Постанова № 20212387, 08.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21654/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 09год. 40хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Шинкарьової І.В.

при секретаріЗаднепровської В.О.

за участю представника позивача Полторацької Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Словянської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 749653,83грн., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Словянська обєднана державна податкова інспекція, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 749653,83грн.

В обґрунтування позову посилається на те, що за відповідачем рахується заборгованість перед бюджетом на загальну суму 749653,83грн., а саме:

- по податку на прибуток 358564,43грн.

- по податку на додану вартість 383985,68грн.

- по податку з фізичних осіб 6483,28грн.

- по податку з власників транспортних засобів 620,44грн.

Заборгованість перед бюджетом виникла внаслідок несплати податкових зобовязань згідно податкових декларацій, податкових повідомлень-рішень про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасну сплату податкових зобовязань та пені. Інспекцією було вжито ряд заходів по погашенню даного боргу, проте очікуваного результату вони не дали.

Просить суд стягнути кошти в загальній сумі 749653,83грн. з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» (84108, Донецька обл., Словянський район, смт Рай городок, вул. 1-го Травня, буд.4, код ЄДРПОУ 21973729) у банках, обслуговуючих такого платника податків.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, надав пояснення, аналогічні обставинам, викладеним в позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, про час і місце судового розгляду повідомлявся належним чином. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надавав. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітар» є юридичною особою, зареєстроване Словянською районною державною адміністрацією 07.10.1994 року №12481050008000035, ідентифікаційний код 21973729, що підтверджено витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та повідомленням управління статистики у місті Словянську (а.с.7,8), перебуває на податковому обліку у Словянській ОДПІ з 13.10.1994 року за №288, відповідно до довідки про взяття на облік платника податків за формою 4-ОПП від 18.10.2011 року №552/10/29-014-17 (а.с.9).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Вітар» є платником податку на прибуток, податку на додану вартість, податку з доходів фізичних осіб та збору з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2011 року №9003054997 від 10.05.2011 року якою нарахував податок у сумі 85,00грн. (граничний термін сплати 20.05.2011 року) та за півріччя 2011 року №9006317367 від 09.08.2011 року якою нарахував податок у сумі 349291,00грн. (граничний термін сплати 19.08.2011 року) (а.с.13,14). Також подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток за півріччя 2011 року, яким збільшив податкове зобовязання на суму 8924,00грн. та нарахував штрафну санкцію у розмірі 268,00грн. (а.с.16).

Але відповідачем узгоджене податкове зобовязання з податку не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 358564,43грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по податку на прибуток станом на 13.10.2011 року. (а.с.51)

Відповідно до п.133.1 ст.133 Податкового кодексу України платниками податку з числа резидентів є, зокрема, суб'єкти господарювання - юридичні особи, які провадять господарську діяльність як на території України, так і за її межами.

В п.152.1 ст.152 кодексу передбачено, що податок нараховується платником самостійно за ставкою, визначеною пунктом 151.1 статті 151 цього Кодексу, від податкової бази, визначеної згідно зі статтею 149 цього Кодексу. Податок, отриманий від діяльності, яка підлягає патентуванню відповідно до розділу XII цього Кодексу, підлягає сплаті до бюджету в сумі, яка визначена відповідно до цього розділу, і зменшена на вартість придбаних торгових патентів на право провадження такого виду діяльності.

Відповідно до п.16.4 ст.16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону.

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з податку на додану вартість:

-за серпень 2010 року №34624 від 20.09.2010року, якою нарахував податок на суму 37,00грн. (а.с.18), термін сплати 30.09.2010 року;

-за вересень 2010 року №43105 від 20.10.2010 року, якою нарахував податок на суму 14630,00грн. (а.с.20), термін сплати 01.11.2010 року;

-за жовтень 2010 року №47445 від 22.11.2010 року, якою нарахував податок на суму 280,00грн. (а.с.22), термін сплати 30.11.2010 року;

-за грудень 2010 року №56705 від 19.01.2011 року, якою нарахував податок на суму 909,00грн. (а.с.24), термін сплати 30.01.2011 року;

-за січень 2011 року №4290 від 21.02.2011 року, якою нарахував податок на суму 169,00грн. (а.с.26), термін сплати 02.03.2011 року;

