Єдиний державний реєстр судових рішень Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
Справа № 2-1159/11
РІШЕННЯ
Іменем України
30.11.2011 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючий суддя Камінський В. П.
при секретарі Гудзь К. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Жмеринка цивільну справу за позовом Григоронович ОСОБА_1 ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про припинення права власності на 1/9 частку квартири та визнання права власності на 1/9 частину зазначеної квартири,
В С Т А Н О В И В:
31.08.2011 року позивачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звернулися до суду з цим позовом і вказали, що згідно свідоцтва про право власності на житло виданого 25.06.1998 року на підставі рішення №3597 вони-позивачі та ОСОБА_6, який помер 06.02.2006 року, являлись співвласниками квартири АДРЕСА_1.
Після смерті 06.02.2006 року ОСОБА_6 відкрилась спадщина на 1/3 частину вказаної квартири. Спадщину після смерті ОСОБА_6 прийняли позивачі - ОСОБА_4 та ОСОБА_5, а також відповідачка ОСОБА_3, дочка померлого ОСОБА_6.
27.01.2010 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-93 було видано свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 на позивачів та відповідачку, тобто кожен з них оформив спадщину на 1/9 частину спірної квартири і позивачам належить 4/9 частини від усієї квартири, а відповідачці – 1/9 частина.
В зв'язку з тим, що позивачам належить 8/9 частин квартири (4/9+4/9=8/9), а відповідачці належить лише 1/9 її частини; квартиру неможливо поділити таким чином щоб позивачам виділити в натурі 8/9 частини, а відповідачці виділити 1/9 , позивачі пропонували відповідачці відкупити у неї належну їй 1/9 частину квартири та оформити договір купівлі-продажу в нотаріальному порядку. Але відповідачка не виявила бажання нотаріально посвідчити договір купівлі продажу, лише збільшує суму вартості 1/9 частини квартири.
Позивачі просять суд винести рішення -- про припинення права власності за відповідачкою на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1, належної їй на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.01.2010 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою за реєстром №1-93, а вони-позивачі сплатять грошову компенсацію за цю частину квартири; визнати за позивачами право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1, в рівних частинах кожному, тобто по 1/18 частини квартири.
В судовому засіданні позивачка ОСОБА_4 та представник ОСОБА_5 - ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги і просять їх задовольнити. Повідомили, що 29.11.2011 року ОСОБА_4 на депозитний рахунок територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (МФО 802015, р/р 37310009000080; ОКПО 26286152) внесла 19525 грн. – вартість 1/9 частини квартири АДРЕСА_2, згідно висновку експертизи. Також просять стягнути з відповідачки понесені судові витрати і витрати на правову допомогу.
Відповідачка в судовому засіданні не заперечує проти отримання грошової компенсації за належну їй частину квартири АДРЕСА_2, але заперечує проти стягнення з неї витрат на правову допомогу та за проведення експертизи, а судові витрати просить розділити порівну з позивачами.
Суд вважає, що позов підлягає задоволенню, так як згідно ст. 365 ЦК України – право особи на частку в спільному майні може бути припинено за рішенням суду на підставі позову інших співвласників, якщо: 1) частка є незначною і не може бути виділена в натурі; 2) річ є неподільною; 3)спільне володіння і користування майном є неможливим. Суд постановляє рішення про припинення права особи на частку в спільному майні за умови попереднього внесення позивачем вартості цієї частки на депозитний рахунок суду; ч.2 ст.183 ЦК України – неподільною є річ, яку не можливо поділити без втрати її цільового призначення.
Крім того, Пленум Верховного Суду України в п.6 Постанови від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок» роз’яснив, що розмір грошової компенсації визначається за угодою сторін, а за відсутності такої угодо – судом за дійсною вартістю будинку на час розгляду справи. Під дійсною вартістю будинку розуміється грошова сума, за яку він може бути проданий у даному населеному пункті чи місцевості. Для її визначення при необхідності призначається експертиза.
З ксерокопії свідоцтва про право власності на житло видно, що квартира АДРЕСА_2 належить на праві спільної сумісної власності в рівних частинах – 1/3 кожному - ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.7).
З ксерокопій свідоцтв про право на спадщину за законом від 27.01.2010 року видно, що спадкоємцями майна ОСОБА_6, який помер 06.02.2006 року, є дружина ОСОБА_4, син ОСОБА_5 та дочка ОСОБА_3, на 1/3 частину квартири АДРЕСА_2 (а.с.8,9,10,11).
З висновку судової будівельно-технічної експертизи №160 від 04.11.2011 року видно, що неможливо виділити в натурі 8/9 та 1/9 частину квартири АДРЕСА_2; ринкова вартість 1/9 частини квартири АДРЕСА_2 становить 19525 грн. (а.с.34-61).
Ці докази суд приймає до уваги так як вони зібрані з дотриманням вимог закону, ніким не оскаржуються і не суперечать один одному.
Заперечення відповідачки проти того, щоб з неї не стягувалися витрати на правову допомогу, за проведення експертизи, а також судові витрати суд не приймає до уваги, так як відповідно ---- до ч.1, ч.2 ст.79 ЦПК України – судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи; до витрат, пов’язаних з розглядом судової справи, належать: витрати на інформаційно-технічне забезпечення (до 01.11.2011 року), витрати на правову допомогу, витрати на проведення судових експертиз; ч.1 ст.88 ЦПК України – стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати.
Керуючись ст.ст.10,27,60,79,88,208,209,212-214,218 ЦПК України, ч.2 ст.183, ст.365 ЦК України, п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 04.10.1991 року №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності на жилий будинок», суд
ВИРІШИВ:
Позовну заяву задовольнити.
Припинити право власності за ОСОБА_3 на 1/9 частину квартири АДРЕСА_2, вартістю 19525 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн., належної ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом, виданого 27.01.2010 року Жмеринською міською державною нотаріальною конторою, за реєстром №1-93.
Визнати за ОСОБА_4 та ОСОБА_5 право власності на 1/9 частину квартири АДРЕСА_1, в рівних частинах кожному, тобто по 1/18 частини квартири.
Виплатити ОСОБА_3 з депозитного рахунку територіального управління Державної судової адміністрації у Вінницькій області (МФО 802015, р/р 37310009000080; ОКПО 26286152) - 19525 (дев’ятнадцять тисяч п’ятсот двадцять п’ять) грн. – вартість 1/9 частини квартири АДРЕСА_2, які були внесені 29.11.2011 року ОСОБА_4, код платника НОМЕР_1, по квитанції №F112834584, - після вступу рішення в законну силу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 915 (дев’ятсот п'ятнадцять) грн. 25 коп..
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 Стахіни та ОСОБА_5 за надання правової допомоги по 250 (двісті п’ятдесят) грн..
Рішення суду може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Вінницької області через Жмеринський міськрайонний суд.
Суддя:ОСОБА_8
Судове рішення № 20202317, Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 30.11.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-1159/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: