Постанова № 20203337, 16.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3388/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Мачульського В.В.,

при секретарі судового засідання Іванчуку О.В.,

за участю представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача Поліщука С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області про визнання протиправним та скасування повідомлення № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації та зобовязання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернулася з адміністративним позовом до Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області (надалі - Інспекція ДАБК у Волинській області) про визнання протиправним та скасувати повідомлення № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації та зобовязання вчинити дії зареєструвати подану декларацію про готовність обєкта до експлуатації.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в травні 2010 року їй будо надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції з добудовою торгового павільйону на пр. Волі,29 б в м. Луцьку. В серпні 2010 року рішенням Луцької міської ради надано в оренду земельну ділянку. 14.09.2010 року зареєстровано у встановленому законом порядку договір оренди земельної ділянки по пр. Волі,29б, що в м. Луцьку, даний договір є діючим та таким який сумлінно виконується орендарем і по даний час. Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 596-6 від 16.09.2010 року їй було надано дозвіл на отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та на реконструкцію торгового павільйонна та виготовлено і погоджено проект реконструкції. Декларацію про готовність обєкта до експлуатації було неодноразово подано до відповідача і відповідно отримано повідомлення про повернення декларації від 18.07.2011 року № 841 і від 11.08.2011 року № 152.

Вважає, що декларація про готовність обєкта до експлуатації оформлена належно та відповідно до чинного законодавства, а відповідач грубо порушив вимоги закону та проявив упереджене відношення до неї та проігнорував постанову суду, якою визнано дії по скасуванню дозволу на початок будівельних робіт незаконними та встановлено факти, які не підлягають повторному доведенню в суді у звязку з тим, що встановлені постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року та відповідно спростовують повністю відмовні аргументи, щодо повернення декларації про готовність обєкта до експлуатації. Наказ відповідача від 31.01.2011 року № 07/01-03 про скасування дозволу на виконання будівельних робіт скасовано постановою суду від 27.07.2011 року. Відповідно дозвіл є чинним і відповідно п. 6 повідомлення про повернення декларації є незаконним.

Крім цього, зазначає, що в повідомленні відповідача є твердження про нібито недостовірність інформації про відповідальну особу-інженера з технічного нагляду ОСОБА_5 та про ТзОВ «Соловюк», як про генерального підрядника, відповідні субєкти чітко зазначені в дозволі на виконання будівельних робіт, який був виданий відповідачем і попередньо вказані в заяві заявника на видачу такого дозволу, жодних змін не вносилося. Незаконний п. З повідомлення, оскільки всі відповідальні особи за виконання робіт вказано повністю та абсолютно достовірно. Пункт 4 повідомлення невірний і формальний для відмови, оскільки генеральний проектувальник вказаний і що розуміється відповідачем під неповнотою вказівки на назву генеральний проектувальника можна тільки здогадуватися. Пункти 5,7,8 є формальною необґрунтованою відмовою, оскільки кошторисна вартість обєкта та характеристики обєкта нерухомості взяті мало того, що з проектної документації, яка належним чином погоджена в установленому законом порядку а і прийнята відповідачем у повному обсязі для видачі дозволу на виконання будівельних робіт, який і було видано. Відповідач в повідомленнях про повернення декларації не зазначив жодної норми чинного законодавства на підставі чого видано таке повідомлення і чому і з яких саме правових підстав не зареєстровано декларацію і які саме юридичні вимоги до її оформлення порушено заявником. А відтак такі дії відповідача у вигляді повідомлення про повернення декларації є неправомірними та такими, що не відповідають закону.

Просить суд визнати протиправним та скасувати повідомлення № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації та зобовязати відповідача зареєструвати подану декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.

Представники позивача в судовому засіданні позов підтримали з підстав, викладених у позовній заяві та просять суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, в наданих суду усних поясненнях та письмових запереченнях посилаються на те, що позивачкою повторно вказано в декларації про готовність обєкта до експлуатації недостовірні та неповні дані, в звязку з чим декларацію повернуто на доопрацювання. Просить суд в задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представників позивача, представника відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в їх сукупності, проаналізувавши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є підставними та підлягають до задоволення, з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю субєкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Згідно із п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на: спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Виходячи із встановлених статтею 161 Кодексу адміністративного судочинства України кола питань, що підлягають вирішенню судом, суд вважає за необхідне зазначити, що до спірних правовідносин підлягають застосуванню положення Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності» № 3038-VI від 17.02.2011 року (надалі Закон України № 3038-VI) та Постанова Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів» (надалі Постанова КМУ № 461), в редакції чинній на час дії спірних правовідносин.

