Постанова № 20220992, 21.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 грудня 2011 року ( 09 год. 55 хв.)                               Справа № 2а-0870/9689/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря судового засідання Тєтєрєвої К.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи

за позовною заявою Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м.Запоріжжя (далі – УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі – суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1717,20 грн.

Позовні вимоги обґрунтовує приписами Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України та вказує, що відповідачем були нараховані страхові внески на загальну суму 1828,80 грн., з яких сплачено 111,60 грн., таким чином у відповідача утворилася заборгованість у розмірі 1717,20 грн. Позивачем була надіслана вимога про сплату боргу від 07.06.2011 №Ф-4844, але відповідачем сума заборгованості у добровільному порядку сплачена не була, у зв’язку із чим позивач звернувся до суду.

Представник позивача у судове засідання не з’явився, проте 21.12.2011 надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином. Заперечення проти позову на адресу суду від відповідача не надходили.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін, за наявними у справі матеріалами.

У зв’язку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши матеріали справи, судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) відповідно до Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі – Закон № 1058) зареєстрована (взята на облік) в УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя як страхувальник і є платником страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування та сплачує страхові внески на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування.

22.03.2011 відповідачем до УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя надано Звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за 2010 рік. Відповідно до Розрахунку суми страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік відповідачем самостійно нараховано страхові внески у сумі 1828,80 грн.

Відповідачем частково сплатив суму боргу у розмірі 111,60 грн., а тому сума заборгованості відповідача зменшилась та становить 1717,20 грн. (картка особового рахунку громадянина-підприємця (фізичної особи).

Оскільки відповідач у повному обсязі не сплатив наявну заборгованість із страхових внесків, позивачем було сформована та надіслана на адресу відповідача поштою вимога про сплату боргу від 07.06.2011 №Ф-4844 на суму 1717,20 грн., яка повернулась УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя із відповідною відміткою поштового відділення.

Враховуючи несплату відповідачем суми заборгованості у добровільному порядку позивач звернувся із позовом до суду.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши норми законодавства, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1 Закону № 1058 страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV страхувальниками відповідно до цього Закону є, зокрема, підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Приписами ч.3 ст. 15 Закону №1058-IV передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків до Пенсійного фонду з дня взяття їх на облік територіальним органом Пенсійного фонду, а особи, визначені частиною першою статті 12 цього Закону, - з дня набрання чинності договором про їх добровільну участь.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески.

При цьому, ч.2 ст. 20 Закону №1058-IV встановлено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники - фізичні особи, які не мають банківських рахунків, сплачують страхові внески шляхом готівкових розрахунків через банківські установи. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Базовим звітним періодом є:

для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць;

для страхувальників, зазначених у пункті 5 статті 14 цього Закону, - квартал.

Тобто, всі платники незалежно від форм власності та господарювання, а також від обраної системи оподаткування зобов'язані нараховувати на суми фактичних витрат на оплату праці та допомоги по тимчасовій непрацездатності страхові внески та сплачувати їх у встановлені строки в повному обсязі, незалежно від фінансового стану платника страхових внесків (ч. 12 ст. 20 Закону № 1058).

Із матеріалів справи випливає, що відповідачем було самостійно нараховано суму страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування за 2010 рік у розмірі 1828,80 грн. шляхом надання до УПФУ в Комунарському районі м.Запоріжжя відповідного Звіту та Розрахунку до нього, яку у добровільному порядку не сплачено.

Відповідно до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату. Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом. Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій. Страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку.

Оскільки відповідачем самостійно визначено суму страхових внесків, яка підлягала сплаті до Пенсійного фонду України та не сплачено у встановлений законодавством строк, позивачем було сформовано та надіслано на його адресу вимогу від 07.06.2011 №Ф-4844 про сплату боргу. Вказана вимога відповідачем в судовому порядку оскаржена не була, а отже є узгодженою, доказів протилежного відповідачем суду надано не було.

У відповідності до ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV орган Пенсійного фонду має право звернутися до суду з позовом про стягнення недоїмки.

Згідно ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Під час розгляду справи відповідач доказів сплати заборгованості не надав, проти позову не заперечив, доводи позивача не спростував.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що заявлені позивачем вимоги є доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб’єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Управління Пенсійного фонду України в Комунарському районі м. Запоріжжя (р/р 25606301201078 у ВАТ «Державний ощадний банк України», МФО 313957, код ЄДРПОУ 20508410) заборгованість із сплати страхових внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 1717,20 грн. (одна тисяча сімсот сімнадцять грн. 20 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складення її в повному обсязі, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя                               (підпис)                     І.В. Батрак

Постанова виготовлена та підписана у повному обсязі 21.12.2011.

Постанова не набрала законної сили.

Суддя                                                             І.В. Батрак