Постанова № 20218668, 19.12.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2011 року <Текст >Справа № 2а-0870/10866/11

12 год. 30 хв.

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Каракуші С.М.

при секретарі Лазько Д.В.

за участю представника позивача Соболь С.С.

представника відповідача Демідкової І.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу

за позовом: Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселівському районі Запорізької області

до: Державного підприємства «Підприємство Веселівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№8)»

про: стягнення недоїмки та пені

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселівському районі Запорізької області (далі позивач або ФСС від НВВ та ПЗ у Веселівському районі Запорізької області) до Державного підприємства «Підприємство Веселівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№8)» (далі відповідача або Підприємство Веселівської виправної колонії (№8)) про стягнення недоїмки по страховим внескам у сумі 7785 грн. 04 коп. та суми пені у розмірі 3166 грн. 78 коп.

Позивач у позовній заяві зазначив, що в період з 29.09.2011 по 30.09.2011 спеціалістом відділення ВД ФСС від НВВ та ПЗ у Веселівському районі Запорізької області була проведена перевірка правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем за період з 01.04.2001 по 30.06.2011, про що складено акт від 29.09.2011 №59.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся відповідачем не здійснювалось нарахування страхових внесків на заробітну плату засуджених, які відбувають покарання у Веселівській ВК №8 УДДУ з питань виконання покарань у Запорізькій області, в результаті чого відповідачу донараховано 7785 грн. страхових внесків та 3166 грн. 78 коп. пені.

Таким чином, сума недоїмки зі сплати страхових внесків на час подання адміністративного суду за період з 01.04.2011 по 3.06.2011 становить 10951 грн. 82 коп., з якої заборгованість по страховим внескам складає 7785 грн. 04 коп. та нарахована пеня у розмірі 3 166 грн. 78 коп.

Просить позов задовольнити та стягнути з відповідача вказану суму недоїмки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі та надала пояснення в їх обґрунтування аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечила, про що подала до суду заперечення проти адміністративного позову, в обґрунтування яких посилається на Закон України «Про державну виконавчу службу» та Кримінально виконавчий кодекс України, у звязку з чим зазначає, що чинним кримінально виконавчим законодавством та центральним органом виконавчої влади з питань виконання покарань не передбачений порядок відрахування чи нарахування на заробітну плату та із заробітної плати засуджених страхових внесків як необхідних платежів до державного бюджету.

Також представник відповідача зазначає, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» передбачений порядок сплати страхових внесків за спеціальними договорами. Разом з тим, вказує на той факт, що засуджені до позбавлення волі рахуються у Підприємстві Веселівської виправної колонії (№8) згідно всіх бухгалтерських обліків (заробітна плата, відрахування). При цьому, чинним законодавством прямо не передбачено призначення виплати у разі страхового випадку на виробництві після звільнення таких осіб від покарання.

Крім того, представник відповідача вказує на те, що у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не передбачений збір (сплата) підприємствами виконання покарань страхових внесків за засуджених до ФСС від НВВ та ПЗ, а також цих внесків особисто засудженими, які працюють в мясцях позбавлення волі.

З урахуванням викладеного, просить суд відмовити ФСС від НВВ та ПЗ в задоволені позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, зясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до приписів ст. 6 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» №1105 від 23.09.1999, відповідач є платником страхових внесків до Фонду соціального від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і зареєстроване як платник страхових внесків.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи сума недоїмки зі сплати страхових внесків за період з 01.04.2001 по 30.06.2011 на час подання адміністративного суду заборгованість по страховим внескам становить 7785 грн. 04 коп. та нарахована пеня у розмірі 3166 грн. 78 коп., яка виникла виходячи з наступного.

В період з 29.09.2011 по 30.09.2011 спеціалістом відділення ВД ФСС від НВВ та ПЗ у Веселівському районі Запорізької області була проведена перевірка правильності нарахування повноти і своєчасності перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем за період з 01.04.2001 по 30.06.2011, за результатами якої складено акт від 29.09.2011 №59.

Перевіркою встановлено, що у періоді, який перевірявся відповідачем не здійснювалось нарахування страхових внесків на заробітну плату засуджених, які відбувають покарання у Веселівській ВК №8 УДДУ з питань виконання покарань у Запорізькій області, в результаті чого відповідачу донараховано 7785 грн. страхових внесків та 3166 грн. 78 коп. пені.