Судом встановлено, що в травні 2010 року позивачці будо надано дозвіл на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для реконструкції з добудовою торгового павільйону на проспекті Волі,29 б в м. Луцьку. 18.08.2010 року ОСОБА_4 рішенням Луцької міської ради № 65/43 надано на умовах оренди на 5 років земельні ділянки загальною площею 0,0057 га. на проспекті Волі, 29 б. 09.09.2010 року укладено договір оренди землі, який 14.09.2010 року зареєстровано у встановленому законом порядку Волинською регіональною філією ДП Центр ДЗК. Рішенням виконавчого комітету Луцької міської ради № 596-6 від 16.09.2010 року позивачці було надано дозвіл на отримання містобудівних умов і обмежень забудови земельної ділянки та на реконструкцію торгового павільйонна. 09.11.2010 року державним архітектором м. Луцька погоджено проект реконструкції вищевказаного торгового павільйонна.

Преамбулою Закону України № 3038-VI визначено, що цей Закон встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.

Відповідно до ст. 32 вищевказаного Закону, усі об'єкти будівництва за складністю архітектурно-будівельного рішення та/або інженерного обладнання поділяються на I, II, III, IV і V категорії складності. Категорія складності об'єкта будівництва визначається відповідно до державних будівельних норм та стандартів на підставі класу наслідків (відповідальності) такого об'єкта будівництва. Віднесення об'єкта будівництва до тієї чи іншої категорії складності здійснюється проектною організацією і замовником будівництва.

Реконструкція торгового павільйонна на проспекті Волі, 29 б у м. Луцьку віднесено до ІІ категорії складності.

Згідно ч.1. ст. 39 Закону України № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що належать до I - III категорій складності, та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідною інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Форма декларації про готовність об'єкта до експлуатації, порядок її подання і реєстрації визначаються Кабінетом Міністрів України.

Пунктами.1 та 2 Постанови КМУ № 461 встановлено, що цей Порядок визначає процедуру прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - об'єкти). Прийняття в експлуатацію об'єктів, що належать до I - III категорії складності, та об'єктів, будівництво яких здійснено на підставі будівельного паспорта, проводиться шляхом реєстрації Державною архітектурно-будівельною інспекцією та її територіальними органами (далі - Інспекція) поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації (далі - декларація).

Відповідно до п. 17 та п. 18 Постанови КМУ № 461 реєстрацію декларації здійснює Інспекція за місцезнаходженням об'єкта на безоплатній основі. Замовник (його уповноважена особа) подає особисто або надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до Інспекції два примірники декларації за формою згідно з додатком 1.

Згідно п.21 Постанови КМУ № 461 у разі коли декларація подана чи оформлена з порушенням установлених вимог, Інспекція повертає її на доопрацювання з обґрунтуванням підстав повернення у строк, передбачений для її реєстрації.

Судом також встановлено, що 14.06.2011 року ОСОБА_4 звернулась з заявою до Інспекції ДАБК у Волинській області з проханням зареєструвати подану декларацію про готовність обєкта до експлуатації реконструкція торгового павільйону по проспекту Волі,29 б в м. Луцьку. 18.07.2011 року дана декларація була повернута інспекцією повідомленням № ВЛ15211018030 на доопрацювання.

Абзацом 2 пункту 21 Постанови КМУ № 461 передбачено, що після усунення недоліків, що стали підставою для повернення декларації на доопрацювання, замовник може повторно звернутися до Інспекції для реєстрації декларації.

29.07.2011 року позивач повторно звернулась з заявою до відповідача з проханням зареєструвати декларацію про готовність об'єкта до експлуатації.. 11.08.2011 року Інспекція ДАБК у Волинській області винесла повідомлення № ВЛ15211027511 про повернення декларації про готовність вищевказаного обєкта до експлуатації, на доопрацювання.