-за березень 2011 року №9002349007 від 20.04.2011 року, якою нарахував податок на суму 134,00грн. (а.с.30), термін сплати 30.04.2011 року;

-за квітень 2011 року №9003562112 від 20.05.2011 року, якою нарахував податок на суму 348,00грн. (а.с.32), термін сплати 30.05.2011 року;

-за травень 2011 року №9004243145 від 20.06.2011 року, якою нарахував податок на суму 314750,00грн. (а.с.34), термін сплати 30.06.2011 року;

-за серпень 2011 року №9007813535 від 19.09.2011 року, якою нарахував податок на суму 53015,00грн. (а.с.36), термін сплати 30.09.2011 року.

Також подано уточнюючий розрахунок за травень 2011 року №45755 від 01.08.2011 року, яким нараховано штрафну санкцію 9443,00грн.

Крім того, у звязку з несвоєчасною сплатою податкових зобовязань з податку на додану вартість відповідачем, що є порушенням п.п.4.1.4 п.4.13 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» та у відповідності із п.п.17.1.1 п.17.1 ст.17 цього закону відповідачу нарахована штрафна санкція, визначена в податковому повідомленні-рішенні №0000731542 від 06.04.2011 року у сумі 2989,40грн. (а.с.38). Податкове повідомлення-рішення отримано відповідачем, про що є відмітка на корінці рішенні.

Але відповідачем узгоджені податкові зобовязання з податку на додану вартість не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 383985,68грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по податку на додану вартість станом на 13.10.2011 року. (а.с.48)

Згідно з п.10.4 ст.10 Закону України «Про податок на додану вартість» контроль за правильністю нарахування та сплати (перерахування) податку до бюджету здійснюється відповідним податковим органом, а при імпорті товарів із сплатою податку при його митному оформленні - відповідним митним органом за правилами, встановленими спільним рішенням центральних податкового та митного органів.

Розділом V Податкового кодексу України передбачений порядок оподаткування податку на додану вартість.

Відповідно до ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Відповідачем до податкового органу подані податкові декларації з податку на доходи фізичних осіб:

-за січень 2011 року №9001564544 від 17.03.2011року, якою визначено суму заборгованості станом на 01.01.2011 року у розмірі 6043,78грн. (а.с.42);

-за лютий 2011 року №9001565089 від 17.03.2011 року, якою нарахував податок на суму 439,50грн. (а.с.41).

Але відповідачем узгоджені податкові зобовязання з податку на доходи фізичних осіб не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу в сумі 6483,28грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по податку на доходи фізичних осіб станом на 13.10.2011 року. (а.с.52)

Згідно з п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Так у відповідності до п.168.1.2 ст.168 кодексу податок сплачується (перераховується) до бюджету під час виплати оподатковуваного доходу єдиним платіжним документом. Банки приймають платіжні документи на виплату доходу лише за умови одночасного подання розрахункового документа на перерахування цього податку до бюджету.

В п.168.3 ст.168 Податкового кодексу України зазначено, що розрахунок податкових зобов'язань з оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого у джерела його виплати, проводиться податковим агентом (у тому числі роботодавцем). Податок, утриманий з доходів резидентів та нерезидентів, зараховується до бюджету згідно з Бюджетним кодексом України (п.п.168.1.4 п.168.1 ст.168 кодексу) .

Відповідно до п.п.168.4.6 п.168.1 ст.168 зазначеного кодексу, контроль за правильністю та своєчасністю сплати податку здійснює орган державної податкової служби за місцезнаходженням юридичної особи або її відокремленого підрозділу.

Також п.п.168.4.7 ст.168 кодексу визначається, що відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податку до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її відокремлений підрозділ, що нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід.

Згідно з п.176.2 ст.176 Податкового кодексу України особи, які відповідно до цього Кодексу мають статус податкових агентів, зобов'язані, зокрема:

а) своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати (перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок;

б) подавати у строки, встановлені цим Кодексом для податкового кварталу, податковий розрахунок суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, а також суми утриманого з них податку до органу державної податкової служби за місцем свого розташування. Такий розрахунок подається лише у разі нарахування сум зазначених доходів платнику податку податковим агентом протягом звітного періоду. Запровадження інших форм звітності з зазначених питань не допускається.