Вказаний акт перевірки підписаний головним бухгалтером Підприємство Веселіської Виправної колонії (№8) Киян Н.Д. з протоколом розбіжностей від 10.10.2011 №1.

Таким чином, сума заборгованості Підприємства Веселівської виправної колонії (№8) перед Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселівському районі Запорізької області становить 10951 грн. 82 коп., з яких 7785 грн. 04 коп. сума недоїмки по страховим внескам, 3166 грн. 78 коп. сума пені.

Закон України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» встановлює, що страхувальниками (платниками внеску) є роботодавці.

Роботодавцем вважається: власник підприємства або уповноважений ним орган і фізична особа, яка використовує найману працю; власник розташованих в Україні іноземного підприємства, установи, організації (в тому числі міжнародних), філії або представництва, що використовує найману працю, якщо інше не передбачено міжнародним договором, згоду на обовязковість якого надано Верховною Радою України.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» обов'язковому страхуванню від нещасного випадку підлягають:

1) особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту) або на інших підставах, передбачених законодавством про працю;

2) учні та студенти навчальних закладів, клінічні ординатори, аспіранти, докторанти, залучені до будь-яких робіт під час, перед або після занять; під час занять, коли вони набувають професійних навичок; у період проходження виробничої практики (стажування), виконання робіт на підприємствах;

3) особи, які утримуються у виправних, лікувально-трудових, виховно-трудових закладах та залучаються до трудової діяльності на виробництві цих установ або на інших підприємствах за спеціальними договорами.

Відповідно до ст. 47 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» страхувальник здійснює страховий внесок у Фонд соціального страхування від нещасних випадків у порядку і строки, які визначаються страховиком.

У відповідності до п. 7 розділу IIV Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені на 1 січня 2011 року, підлягають спліт в порядку, що діяв до 01 січня 2011 року.

До 01 січня 2011 року порядок та строки здійснення страхових внесків був визначений Інструкцією про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду від 12.07.2007 №36 та зареєстрована в міністерстві Юстиції 01.08.2007 за №867/14134 (далі Інструкція).

Порядок узяття на облік та набуття роботодавцями статусу страхувальників, обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності визначений Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12.07.2007 за № 36.

Згідно п. 4.12 вказаної Інструкції страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями - у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки.

Відповідно до п. 8.1. вказаної Інструкції робочі органи виконавчої дирекції Фонду здійснюють контроль за правильністю нарахування, своєчасністю і повнотою перерахування та надходження страхових внесків, інших платежів до Фонду, а також за цільовим і правильним витрачанням його коштів. Планові перевірки проводяться не частіше одного разу на рік.

Також вказана Інструкція передбачає, що на виявлені під час перевірки суми коштів, на які страхувальником не нараховано страхові внески, за актом перевірки страхові внески донараховуються із сумою пені, а до винних посадових осіб застосовуються санкції відповідно до законодавства.

За результатами перевірки складається акт у двох примірниках і підписується особами, які проводили перевірку, та керівником і головним бухгалтером страхувальника і скріплюється печаткою страхувальника в разі її наявності. Один з примірників акта передається під підпис керівникові або головному бухгалтеру страхувальника, а в разі відмови керівника від підпису акта перевірки один примірник акта надсилається страхувальнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення адресату.

В акті зазначаються: за який період проведено перевірку, які виявлено порушення в нарахуванні і сплаті страхових внесків та пені, обчисленні і виплаті допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю; відображаються суми додатково нарахованих страхових внесків і пені та суми витрат, які приймаються до заліку за рахунок внесків чи підлягають виплаті застрахованим особам додатково.

За наявності заперечень чи зауважень щодо змісту акта перевірки з боку страхувальника його керівник або головний бухгалтер підписує акт із зауваженнями в письмовій формі, що подається для розгляду в установленому порядку органу, який проводив перевірку.

Суми донарахованих страхових внесків, пені та штрафів сплачуються до Фонду страхувальниками в десятиденний термін з дня складання акта перевірки окремим платіжним дорученням, у рядку призначення платежу вказуються дата перевірки, номер акта і період.

Сума додатково нарахованих страхових внесків за матеріалами перевірки у разі їх несплати в установлений строк стягується у судовому порядку, якщо інше не передбачено законодавством.