З повідомлення Інспекції ДАБК у Волинській області № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повторне повернення декларації про готовність обєкта до експлуатації вбачається, що підставою повернення вищевказаної декларації є її заповнення не в повному обсязі, з порушенням установлених вимог, а саме:

1. Надана недостовірна інформація про відповідальну особу-інженера з технічного нагляду ОСОБА_5 договір № 50 від 07.12.2010 року даним інженером анульований 28.01.2011 року. В заявленій інформації не вказаний номер телефону відповідальної особи та найменування посади.

2. В п.4 надана недостовірна і неповна інформація щодо генерального підрядника ТзОВ «Соловюк», згідно його листа, виконував тільки проведенні будівельні роботи з з влаштуванням фундаменту, металевого каркасу стін і покриття та земельних робіт.

3. В п.6 не в повному обсязі вказано вказані особи відповідальні за виконання робіт, види виконаних робіт та інформацію про документ, який підтверджує повноваження особи на виконання робіт.

4. В п.7 не в повному обсязі вказано найменування генерального проектувальника.

5. В п.9 надана інформація не передбачена вимогами даного пункту

6. В п.10 надана недостовірна інформація стосовно дозволу на виконання будівельних робіт. Дозвіл скасовано 31.01.2011 року.

7. Не в повному обсязі заповнений п.12 декларації: несучі конструкції, огорожувальні конструкції, перелік інженерного обладнання.

8. Не в повному обсязі заповнено п.15 декларації: таблиця,кошторисна вартість будівництва (наявність проектно-кошторисної документації обумовлено договором ген підряду), найменування посади замовника.

Частиною 10 ст. 39 Закону України № 3038-VI встановлено, що замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданій ним декларації про готовність об'єкта до експлуатації, та за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації або сертифіката.

Надаючи правову оцінку прийнятого відповідачем повідомлення про повторне повернення вищевказаної декларації на доопрацювання, суд приходить до висновку, що дане повідомлення не відповідає вимогам Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», виходячи з наступного.

Законодавство України не містить визначення недостовірної інформації і не окреслює фактичних ознак, які вказують на недостовірність інформації. Встановлюються тільки ознаки недостовірності, які можуть бути спростовані. Разом с тим, недостовірну інформацію можна визначити як відомості, що не відповідають дійсності або викладені неправдиво.

Суд не погоджується з висновками відповідача викладених в повідомленні про повернення декларації від 11.08.2011 року, а саме: надана недостовірна інформація про відповідальну особу-інженера з технічного нагляду ОСОБА_5, в заявленій інформації не вказаний номер телефону відповідальної особи та найменування посади, оскільки згідно договору № 50 на здійснення технічного нагляду за будівництвом від 07.12.2010 року вбачається, що інженером з технічного нагляду ОСОБА_5 здійснювався нагляд за будівництвом. В вищевказаному договорі відсутні дані про номер телефону ОСОБА_5 28.01.2011 року даний договір в односторонньому порядку ОСОБА_5 анульований. Згідно поданої позивачем декларації про готовність обєкта до експлуатації, вбачається, що датою закінчення будівництва є 30.01.2011 року. Отже, вищевказаний інженер здійснював технічний нагляд за реконструкцією торгового павільйонна практично до завершення будівництва. Інших договорів позивачем на здійснення технічного нагляду за будівництвом не укладалось.

Спростовуються також зроблені відповідачем в повідомлені твердження про те, що вказана недостовірна і неповна інформація щодо генерального підрядника ТзОВ «Соловюк» та не в повному обсязі вказані особи відповідальні за виконання робіт, види виконаних робіт, інформацію про документ, який підтверджує повноваження особи на виконання робіт, оскільки з матеріалів справи вбачається, що генеральним підрядником є саме ТзОВ «Соловюк». В судовому засіданні представники позивача ствердили суду, що інших робіт крім тих, які проводив генпідрядник - земельні роботи, влаштування фундаменту, металевого каркасу, стін і покриття, іншими особами та підприємствами не проводились. В декларації вказано відповідального за виконання робіт ТзОВ «Соловюк», виконроб ОСОБА_6, номер його мобільного телефону, повноваження на виконання робіт наказ № 2Б від 05.12.2010 року та зазначено, що ним проведено всі види робіт.

