Постанова № 20203287, 09.12.2011, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3041/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Дмитрука В.В.,

при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,

з участю представників позивача Швидун І.Л., Ліщука О.В.,

представника відповідача Ярошика Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.06.2011р.: №0001532301, яким податковим органом збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 810524грн., в тому числі: за основним платежем 648419грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 162105грн.; №0001522301, яким Луцька ОДПІ збільшила товариству суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1013154грн., в тому числі: за основним платежем 810523грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 202623грн.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- укладений між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» договір поставки №07/06-10П був виконаний сторонами в повному обсязі, відповідно до його умов, зміст його не суперечить актам цивільного законодавства, підписаний уповноваженими особами та спричинив реальне настання правових наслідків;

- факт отримання товару за договором підтверджується його подальшою реалізацією за межі митної території України за ціною вищою від ціни придбання, тобто з отриманням прибутку;

- товариством правомірно віднесено сплачений у вартості товару ПДВ до складу податкового кредиту, оскільки наявні всі необхідні первинні документи, придбання легованої сталі здійснювалось в межах господарської діяльності платника податку;

- зроблений працівниками податкового органу висновок щодо нікчемності договору поставки №07/06-10П ґрунтується на невірному тлумаченні норм Цивільного кодексу України;

- твердження Луцької ОДПІ щодо ухилення контрагента позивача - ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» від проведення перевірки, неможливості дослідження наявних у даного товариства первинних документів для підтвердження факту здійснення укладеного з позивачем правочину, відсутності необхідних умов для ведення господарської діяльності не мають жодного відношення до визнання вчинених такою юридичною особою правочинів нікчемними, оскільки чинне законодавство України не містить норм щодо солідарної відповідальності покупця та постачальника, неможливість же отримання письмових пояснень та доказів від контрагента, вчинення ним правопорушень може тягнути відповідальність виключно для останнього.

Представники позивача в судових засіданнях повністю підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просять адміністративний позов задовольнити повністю. Крім того, позивачем в судовому засіданні 09.12.2011р. надано копії документів, завірених ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», які підтверджують факт перебування останнього в ЄДРПОУ станом на 06.12.2011р., факти виготовлення придбаного товару, зберігання та його якість, факт отримання легованої сталі позивачем, а також факт декларування податкових зобовязань ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» по договору поставки №07/06-10П.

Представник Луцької ОДПІ в поданому письмовому запереченні та в судових засіданнях просить в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що актом про неможливість проведення перевірки в звязку з відсутністю посадових осіб, а також актом невиїзної документальної позапланової перевірки ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» встановлено ухилення товариства від проведення перевірки, ненадання жодних первинних бухгалтерських документів, які б свідчили про ведення господарської діяльності, в результаті чого неможливим виявилось підтвердити факт здійснення правочину із ТзОВ «Агротехніка», а тому, враховуючи також відсутність необхідних умов для здійснення таким контрагентом господарської діяльності, відсутність основних фондів, технічного персоналу, складських приміщень та транспортних засобів, такий правочин має ознаки нікчемності, не спричинив реальних правових наслідків і спрямований на надання податкової вигоди з метою штучного формування податкового кредиту.

Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому судом враховано наступне:

З 23.03.2011р. по 06.05.2011р. працівниками Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., про що складено акт перевірки від 16.05.2011р. №3589/23-2/21750952.

Перевіркою встановлено ряд порушень, вчинених ТзОВ «Агротехніка», в тому числі:

1) ч.2 ст.30, ст.ст. 91, 92, 202, 203, ч.ч. 1, 2 ст.215, ч.1 ст.216, ст.ст. 234, 626, 629 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТзОВ «Агротехніка» при придбанні товарів у ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд»;

2) п.5.1, пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 810523грн., в тому числі: за ІІ кв. 2010р. в сумі 810523грн.;

3) пп. 7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 648419грн., в тому числі за червень 2010 року на суму 648419грн.

На акт перевірки позивачем подано заперечення №243 від 20.05.2011р., однак листом від 31.05.2011р. №14886/10/23-2 Луцька ОДПІ повідомила про відсутність підстав для задоволення викладених у ньому вимог.

За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0001532301 від 03.06.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 810524грн., в тому числі: за основним платежем 648419грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 162105грн.; №0001522301 від 03.06.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 1013154грн., в тому числі: за основним платежем 810523грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 202631грн.

Вказані податкові повідомлення-рішення були оскаржені позивачем в адміністративному порядку і за результатами оскарження згідно рішень ДПА у Волинській області - №3134/10/25-006 від 22.07.2011р., ДПА України - вих.№3221/6/25-2115 від 07.10.2011р. скарги залишені без задоволення, оспорювані податкові повідомлення-рішення - без змін.

Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток ґрунтується на тому, що валові витрати в розмірі 3242093грн. та податковий кредит в розмірі 648419грн. позивачем за наслідками операції з ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» на виконання договору поставки №07/06-10П від 07.06.2010р. сформовано неправомірно, оскільки Центральною МДПІ у м.Кривому Розі встановлено, що у ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» відсутні необхідні умови для ведення господарської, економічної діяльності, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, в звязку з чим згідно зі ст.ст.203, 228, 655, 656, 662 зазначений правочин є нікчемним як такий, що порушує публічний порядок, суперечить інтересам держави і суспільства, вчинений удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб.

Судом встановлено, що між ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» (Постачальник) та ТзОВ «Агротехніка» (Покупець) укладено договір поставки від 07.06.2010р. №07/06-10П, згідно з умовами якого постачальник зобовязався передати у власність покупцю леговану (швидкоріжучу) сталь у зливках марки Р6М5, ТУ №14-1-890-2004.

