Постанова № 20211345, 23.11.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 листопада 2011 р. справа № 2а/0570/17626/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 12 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Абдукадирової К.Е.

при секретаріОкрибелашвілі В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмакр», м. Донецьк

до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька

про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 29.09.2011р. № 0007581501

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 за дов. від 21 жовтня 2011 року

від відповідача: ОСОБА_2 за дов. від 24 жовтня 2011 року

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Донмакр» заявлено позов до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 29.09.2011р. № 0007581501.

Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 29.09.2011р. № 0007581501.

Позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на безпідставність заниження суми відємного значення обєкта оподаткування з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. в сумі 739 425,00 грн. спірним податковим повідомленням-рішенням. Позивач вважає помилковим висновок податкового органу про неправомірність включення у податкову декларацію з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду (1-й кв. 2011р.) в сумі 662 751,00 грн., чим порушено п. 3. підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України. Позивач не погоджується з доводами відповідача про незаконне включено до складу валових витрат 1-го кв. 2011р. від'ємного значення об'єкту оподаткування за попередній податковий період (за 2010р.) в сумі 739 042,00 грн. так як за результатами фінансово-господарської діяльності підприємством отримані збитки, внаслідок чого задекларовано від'ємне значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у розмірі 904 729,00 грн.

Стаття 6 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у 2010р. діяла з урахуванням вимог п. 22.4., ст. 22 цього Закону, відповідно до якої у 2010 році у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

На виконання цих вимог до складу валових витрат 2010р. було включено 180 946,00 грн., що становить 20% суми від'ємного значення об'єкту оподаткування прибутком, а решта - 723 783,00 грн. було віднесено до складу валових витрат першого кварталу 2011р. та задекларовано в рядку 04.9 декларації за 1-й кв. 2011р.

Крім того, до складу валових витрат 1-го кв. 2011р. (рядок 04.9 декларації) також було включено від'ємне значення об'єкта оподаткування за результатами фінансово-господарської діяльності підприємства у 2010р. у сумі 15 259,00 грн.

Таким чином, у декларацію з податку на прибуток за 1-й кв. 2011р. було в повному обсязі правомірно включено від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду в сумі 739 042,00 грн. (723783,00 + 15259,00).

За результатами господарської діяльності ТОВ «Донмакр» у 1-му кв. 2011р., було подано декларацію з податку на прибуток підприємства, якою задекларовано відємний об'єкт оподаткування у розмірі 662 751,00 грн. (рядок декларації 08).

Частиною 2 п. 3 підрозділу 4 розділу 20 Податкового кодексу України визначено, що, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

У відповідності до даної норми позивач в рядок декларації 06.6 «Від'ємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року» включено відємне значення об'єкту оподаткування за 1-й кв. 2011р. в сумі 662 751,00 грн.

Отже, на думку позивача, всі розрахунки як об'єкту оподаткування, так і податку, що підлягає сплаті в 2-му кв. 2011р. він виконав вірно.

Враховуючи викладене, просить позов задовольнити.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідач в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував, просив відмовити у їх задоволенні.

Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донмакр» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Донецької міської ради 06.11.2004р., включене до ЄДРПОУ за номером 33257492 (арк. справи 7, 8), перебуває на податковому обліку у ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька з 16.11.2004р.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України та ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України органи державної влади зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні», порядок адміністрування податків та зборів, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю визначені Податковим кодексом України.

Серед прав, наданих податковим органом, статтею 75 ПК України, передбачено право на проведення камеральних, документальних (планових або позапланових; виїзних або невиїзних) та фактичних перевірок.

Відповідно до п. 76.1. ст. 76 ПК України камеральна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

15.09.2011р. ДПІ у Будьонівському районі м. Донецька здійснена камеральна перевірка податкової звітності позивача з податку на прибуток, наслідки якої викладені в акті перевірки від 15.09.2011р. № 1256/15-011/33257492 (арк. справи 9, 10).

За результатами перевірки керівником податкового органу 29.09.2011р. на підставі пп. 54.3.2. п. 54.3. ст. 54, відповідно до п. 7 підрозділу 10 Розділу ХХ Податкового кодексу України, за порушення п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ Податкового кодексу України прийнято податкове повідомлення-рішення № 0007581501, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на прибуток на 16 580,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 1,00 грн. (арк. справи 11).

Як зазначено в акті перевірки, податковим органом виявлено методологічна помилка у декларації з податку на прибуток за 2-й кв. 2011р. на суму 662751,00 грн.

Рядок 06.6 декларації «від'ємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року)» за даними підприємства складає 662751,00 грн., чим порушено п. 3 підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

За 1-й кв. 2011р. позивач мав позитивне значення обєкту оподаткування в сумі 36291,00 грн., яке розраховано наступним чином: (Декларація з податку на прибуток за І кв. 2011р. рядок 3 «скоригований валовий дохід» 2619280,00 грн. мінус рядок 6 «скориговані валові витрати» мінус рядок 7 «сума амортизаційних відрахувань»).

При цьому до рядку 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й кв. 2011р. неправомірно віднесено сума в розмірі 739 042,00 грн.

Таким чином, на думку податкового органу, рядок 06.6. «відємне значення обєкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (відємне значення рядка 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або відємне значення обєкта оподаткування за 1-й кв. 2011р.» повинно дорівнювати «0».

У звязку з неправильним визначенням даних у рядку 06.6. у 2-му кв. 2011р. занижено оподаткований прибуток на 72059,00 грн. та сам податок на прибуток на 16580,00 грн.

З наведеного в акті перевірки розрахунку вбачається, що спірним моментом є, зокрема, те, що до рядку 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за І кв. 2011р. позивач неправомірно відніс суму в розмірі 739 042,00 грн.

З метою встановлення правильності розрахунку позивач значення рядка 04.9. «відємне значення обєкта оподаткування за попередній податковий період» декларації за 1-й кв. 2011р. необхідно здійснити аналіз показників податкової звітності платника податків за 2009 2010р.р.

Об'єктом оподаткування у розумінні ст. 3 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР (який діяв до 01.04.2011р.) є прибуток, який визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду, визначеного згідно з пунктом 4.3 цього Закону на: суму валових витрат платника податку, визначених статтею 5 цього Закону; суму амортизаційних відрахувань, нарахованих згідно із статтями 8 і 9 цього Закону.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до п. 6.1. ст. 6 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, який набрав чинності 16.06.2011р., пункт 6.1 статті 6 доповнено абзацом другим, згідно із яким у 2010 році норми цього пункту діють з урахуванням особливостей, встановлених пунктом 22.4 статті 22 цього Закону.

Цим же Законом статтю 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» доповнено пунктом 22.4., згідно із яким у 2010р. у складі валових витрат платника податку враховується 20 відсотків суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

У 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом.

Оскільки Закон № 2275-VI набрав чинності 16.06.2010р., порядок врахування від'ємного значення об'єкта оподаткування, визначений п. 22.4 Закону застосовується з початку наступного звітного (податкового) періоду, тобто за підсумками 9 місяців 2010 року.

Як вбачається з податкової декларації з податку на прибуток за 2009р. (арк. справи 36, 37), за підсумками цього року позивач мав відємне значення обєкта оподаткування в сумі «-904729,00 грн.» (рядок 08).

У відповідності до абз. 1 п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI, в декларації за 2010р. (арк. справи 27) у складі валових витрат позивач враховував 20% суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року, тобто 180946,00 грн. (904729,00 * 20% = 180946,00) та відобразив її у рядку 04.9.

Залишок суми від'ємного значення об'єкта оподаткування склав 80%, тобто, 723783,2 грн. (904729,00 - 180946,00).

У відповідності до абз. 2 п. 22.4. ст. 22 наведеного Закону, у декларації за І кв. 2011р. (арк. справи 25) позивач включив до складу валових витрат суму від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат (в даному випадку 80% - 723783,20 грн.) та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, що за даними декларації 2010р. складає 15259,00 грн. (арк. справи 27) Всього 739042,00 грн. та відобразив цю суму у рядку 04.9 декларації за І кв. 2011р.

Аналіз норм п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» свідчить про те, що до 16.06.2010р. до складу валових витрат І-го кв. наступного року платник податків мав право включати всю суму збитків, отриманих у попередньому році. При цьому, об'єкт оподаткування наступного року розраховується з урахуванням цього від'ємного значення у складі валових витрат наростаючим підсумком (тобто у І, ІІ, ІІ, VІ кв.) до повного погашення такого від'ємного значення.

Зазначена норма покликана на те, щоб платник податків повністю покрив витрати попереднього податкового року у наступному.

16.06.2010р. до даної норми були внесені обмеження і дозволено платнику податків включати до складу валових витрат лише 20% від'ємного значення, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року.

А у 2011р. планку податків знову дозволено включати до складу валових витрат і суму від'ємного значення, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. а також сам збиток, який виник у 2010р. без обмежень, встановлених самим п. 22.4. ст. 22 Закону.

Із встановлених судом обставин, суд приходить до висновку, що позивачем вірно включено до складу відємного значення 1-го кв. 2011р. суму 739042,00 грн. (80% залишку суми, яка не була врахована у складі валових витрат 2010р. - 723783,20грн.) та суму 15259,00 грн., як збиток 2010р. (від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р.).

Позивачем був правомірно сформований склад об'єкту оподаткування за 1-й кв. 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року - 739042,00 грн. Відповідач з цього приводу не заперечує, та правомірність формування від'ємного значення об'єкту оподаткування 1-го кв. 2011р., з урахуванням висновків акта перевірки, він не оскаржує.

З 01.01.2011р. набрав чинності Податковий кодекс України. Суд зазначає, що відповідно до підрозділу 4 Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, застосування Розділу III «Податок на прибуток підприємств» починається з 1 квітня 2011 року.

Статтею 150 Податкового кодексу України встановлений порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів.

Норми даної статті аналогічні нормам п. 6.1. ст. 6 та п. 22.4. ст. 22 Закону України від «Про оподаткування прибутку підприємств» з урахуванням змін, внесених Законом України від 20.05.2010р. № 2275-VI.

Так, згідно із п. 150.1. ст. 150 Податкового кодексу України якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Тобто, зазначена норма дозволяє платнику податків повністю включати до витрат першого календарного кварталу 2011р. всю суму від'ємного значення обєкта оподаткування.

Разом з тим п. 3 підрозділу 4 «Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році» Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

З аналізу положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX «Перехідних положень» Податкового кодексу України випливає, що до складу другого кварталу 2011 року включається від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р.

Як встановлено судом, результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку за підсумками І кв. 2011р. (арк. справи 25) є від'ємне значення в сумі «-662751,00» грн. (рядок 08).

Зазначену суму цього від'ємного значення позивач у відповідності до норм п. 3. підрозділу 4 Розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України включив до витрат 2-го календарного кварталу 2011 року та відобразив її у декларації за 2-й кв. 2011р. у рядку 06.6 (арк. справи 13 15).

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає висновків акту перевірки, про те, що до складу 2-го кв. 2011р. позивачем неправомірно включено від'ємне значення з 2010р. в сумі 739042,00 грн., що увійшло до складу першого кварталу 2011р.

Таке тлумачення суперечить нормам Податкового кодексу України.

Відповідно до п. 1 розділу XIX «Прикінцеві положення» Податкового кодексу України, розділ III «Податок на прибуток» набрав чинності з 01.04.2011р., який згідно з п. 1 підрозділу 4 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 01.04.2011р., якщо інше не встановлено цим підрозділом.

Інше встановлено у п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України, які і регулюють питання щодо формування від'ємного значення 2-го кв. 2011р.

В нормі п. 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України законодавець, як і раніше, під час коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення у 2010 році, шляхом прийняття Закону України від 20.05.2010р. № 2275-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визначив особливий порядок формування об'єкту оподаткування податком на прибуток.

Дослівне тлумачення положень п. 3 підрозділу 4 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України дає підстави вважати, що у разі наявності від'ємного значення об'єкту оподаткування у 1-му кварталі 2011 року, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу витрат 2-го кварталу 2011 року.

Зазначена норма не містить обмеження щодо витрат, які мають бути враховані у складі валових витрат 2-го кварталу 2011р.

Відповідно до п. 7. підрозділу 10. Розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення.

У звязку з тим, що позивачем не було порушено вимог податкового законодавства в частині завищення податку на прибуток в сумі 16 580,00 грн., застосування до нього штрафних санкцій в сумі 1,00 грн. є безпідставним.

На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачем в судовому засіданні не доведено, що оскаржуване податкове повідомлення рішення було прийнято законно, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись статтями 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмакр» до Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 29.09.2011р. № 0007581501 задовольнити.

Визнати недійсним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Будьонівському районі м. Донецька від 29.09.2011р. № 0007581501.

Присудити з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донмакр» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 23 листопада 2011 року. Постанова у повному обсязі складена 28 листопада 2011 року.

У разі подання апеляційної скарги, постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постановою за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі відкладення складання постанови у повному обсязі, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Абдукадирова К.Е.