Постанова № 20204672, 09.08.2011, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2011 р. справа № 2а/0570/9001/2011

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 11 год. 55 хв.

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючогосудді Полякової К.В.

при секретаріКарлюк М.О.

За участю представників від:

позивача:ОСОБА_1 (дов. № б/н від 08.08.2011 року)

відповідача:ОСОБА_2 (дов. № 01-07/08-137 від 17.01.2011 року)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50 Гвардійської дивізії, 17 адміністративну справу за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачуються страхові виплати з різних причин, а також допомоги на поховання на суму 238597,05 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Управління пенсійного фонду України в місті Торезі (надалі - позивач, Управління) звернулось до суду з адміністративним позовом до відповідача Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання України в місті Торезі (надалі відповідач, Відділення) про зобов`язання відповідача підписати акти звірки та прийняти до заліку для відшкодування на централізованому рівні виплат пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, та пенсій у зв`язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачується страхові виплати з різних причин, а також допомоги на поховання на суму 238 597,05 гривень.

З урахуванням уточнень позовних вимог позивач просить суд:

- стягнути заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачується страхові виплати з різних причин, а також допомоги на поховання на суму 238 597,05 гривень.

В обґрунтування позову позивач посилається на те, що Відділенням не було сплачено суму витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачується страхові виплати з різних причин, а також допомога на поховання, за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року на загальну суму 238 597,05 грн. Оскільки вказана сума сплачена Управління, що підтверджено розрахунком сплачених пенсій, копіями документів пенсійних справ, актами звірок, просить стягнути з відповідача заборгованість з виплати та доставки пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання на загальну суму 238 597,05 грн. (а.с. 4-5, 49).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року в адміністративній справі за № 2а-331/10/0570 у задоволенні позову Управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачуються страхові виплати з різних причин, а також допомога на поховання на суму 238597,05 грн. було відмовлено.

Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року у справі № 2а-331/10/0570 залишено без змін вищевказана постанова.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 28.04.2011 року в адміністративній справі за № 2а-331/10/0570, постанову Донецького окружного адміністративного суду від 09.03.2010 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 17.06.2010 року скасовано. Справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. При цьому, судом касаційної інстанції встановлено що підставою для скасування рішень попередніх інстанцій є не визначення судами розміру сум виплат що підлягають відшкодуванню на підставі заявленого позову. Тому, при скеруванні справи на новий розгляд, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звернула увагу на необхідність встановлення під час судового розгляду розміру сум та періоду по відшкодуванню пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку та інших виплат.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.06.2011 року справу № 2а/0570/9001/2011 (2а-331/10/0570) справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, надав заперечення на позовну заяву, в обґрунтування яких зазначив, що ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV встановлено, що у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті. Такими непрацездатними особами є діти, які не досягли 16 років: діти з 16 до 18 років, які не працюють або старші за цей вік через вади фізичного або розумового розвитку самі неспроможні заробляти: діти, які є учнями денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш до досягнення ними 23 років; жінки, які досягли 55 років і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють; інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності та інші. Страхові виплати в зв'язку з втратою годувальника згідно ст. 34 вищевказаного Закону призначаються в разі встановлення причинного зв'язку смерті потерпілого с трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, яке він отримав при житті. Причинний зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом має підтверджуватися висновком відповідних медичних органів (довідкою МСЕК) (а.с. 125-129). На підставі викладеного просив у задоволенні позову відмовити. Крім того, зазначив, що на виконання ухвали суду від 15 червня 2011 року проведена звірка сум заборгованості по кожній особі за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року на загальну суму 238 597,05 грн., під час проведення якої ними в актах було зазначено причину не відшкодування Управлінню спірних сум. Вказані акти підписані сторонами без зауважень та скріплених печатками.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є необгрунтованими і не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області -відповідач по справі, зареєстроване виконавчим комітетом Торезької міської ради Донецької області від 26.12.2000 року, є юридичною особою (а.с. 33).

Згідно довідки № 7-25-172, відповідача включено до Єдиного Державного Реєстру Підприємств та Організацій України, про що присвоєно код ЄДРПОУ № 25967909 (а.с. 34).

