Постанова № 20212845, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/20652/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10 год. 57 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Зекунова Е. В.

при секретаріКовальському А.В.

за участю:

представника позивачаСиницької Л.В.,

представників відповідачаКорецької Н.М., Склярової Н.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Закритого акціонерного товариства “Словянськолія” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 та дії щодо коригування податкового кредиту, а саме зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 986243,00 грн. у червні-серпні 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 без складання податкового повідомлення рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Закрите акціонерне товариство “Словянськолія” (далі Позивач, ЗАТ «Словянськолія», Підприємство), звернувся до суду із позовом до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області (далі Відповідач, Словянська ОДПІ) про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 та дії щодо коригування податкового кредиту, а саме зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 986243,00 грн. у червні-серпні 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 без складання податкового повідомлення рішення.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що у період з 20.04.2011 року по 30.05.2011 року Словянською ОДПІ було проведено планову виїзну перевірку додержання вимог податкового законодавства, про що складено акт 06.06.2011 року № 3037/23-3/25105616 та встановлено завищення залишку відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного звітного періоду у декларації за липень 2010 року на суму 984743,00 грн. та завищений показник рядка “26”у декларації за грудень 2010 року на суму 984743,00 грн. За наслідками перевірки податкове повідомлення рішення не було винесене, проте відбулося коригування податкового кредиту із чим позивач не згодний.

Позивач вважає, що порядок оформлення результатів перевірки не відповідає вимогам ст. 86 та п. 42.1. ст. 42 Податкового кодексу України, оскільки акт камеральної перевірки надісланий в одному екземплярі з пропуском строків його складання та надсилання платнику податків, а також не завірений печаткою.

Крім того, позивач зазначив, що внаслідок винесення податкового повідомлення рішення № 0001952341/0 від 02.07.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1014696,00 грн. та сплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1014696,00 грн., загалом на суму 2029392,00 грн., що є неузгодженим та є предметом судового оскарження , податковий орган дійшов висновку про зменшення позивачу відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок “26”декларації) на суму 984744,00 грн., що підтверджується додатком № 6 до акту перевірки.

На підставі викладеного позивач просив визнати протиправними дії щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 та дії щодо коригування податкового кредиту, а саме зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 986243,00 грн. у червні-серпні 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 без складання податкового повідомлення рішення.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, надавши пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечував, пояснивши, що складання акту камеральної перевірки у двох примірниках стосується саме складання, а не підписання зазначеного акту платникові податку. Податкове повідомлення-рішення з приводу виявленого порушення не виносилося з причини відсутності у законодавстві посилань на такий обовязок податкової інспекції.

Вважав, що висновок перевірки не мав для підприємства правових наслідків, тому і не був відображений в особовій картці ЗАТ «Словянськолія». Проте, стверджує відповідач, це не позбовляло підприємство обовязку відобразити дані висновку перевірки у відповідних строках декларації з податку на додану вартість.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про наступне.

Позивач - Закрите акціонерне товариство “Словянськолія” зареєстровано виконавчим комітетом Словянської міської ради Донецької області Артемівською районною державною адміністрацією Донецької області 05.12.1997 року за № 1277105 0001 000526.

Відповідач Словянська обєднана державна податкова інспекція Донецької області, у розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, - є субєктом владних повноважень.

Судом встановлено, що Атом від 06.06.2011 року № 3037/23-3-25105616 про результати планової виїзної перевірки ЗАТ “Словянськолія” з питань дотримання вимог податкового валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року було встановлено порушення п. 5.12.5 Порядку заповнення та надання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 166 “Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання”(із змінами та доповненнями в редакції Наказу ДПА України від 28.04.2009 року № 221), зареєстрованого в МЮ України від 30.06.2005 року № 702/10982 не відображення в декларації за липень 2010 року по рядку 23.4 “зменшено/збільшено залишок відємного значення за результатами перевірки податкового органу” результати попередньої перевірки від 17.06.2010 року в сумі 984743,00 грн. із знаком “-”, в звязку із чим, завищено значення рядків декларації 23 “залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного періоду”, рядка 24 “залишок відємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду” у декларації за липень 2010 року на суму 984743,00 грн., та завищено показник рядка 26 у декларації за грудень 2010 року на суму 984743,00 грн.

На підставі п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, в порядку ст. 76 Податкового кодексу України Словянською ОДПІ було проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на додану вартість за серпень 2011 року при використанні декларації з податку на додану вартість за червень 2011 року від 19.07.2011 року № 9009005017885, з урахуванням акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за червень 2011 року від 18.08.2011 року №4178/15-2/25105616, податкової звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року від 19.08.2011 року № 9007004000, акту про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за липень 2011 року від 16.09.2011 року №4630/15-2/25105616, про що було складено акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616.

Згідно висновку даної камеральної перевірки позивачем було порушено розділ V Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом ДПА України від 25.01.2011 року № 41, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2011 року за № 197/18935 у звязку з чим зменшено суму, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду на суму 986243,00 грн.

Супровідним листом Словянської ОДПІ від 30.09.2011 року за № 28411/15-213-3 на адресу керівника ЗАТ “Словянськолія” було надіслано акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616.

Не погодившись із зазначеним актом перевірки, позивач надав до Словянської ОДПІ заперечення за № 7/1120 від 05.10.2011 року, у відповідь на які отримав відповідь від 11.10.2011 та звернувся до суду із даним позовом.

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб та юридичних осіб у сфері публічноправових відносин від порушень, у тому числі, органів державної влади.

Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Статтею 20 Податкового кодексу України визначені права органів державної податкової служби, а саме пп. 20.1.4 визначено, що органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до п. 75.1 ст. 75 Кодексу органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Підпунктом 75.1.1 п. 75.1 ст. 75 Податкового кодексу України визначено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні органу державної податкової служби виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків.

При чому п. 76.1 ст. 76 Кодексу передбачено, що така перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення. Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком. Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Як зазначає позивач в своєму позові відповідачем недотримано вимог пункту 42.1 ст. 42 та ст. 86 Податкового кодексу України, тобто надіслання акту камеральної перевірки в одному екземплярі з пропуском строків його складання та надсилання платникові податку, а також на відсутність печатки у оспорюваному акті від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616.

Суд зазначає, що порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 Податкового Кодексу (пп. 76.2 Кодексу) і відповідно до пп. 86.2 ст. 86 цього кодексу за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Пунктом 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України, передбачено, що податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Отже, складання акту камеральної перевірки у двох примірниках стосується саме складання, а не надіслання зазначеного акту платникові податку, а наявність печатки в акті, що саме надсилається особі, яка перевірялась, не є випадком, передбаченим законодавством, що підтверджує Наказ ДПА України від 25.01.2011 року № 41 “Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16 лютого 2011 р. за № 197/18935 яким визначено, що акт про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість, складається у двох примірниках і підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, та після реєстрації в органі державної податкової служби вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 розділу II Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що супровідний лист, який відповідно до п. 42.1 ст. 42 Податкового кодексу України відноситься до інших документів, адресованих контролюючим органом платнику податків, завірений штемпелем та печаткою контролюючого органу, що свідчить про дотриманість відповідачем вимог Податкового кодексу України.

Відносно пропуску строків складання та надсилання акту камеральної перевірки на адресу ЗАТ “Словянськолія”, суд зазначає, що вказані посилання позивача спростовуються відміткою штемпелем на конверті податкового органу, а саме 30.09.2011 року, тобто у той самий день складання акту перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616.

Крім того, відповідно до п. 58.1 ст. 58 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

Згідно із абзацом другим зазначеного пункту ст. 58 Кодексу податкове повідомлення-рішення містить підставу для такого нарахування (зменшення) податкового зобов'язання та/або зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість; посилання на норму цього Кодексу та/або іншого закону, контроль за виконанням якого покладено на контролюючі органи, відповідно до якої був зроблений розрахунок або перерахунок грошових зобов'язань платника податків; суму грошового зобов'язання, що повинен сплатити платник податку; суму зменшеного (збільшеного) бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення результатів господарської діяльності або від'ємного значення суми податку на додану вартість; граничні строки сплати грошового зобов'язання та/або строки виправлення платником податків показників податкової звітності; попередження про наслідки несплати грошового зобов'язання або внесення виправлень до показників податкової звітності в установлений строк; граничні строки, передбачені цим Кодексом для оскарження податкового повідомлення-рішення.

Доводи позивача спростовуються п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України, згідно з яким контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо:

- платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію;

- дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

- згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

- рішенням суду, що набрало законної сили, особу визнано винною в ухиленні від сплати податків;

- дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

- результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов'язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Тобто, за змістом п. 54.3 ст. 54 Податкового кодексу України податкове повідомлення рішення приймається у разі визначення контролюючим органом в тому числі суми зменшення відємного значення з податку на додану вартість, проте в даному випадку відбулося зменшення залишку відємного значення з податку на додану вартість, який утворився у попередніх податкових періодах та повинен був відображатися у рядку “24”декларації, яке не має для підприємства наслідків у вигляді донарахування податкових зобовязань у вигляді прийняття податкового повідомлення рішення.

Крім того, в своєму позові позивач посилається на винесення податковим органом в минулому податкового повідомлення рішення № 0001952341/0 від 02.07.2010 року про визначення суми податкового зобовязання з податку на додану вартість у розмірі 1014696,00 грн. та сплату нарахованих штрафних (фінансових) санкцій в сумі 1014696,00 грн., загалом на суму 2029392,00 грн., що станом на теперішній час є неузгодженим та є предметом судового оскарження, що свідчить про безпідставність податкового органу відносно зменшення ЗАТ “Словянськолія” відємного значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість (рядок 26) декларації на суму 984743,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною 1 ст. 69 визначено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Проте, позивач не надав суду доказів щодо своїх тверджень відносно неузгодженого податкового повідомлення рішення № 0001952341/0 від 02.07.2010 року, яке оскаржується в судовому порядку.

На підставі ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що відповідачем надані докази, якими він обґрунтовує свої заперечення і вони є належними.

Доказів, які б спростовували доводи відповідача, позивач суду не надав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку що позов Закритого акціонерного товариства “Словянськолія” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 та дії щодо коригування податкового кредиту, а саме зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 986243,00 грн. у червні-серпні 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 без складання податкового повідомлення рішення задоволенню не підлягає.

Відповідно частини 2 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. Оскільки відповідачем на надано документів здійснення ним судових витрат, суд їх не стягує.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні позову Закритого акціонерного товариства “Словянськолія” до Словянської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області про визнання протиправними дій щодо проведення камеральної перевірки, оформленої актом від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 та дії щодо коригування податкового кредиту, а саме зменшення суми, що підлягала зарахуванню до складу податкового кредиту з податку на додану вартість на суму 986243,00 грн. у червні-серпні 2011 року на підставі акту камеральної перевірки від 30.09.2011 року № 4865/15-2/25105616 без складання податкового повідомлення рішення відмовити повністю.

Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 08 грудня 2011 року у присутності представників сторін. Постанова у повному обсязі виготовлена 09 грудня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Строк для подання апеляційної скарги стороною або іншою особою, яка брала участь у справі, обчислюється з моменту отримання копії постанови.

Суддя Зекунов Е. В.