Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада 2011 року <год:хв >Справа № 2а/0370/2974/11
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
при секретарі судового засідання Сандовій Т.О.,
з участю представників позивача Мартинюка С.І., Книша С.В.,
представника відповідача Гаврилюка В.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИВ:
Приватне акціонерне товариство «Волиньхолдінг» звернулося з позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.08.2011р.: №0000602301, яким податковим органом збільшено позивачу суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 113885грн., в тому числі: за основним платежем 91108грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22777грн.; №0000592301, яким Луцька ОДПІ збільшила товариству суму грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 484375грн., в тому числі: за основним платежем 387500грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96875грн.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним:
- зроблений податковим органом висновок про нікчемність правочину, укладеного між ПрАТ «Волиньхолдінг» (Покупець) та ТзОВ «Бісмак, ЛТД» (Продавець), оскільки господарські операції останнього з ПП «Т-Груп» щодо придбання товару який згодом було продано позивачу не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, безпідставні та не відповідають фактичним обставинам справи, так як товар за договором поставки від 10.12.2009р. №133 був реально отриманий Покупцем та використаний в господарській діяльності при виробництві власної продукції;
- при проведенні перевірки податковим органом не надано будь-яких доказів, які б вказували, що господарські операції між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Бісмак, ЛТД» суперечать чинному законодавству, моральним засадам суспільства чи порушують публічний порядок;
- господарські взаємовідносини між ТзОВ «Бісмак, ЛТД» та ПП «Т-Груп» жодним чином не вплинули на виконання зобовязань між сторонами по договору поставки №133 від 10.12.2009р., відповідно позивач не може нести відповідальності по зобовязаннях ТзОВ «Бісмак, ЛТД» з іншими контрагентами.
Представники позивача в судових засіданнях повністю підтримали позовні вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, просять адміністративний позов задовольнити повністю.
Представник Луцької ОДПІ в поданому письмовому запереченні та в судових засіданнях просить в задоволенні позову відмовити повністю, мотивуючи тим, що актом перевірки ТзОВ «Бісмак, ЛТД» по взаємовідносинах з ПП «Т-Груп» від 21.04.2011р., наданим ДПІ у Шполянському районі Черкаської області, встановлено, що господарські операції за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р. щодо придбання ТзОВ «Бісмак, ЛТД» товарів у ПП «Т-Груп» та наступний продаж товарів на адресу контрагентів-покупців не спричиняють реального настання правових наслідків, а отже є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача, яким в даному випадку є ПрАТ «Волиньхолдінг», відповідно останнім завищено податковий кредит та валові витрати по операціях з придбання товарів у ТзОВ «Бісмак, ЛТД» по договору поставки №133 від 10.12.2009р. та занижено грошові зобовязання з ПДВ та податку на прибуток.
Розглянувши доводи викладені позивачем у позовній заяві, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши подані суду письмові докази, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню. При цьому судом враховано наступне:
З 07.06.2011р. по 20.07.2011р. працівниками Луцької ОДПІ та ДПА у Волинській області проведено планову виїзну перевірку приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010р. по 31.03.2011р., про що складено акт перевірки від 27.07.2011р. №6077/23-2/20134889.
Перевіркою встановлено ряд порушень, вчинених ПрАТ «Волиньхолдінг», в тому числі:
1) пп.5.2.1 п.5.2, пп.5.3.9 п.5.3 ст.5, пп.11.2.1 п.11.2 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №334/94-ВР (далі Закон України №334/94-ВР) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 113885грн., в тому числі: за І кв. 2011р. в сумі 113885грн.;
2) пп.пп.7.4.1, 7.4.5 п.7.4, пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі - Закон України №168/97-ВР) внаслідок чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 91108грн., в тому числі: за липень 2010 року в сумі 22893грн., за серпень 2010 року в сумі 8489грн., за вересень 2010 року в сумі 21457грн., за листопад 2010 року в сумі 25247грн., за грудень 2010 року в сумі 13022грн.
За наслідками перевірки Луцькою ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення: 1) №0000602301 від 10.08.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість в розмірі 113885грн., в тому числі: за основним платежем 91108грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 22777грн.; №0000592301 від 10.08.2011р. про збільшення суми грошового зобовязання з податку на прибуток в розмірі 484375грн., в тому числі: за основним платежем 387500грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 96875грн.
