Постанова № 20211458, 05.12.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 р. справа № 2а/0570/21747/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Савіної Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів,

в с т а н о в и в :

У листопаді 2011 року Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначав, що з 12 серпня 2010 року ОСОБА_2 призначено допомогу по безробіттю.

23 травня 2011 року його знято з обліку у звязку з самостійним працевлаштуванням.

З довідки відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» державного підприємства «Селидіввугілля» від 26 вересня 2011 року №283 позивачу стало відомо, що під час перебування на обліку він навчався за професією «Гірник підземний і машиніст підземних установок», а саме: з 13 січня 2011 року його зараховано до складу слухачів курсів за вказаною професією, а 24 березня 2011 року звільнено за закінченням виробничої практики.

Про вказані обставини ним Селидівський міський центр зайнятості - робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття повідомлено не було.

Оскільки одночасно за період з 12 серпня 2010 року по 23 травня 2011 року центром зайнятості виплачувалася допомога по безробіттю, тому у відповідача виникла заборгованість в сумі 2751,39 грн.

Просив суд стягнути з відповідача на користь Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття суму незаконно отриманого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 2751,39 грн.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Просив задовольнити позов.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав.

Враховуючи наведене суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Судом встановлено, що 12 серпня 2010 року ОСОБА_2 звернувся до Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття із заявою про надання статусу безробітного.

На заяві написав розписку про те, що у разі подання до центру зайнятості документів, що містять неправдиві відомості, а також неповідомлення про отримання будь-якого доходу в період перебування на обліку в службі зайнятості він зобовязується добровільно повернути зайво виплачене йому матеріальне забезпечення на випадок безробіття.

В той же день заяву задоволено, відповідачу з 12 серпня 2010 року надано статус безробітного, та в той же день призначено допомогу по безробіттю.

Під час проведення перевірки страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним та звірки з податковими органами складено акт від 29 вересня 2011 року №54, яким встановлено, що під час перебування на обліку відповідач навчався на відокремленому підрозділі «Учбово-курсовий комбінат» державного підприємства «Селидіввугілля» за професією «Гірник підземний і машиніст підземних установок», а саме: з 13 січня 2011 року його зараховано до складу слухачів курсів за вказаною професією, а 24 березня 2011 року звільнено за закінченням виробничої практики, 04 березня 2011 року прийнято на роботу до відокремленому підрозділі «Учбово-курсовий комбінат» державного підприємства «Селидіввугілля».

Вказані обставини також відображені в довідці відокремленого підрозділу «Учбово-курсовий комбінат» державного підприємства «Селидіввугілля» від 26 вересня 2011 року №283.

Про вказані обставини, що впливають на умови виплати допомоги по безробіттю, він центр зайнятості не повідомляв.

Одночасно за період з 13 січня 2011 року по 22 травня 2011 року центром зайнятості відповідачу виплачено допомогу по безробіттю в сумі 2751,39 грн.

29 вересня 2011 року прийнято наказ №НТ110929 про повернення незаконно отриманих ним коштів за вказаний період в розмірі 2751,39 грн., про що на його адресу направлено лист від 04 жовтня 2011 року.

Лист отримано відповідачем, однак сума зайве сплаченої допомоги не повернута.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» безробітними визнаються, зокрема, працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Статтею 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачено, що видом забезпечення за цим Законом є, зокрема, допомога по безробіттю.

Відповідно до пп. е п. 3 ст. 1 Закону України «Про зайнятість населення» в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, зокрема, які проходять які проходять професійну підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації з відривом від виробництва; навчаються в денних загальноосвітніх школах і вищих навчальних закладах.

Відповідач під час перебування на обліку в центрі зайнятості як безробітний проходив професійну підготовку шляхом навчання у навчальному закладі, тобто належав до зайнятого населення, що виключало можливість виплати йому допомоги по безробіттю.

Про вказані обставини він центр зайнятості не повідомив, чим порушив вимоги частини 2 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», яка покладає на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітні, обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

Внаслідок цього йому було зайве сплачено допомогу по безробіттю.

Згідно з пунктом 6.6 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307, допомога по безробіттю нараховується до дня останнього відвідування центру зайнятості включно.

Відповідно до частини 3 статті 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Аналогічні положення містяться в Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 13 лютого 2009 року № 60/62, відповідно до п. 6 якого у разі встановлення центром зайнятості відповідно до цього Порядку належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих соціальних послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Статтею 39 вказаного Закону визначено, що спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

З огляду на наведене та враховуючи вимоги законодавства зайве сплачена допомога по безробіттю підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України на випадок безробіття до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Селидівського міського центру зайнятості - робочого органу виконавчої дирекції Фонду загальнообовязкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (розрахунковий рахунок № 37171000000070, ГУ ДКУ у Донецькій області, МФО 834016, код ЄДРПОУ 22039540 допомогу по безробіттю в сумі 2 751 (дві тисячі сімсот пятдесят одна) грн. 39 (тридцять девять) коп.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Логойда Т. В.