Постанова № 20221439, 31.10.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31 жовтня 2011 року 3099/10/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Виноградової О.І.

при секретарі судового засідання Іванові Д.О.

за участю:

представника позивача - Граніш В.Я.,

представника відповідача - Молодий І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська Молочна Компанія"

до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області

про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2010 р. № 0000021660/0,

в с т а н о в и в:

4 лютого 2010 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська Молочна Компанія" (далі - позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області (далі - відповідач) про скасування податкового повідомлення-рішення від 19 січня 2010 р. № 0000021660/0.

28 жовтня 2010 р. представником позивача подано доповнення до позовної заяви (а.с. 90-93).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у бюджетному відшкодуванні з податку на додану вартість і тим самим не зменшено суму позитивного значення між сумою податкового зобов'язання і податковим кредитом у сумі 106 585 грн 00 коп.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що позивачем було порушено п. 8-1.3 ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 3 квітня 1997 р. № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР), який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин, та п. 5.8 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 р. № 166 (далі - Порядок), який був чинним на дату виникнення спірних правовідносин, в результаті чого завищено заявлену суму бюджетного відшкодування.

Суд у судовому засіданні, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши наявні матеріали справи, встановив таке.

13 квітня 2006 р. позивач зареєстрований як юридична особа Згурівською районною державною адміністрацією Київської області, що підтверджується відповідним свідоцтвом серія А00 № 603251 (а.с. 9), та з 1 січня 2009 р. зареєстрований як суб'єкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом № 100165202 (а.с. 10).

20 лютого 2009 р. позивачем було подано до відповідача податкову декларацію з податку на додану вартість (далі - ПДВ) за січень 2009 р., де в рядку "26" був вказаний залишок відємного значення на загальну суму 7 600 230 грн 00 коп. (а.с. 31-34).

У період з 8 по 14 квітня 2009 р. відповідачем було проведено позапланову виїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодуваня ПДВ у зменшення податкових зобов'язань з ПДВ на рахунок платника у банку за січень 2009 р., яка виникла за рахунок від'ємного значеня з ПДВ, що декларувалося у період з 1 по 31 грудня 2008 р., за результатами якої 17 квітня 2009 р. було складено акт перевірки № 311/2301/34099131 (далі - акт перевірки № 311/2301/34099131) (а.с. 14-30).

У розділі "Висновки" названого акта перевірки зазначено, що позивачем на порушення п. 8-1.3 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за січень 2009 р. у сумі 4 953 029 грн 00 коп. (а.с. 29).

21 грудня 2009 р. позивачем до відповідача була подана податкова декларація з ПДВ за листопад 2009 р., де в рядку "26" був вказаний залишок відємного значення на загальну суму 5 043 071 грн 00 коп. (а.с. 41-44).

19 січня 2010 р. відповідачем проведено документальну невиїзну (камеральну) перевірку податкової декларації з ПДВ позивача за листопад 2009 р., за результатами якої складено акт перевірки від цієї ж дати № 5/1600-34099131 (далі - акт перевірки № 5/1600-34099131) (а.с. 11-12).

У названому акті зазначено, що податкова декларація з ПДВ за листопад 2009 р. подана за повною формою, а також відповідачем подана податкова декларація з ПДВ (скорочена) (спеціальний режим оподаткування діяльності у сфері сільського господарства).

Крім того в акті перевірки № 5/1600-34099131 відповідач посилається на акт перевірки № 311/2301/34099131, згідно з яким, як вже зазначалося, встановлено порушення порядку ведення позивачем податкового обліку (а.с. 14-30) та зазначено (дослівно), якщо вхідний ПДВ за товари (послуги) основними фондами раніше потрапив до загальної декларації, а потім їх спрямовують для використання в спецрежимній діяльності, то необхідно зменшити податковий кредит за встановленою формою, перенісши його до скороченої декларації. Отже, позивачу з 1 січня 2009 р. необхідно перенести значення рядка "26" загальної декларації звітного податкового періоду до податкової декларації (скороченої по спец режиму) (а.с. 11-12).

У податковій декларації з ПДВ за листопад 2009 р. податкові зобовязання становлять 108 527 грн 00 коп., податковий кредит 1942 грн 00 коп., 106585 грн 00 коп. позитивне значення між сумою податкового зобовязання і податковим кредитом, тобто сума ПДВ, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет становить 106 585 грн 00 коп. (а.с. 12).

До того ж у названому акті зазначено, що згідно з вимогами абз. 2 п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР позивачу підлягає до сплати в бюджет 106 585 грн 00 коп. (а.с. 12).

19 січня 2010 р. на підставі акта перевірки № 5/1600-34099131 відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000021660/0, яким визначено податкове зобовязання з ПДВ у сумі 106 585 грн 00 коп. (далі - податкове повідомлення-рішення № 0000021660/0) (а.с. 13).

У зв'язку з тим, що позивач вважає назване повідомлення-рішення протиправним, ним було подано даний позов до суду.

При вирішенні справи судом враховано, що згідно з вимогами п.п. 5.7.1 Порядку у податковій декларації (скороченій) відповідно до п.п. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР відображаються товари (послуги), які придбаваються сільськогосподарським підприємством для їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції, а також основні фонди, які придбаваються (споруджуються) з метою їх використання у виробництві сільськогосподарської продукції.