За змістом статей 8,10, 23, 26, 81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 року № 1788-ХП (надалі Закон № 1788-ХП), пенсійне забезпечення громадян, призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати, в т.ч. пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання, здійснюється органами Пенсійного Фонду України з виплатою пенсій за рахунок його коштів.

Проте, з 1 квітня 2001 року набрав чинності Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 р. № 1105-ХіУ (надалі Закон № 1105-ХІУ), відповідно до ст. 21,28 якого у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку: своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я а саме: пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання чи пенсію у зв'язаних з цим ритуальним послуг відповідно до місцевих умов.

Спільною постановою Правління Пенсійного Фонду України та Правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2004 року № 5-4/3 був затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Вказаним порядком визначено механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків Пенсійному Фонду України витрат, пов'язаних' з виплатою відповідних пенсій, які призначені застрахованим особам та потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Враховуючи вищенаведене відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та інших нормативно-правових актів, в тому числі, і суми витрат Пенсійного фонду з виплати вищезазначених пенсій.

Відповідно до п.2 ст.7 Прикінцевих положень Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державні соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", який набрав чинності з 01.04.2001 р., Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального

страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та-професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" від 23.09.1999 р. № 1105-ХІV (надалі Закон № 1105-ХІV) закріплене аналогічне правило, якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Аналізуючи вищенаведені законодавчі норми сфера дії Закону № 1105-ХІV поширюється на категорію інвалідів, які отримали інвалідність внаслідок нещасного випадку на виробництві, в тому числі, і відшкодування витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного.

Згідно ч.2 ст.2 зазначеного Закону особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлене згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону. При цьому право на,таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, у якій з колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом "а" ст. 27 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежну від стажу роботи.

Відповідно п. З розділу XI Прикінцевих положень Закону № 1105-ХІV відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги; уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим Законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної і моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я виплачується цими підприємствами, установами і організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника -Фондом соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від

нещасних випадків є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці, передбачених ст. 21 Закону України «Про охорону праці», які ліквідуються.

Відповідно до ст.ст.80,85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» нарахування та виплата пенсій проводиться органами Пенсійного Фонду за місцем проживання пенсіонера.

Згідно ст. 18 Закону № 1105-ХІV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення в районах і містах обласного значення. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Пунктами 1.2. та п.1.4. Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат, затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, передбачено, що у разі настання страхового випадку управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (далі - Фонд) в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, відділення виконавчої дирекції Фонду в районах та містах обласного значення (далі - робочі органи виконавчої дирекції Фонду) зобов'язані своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право. Робочі органи виконавчої дирекції Фонду розглядають справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або осіб, які мають право на страхові виплати, за наявності усіх необхідних документів, перелік яких визначений у пунктах 2.7, 2.8, 3.1, 5.3, 6.1.1 цього Порядку, і приймають відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження останнього документа.

Таким чином, органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків, як самостійні юридичні особи, зобов'язані відшкодовувати витрати по виплаті та доставці пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві органам Пенсійного Фонду, як самостійним юридичним особам, які проводять відповідні виплати пенсій, тому орган Пенсійного Фонду має право на відшкодування органом Фонду соціального страхування від нещасних випадків сум витрат на виплату та доставок вказаних пенсій.

З огляду на викладене, оскільки відповідач відмовився відшкодувати спірні витрати, позивач правомірно звернувся в суд з позовом про відшкодування (стягнення) суми виплаченої пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 28 квітня 2011 року в адміністративній справі за № 2а-331/10/0570.

Судом встановлено, що позивачем до відповідача направлено акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачуються страхові виплати з різних причин, а також допомога на поховання за період з 01.12.2008 року по 31.10.2009 року на загальну суму 238 597,05 грн.

Відповідач відмовився прийняти до відшкодування та підписати акти щомісячної звірки витрат на загальну суму 238 597,05 грн. Розмір сплачених сум та понесених територіальним органом Пенсійного фонду України витрат сторонами не оспорюється.