Щодо посилання відповідача в повідомленні про повернення декларації на доопрацювання на те, що не в повному обсязі вказано найменування генерального проектувальника та не в повному обсязі заповнений п.12 та п.15 декларації то суд зазначає, що згідно поданої ОСОБА_4 декларації вбачається, що нею в п.7 зазначено інформація про генерального проектувальника - АБ ПВ ПФ «Інтер FI-VAT» м. Луцьк вул. Смелякова,16, код ЄДРПОУ 20148271, ліцензія АБ № 517181. Отже, на думку суду вищезазначене найменування проектувальника в повній мірі дозволяло відповідачу ідентифікувати вказану юридичну особу, а не вимагати зазначення його повного найменування.

Також, суд звертає увагу на те, що пункти 12 та 15 декларації позивачем заповнені відповідно до додатку № 1 Постанови КМУ № 461.

Кошторисна вартість обєкта нерухомості та його характеристики зазначені позивачем і відповідають проектній документації, яка наявна у відповідача і отримана ним при видачі дозволу на виконання будівельних робіт.

Твердження в оскаржуваному повідомленні № ВЛ15211027511 про те, що позивачем в п.10 декларації вказано недостовірну інформацію стосовно дозволу на виконання будівельних робіт, є на думку суду необґрунтованими, оскільки 17.12.2010 року інспекцією ДАБК у Волинській області ОСОБА_4 було надано дозвіл № 469 на виконання будівельних робіт з реконструкції торгового павільйону на проспекті Волі 29 б у м. Луцьку., який і вказаний нею в декларації.

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що вищевказаний дозвіл відповідачем 31.01.2011 року скасовано, оскільки вищевказаний дозвіл на виконання будівельних робіт скасовано відповідачем після завершення будівельних робіт, крім того постановою Волинського окружного адміністративного суду від 27.07.2011 року визнано протиправним та скасовано наказ Інспекції ДАБК у Волинській області від 31.01.2011 року про скасування дозволу № 469 від 17.12.2010 року. Постанова суду не набрала законної сили, а отже неправомірним є посилання відповідача в повідомленні про повернення декларації на те, що даний дозвіл скасовано і інформація в декларації зазначена недостовірна.

На підставі вищевикладеного суд приходить до висновку, що декларація про готовність обєкта до експлуатації, яка подана позивачем 29.07.2011 року до Інспекції ДАБК у Волинській області оформлена належним чином без порушень встановлених вимог передбачених Законом України «Про регулювання містобудівельної діяльності» та додатку № 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів».

Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що відповідно до ч.6 та ч.7 ст. 39 Закону України № 3038-VI інспекції державного архітектурно-будівельного контролю відмовляють у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації, якщо така декларація подана чи оформлена з порушенням встановлених вимог. Відмова у реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації та видачі сертифіката надається замовнику в письмовому вигляді у строк, передбачений для реєстрації декларації або видачі сертифіката.

Отже, з аналізу вищевказаної норми Закону суд приходить до висновку, що приймаючи повторне рішення у вигляді повідомлення про повернення декларації № ВЛ15211027511 на доопрацювання, Інспекція ДАБК у Волинській області не виконала вимоги вищевказаної статті Закону України № 3038-VI, оскільки повернула декларацію на доопрацювання, не вказавши при цьому жодних правових підстав для повторного повернення та норми Закону на підставі якої прийнято відповідне повідомлення.

Інші твердження відповідача не спростовують висновків суду, зроблених в судовому засіданні.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів в підтвердження обґрунтованого винесення повторного повідомлення № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, надаючи оцінку діям та рішенням суб'єкта владних повноважень, які є предметом оскарження, суд перевіряє чи прийняті (вчинені) вони на підстави, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що повідомлення № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації прийняте відповідачем не на підставі Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», а тому повинно бути визнане протиправним та таким, що підлягає скасуванню відповідно до вимог ч. 2 ст.162 КАС України.

Керуючись ст.ст. 3,11,17,158,160,162,163,186 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України «Про регулювання містобудівельної діяльності», Постанови Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 461 «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом обєктів», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати повідомлення Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області № ВЛ15211027511 від 11.08.2011 року про повернення декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Зобовязати Інспекцію Державного архітектурно-будівельного контролю у Волинській області зареєструвати подану ОСОБА_4 декларацію про готовність обєкта до експлуатації.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, яка буде складена у повному обсязі 20 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Головуючий

Суддя В.В.Мачульський