Відповідачем до податкового органу поданий податковий розрахунок сум податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів №5053 від 25.02.2010 року, якою нарахував податок на суму 1753,00грн. (а.с.43).

Але відповідачем податкове зобовязання зі збору з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів частково не було сплачено, що призвело до виникнення податкового боргу на суму 620,44грн.

Вказана сума боргу також обліковується на зворотному боці облікової картки платника податку по податку на доходи фізичних осіб станом на 13.10.2011 року. (а.с.53)

Відповідно до ст.1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування.

Відповідно до ст.67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пп.16.1.3 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, повязані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно п.п.31.1 ст.31 кодексу строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно із п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Підпунктом 14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу встановлено, що суми грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання вважаються податковим боргом.

Пунктом 38.1 ст.38 Податкового кодексу України встановлено, що виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

В порушення вищевказаних вимог Податкового кодексу України відповідач, у строки визначені законодавством, не сплатив в повному обсязі узгоджену суму податкового зобовязання по податку на додану вартість.

Оскільки частково спірні правовідносини виникли на протязі 2010 року, враховуючи, що з 01.01.2011 року набрав чинності Податковий кодекс України, суд відповідно до статті 58 Конституції України застосовує нормативно правові акти України, які діяли в той період.

Закон України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 зазначеного Закону, податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Підпункт 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 зазначеного Закону встановлює, що платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Відповідно до абзацу «а» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до абзацу «б» підпункту 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах "а" - "в" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4, платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження. (п.п.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»).

Судом встановлено, що відповідачем не сплачені суми податкових зобовязань у результаті чого у відповідача виник податковий борг на загальну суму 749653,83грн.

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 ст. 5 зазначеного Закону передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

На час розгляду справи відповідачем податковий борг на загальну суму 749653,83грн. не сплачений.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

З метою погашення податкового боргу відповідачу була відправлена перша податкова вимога від 03.03.2010 року №1/126 та друга податкова вимога від 06.04.2010 року №2/167 (а.с.44), які одержані відповідачем, про що є відмітка на корінцях вимог.

У відповідності зі ст.10 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» позивачем було прийнято рішення №24-014-6/64 від 06.05.2010 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а.с.45), але позитивного результату ці заходи не дали.

Податковим органом майно підприємства боржника зареєстровано в податкову заставу 18.07.2011 року за №11397650, про що надано витяг про реєстрацію в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. (а.с.46)

Таким чином, заходи, прийняті податковим органом щодо стягнення податкового боргу, не призвели до їх погашення, строки їх добровільної сплати вийшли у відповідності до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», про що свідчать матеріали справи.

Відповідно до п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до ст.50 Бюджетного кодексу України податки, збори (обовязкові платежі) та інші доходи до державного бюджету визнаються зарахованими в доход державного бюджету з моменту зарахування на єдиний казначейський рахунок державного бюджету.

Згідно п.95.1 ст.95 Податкового кодексу України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків, зокрема, шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності.

Відповідно до п.95.3 ст.95 КАС України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Тобто стягнення коштів з рахунків банку та стягнення готівкових коштів є альтернативними видами стягнення.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги податкового органу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Позов Словянської обєднаної державної податкової інспекції до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» про стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, в рахунок погашення податкового боргу на загальну суму 749653,83грн. задовольнити.

Стягнути кошти в загальній сумі 749653,83грн. з розрахункових рахунків Товариства з обмеженою відповідальністю «Вітар» (84108, Донецька обл., Словянський район, смт Рай городок, вул.. 1-го Травня, буд.4, код ЄДРПОУ 21973729) у банках, обслуговуючих такого платника податків, з них:

- по податку на прибуток 358564,43грн.

- по податку на додану вартість 383985,68грн.

- по податку з фізичних осіб 6483,28грн.

- по податку з власників транспортних засобів 620,44грн.

Вступну та резолютивну частину постанови ухвалено у нарадчій кімнаті та проголошено 08 грудня 2011 року.

Постанову у повному обсязі складено 13 грудня 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Шинкарьова І.В.