З аналізу ст. 21 Закону № 1105-ХІV вбачається, що у разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний у встановленому законодавством порядку відшкодувати суми, що виплачуються відповідно до Законів України «Про пенсійне забезпечення», «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» та інших нормативно-правових актів, а саме:

-суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; -щомісячну цільову грошову допомогу на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; -допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; -суми витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Згідно ст. 33 Закону № 1105-ХІV, у разі смерті потерпілого право на одержання щомісячних страхових виплат (пенсій згідно з підпунктом "д" пункту 1 частини першої статті 21 цього Закону) мають непрацездатні особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання, а також дитина померлого, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після його смерті.

Такими непрацездатними особами є:

1)діти, які не досягли 16 років; діти з 16 до 18 років, які не працюють, або старші за цей вік, але через вади фізичного або розумового розвитку самі не спроможні заробляти; діти, які є учнями, студентами (курсантами, слухачами, стажистами) денної форми навчання - до закінчення навчання, але не більш як до досягнення ними 23 років;

2)жінки, які досягли 55 років, і чоловіки, які досягли 60 років, якщо вони не працюють;

3)інваліди - члени сім'ї потерпілого на час інвалідності;

4)неповнолітні діти, на утримання яких померлий виплачував або був зобов'язаний виплачувати аліменти; 5)непрацездатні особи, які не перебували на утриманні померлого, але мають на це право.

Право на одержання страхових виплат у разі смерті потерпілого мають також дружина (чоловік) або один з батьків померлого чи інший член сім'ї, якщо він не працює та доглядає дітей, братів, сестер або онуків потерпілого, які не досягли 8-річного віку. Пенсія у разі смерті годувальника призначається і виплачується згідно із законодавством. З аналізу вказаної норми закону вбачається, що право на страхові виплати у разі смерті потерпілого мають особи, які перебували на утриманні померлого або мали на день його смерті право на одержання від нього утримання.

З актів звірки не прийнятих осіб (а.с. 225-235), які були складені на виконання ухвали суду від 15.06.2011 року, підписаних сторонами без зауважень та скріплених печатками вбачається, що відповідачем не були відшкодовані суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з 1 грудня 2008 року 31 жовтень 2009 року по наступним особам:

за грудень 2008 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 3.1. на суму 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.;

за січень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 3.1. на суму 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн. ОСОБА_11 на суму 217,74 грн. ОСОБА_12 на суму 29516 грн.ОСОБА_4 на суму 183,87 грн. ОСОБА_13 на суму 288,33 грн.;

за лютий 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_14 208,06 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_15 105,03 грн.; ОСОБА_16 144,64 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн. ОСОБА_12 на суму 150 грн. ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_18 на суму 101,79 грн.;

за березень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_14 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_16 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн. ОСОБА_12 на суму 150 грн. ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 62,78 грн.; ОСОБА_21 на суму 176,79 грн.; ОСОБА_22 на суму 314, 52 грн.; ОСОБА_23 на суму 166,07 грн.; ОСОБА_24 на суму 116,05 грн. ОСОБА_25 на суму 171,43 грн.; ОСОБА_26 на суму 130,65 грн.;

за квітень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_27 на суму 145 грн.; ОСОБА_28 на суму 154,84 грн.;ОСОБА_14. 150 грн.; ОСОБА_29 на суму 74,43 грн. ОСОБА_30 на суму 145 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_31 на суму 80 грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 314, 52 грн.; ОСОБА_23 на суму 166,07 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 129,46.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 188,71 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_34 на суму 150 грн.; ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 145 грн.; ОСОБА_36 на суму 450 грн.