Висновок податкового органу про заниження позивачем податкових зобовязань з ПДВ та податку на прибуток ґрунтується на тому, що валові витрати та податковий кредит позивача за наслідками операцій з ТзОВ «Бісмак, ЛТД» на виконання договору поставки №133 від 10.12.2009р. сформовано неправомірно, оскільки ДПІ у Шполянському районі Черкаської області встановлено, що ТзОВ «Бісмак, ЛТД» придбало товар у ПП «Т-Груп», яке створене з метою мінімізації сплати податків, такі господарські операції не підтверджуються стосовно врахування реального часу здійснення, місцезнаходження майна, наявністю трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які необхідні для здійснення господарських операцій, а отже не спричиняють реального настання правових наслідків, є нікчемними по ланцюгу до вигодонабувача і, відповідно, недійсними, в силу закону.
Судом встановлено, що між ТзОВ «Бісмак, ЛТД» (Постачальник) та ПрАТ «Волиньходінг» (Покупець) укладено договір поставки від 10.12.2009р. №133, згідно з умовами якого постачальник зобовязався систематично поставляти і передавати у власність покупцю натуральні ароматизатори виробництва Eugeniusz Majchrzyk Import/Export & Consulting (Німеччина) відповідно до специфікацій якості на суму до 900000грн. окремими партіями.
На виконання умов Договору позивачем придбано наступні партії товару:
- згідно податкової накладної №37 від 07.07.2010р., видаткової накладної №37 від 07.07.2010р., рахунку-фактури №037 від 07.07.2010р. - екстракт перцю стручкового - 10 кг по ціні 608грн.08коп. на суму 7296грн.96коп., в тому числі ПДВ - 1216грн.16коп., товар оприбутковано згідно прибуткового ордеру №8022111841;
- згідно податкової накладної №039 від 08.07.2010р., видаткової накладної №39 від 08.07.2010р., рахунку-фактури №СФ-039 від 08.07.2010р. - екстракт гвоздики - 166 кг по ціні 404грн.24коп. на суму 67103грн.84коп., екстракт коріандру - 40 кг по ціні 577грн.92коп. на суму 23116грн.80коп., екстракт перцю чорного - 30 кг по ціні 454грн.12коп. на суму 13623грн.60коп., всього на суму 124613грн., в тому числі ПДВ 20768грн.85коп., товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів №№ 8022211726, 8022211726, 8022202335, 8022204521, 8022195574;
- згідно податкової накладної №040 від 12.07.2010р., видаткової накладної №40 від 12.07.2010р., рахунку-фактури №040 від 12.07.2010р. - екстракт перцю чорного - 10 кг по ціні 454грн.12коп. на суму 5449грн.44коп., в тому числі ПДВ - 908грн.24коп., товар оприбутковано згідно прибуткового ордеру №8022387220;
- згідно податкової накладної №042 від 03.08.2010р., видаткової накладної №42 від 03.08.2010р., рахунку-фактури №СФ-042 від 03.08.2010р. екстракт перцю стручкового - 10 кг по ціні 608грн.08коп. на суму 6080грн.80коп., екстракт перцю духмяного - 4,98 кг по ціні 1350грн.44коп. на суму 6725грн.19коп., екстракт лавра - 30 кг по ціні 988грн.02коп. на суму 29640грн.60коп., всього на суму 50935грн.91коп., в тому числі ПДВ - 8489грн.32коп., товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів №№ 8023210419, 8023210419, 8023214857;
- згідно податкової накладної №048 від 06.09.2010р., видаткової накладної №48 від 06.09.2010р., рахунку-фактури №СФ-048 від 06.09.2010р. - екстракт часнику - 8,21 кг по ціні 412грн.71коп. на суму 3388грн.35коп., екстракт коріандру - 10 кг по ціні 577грн.92коп. на суму 5779грн.20коп., всього на суму 11001грн.06коп., в тому числі ПДВ - 1833грн.51коп., товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів №№ 8024427487, 8024471765;
- згідно податкової накладної №051 від 27.09.2010р., видаткової накладної №51 від 27.09.2010р., рахунку-фактури №СФ-051 від 27.09.2010р. - екстракт часнику - 9 кг по ціні 412грн.71коп. на суму 4457грн.27коп., в тому числі ПДВ - 742грн.88коп., товар оприбутковано згідно прибуткового ордеру №8025250730;