У разі, якщо товари (послуги), основні фонди, виготовлені та/або придбані, використовуються сільськогосподарським підприємством частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Вказаний розподіл відбувається у тому періоді, у якому здійснювалось відповідне виготовлення та/або придбання, а розподілені суми включаються до значень рядків 10, 12, 13 та довідково відображаються у рядках 101, 121, 131 податкової декларації (скороченої).

Відповідно до вимог п.п. 5.13.2 названого Порядку суми податку на додану вартість, відображені в рядку "24" податкової декларації (скороченої) сільськогосподарських підприємств (пункт 11.21 Закону), сільськогосподарських товаровиробників (пункт 11.29 Закону) за останній податковий період в умовах дії Закону чинного до внесення змін Законом № 639 включаються із знаком «-»до рядка 8.4 «інші випадки» податкової декларації з податку на додану вартість, що подається після набуття чинності Законом № 639.

У названій нормі чітко закріплено перенесення значення рядків "24" скорочених декларацій.

Операції по яких був нарахований податковий кредит здійснювалися позивачем у період з 2007 р. по 2008 р. і відповідно до вимог п.п. 5.8 Порядку, на які посилається відповідач, не можуть застосовуватися до позивача.

Листом від 7 квітня 2009 р. за № 7255/7/16-1117 (далі - лист № 7255/7/16-1117) Державна податкова адміністрація України у звязку з чисельними запитами щодо порядку розподілу податкового кредиту при застосуванні спеціального режиму оподаткування діяльності у сфері сільського і лісового господарства та рибальства, запровадженого ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР повідомила, що Наказ ДПА України «Про затвердження змін до податкової звітності з податку на додану вартість» від 21 січня 2009 р. № 8 (далі - Наказ № 8) розроблено відповідно до Закону № 168/97-ВР, з урахуванням змін і доповнень, внесених Законом України «Про першочергові заходи щодо запобігання негативним наслідкам фінансової кризи та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 31 жовтня 2008 р. № 639-VІ.

Відповідно до вимог п. 8-1.2 ст. 8-1 Закону України № 168/97-ВР сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку для інших виробничих цілей.

Критерії віднесення до виробничих факторів регламентовані п.п. 8-1.15.1 п. 8-1.15 ст. 8-1 названого Закону.

Зокрема, згідно з вимогами абз. 2 ч. «а» названої норми у разі використання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, виготовлених та/або придбаних, частково для виготовлення сільськогосподарських товарів (послуг), а частково для інших товарів (послуг), то сума сплаченого (нарахованого) податкового кредиту розподіляється виходячи з частки використання таких товарів (послуг), основних фондів в операціях сільськогосподарського виробництва та відповідно в інших операціях.

Наведена вище норма, яка знайшла своє відображення в п.п. 5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку, із змінами, внесеними Наказом № 8, розповсюджується на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 1 січня 2009 р., тобто з дня набрання чинності ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР.

Отже, відповідно до наведеного у листі № 7255/7/16-1117, розподіл суми сплаченого (нарахованого) податкового кредиту (передбачений у п.п. 5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку, із змінами, внесеними Наказом № 8) розповсюджується лише на операції виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, починаючи з 1 січня 2009 р.

Таким чином, відповідно до зазначеного у листі № 7255/7/16-1117, викладене у п.п. 5.7.1 п. 5.7 та п. 5.8 Порядку, із змінами, внесеними Наказом № 8 щодо розподілу суми сплаченого (нарахованого) платником податку податкового кредиту по операціях виготовлення та/або придбання сільськогосподарським підприємством товарів (послуг), основних фондів, які здійснено до 1 січня 2009 р. не розповсюджується.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені у п. 7.7 ст. 7 Закону України № 168/97-ВР.

Згідно з вимогами п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону № 168/97-ВР сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

І з цього слідує, що відповідач безпідставно виключив суму відємного значення в рядку "26" у податковій загальній декларації за січень 2009 року на підставі акта № 311/2301/34099131.

Згідно з вимогами ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як убачається зі ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним вимогам відповідач як субєкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів правомірності прийнятого ним податкового повідомлення-рішення № 0000021660/0.

Крім того, судом враховано, що помилковість висновків відповідача про порушення позивачем вимог пункту 8-1.3 ст. 8-1 Закону № 168/97-ВР та п. 5.8 Порядку, які наведенні в акті перевірки № 311/2301/34099131, також встановлено постановою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2010 р. у справі № 2а-786/10/1070 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська Молочна Компанія» до Яготинської міжрайонної державної податкової інспекції Київської області про скасування податкового повідомлення рішення від 28 квітня 2009 р. №0000162300/0. Зокрема, названою постановою було скасовано податкове повідомлення-рішення від 28 квітня 2009 р. № 0000162300/0 (а.с. 98-102). Дана постанова залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 14 грудня 2010 р. (а.с. 95-97) та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 вересня 2011 р. (а.с. 74-77) у вказаній справі і не потребує доказування.

До того ж судом враховано, що оскаржуване в межах даної адміністративної справи податкове повідомлення-рішення № 0000021660/0 було винесено на підставі скасованого, як вже зазначалося, постановою Київського окружного адміністративного суду від 9 липня 2010 р. податкового повідомлення-рішення від 28 квітня 2009 р. № 0000162300/0.

Як убачається зі ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що оскаржуване повідомлення-рішення № 0000021660/0 винесено неправомірно, а тому є таким, що підлягає скасуванню.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 97, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

п о с т а н о в и в:

позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19 січня 2010 р. № 0000021660/0.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано в установлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністартивного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Виноградова О.І.

Постанова у повному обсязі виготовлена 03 листопада 2011 року.