Постанова № 20217668, 19.12.2011, Закарпатський окружний адміністративний суд

Cправа № 2a-0770/3163/11

Ряд стат. звіту № 8.2.11

Код - 12

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2011 року м. Ужгород

Закарпатський окружний адміністративний суд під головуванням судді Плеханова З.Б. за участю секретаря судового засідання Немеш Ю.С. та сторін, які беруть участь у справі:

позивача: ТзОВ "Фенікс"- представник Леміш М.О.;

відповідача : ДПІ у Тячівському районі - представник Рущак І.В.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 року,

ВСТАНОВИВ :

Відповідно до статті 160 частини 3 КАС України 19 грудня 2011 року було проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст постанови складено 21 грудня 2011 року.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" звернулося із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Тячівському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на підставі вказаного акту посадовою особою відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення № 650/0002062332/1963, від 12.09.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем: єдиний податок з юридичних осіб, нарахований до 1 січня 2011 року на 65 875 грн. (52700 грн. - основний платіж, 13175 грн. штрафні фінансові санкції). Підставою для збільшення грошового зобов'язання стало встановлення перевіркою порушення ч. 4 п. 1 та п.3 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98 в результаті чого занижено єдиний податок на суму 52 700 грн. Перевіркою було виявлено отримання позивачем безпроцентної зворотної позики відповідно до договору від 07.07.2009 року. Кошти за даним договором надійшли на рахунок позивача 03.03.2010 року; 01.04.2010 року; 28.04.2010 року. Відповідно до умов угоди кошти повинні бути повернуті протягом п'яти років з моменту отримання.

На думку посадових осіб відповідача дані кошти повинні були бути задекларовані позивачем як виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та стати базою оподаткування для сплати єдиного податку у розмірі 10 відсотків.

При цьому нормами законодавства, на які посилається відповідач, стали: в першу чергу - п. 40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва», затверджений наказом Мінфіну України від 25.02.2000 року № 39 . Відповідно до цього пункту Положення, жодного слова про кредит, позику або поворотну фінансову допомогу він не містить, отже не може регулювати спірні правовідносини. Таким чином, даний підзаконний акт встановлює правила щодо змісту та форми звітності та порядок їх заповнення, даний акт не встановлює правила щодо обчислення податків та зборів або бази оподаткування. Актом, що регулює дані правовідносини та встановлює ставки податку та базу оподаткування в даному випадку є саме Указ. Отримані позивачем грошові кошти, що вказані в акті перевірки за договором безпроцентної зворотної позики ніяким чином не пов'язані з реалізацією будь-чого позивачем. За своєю правовою природою вказаний договір являється договором позики. Даний договір не може мати жодного відношення до реалізації будь-яких продукції, товарів, послуг або робіт, так-як не передбачає переходу права власності на будь-що крім грошей. Це підтверджено і змістом самого договору.

Таким чином, позивач вважає, що Акт про результати невиїзної позапланової документальної перевірки №526 -232/94956474 від 02.09.2011 р., висновки якого покладено в основу податкового повідомлення-рішення №650/0002062332/1963 від 12.09.2011 р. є незаконним, немотивованим, а податкове повідомлення-рішення, таким, що підлягає визнанню нечинним.

Також позивач зазначає, що оскаржуване рішення повідомлення було отримано позивачем лише 17.09.2011 року, про що свідчить календарний штамп на конверті, в якому воно було отримано. Тому, строк на оскарження рішення повинен рахуватися саме з 17.09.2011 року, таким чином податкове зобов'язання на даний момент не являється погодженим.

У судовому засіданні 19 грудня 2011 року представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, викладених у позовній заяві. Відповідач у судовому засіданні позов не визнав та заперечив з мотивів зазначених у запереченнях. Відповідно до яких, Державна податкова інспекція у Тячівському районі з приводу заявлених вимог заперечує з огляду на наступне. Проведеною перевіркою встановлено заниження задекларованих ТОВ «Фенікс»показників у рядку 2. Розрахунку «виручка від реалізації продукції (товарів, послуг)»в сумі 527000,0 грн., а саме товариством отримано на розрахунковий рахунок кошти в сумі 527000,0 грн. від ТОВ «Феміда-Інтер»(код 20136463, м. Луцьк, вул. Дубнівська,36) відповідно до наданих для перевірки платіжних доручень від 03.03.2010 року №127 на суму 365000,0 грн., від 01.04.2010 року №279 на суму 52000,0 грн. та від 28.04.2010 року №380 на суму 110000,0 грн. Відповідно до п. 1 Указу №727/98 виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) вважається сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

Тобто, у разі переходу на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, платником єдиного податку застосовується касовий метод, при якому враховуються всі кошти, що надійшли на розрахунковий рахунок та в касу, незалежно від того, куди ці кошти потім розподіляються.

Згідно п. 40 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва, інші доходи, які виникають у процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною діяльністю підприємства, відображаються у статті «Інші звичайні доходи»фінансового звіту суб'єкта господарської діяльності. Таким чином, отримана поворотна фінансова допомога ТОВ «Фенікс»від ТОВ «Феміда-Інтер»належить до інших доходів товариства, які виникають у процесі звичайної діяльності, відображаються у графі 5 «Позареалізаційні доходи та виручка від іншої реалізації»Книги обліку доходів і витрат та включається до бази оподаткування єдиним податком. Враховуючи вищенаведене, перевіркою встановлено заниження відображених показників у рядку 2. Розрахунку «виручка від реалізації продукції (товарів, послуг)»в сумі 527000,0 грн., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 365000,0 грн. та за II квартал 2010 року в сумі 162000,0 грн., чим порушено ч.4 п.1 Указу Президента України №727/98 від 03.07.1998 року (із змінами та доповненнями) та донараховано єдиного податку всього в сумі 52700 грн., в тому числі за І квартал 2010 року в сумі 36500 грн. та за II квартал 2010 року в сумі 16200 грн.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного:

Згідно Довідки АБ № 104752 з ЄДРПОУ Товариство з обмеженою відповідальністю "Фенікс" зареєстроване 02.01.2003 року за адресою: 90512 Закарпатська область, Тячівський район, с.Угля, вул. Олени Суворової , будинок 49, код ЄДРПОУ 04956474 (а.с.19).

Починаючи з 19.08.2011 року по 26.08.2011 року посадовими особами відповідача було проведено документальну позапланову перевірку ТОВ “Фенікс” з питань фінансово-господарських відносин із ТОВ “Феміда-Інтер” за період з 01.01.2010 року по 30.06.2010 року, про результати якої було складено акт № 526-232/04956474 від 02.09.2011 року. Перевіркою встановлено порушення ч. 4 п. 1 та п.3 Указу Президента України від 03.07.1998 року №727/98, в результаті чого занижено єдиний податок на суму 52 700 грн., в тому числі за 1 квартал 2010 року в сумі 36500 грн. та за 2 квартал 2010 року в сумі 16200 грн. ( а.с.7 -16).

Також перевіркою було виявлено отримання позивачем безпроцентної зворотної позики відповідно до договору від 07.07.2009 року. Кошти за даним договором надійшли на рахунок позивача 03.03.2010 року; 01.04.2010 року; 28.04.2010 року. Відповідно до умов угоди кошти повинні бути повернуті протягом п'яти років з моменту отримання ( а.с.17).

На підставі вказаного акту посадовою особою відповідача було прийнято податкове повідомлення-рішення № 650/0002062332/1963, від 12.09.2011 року, яким було збільшено суму грошового зобов'язання відповідача за платежем: єдиний податок з юридичних осіб, нарахований до 1 січня 2011 року на 65 875 грн. (52700 грн. - основний платіж, 13175 грн. штрафні фінансові санкції)( а.с.5).

Відповідно до ст. З Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва »Суб'єкт підприємницької діяльності - юридична особа, який перейшов на спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, самостійно обирає одну з наступних ставок єдиного податку: 6 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) без урахування акцизного збору у разі сплати податку на додану вартість згідно із Законом України "Про податок на додану вартість";10 відсотків суми виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), за винятком акцизного збору, у разі включення податку на додану вартість до складу єдиного податку.

Згідно зі ст. 3 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва»оподаткуванню підлягає виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Відповідно до абз. 5 ст. 1 вказаного Указу - виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) є сума, фактично отримана суб'єктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг). Тобто об'єктом оподаткування є сума виручки від реалізації продукції(товарів, робіт, послуг) .

Відповідно до пп.. 1.22.2 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»поворотна фінансова допомога - це суму коштів, переданих платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Отже виходячи з наведеного , поворотна фінансова допомога, отримана позивачем, не є доходом платника податків, оскільки передбачається її повернення, а договором не передбачено нарахування будь-яких відсотків чи іншої компенсації за користування такими коштами. При цьому такі кошти не є й виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) та не повинні бути об'єктом оподаткування єдиним податком на підприємницьку діяльність юридичних осіб.Дане твердження узгоджується з позицією ВАСУ , викладеній в ухвалі від 02.09.2010 року ( а.с. 39-40) та роз'ясненнях Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У відповідності до ч.3.ст. 2 КАСУ у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією ( 254к/96-ВР ) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зясувавши повно та всебічно обставини в адміністративній справі, підтверджені належними та допустимими доказами в їх сукупності суд приходить до висновку, що оскаржуване повідомлення-рішення не відповідає вищевказаним вимогам, а позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалено на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 160-163, 183-2 КАС України ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" до Державної податкової інспекції у Тячівському районі про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.09.2011 року- задовольнити.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Тячівському районі від 12.09.2011 року № 650/ 0002062332/1963/.

Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фенікс" судовий збір в розмірі 8 грн. 50 коп.

Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її проголошення, а у разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається через Закарпатський окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням її копії до суду апеляційної інстанції.

Суддя Плеханова З.Б.