Постанова № 20221623, 05.12.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 року 2а-4666/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючий суддя: Головенко О.Д.,

при секретарі судового засідання Вишневському Ю.А.,

за участю:

представника позивача: Рубан Л.П.

представника відповідача: Заріцького В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Миронівский завод по виготовленню круп і комбікормів»до Державної податкової інспекції у Миронівському районі про визнання протиправним та нечинним податкового повідомлення рішення № 0000832353 від 23.09.2011, -

в с т а н о в и в:

Публічне акціонерне товариство «Миронівский завод по виготовленню круп і комбікормів» (надалі - позивач) звернулось до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області про визнання протиправними та нечинними податкових повідомлень рішень № 0000832353 від 23.09.2011.

В обґрунтування своїх позовних вимог вказує, що на підставі акту документальної невиїзної перевірки позивача щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з платником податку Приватним підприємством «Реалтім», відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій.

На думку позивача вони прийняті з порушенням норм чинного законодавства та винесені безпідставно, а також відповідачем надано неправильну оцінку фактичним обставинам, внаслідок чого зроблено помилкові висновки, що позивачем порушено п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України від 03.04.1997 № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість» (надалі Закон «Про ПДВ»), п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України (надалі - ПКУ) в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Реалтім».

На підставі встановлених порушень винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0000832353 від 23.09.2011 в сумі 14952,00 грн.

Вказує, що відповідач мотивує своє рішення тим, що цей постачальник мав відносини з третіми особами, які були його постачальниками і мали, на думку працівників податкових органів ознаки фіктивної діяльності. В тому числі по ланцюгу із декількох посередників ДПІ робить висновок, що дані угоди мають ознаки нікчемних.

Позивач вважає, такі висновки є неправомірними, оскільки інспектори під час перевірки не перевірили фактичні данні, а використали інформацію, яка не містила жодного доведеного факту, підтвердженого належними доказами, які, в свою чергу, підтверджують припущення, що зазначені договори укладались без мети реального настання правових наслідків, що обумовлені ними, а також, що вони були спрямовані на порушення публічного порядку.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала та просила його задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив та просив відмовити у його задоволенні.

В обґрунтування своїх заперечень вказав, що на думку відповідача, позивачем порушені вимоги п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» та п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПКУ в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Реалтім».

Зазначив, що до ДПІ у Миронівському районі Київської області від Каховської ОДПІ Херсонської області надійшов акт від 21.04.2011 № 288/23-2/35194246 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Реалтім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період вересень, грудень 2010 року.

Вказує, що за результатами перевірки та проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП «Реалтім», встановлено порушення ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Реалтім» при придбані та продажу товарів (послуг).

На думку відповідача оскаржуване податкове повідомлення рішення прийнято правомірно в порядок та у спосіб, передбачений чинним законодавством України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що позивач має статус юридичної особи, про що свідчить копія довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Як вбачається з матеріалів справи відповідно до направлень від 31.05.2011 № 235, 236, 237, 238, 239, 240, 241, 242 та від 07.06.2011 № 268, виданих ДПІ у Миронівському районі Київської області та згідно вимог ПКУ було проведено планову виїзну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011.

За результатами проведення перевірки був складений акт від 06.09.2011 № 328/23-011/00951770 про результати планової виїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011 валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2009 по 31.03.2011.

На підставі акту перевірки до позивача були застосовані штрафні (фінансові) санкції у вигляді податкового повідомлення рішення № 0000832353 від 23.09.2011.

Відповідно до п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПКУ за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Статтею 79 ПКУ визначено особливості проведення документальних невиїзних перевірок.

Під час проведення перевірки службовими особами відповідача були зроблені висновки щодо порушення з боку позивача, а саме: п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.3 п 7.2 ст. 7, п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7, п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п. 201.1 ст. 201, п. 198.6 ст. 198 ПКУ в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту по взаємовідносинам з ПП «Реалтім».

Правовідносини, що виникають у звязку з формуванням платником податку на додану вартість, податкового кредиту регулюються ст. 7 Закону «Про ПДВ».

Так, п.п. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» встановлено, що податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у звязку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Як вбачається з матеріалів справи, між ПАТ «Миронівський завод по виготовленню круп і комбікормів» (покупець) та ПП «Реалтім» (продавець) були укладені угоди в перевіряємий період.

На виконання умов договору субєктом господарювання поставлено товар, на що виписані відповідні накладні, в тому числі податкові та товаротранспортні накладні.

Суми податку на додану вартість за зазначеними податковими накладними включено до податкового кредиту позивачем, відображено у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку до податкової декларації.

Транспортування придбаного товару проводилось ПП «Реалтім» та за її рахунок.

Оприбуткування товару та подальше зберігання відбувалось в складських приміщеннях позивача.

У рахунок оплати отриманого товару було перераховано кошти, що підтверджується відповідними банківськими виписками від 10.09.2010 № 4492400004 на 48614,02 грн. та від 22.09.2010 № 4536100003 на 41100,00 грн.

Так, на підставі зазначених первинних документів позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення

Згідно з ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Пунктом 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 встановлені обовязкові реквізити для первинних документів, а саме: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа. Документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампу, символу або іншим механічним чи електронним способом посвідчення (п. 2.5 вказаного Положення).

Судом оглянуто та надано оцінку усім наданим первинним документам позивача та зроблено висновок, що вони містять всі обовязкові реквізити, як того вимагає законодавство.

Як встановлено судом, підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення є акт перевірки Каховської ОДПІ Херсонської області надійшов акт від 21.04.2011 № 288/23-2/35194246 про проведення документальної невиїзної перевірки ПП «Реалтім» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаєморозрахунках з платниками податків за період вересень, грудень 2010 року.

За матеріалами перевірки та проведення аналізу матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших документів ПП «Реалтім», встановлено порушення ч.1 ст. 201, ч. 1-6 ст. 203, ст. 215, 216, 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по право чинах, здійснених ПП «Реалтім» при придбані та продажу товарів (послуг).

Главою 16 параграфом 1 та 2 ЦК визначається загальні положення про правочин та правові наслідки недодержання сторонами при вчиненні правочину вимог закону.

Так, ст. 202 ЦК визначено поняття та види правочинів та ст. 203 ЦК встановлено загальні вимоги щодо дійсності правочину та передбачено загальну підставу для визначення нікчемності проточину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього.

Окрім цього, п. 10.1, п. 10.2 ст. 10 Закону «Про ПДВ» передбачено, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету, є платники податку. При цьому, такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів.

Суд звертає увагу на ту обставину, що чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обовязку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Службові особи Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області, роблячи в акті перевірки висновок про нікчемність угод, не зазначають, на підставі якої саме норми чинного законодавства ці угоди визнано нікчемними.

Оскільки ст. 228 ЦК передбачено, що для правочину, який порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватися під час розслідування кримінальної справи і розгляду її судом або у момент винесення постанови про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не доведено наявності доказів притягнення до кримінальної чи адміністративної відповідальності посадових осіб або субєкта господарювання ПП «Реалтім».

У звязку з чим, твердження відповідача про «фіктивність» контрагента позивача за відсутності доказів такої «фіктивності» суд вважає безпідставними та необґрунтованими.

Відповідно до п. 1.7 ст. 1 Закону «Про ПДВ» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону «Про ПДВ» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у звязку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п.п. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

При цьому, нормами Закону «Про ПДВ» визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної, яка сама по собі є єдиною і достатньою підставою для нарахування податкового кредиту за умови її відповідності вимогам законодавства.

Підпунктом 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ» встановлені вимоги до змісту податкової накладної, яка має містити: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, імя та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, обєм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Податкові накладні, які надавались на перевірку, містять усі дані стосовно змісту операції з поставки товару, вимоги щодо яких встановлені приписами п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону «Про ПДВ».

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до приписів п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону «Про ПДВ» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно із ч. 1 ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Відповідно до ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Згідно ч. 2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідач як субєкти владних повноважень не довів суду правомірність прийнятого рішення.

За наведених обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись статтями 11-14, 69-71, 79, 86, 94, 122, 159-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Визнати протиправними та нечинними податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Миронівському районі Київської області № 0000832353 від 23.09.2011.

Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Головенко О.Д.

Постанова у повному обсязі виготовлена 06 грудня 2011 року.