- згідно податкової накладної №053 від 28.09.2010р., видаткової накладної №53 від 28.09.2010р., рахунку-фактури №СФ-053 від 28.09.2010р. - екстракт часнику - 9,98 кг по ціні 412грн.71коп. на суму 4118грн.85коп., екстракт гвоздики - 149,75 кг по ціні 404грн.24коп. на суму 60534грн.94коп., екстракт мускатного горіха - 20 кг по ціні 580грн. на суму 11600грн., екстракт перцю чорного - 39,97 кг по ціні 454грн.12коп. на суму 18151грн.18коп., всього на суму 113285грн., в тому числі ПДВ - 18880грн.99коп., товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів №№ 8025289766, 8025298741, 8025285590, 8025298954;
- згідно податкової накладної №056 від 25.10.2010р., видаткової накладної №56 від 25.10.2010р., рахунку-фактури №СФ-056 від 25.10.2010р. - екстракт лавра - 29,95 кг по ціні 988грн.02коп. на суму 29591грн.20коп., екстракт коріандру - 14,97 кг по ціні 577грн.92коп. на суму 8651грн.46коп., екстракт перцю стручкового - 5 кг по ціні 608грн. на суму 3040грн., екстракт гвоздики - 150,4 кг по ціні 404грн.24коп. на суму 60797грн.70коп., екстракт мускатного горіха - 30 кг по ціні 580грн. на суму 17400грн., екстракт перцю духмяного - 5 кг по ціні 1350грн.44коп. на суму 6752грн.20коп., всього на суму 151479грн., в тому числі ПДВ - 25246грн.51коп., товар оприбутковано згідно прибуткових ордерів №№ 8026447332, 8026457231, 8026373497, 8026405303, 8026395630, 8026447330;
- згідно податкової накладної №068 від 01.12.2010р., видаткової накладної №68 від 01.12.2010р., рахунку-фактури №СФ-068 від 01.12.2010р. - екстракт лавра - 24 кг по ціні 988грн.02коп. на суму 23712грн.48коп., екстракт перцю чорного - 50 кг по ціні 454грн.12коп. на суму 22706грн., екстракт часнику - 20 кг по ціні 412грн.71коп. на суму 8254грн.20коп., екстракт перцю стручкового - 5 кг по ціні 608грн.08коп. на суму 3040грн.40коп., екстракт коріандру - 12,795 кг по ціні 577грн.92коп. на суму 7394грн.49коп., всього на суму 78129грн.08коп., в тому числі ПДВ - 13021грн.51коп.
Додатками до кожної партії товару були висновки державної санітарно-епідеміологічної експертизи, специфікації, сертифікати аналізу, протоколи контролю сировини, що визнається сторонами.
Розрахунки за отриманий товар згідно з наявними в матеріалах справи платіжними дорученнями проведені повністю, факт поставки підтверджується товарно-транспортними накладними перевізника ТзОВ «Нова Пошта».
Податковим органом в акті перевірки від 27.07.2011р. зазначено, що ПрАТ «Волиньхолдінг» є виробником, придбані екстракти використані при виготовленні майонезів, кетчупів, гірчиць, соусів та іншої продукції, яку виготовляє товариство, тобто визнається як факт реального виконання умов договору поставки №133 від 10.12.2009р., так і використання придбаного товару у господарській діяльності товариства.
Підпунктами 5.1, 5.2.1 п. 5.2 статті 5 Закону України №334/94-ВР передбачено, що валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.
Враховуючи наведене, суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу валових витрат у І кварталі 2011 році 455540грн., сплачених при придбанні товару у ТзОВ «Бісмак, ЛТД».
Згідно з п. 1.4 ст. 1 Закону України №168/97-ВР поставка товарів це будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.
Підпунктом 7.2.6 п. 7.2 та п. п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Такі первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити:
-назву документа (форми);
-дату і місце складання;
-назву підприємства, від імені якого складено документ;
-зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції;
-посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і
-правильність її оформлення;
-особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно вищезазначених вимог договір, укладений позивачем з ТзОВ «Бісмак, ЛТД», податкові, видаткові, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, повністю відповідають вимогам законодавства, оскільки містять усі вищевказані реквізити.
З урахуванням вищезазначених положень чинного законодавства суд вважає, що позивачем правомірно віднесено до складу податкового кредиту за період з 01.07.2010р. по 31.12.2010р. 91108грн. податку на додану вартість, сплачених у ціні товару, придбаного у ТзОВ «Бісмак, ЛТД».
Суд не приймає до уваги твердження представника відповідача про нікчемність договору поставки №133 від 10.2.2009р., укладеного між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Бісмак, ЛТД», з тих підстав, що контрагентом останнього був субєкт господарської діяльності ПП «Т-Груп», який має ознаки фіктивності, з огляду на наступне.
Статтями 626, 629 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. При цьому договір є обовязковим до виконання. Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі статтею 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу та повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства. Відповідно до пункту 1 статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Пунктом 1 статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї з сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до статті 180 Господарського кодексу України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов, істотними є умови, визнані таким за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.
Відповідно до частини 1, 2 статті 215 ЦКУ підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Пунктом 2 статті 203 ЦК України передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Як зазначалось вище, судом встановлено та визнається Луцькою ОДПІ, що виконання договору поставки №133 від 10.12.2009р. та проведення розрахунку за отриманий товар були реальними та підтверджуються наявними в матеріалах справи і наданими для перевірки податковими, видатковими, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями, прибутковими ордерами, висновками державної санітарно-епідеміологічної експертизи, специфікаціями, сертифікатами аналізу, протоколами контролю сировини.
Факт використання позивачем придбаного товару стверджується власне податковим органом в акті перевірки від 27.07.2011р.
Таким чином, у судовому засіданні встановлено, що договір поставки, укладений між ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Бісмак, ЛТД», був направлений на реальне настання правових наслідків, не суперечить вимогам частини 1 статті 203 ЦК України і не містить ознак нікчемного правочину, що підтверджується доказами по справі.
Факт здійснення господарських операцій товариством ТзОВ «Бісмак, ЛТД» з ПП «Т-Груп» не може свідчити про нікчемність угоди, укладеної підприємцем ПрАТ «Волиньхолдінг» та ТзОВ «Бісмак, ЛТД» і товариство не повинне нести відповідальності за недобросовісність дій ПП «Т-Груп».
Крім того, суд також зазначає, що висновки акту від 21.04.2011р. №286/23/34118300, складеного ДПІ у Шполянському районі Черкаської області за результатами перевірки ТзОВ «Бісмак, ЛТД» по розрахунках з ПП «Т-Груп» у період з 01.01.2010р. по 31.12.2010р., містять посилання на нікчемність господарських операцій щодо придбання ТзОВ «Бісмак, ЛТД» товарів у ПП «Т-Груп» та продажу товарів на адресу контрагентів-покупців лише за період з 01.10.2010р. по 31.12.2010р., в той час як Луцькою ОДПІ зроблено висновок про нікчемність операцій з поставки товару товариством «Бісмак, ЛТД» товариству «Волиньхолдінг», починаючи з 01.07.2010р.
За таких обставин, суд вважає, що не є обов'язковою передумовою для визначення податковим органом грошових зобов'язань визнання нікчемними правочинів, які укладалися за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що Луцькою ОДПІ в ході перевірки не доведено нікчемності правочину, укладеного між позивачем та ТзОВ «Бісмак, ЛТД», не встановлено всіх обставин реальності здійснення господарської операції, оскільки висновки податкового органу базуються лише на акті перевірки ТзОВ «Бісмак, ЛТД», в якому ДПІ у Шполянському районі Черкаської області прийшла до висновку про нікчемність правочинів, укладених зазначеним контрагентом позивача.
Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України (КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що встановлені під час розгляду справи обставини, які підтверджені належними доказами, спростовують висновки Луцької ОДПІ, констатовані в акті перевірки від 27.07.2011р. №6077/23-2/20134889, а тому податкові повідомлення-рішення, винесені на підставі зазначеного акту перевірки, підлягають скасуванню як протиправні.
Керуючись статтями 2, 69-71, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Законів України «Про податок на додану вартість», «Про оподаткування прибутку підприємств», суд
ПОСТАНОВИВ:
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними і скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 10.08.2011р. №№ 0000592301, 0000602301.
Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного акціонерного товариства «Волиньхолдінг» 6грн.80коп. витрат по сплаті судового збору.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається сторонами протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 22 листопада 2011 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.В.Дмитрук
Судове рішення № 20201873, Волинський окружний адміністративний суд було прийнято 17.11.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0370/2974/11. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: