Т (а.с. 31-33, том І), відповідно до умов якого, ТОВ «Терміна-Трейд» зобовязувалось передати у власність ТОВ "Унітех Трейдінг" товар, а саме: сантехнічне та теплотехнічне обладнання.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Терміна-Трейд» є юридичною особою, що зареєстрована 05.03.2008 виконавчим комітетом Києво-Святошинської районної державної адміністрації Київської області. Взято на податковий облік у Державній податковій інспекції Києво-Святошинського району 06.03.2008 за №17124.

Як убачається з матеріалів справи, факт поставки товару за вказаним договором підтверджується товаро-транспортними накладними (а.с. 81-92, том ІІ), видатковими накладними (а.с. 82-182, том І), податковими накладними (а.с. 183-234, том І).

Позивач здійснив оплату товару за Договором купівлі-продажу від 12.05.2008 № 12/0501 Т у розмірі 12071857,66 грн., що підтверджується банківськими виписками та податковими накладними, копії яких містяться у матеріалах справи.

За здійсненими господарськими операціями з травня 2008 року по квітень 2009 року позивачем сформовано податковий кредит на підставі податкових накладних у розмірі 2 011 976,00 грн.

З 18.08.2011 по 01.09.2011 посадовими особами Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області проведено документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Терміна-Трейд»за період з 01.02.2008 по 31.12.2009 (акт перевірки від 08.09.2011 №1142/232/35115866).

За результатами перевірки посадові особи податкового органу дійшли висновку про порушення позивачем:

підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, у розмірі 2 011 976,00 грн.;

пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1,2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України у частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Унітех Трейдінг» із зазначеним у акті перевірки постачальником ТОВ «Терміна-Трейд»(код ЄДРПОУ 35772354).

Висновки посадових осіб податкового органу про порушення позивачем вимог податкового законодавства ґрунтуються на припущенні, що договір купівлі-продажу, укладений між позивачем і ТОВ «Терміна-Трейд», є нікчемним і таким, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави і суспільства, вчинений удавано з метою приховування сплати податків третіх осіб, оскільки вказаний договір укладено за відсутності наміру дійсного отримання товарів, фактично ніякі товари контрагентом не поставлялися, а договір купівлі-продажу укладено лише задля незаконного зменшення обєктів оподаткування податком на додану вартість.

Таких висновків податковий орган дійшов, беручи до уваги інформацію, викладену в акті перевірки ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області від 09.03.2011 №201/23-3/35772354, оформленому за результатами документальної невиїзної перевірки ТОВ «Терміна-Трейд»з питань достовірності задекларованих показників в податкових деклараціях з податку на додану вартість за березень 2008 року листопад 2008 року, квітень 2009 року, червень 2009 року та липень 2009 року.

Під час перевірки ТОВ «Терміна-Трейд»працівниками ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області встановлено, що згідно поданої ТОВ «Терміна-Трейд»звітності за формою 1-ДФ, у березні 2008 року загальна чисельність працюючих склала 1 особа, у червні 2009 року 1 особа; відповідно до автоматизованої системи «Податки» та АІС «Бест Звіт» не встановлено у ТОВ «Терміна-Трейд», власних, орендованих, одержаних по договорах лізингу, складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень.

В акті від 09.03.2011 №201/23-3/35772354 також містилась інформація про відсутність ТОВ «Терміна-Трейд»за місцезнаходженням.

На підставі вищезазначеного посадові особи Броварської обєднаної державної податкової інспекції Київської області дійшли висновку про недотримання вимог Цивільного кодексу України під час вчинення правочинів між позивачем та ТОВ «Терміна-Трейд», їх нікчемність, та, як наслідок, безпідставне віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, які були сплачені контрагенту у складі вартості придбаного у ТОВ «Терміна-Трейд» товару сантехнічного та теплотехнічного обладнання у розмірі 2 011 976 грн.

За результатами перевірки Броварською обєднаною державною податковою інспекцією Київської області прийнято податкове повідомлення-рішення від 28.09.2011 №0009642301, згідно з яким позивачу визначено суму податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1870991,41 грн., з яких: 1496793,13 грн. за основним платежем, 374 198,28 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями.

Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Платники податку на додану вартість, об'єкт, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначаються Законом України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»(далі Закон України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Підпунктом 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При цьому, податкове зобов'язання це загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, що визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (пункти 1.7, 1.8 статті 1 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР).

Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг) та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Підпунктом 7.2.8 пункту 7.2 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»передбачено, що платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком. Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону. Платник податку веде реєстр отриманих та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Із системного аналізу положень пункту 1.7 статті 1, підпунктів 7.2.3, 7.2.8, 7.4.1, та 7.4.5 статті 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість»вбачається, що податковий кредит є правом платника податку щодо зменшення податкових зобов'язань звітного періоду, яке виникає виключно за наявності податкових накладних. Закон забороняє включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі ціни придбання товарів (робіт, послуг), якщо ці суми не підтверджені податковими накладними, та передбачає відповідальність платника податків за порушення цих вимог у вигляді фінансових санкцій.

Як убачається з матеріалів справи, у позивача наявні всі первинні фінансово-господарські документи, на підставі яких позивач сформував податковий кредит.

Товарність господарських операцій підтверджується належним чином оформленими товарно-транспортними накладними, у яких зазначено якими транспортними засобами здійснювалась поставка товару, адреса пункту розвантаження, назва та кількість товару, вид пакування, назви товаросупровідних документів та ін.

Господарські операції були фактично здійсненими, оскільки спричинили реальну зміну майнового стану платника податку: ТОВ "Унітех Трейдінг" понесло реальні витрати на оплату товарів ТОВ «Терміна-Трейд». Рух активів у процесі здійснення господарської діяльності підтверджується податковими накладними, банківськими виписками по особовому рахунку позивача.

Під час судового розгляду встановлено, що на момент здійснення господарських операцій ТОВ «Терміна-Трейд» було зареєстроване як платник ПДВ, та як юридична особа перебувало у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб, що не заперечувалось сторонами.

Суд звертає увагу, що у процесі розгляду даної адміністративної справи на адресу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі та Управління Державної податкової адміністрації ДПА України у Київській області судом було направлено запити. У відповідь надійшли листи: від Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі від 07.12.2011 за № 3201/09/26-005/7924 та від Управління Державної податкової адміністрації ДПА України у Київській області від 08.12.2011 за №2864/9/26-09. У даних листах зазначено, що відносно посадових осіб ТОВ «Терміна-Трейд»кримінальних справ СВ ПМ ДПІ у Києво-Святошинському районі та слідчими підрозділами ДПА в Київській області не порушувалось та у провадженні не перебувало. Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі повідомила що ТОВ «Терміна-Трейд»не має заборгованості перед Державним бюджетом України зі сплати податкових зобовязань.

Враховуючи, що відповідачем не наведено обставин, які б спростовували факт здійснення господарських операцій, достовірності і повноти відображення та нарахування податкових зобовязань за цими операціями, беручи до уваги, що ТОВ «Терміна-Трейд»не має заборгованості перед Державним бюджетом України зі сплати податкових зобовязань та відсутність у провадженні кримінальних справ щодо посадових осіб товариства за ухилення від сплати податків чи створення фіктивного підприємництва, суд дійшов висновку про безпідставність тверджень податкового органу.

Відносно твердження відповідача про нікчемність та (або) фіктивність зазначених правочинів, суд зазначає наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини другої статті 215 Цивільного кодексу України, недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Стаття 215 Цивільного кодексу України розрізняє нікчемні та оспорювані правочини. Відмінність оспорюваних правочинів від нікчемних правочинів полягає в тому, що оспорювані правочини припускають дійсними, такими, що породжують цивільні права та обовязки. Проте їхня дійсність може бути оспорена стороною правочину або іншою зацікавленою стороною у судовому порядку.

Суд зазначає, що відповідач не звернув увагу на те, що згідно із частиною 3 статті 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Тобто, в даному випадку існує виключно судовий порядок (спеціальні правила) визнання правочину недійсним.

Посилання відповідача на те, що у ТОВ «Терміна-Трейд»відсутні основні фонди, трудові ресурси, транспортні засоби, суд не приймає до уваги, оскільки це не може бути підставою для визнання правочинів між ТОВ «Терміна-Трейд»та позивачем такими, що вчинені без наміру створення правових наслідків.

Відповідно до статей 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Інших доказів та заперечень, ніж ті, що наведені в акті перевірки та у запереченнях на позовну заяву, відповідач не надав.

За таких обставин висновки податкового органу про те, що позивачем порушено вимоги підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 №168/97-ВР «Про податок на додану вартість», що призвело до заниження податку на додану вартість у періоді, який перевірявся, у розмірі 2 011 976,00 грн.; пунктів 1, 5 статті 203, пунктів 1,2 статті 215, пункту 1 статті 216, статті 228, статті 626, статті 629, статті 650, статті 655, статті 658, статті 662 Цивільного кодексу України у частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Унітех Трейдінг» із зазначеним у акті перевірки постачальником ТОВ «Терміна-Трейд»є помилковими, а тому до позивача не може бути застосована відповідальність за порушення податкового законодавства, передбачена підпунктом 54.3.2 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято відповідачем безпідставно, а тому підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Позивачем за подання позовної заяви сплачено судовий збір, проте, вимог про відшкодування судових витрат позивач суду не заявляв. Таким чином, судові витрати стягненню з державного бюджету на користь позивача не підлягають.

Керуючись статтями 9, 11, 14, 69-72, 86, 94, 159 - 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

Адміністративний позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області від 28.09.2011 №0009642301.

Постанова може бути оскаржена в порядку та строки встановленими статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова у повному обсязі виготовлена 22 грудня 2011 року.