за травень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_37 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_27 на суму 150 грн.; ОСОБА_28 на суму 150 грн.; ОСОБА_14. 150 грн.; ОСОБА_29 на суму 149,46 грн. ОСОБА_30 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_31 на суму 150грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_38 на суму 205,5 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.;ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 314, 52 грн.; ОСОБА_23 на суму 166,07 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,21грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_34 на суму 150 грн.; ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.; ОСОБА_39 на суму 200 грн.; ОСОБА_36 на суму 450 грн.;

за червень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_37 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_27 на суму 150 грн.; ОСОБА_28 на суму 150 грн.; ОСОБА_14. 150 грн.; ОСОБА_29 на суму 149,46 грн.; ОСОБА_30 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 гри.; ОСОБА_31 на суму 150грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_38 на суму 205,5 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 150 грн.; ОСОБА_23 на суму 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,21грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.;ОСОБА_34 на суму 150 грн.; ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.; ОСОБА_39 на суму 200 грн.; ОСОБА_36 на суму 150 грн. ОСОБА_40 на суму 514,5 грн.; ОСОБА_41 на суму 150 грн.

за липень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_37 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_42 на суму 165,12 грн.; ОСОБА_27 на суму 150 грн.; ОСОБА_28 на суму 150 грн.; ОСОБА_14 150 грн.; ОСОБА_29 на суму 149,46 грн. ОСОБА_30 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_31 на суму 150грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_41 на суму 150 грн ОСОБА_38 на суму 131,17 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.;ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 150 грн.; ОСОБА_23 на суму 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,21грн.; ОСОБА_43 на суму 77,43 грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_34 на суму 150 грн.; ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.; ОСОБА_39 на суму 150 грн.; ОСОБА_36 на суму 150 грн.;

за серпень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_40 на суму 92,79 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_37 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_42 на суму 133,88 грн.; ОСОБА_27 на суму 150 грн.; ОСОБА_28 на суму 150 грн.; ОСОБА_14 на суму 150 грн.; ОСОБА_29 на суму 149,46 грн. ОСОБА_30 на суму 150 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_31 на суму 150грн.; ОСОБА_15 113,11 грн.; ОСОБА_41 на суму 150 грн.; ОСОБА_38 на суму 131,17 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_44 на суму 101,61 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 150 грн.; ОСОБА_45 на суму 154,78 грн.; ОСОБА_23 на суму 150 грн.; ОСОБА_46 на суму 106,45 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,21грн.; ОСОБА_43 на суму 150 грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_47 на суму 91,94 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_34 на суму 150 грн., ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.;ОСОБА_39 на суму 150 грн.; ОСОБА_36 на суму 150 грн.;

за вересень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.;ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_40 на суму 92,79 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.;ОСОБА_37 на суму 150 грн.;ОСОБА_6 на суму 150 грн.;ОСОБА_42 на суму 133,88 грн.;ОСОБА_27 на суму 150 грн.;ОСОБА_28 на суму 150 грн.;ОСОБА_14 на суму 150 грн.;ОСОБА_29 на суму 149,46 грн.ОСОБА_30 на суму 150 грн.;ОСОБА_48 на суму 110,09 грн.;ОСОБА_7 на суму 150 грн.;ОСОБА_31 на суму 150грн.;ОСОБА_15. 113,11 грн.;ОСОБА_41 на суму 150 грн.;ОСОБА_38 на суму 131,17 грн.;ОСОБА_49 на суму 115 грн.;ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.;ОСОБА_50 на суму 127,79 грн.;ОСОБА_51 на суму 208,06грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_44 на суму 101,61 грн.;ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 150 грн.; ОСОБА_45 на суму 114,24 грн.; ОСОБА_52 на суму 169,35 грн.; ОСОБА_23 на суму 150 грн.; ОСОБА_46 на суму 106,45 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,21грн.; ОСОБА_43 на суму 150 грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_47 на суму 150 грн.; ОСОБА_53 на суму 65 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_12 на суму 150 грн.; ОСОБА_25 на суму 150 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 150 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.; ОСОБА_54 на суму 66,95 грн.; ОСОБА_55 на суму 166,6 грн.; ОСОБА_39 на суму 150 грн.; ОСОБА_36 на суму 150 грн.