Закон України «Про страхові тарифи на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001 встановлює розмір страхових внесків

Посилання представника відповідача про те що засуджені до позбавлення волі не підлягають загальнообовязковому страхуванню від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, оскільки у Законі України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування» не передбачений збір (сплата) підприємствами виконання покарань страхових внесків за засуджених до ФСС від НВВ та ПЗ, а також цих внесків особисто засудженими, які працюють в мясцях позбавлення волі, суд вважає їх необґрунтованими виходячи з наступного.

Пунктом 1 ст. 50 Кримінального кодексу України встановлено, що покарання є заходом примусу, який застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.

Кримінально-виконавчий кодекс України визначає, що засуджені зобов'язані виконувати встановлені законодавством обов'язки громадян України (п. 1 ст. 9).

Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, установлених законом.

Згідно з пп. 6 п. 2 ст. 13 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» від 23.06.2005 № 2713-IV, трудові відносини засуджених регулюються законодавством про працю з урахуванням вимог кримінально-виконавчого законодавства.

Частина 1 ст. 24 Кодексу законів про працю України засуджені, які працюють у відповідача фактично уклали з ним трудовий договір. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не були видані, але працівника фактично було допущено до роботи.

Стаття 118 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлює, що засуджені до позбавлення волі повинні працювати в місцях і на роботах, які визначаються адміністрацією колонії. Засуджені залучаються до суспільно корисної праці з урахуванням наявних виробничих потужностей, зважаючи при цьому на стать, вік, працездатність, стан здоров'я і спеціальність. Засуджені залучаються до праці, як правило, на підприємствах, у майстернях колоній, а також на державних або інших форм власності підприємствах за умови забезпечення їх належної охорони та ізоляції.

Згідно ст. 120 Кримінально-виконавчого кодексу України праця осіб, засуджених до позбавлення волі, оплачується відповідно до її кількості і якості. Форми і системи оплати праці, норми праці та розцінки встановлюються нормативно-правовими актами центрального органу виконавчої влади з питань виконання покарань.

Частина 4 ст. 122 Кримінально-виконавчого кодексу України встановлює, що засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Відповідно до п. 1.1 та п. 1.8 «Інструкції з оплати праці засуджених до обмеження волі та позбавлення волі», затвердженої наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань від 04.10.2004 № 191 засуджені до обмеження волі залучаються до праці на виробництві (підприємствах або в майстернях) виправних центрів або на підприємствах, в установах чи організаціях усіх форм власності на підставі укладених письмових угод між установою та замовником за умови забезпечення належного нагляду за їхньою поведінкою.

Праця засуджених до обмеження волі регулюється законодавством про працю, за винятком правил прийняття на роботу, звільнення з роботи, переведення на іншу роботу.

Засуджені до позбавлення волі мають право на загальних підставах на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених законом.

Окрім того, п. 1.4 та п. 1.9 Інструкції з оплати праці засуджених передбачено, що праця засуджених організовується з додержанням правил охорони праці, техніки безпеки і виробничої санітарії, встановлених законодавством про працю.

Засуджені, які втратили працездатність під час відбування покарання, після звільнення їх від покарання Мають право на пенсію і на компенсацію шкоди у випадках і у порядку, встановлених законодавством України.

Згідно з п. 5.1 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються в порядку, передбаченому законодавством.

Пунктом 5.8. вказаної Інструкції передбачено, що при стягненні недоїмки за платежами до Фонду строки давності не застосовуються.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення з Державного підприємства «Підприємство Веселівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№8)» недоїмки по страховим внескам у розмірі 7785 грн. 04 коп. та суми пені у розмірі 3166 грн. 78 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до п.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст. 11, 17, 160, 163 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Підприємство Веселівської виправної колонії Управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Запорізькій області (№8)» (72254, Запорізька область, Веселівський район, с. Озерне, вул. 40 років Перемоги, буд. 39, ЄДРПОУ 08680052) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Веселівському районі Запорізької області недоїмку зі сплати страхових внесків у сумі 7785 (сім тисяч сімсот вісімдесят пять) грн. 04 коп. та пеню у сумі 3166 (три тисячі сто шістдесят шість) грн. 78 коп. ( р/р 37172403900065 в ГУДКУ у Запорізькій області, МФО 813015, ЄДРПОУ 25919833).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя С.М. Каракуша

Постанову в повному обсязі виготовлено 23 грудня 2011 року.