Постанова № 20207865, 06.10.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 жовтня 2011 р. справа № 2а/0570/15844/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: <година >

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Логойди Т. В.

при секретаріЧегринець А.М.

з участю представника позивача Козлової О.В., представника відповідача Ганцевич О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, третя особа ОСОБА_3, про визнання неправомірною бездіяльності та зобовязання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

У вересні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області звернулося до суду з вказаним адміністративним позовом, в якому зазначало, що постановою державного виконавця Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області від 10 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області про сплату боргу від 20 січня 2011 року, якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь вказаного Управління стягнуто заборгованість в сумі 720,66 грн.

29 серпня 2011 року позивачем проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, за результатами чого складено протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження від 29 серпня 2011 року, яким встановлено, що заборгованість з боржника не стягнута.

Вважав дії відповідача бездіяльністю, оскільки ним протягом шести місяців з дня відкриття виконавчого провадження не здійснені всі передбачені Законом України «Про виконавче провадження» заходи спрямовані на примусове виконання рішення, а саме: не забезпечено невідкладний початок примусового виконання вимоги позивача, оскільки запити до відповідних державних органів - МРЕВ та БТІ, податкової інспекції направлені із значним запізненням через 56 і 103 дні після відкриття виконавчого провадження. Не вчинені дії щодо отримання відповідей з МРЕВ та БТІ, а отже не встановлено майновий стан боржника. Вихід за адресою боржника здійснено лише один раз. Крім того, не встановлено місце його реєстрації шляхом запиту до органів внутрішніх справ.

У звязку з наведеним просив:

- визнати бездіяльність посадових осіб Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області при примусовому виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області про сплату боргу від 20 січня 2011 року, якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь вказаного Управління стягнуто заборгованість в сумі 720,66 грн., станом на 29 серпня 2011 року - день ознайомлення з виконавчим провадженням;

- зобовязати посадових осіб Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області невідкладно вжити всіх заходів, спрямованих на примусове стягнення заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області згідно з законодавством України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду позов в частині позовних вимог про зобовязання посадових осіб Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області невідкладно вжити всіх заходів, спрямованих на примусове стягнення заборгованості на користь Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області згідно з законодавством України, залишено без розгляду.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі. Просив задовольнити позов.

Представник відповідача проти позову заперечував, зазначав, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого документа №889, виданого 20 січня 2011 року Управлінням Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь вказаного Управління боргу в сумі 720,66 грн. відкрито державним виконавцем 10 лютого 2011 року, і постановою про відкриття виконавчого провадження відразу ж накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми стягнення за виконавчим документом.

З метою забезпечення виконання виконавчого документа державним виконавцем зроблено запити до обліково-реєстраційних установ міста Горлівки, а саме: запит до Калінінського відділення Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області від 07 квітня 2011 року, запит до ВРЕР міста Горлівки при УДАІ ГУМВС України в Донецькій області від 24 травня 2011 року, запити до комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Горлівки Донецької області» від 24 травня 2011 року та від 05 вересня 2011 року.

Згідно з відповіддю Калінінського відділення Горлівської об'єднаної державної податкової інспекції від 13 квітня 2011 року боржник розрахункових рахунків у фінансово-кредитних установах не має. Згідно з відповіддю комунального підприємства «Бюро технічної інвентаризації міста Горлівки Донецької області» від 06 вересня 2011 року за боржником нерухомість не зареєстрована. Згідно з відповіддю ВРЕР м. Горлівки при УДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області від 15 вересня 2011 року транспортний засіб за боржником не зареєстровано.

Державний виконавцем, з метою перевірки майнового стану боржника 19 квітня 2011 року здійснив вихід за адресою зазначеною у виконавчому документі. Виявити належне боржнику майно не було можливості у звязку з відсутністю останнього вдома.

08 липня 2011 року державним виконавцем винесено постанову про привід боржника через органи внутрішніх справ, яку направлено на виконання в Калінінський районний відділ Горлівського міського управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області. 05 серпня 2011 року на адресу відповідача надійшли матеріали перевірки щодо приводу боржника до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, в яких зазначалося, що здійснити привод неможливо у зв'язку з тим, що боржник за зазначеною у виконавчому документі адресою фактично не проживає, хоча офіційно зареєстрований згідно зі свідченнями ОСОБА_4

Отже, державним виконавцем на момент ознайомлення посадових осіб Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області з матеріалами виконавчого провадження, проводилися виконавчі дії щодо виявлення майна боржника та виконання виконавчого документа в цілому. Тому вважав, що підстави для визнання дій відповідача бездіяльністю відсутні.

Також пояснив, що на час ознайомлення позивача з виконавчим провадженням майновий стан боржника не встановлено тому, що не отримано відповідей з державних органів. Чому повторних запитів тривалий час не робилося пояснити не може.

Представник відповідача просив в задоволенні позову відмовити.

Судом встановлено, що постановою Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області від 10 лютого 2011 року відкрито виконавче провадження №24411251 з примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області про сплату боргу від 20 січня 2011 року №889, якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь вказаного Управління стягнуто заборгованість в сумі 720,66 грн.

Вказаною постановою також накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення.

29 серпня 2011 року органом Пенсійного фонду України проведено ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, за результатами чого в той же день складено протокол ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження.

Протоколом встановлено, що державним виконавцем здійснювалися наступні виконавчі дії, а саме для встановлення майнового стану боржника направлялися запити:

- 07 квітня 2011 року направлено запит до Горлівської обєднаної державної податкової інспекції Донецької області, на що 13 квітня 2011 року отримано відповідь про те, що боржник розрахункових рахунків у фінансово-кредитних установах не має;

- 24 травня 2011 року направлено запит до направлено запит до ВРЕР м. Горлівки при УДАІ Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області (відмічено як МРЕВ), проте відповіді не отримано;

- 24 травня 2011 року направлено запит до Бюро технічної інвентаризації міста Горлівки Донецької області, на що відповіді не отримано.

Запити до органів земельних ресурсів та на імя боржника не здійснювалися.

Також протоколом встановлено, що державним виконавцем здійснювалися інші заходи примусового виконання рішення, а саме:

- 10 лютого 2011 року направлені заяви про реєстрацію обтяження обєкта нерухомого та рухомого майна до Єдиного реєстру обтяжень нерухомого майна та до Єдиного реєстру обтяжень рухомого майна;

- 19 квітня 2011 року за результатом виходу за адресою боржника складено акт, яким встановлена відсутність його вдома, у звязку з чим боржнику залишено виклик до відділу державної виконавчої служби на 21 квітня 2011 року;

- 08 липня 2011 року державним виконавцем за клопотанням стягувача від 29 червня 2011 року прийнята постанова про привід боржника через представника районного відділу Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області;

- 05 серпня 2011 року на адресу відповідача надійшли матеріали перевірки щодо приводу боржника до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, в яких зазначалося, що здійснити привод неможливо у зв'язку з тим, що боржник за зазначеною у виконавчому документі адресою фактично не проживає, хоча офіційно зареєстрований, згідно зі свідченнями ОСОБА_4 проживає в селищі Зайцево.

Державного виконавця з вказаним протоколом ознайомлено в день його складання, тобто 29 серпня 2011 року.

Судом також встановлено, що на час ознайомлення позивача з виконавчим провадженням майновий стан боржника не встановлено відповідей з державних органів не отримано, повторних запитів не зроблено. Місце реєстрації та місце фактичного проживання боржника не встановлено, запитів до відповідних державних органів з цього приводу не зроблено.

Вважаючи дії державного виконавця бездіяльністю орган Пенсійного фонду України звернувся до суду з даним позовом.

Судом також встановлено, що після звернення до суду з даним адміністративним позовом боржник погасив заборгованість, про що 03 жовтня 2011 року до відповідача надійшла відповідна заява стягувача від 26 вересня 2011 року.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивачем до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області подано виконавчі документи про стягнення коштів, по яким відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», яка визначає обов'язки і права державних виконавців, державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Заходами примусового виконання рішень відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Відповідно до ст. 52 вказаного Закону звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитаріях цінних паперів.

Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються.

На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення звертається також на належне боржнику інше майно, за винятком майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати ті види майна чи предмети, на які необхідно в першу чергу звернути стягнення. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається державним виконавцем.

Стягнення на майно боржника звертається в розмірі і обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження. У разі якщо боржник володіє майном спільно з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням державного виконавця.

У разі якщо сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, звернення стягнення на єдине житло боржника та земельну ділянку, на якій розташоване це житло, не здійснюється. У такому разі державний виконавець зобов'язаний вжити всіх заходів для виконання рішення за рахунок іншого майна боржника.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Постановою про відкриття виконавчого провадження державний виконавець наклав арешт на все рухоме та нерухоме майно боржника в межах суми звернення стягнення, що відповідало вимогам ч. 2 ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» і відповідно до ст. 32 й 52 вказаного Закону є заходом примусового виконання рішення.

З метою виявлення рухомого і нерухомого майна державним виконавцем до відповідних державних органів направлялися запити, здійснювався вихід за адресою проживання боржника та спроби його приводу до відділу державної виконавчої служби через органи внутрішніх справ.

Оскільки сума, що підлягає стягненню за виконавчим провадженням, не перевищує десяти розмірів мінімальної заробітної плати, тому держаний виконавець правомірно не робив запити до земельних органів, що відповідало наведеним вимогам законодавства.

Між тим, станом на 29 серпня 2011 року - день ознайомлення позивача з виконавчим провадженням майновий стан боржника відповідачем встановлено не було відповідей з відповідних державних органів не отримано, повторних запитів з 24 травня 2011 року не зроблено.

Дізнавшись 05 серпня 2011 року про те, що боржник за зазначеною у виконавчому документі адресою фактично не проживає, державний виконавець місце реєстрації та місце фактичного проживання боржника не встановив, запитів до відповідних державних органів з цього приводу не зробив.

Отже, не вчинення вказаних дій свідчить про те, що відповідач допустив бездіяльність, що призвело до невиконання передбаченого ст. 11, ч. 2 ст. 30 Закону України «Про виконавче провадження» обов'язку вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, обовязку провести виконавчі дії протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.

Відповідач не врахував того, що стягувачем по виконавчим провадженням є управління Пенсійного фонду України, основними завданнями якого відповідно до розділу ІІ Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Фонду та інших джерел, визначених законодавством.

Невжиття та несвоєчасне вжиття державними виконавцем відповідних заходів призводить до ненадходження коштів та нестабільної роботи управління Пенсійного фонду України з виплат пенсій та інших виплат громадянам, і, відповідно, порушення прав громадян на своєчасне та в повному обсязі їх отримання.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відсутність бездіяльності суб'єкт владних повноважень не доказав, поважних підстав для невиконання обов'язку по вжиттю відповідних заходів примусового виконання виконавчого документа не навів.

З урахуванням характеру виконавчого документу, передбачених для нього заходів для примусового виконання рішень, які державним виконавцем добросовісно, в повному обсязі та протягом розумного строку вчинені не були, суд приходить до висновку про його бездіяльність.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області до Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, третя особа ОСОБА_3, про визнання неправомірною бездіяльності та зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Калінінського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції Донецької області, вчинену при примусовому виконанні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Калінінському районі міста Горлівки Донецької області про сплату боргу від 20 січня 2011 року №889, якою з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь вказаного Управління стягнуто заборгованість в сумі 720,66 грн., станом на 29 серпня 2011 року - день ознайомлення стягувача з виконавчим провадженням.

Постанова набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 254 КАС України, і може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції у порядку, визначеному статтею 186 КАС України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі 10 жовтня 2011 року.

Суддя Логойда Т. В.