На виконання умов Договору позивачем придбано згідно рахунку-фактури №9 від 29.06.2010р., видаткової накладної №10 від 29.06.2010р., податкової накладної №73 від 29.06.2010р., - леговану (швидкоріжучу) сталь 40,829 т по ціні 79406грн.62коп. на суму 3890511грн.47коп., в тому числі ПДВ 648418грн.59коп.

До проданого товару постачальником надано сертифікати якості, засвідчені підписами директора та начальника лабораторії ТзОВ «Бістар 3000» - виробника легованої (швидкоріжучої) сталі марки Р6М5.

Розрахунки за отриманий товар згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями №1289 від 16.07.2010р., №1920 від 22.07.2010р., 2397 від 22.09.2010р. випискою по рахунку від 17.09.2010р. проведені повністю.

Поставка товару у відповідності до п.6.1 Договору та специфікації №1 від 07.06.2010р. здійснена за місцезнаходженням товару: м.Запоріжжя, вул.Північне шосе, 27-А, факт отримання товару представником позивача підтверджується копією довіреності №473 від 29.06.2010р., отриманою ТзОВ «Агротехніка» від ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» та наданою на вимогу суду. Факт відрядження в.о. директора ТзОВ «Агротехніка» Карпінського О.Р. для укладення договору поставки №07/06-10П та отримання товару згідно рахунку-фактури від 29.06.2010р. підтверджується наказами про відрядження №51 від 07.06.2010р., №66 від 29.06.2010р. та посвідченнями про відрядження від 07.06.2010р., 29.06.2010р.

Також в ході судового розгляду справи було встановлено, що придбану сталь у зливках реалізовано за межі митної території України, для чого позивачем було укладено договір комісії №08/06-10К від 08.06.2010р. з ТзОВ «ІІКК Компроміс», яке в свою чергу уклало контракт №09/06 з фірмою «Tuntex Capital Corp.» (Великобританія). Як слідує із ВМД №113050000/2010/005928 від 15.07.2010р., №113050000/2010/005929 від 15.07.2010р., задекларовані у них товари, а саме легована (швидкоріжуча) сталь у зливках Р5М6 в загальній кількості 40, 829 т, вивезені за межі митної території України у повному обсязі, що підтверджується відмітками Криворізької митниці на вказаних ВМД. Це в свою чергу спростовує твердження податкового органу про безтоварний характер договору поставки №07/06-10П від 07.06.2010р.

Судом були досліджені первинні документи, що містять відомості про обставини, які є предметом доказування у цій справі, та повязані з рухом активів, виконанням зобовязань, останні відповідають змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та підтверджують обґрунтованість визначення податкового кредиту з податку на додану вартість та формування валових витрат за досліджуваною господарською операцією.

Судом також враховано, що відповідно до даних наданих позивачем копії податкової декларації з податку на додану вартість за червень 2010 року та додатку №5 до вказаної декларації, поданих ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» до Центральної МДПІ в м.Кривому Розі та прийнятих останньою, ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» по операціях з ТзОВ «Агротехніка» задекларувало податкові зобовязання з податку на додану вартість у червні 2010 року в сумі 648418грн.58коп.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2011р. серед видів діяльності ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» зазначена оптова торгівля чорними та кольоровими металами в первинних формах та напівфабрикатами з них.

Підпунктами 5.1, 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у ІІ кварталі 2010 році 3242093грн., сплачених при придбанні товару у ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд».

Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України №168/97-ВР поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 та п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:

-назву документа (форми);

-дату і місце складання;

-назву підприємства, від імені якого складено документ;

-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;

-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і

-правильність її оформлення;

-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно вищезазначених вимог договір, укладений позивачем із ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», податкова, видаткова накладні, повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.

З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за червень 2010 року 648419грн. податку на додану вартість, сплачених у ціні товару, придбаного у ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд».

Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про нікчемність договору поставки №07/06-10П від 07.06.2010р., укладеного між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», з тих підстав, що неможливо провести перевірку останнього та дослідити реальність вчинення господарської операції, з огляду на наступне.

Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим до виконання. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до пункту 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Пунктом 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані таким за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Відповідно до частини 1, 2 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Як зазначалось вище, судом встановлено, що виконання договору поставки №07/06-10П від 07.06.2010р. та проведення розрахунку за отриманий товар були реальними та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами.

Факт використання позивачем придбаного товару стверджується його подальшою реалізацією за межі України та отриманням прибутку із зазначеної господарської операції.

Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що договір поставки, укладений між ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», був направлений на реальне настання правових наслідків, не суперечить вимогам частини 1 статті 203 ЦК України і не містить ознак нікчемного правочину, що підтверджується доказами по справі.

Неможливість проведення документальної перевірки ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» не може свідчити про нікчемність угоди, укладеної підприємцем ТзОВ «Агротехніка» та ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд».

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу базуються лише на акті невиїзної документальної перевірки ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд» від 15.04.2011р., який у свою чергу враховує висновки актів перевірок ряду юридичних осіб, що мали взаємовідносини не власне з ТзОВ «МКПК «Агентія-Трейд», а з його контрагентами, і жодні з висновків таких актів перевірок належним чином не підтверджені Луцькою ОДПІ, власне акти перевірок не подані.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ щодо порушення позивачем вимог законодавства України щодо оподаткування податком на прибуток та ПДВ, констатовані в акті перевірки від 16.05.2011р. №3589/23-2/21750952, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.

Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 03 червня 2011 року №№ 0001522301, 0001532301.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агротехніка» 28грн.23коп. витрат по сплаті судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 14 грудня 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.В.Дмитрук