за жовтень 2009 року по особам: ОСОБА_5 на суму 150 грн.; ОСОБА_13 на суму 146,53 грн.; ОСОБА_40 на суму 92,79 грн.; ОСОБА_56 на суму 96,77 грн.; ОСОБА_11 на суму 150 грн.; ОСОБА_37 на суму 150 грн.; ОСОБА_6 на суму 150 грн.; ОСОБА_42 на суму 133,88 грн.; ОСОБА_27 на суму 150 грн.; ОСОБА_28 на суму 150 грн.; ОСОБА_14 на суму 150 грн.; ОСОБА_57 на суму 295 грн.; ОСОБА_29 на суму 149,46 грн. ОСОБА_30 на суму 150 грн.;ОСОБА_58 на суму 150 грн.; ОСОБА_48 на суму 143,59 грн.; ОСОБА_7 на суму 150 грн.; ОСОБА_31 на суму 150грн.; ОСОБА_15. 113,11 грн.; ОСОБА_41 на суму 150 грн.; ОСОБА_38 на суму 131,17 грн.; ОСОБА_49 на суму 115 грн.; ОСОБА_19 на суму 150 грн.; ОСОБА_20 на суму 97,31 грн.; ОСОБА_50 на суму 127,79 грн.; ОСОБА_51 на суму 150 грн.; ОСОБА_21 на суму 150 грн.; ОСОБА_17 на суму 150 грн.; ОСОБА_44 на суму 101,61 грн.; ОСОБА_16 на суму 150 грн.; ОСОБА_22 на суму 150 грн.; ОСОБА_45 на суму 114,24 грн.; ОСОБА_52 на суму 169,35 грн.; ОСОБА_59 на суму 150 грн.; ОСОБА_23 на суму 150 грн.; ОСОБА_46 на суму 150 грн.; ОСОБА_9 на суму 150 грн.; ОСОБА_32 на суму 91,18грн.; ОСОБА_43 на суму 150 грн.; ОСОБА_18 на суму 150 грн.; ОСОБА_60 на суму 125,81 грн.; ОСОБА_47 на суму 150 грн.; ОСОБА_53 на суму 150 грн.; ОСОБА_8 на суму 150 грн.; ОСОБА_33 на суму 150 грн.; ОСОБА_10 на суму 150 грн.; ОСОБА_12 на суму 150 грн.; ОСОБА_61 на суму 319,35 грн.; ОСОБА_26 на суму 150 грн.; ОСОБА_4 на суму 300 грн.; ОСОБА_35 на суму 150 грн.; ОСОБА_54 на суму 125,53 грн.; ОСОБА_55 на суму 135,91 грн.; ОСОБА_62 на суму 149,44 грн.; ОСОБА_39 на суму 150 грн.; ОСОБА_36 на суму 150 грн.; ОСОБА_63 131,42 грн.

Підставою не прийняття відповідачем актів по зазначеним особам є те, що вказані особи не досягли 55 років на момент смерті потерпілого.

Під час судового розгляду справи судом були оглянути пенсійні справи по вказаним особам та встановлено, що останні на день смерті померлого не досягли 55 років. Непрацездатними за висновком МСЕК останні не визнавались.

З огляду на викладене, вимоги позивача щодо стягнення з Відділення суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по зазначеним особам задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні встановлено, що Відділенням за період з 1 грудня 2008 року 31 жовтень 2009 року не була відшкодована заборгованість щодо сплати суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по: ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.; ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за грудень 2008 року;ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за січень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за лютий 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за березень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.;ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за квітень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.;ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.; ОСОБА_65 на суму 65,02 грн.; ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за травень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за червень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за липень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.;ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за серпень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.; ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за вересень 2009 року; ОСОБА_64 на суму 150 грн.;ОСОБА_67 на суму 102,96 грн.;ОСОБА_66 на суму 116,95 грн. - за жовтень 2009 року.

Зазначена заборгованість не була відшкодована відповідачем у зв'язку з відсутністю причино-наслідкового зв'язку смерті потерпілого з трудовим каліцтвом або професійним захворюванням, яке він отримав при житті.

Інструкцією про встановлення причино-наслідкового зв'язку смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, затвердженою наказом Міністерства охорони здоров'я України від 15 листопада 2005 р. N 606, встановлено, що органом, який встановлює причино-наслідкового зв'язок смерті з професійним захворюванням (отруєнням) або трудовим каліцтвом, є МСЕК.

Тобто, причино-наслідкового зв'язок смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я має бути встановлений МСЕК.

Проте, під час розгляду справи, з оглянутих судом пенсійних справ ОСОБА_64, ОСОБА_65, ОСОБА_66, ОСОБА_67 встановлено, що причино-наслідковий зв'язок смерті потерпілих з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом не підтверджений рішеннями МСЕК.

Таким чином вимоги позивача в цій частині не ґрунтуються на Законі.

Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача відшкодувати за період з 1 грудня 2008 року по 31 жовтня 2009 року виплаченої позивачем ОСОБА_65 щомісячної цільової грошової допомоги на прожиття за грудень 2008 року - травень 2009 року на суму 26,78 грн., також не підлягають задоволенню оскільки причино-наслідковий зв'язок смерті потерпілого з професійним захворюванням або трудовим каліцтвом також не підтверджений рішеннями МСЕК.

Судом встановлено, що відповідачем не були відшкодовані суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання по: ОСОБА_68 за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року на суму 1650 грн.; ОСОБА_69 за період з грудня 2008 року по лютий 2009 року та з квітня по жовтень 2009 року на суму 1650 грн.; ОСОБА_70 за період з лютого по квітень 2009 року та з червня по жовтень 2009 на суму 1339,29 грн., оскільки вказаним особам на час смерті потерпілих не було встановлено інвалідність.

Наказом Міністерства охорони здоров'я, від 07.04.2004, № 183 затверджена Інструкції про встановлення груп інвалідності, відповідно до п. 1.2 якої інвалідність у повнолітніх осіб визначається шляхом експертного обстеження медико-соціальними експертними комісіями (МСЕК), підпорядкованими Республіканському в АР Крим, обласним та міським в містах Києві та Севастополі центрам (бюро) медико-соціальної експертизи. З метою об'єктивної оцінки стану здоров'я і ступеня обмеження життєдіяльності при огляді у МСЕК в кожному випадку проводиться комплексне обстеження хворого. Залежно від ступеня обмеження життєдіяльності встановлюють І, II, III групу інвалідності, а також причини інвалідності: загальне захворювання; інвалідність з дитинства; трудове каліцтво; професійне захворювання та інше.

Факт відсутності у ОСОБА_68, ОСОБА_69 ОСОБА_70 на час смерті потерпілого права на одержання від нього утримання знайшов своє підтвердження у судовому засіданні під час огляду їх пенсійних справ. Отже, вимоги позивача в цій частині не підлягають задоволенню.

Крім того, суд зазначає, що ОСОБА_71 в жовтні 2009 року досягла повноліття, що підтверджено матеріалами її пенсійної справи, тому вимоги позивача про стягнення з Фонду основного розміру пенсії по інвалідності в сумі 10708,45 грн. також не підлягають задоволенню

Суд також вважає вимоги позивача щодо стягнення з Відділення заборгованості щодо сплати суми основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання за період з грудня 2008 року по жовтень 2009 року по ОСОБА_63 необгрунтованими, оскільки пенсійна справа на вказану особу відсутня.

Щодо витрат щомісячної державної адресної допомоги не відшкодованої Відділенням за період з грудня 2008 року по жовтень 2010 року, суд зазначає наступне.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2008 року №265 «Деякі питання пенсійного забезпечення громадян» установлено, що у разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною та щомісячної доплати до пенсії у зв'язку з втратою годувальника членам сімей шахтарів, смерть яких настала внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання) не досягає в осіб, яким призначено пенсію у зв'язку з втратою годувальника, на одного непрацездатного члена сім'ї 100 відсотків, на двох - 120 відсотків, на трьох і більше - 150 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога до пенсії у сумі, що не вистачає до зазначених розмірів.

У разі, коли щомісячний розмір пенсійних виплат, державної соціальної допомоги інвалідам з дитинства і дітям-інвалідам, особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, сум індексації та інших доплат, встановлених законодавством, крім пенсій за особливі заслуги перед Україною) не досягає прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, таким особам надається щомісячна державна адресна допомога у сумі, що не вистачає до зазначеного прожиткового мінімуму.

З аналізу норм чинного законодавства вбачається, що державна адресна допомога не передбачена у переліку соціальних послуг та виплат, які згідно статті 21 Закону № 1105 та пункту 4 Порядку № 5-4/4, здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

В пункті 4 Постанови № 265 передбачено, що виплата щомісячної державної адресної допомоги, передбаченої цією постановою, здійснюється за рахунок коштів, з яких виплачується пенсія або державна соціальна допомога.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати державну адресну допомогу не встановлений законом.

З огляду на зазначене, позовні вимоги щодо відшкодування витрат щомісячної державної адресної допомоги не є обґрунтованими та не підлягають задоволенню.

Крім того, з положень ст. 21 Закону № 1105-ХІУ вбачається, що Законом не передбачений обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відшкодувати Пенсійному фонду витрати на доставку державної адресної допомоги.

У пункті 4 Порядку, яким встановлений перелік виплат, які відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду, також відсутні витрати, пов'язані з виплатою державної адресної допомоги та витрати на її доставку.

Заявлені, позивачем вимоги щодо обов'язку Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодовувати допомогу на поховання є безпідставними з наступних підстав.

Згідно ч. 8 ст. 34 Закону № 1105-XIV, у разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання витрати на його поховання несе Фонд соціального страхування від нещасних випадків згідно з порядком, визначеним Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2001 року N 826 "Про затвердження порядку проведення витрат на поховання у разі смерті потерпілого від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання" із змінами, внесеними від 25 серпня 2004 року N 1112, та постановою правління Фонду від 06.03.2006 року N 13 передбачено, що витрати на поховання провадяться у разі смерті потерпілого, що настала за обставин, за яких настає страховий випадок державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання. Тобто, в постановах

чітко зазначено, що допомога на поховання відшкодовується Фондом тільки у тому випадку, якщо смерть настала за наслідками отриманого нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, що підтверджено висновками спеціальних медичних закладів.

Аналіз зазначених норм Закону дає підстави вважати, що Фонд зобов'язаний відшкодовувати виплачені іншими страховиками суми допомоги на поховання лише тих осіб, які померли від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, тобто за умови наявності причинного зв'язку їх смерті з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.

Оскільки в матеріалах пенсійних справ ОСОБА_72, ОСОБА_73, ОСОБА_74, ОСОБА_75, ОСОБА_76 ОСОБА_77, ОСОБА_78, ОСОБА_79, ОСОБА_80, ОСОБА_81, ОСОБА_82, ОСОБА_83, ОСОБА_84 відсутні докази на підтвердження наявності причинного зв'язку смерті потерпілого з одержаним каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, вимоги позивача щодо стягнення допомоги на поховання не підлягають задоволенню.

Також слід зазначити, що положення пункту 4 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України та правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року N 5-4/4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 травня 2003 року за N 376/7697, яким зобов'язано Фонд відшкодовувати ПФУ витрати на допомогу на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, котра отримувала пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, суперечить положенням Закону N 1105-ХГV. Так, зокрема, стаття 21 цього Закону пов'язує виникнення такого обов'язку у Фонду зі смертю працівника, а не з отриманням померлим, який не працював, зазначеної вище пенсії.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади й органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 71 КАС України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

У зв'язку із наведеним суд приймає рішення щодо відмови у задоволенні позову управління Пенсійного фонду України в Кіровському районі м. Донецька повністю.

Керуючись статтями 23, 94, 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

суд,-

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні адміністративного позову управління Пенсійного фонду України в м. Торезі Донецької області до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Торезі Донецької області про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пенсій по інвалідності, внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, по яких не виплачуються страхові виплати з різних причин, а також допомоги на поховання на суму 238597,05 грн. - відмовити.

Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та відповідно до ч. 3 ст. 160 КАС України проголошено її вступну та резолютивну частини 09 серпня 2011 року в присутності представників позивача та відповідача.

Повний текст постанови виготовлено 12 серпня 2011 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Полякова К.В.