Постанова № 20200346, 23.11.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

23 листопада 2010 р.Справа №2а-6048/09/6/0170 (09:42)

Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А. ,

при секретарі Асєєвій Л. О.,

за участю представників позивача Ямпольської В. П., представника відповідача Володькіна С. А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод"

до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим

про визнання незаконними та скасування податкового повідомлення-рішення

Суть спору: позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002842301/0 від 27.10.2008 року на суму 9658,00 грн. Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту перевірки № 2324/23-1/35002593/127 від 14.10.2008 року на підставі якого прийнято оскаржуване рішення не відповідають даним податкового і первинного бухгалтерського обліку філії № 2 ДП "СВЗ", оскільки СП (філія) ЗАТ "Оболонь" ніколи не було покупцем філії № 2 ДП "СВЗ", філія № 2 ДП "СВЗ" ніколи не отримувала предоплату від СП "філії" ЗАТ "Оболонь". СП (філія) ЗАТ "Оболонь" - це основний постачальник філії № 2 ДП "СВЗ".

Представники позивача у судовому засіданні на позовних вимогах наполягали з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, посилаючись на висновки акту перевірки № 2324/23-1/35002593/127 від 14.10.2008 року та положення Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", Закону України "Про порядок погашення зобов'язання платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Просив відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Розглянув матеріали справи, заслухав пояснення представників сторін, дослідив докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясував всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в м. Ялті АР Крим на підставі направлення від 26.09.2008 року № 000298 була проведена планова перевірка філії № 2 ДП "СВЗ", код за ЄДРПОУ 35002593 з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 04.04.2007 року по 30.06.2008 року, валютного та іншого законодавства за період з 04.04.2007 року по 30.06.2008 року.

За результатами перевірки було складено акт від 14.10.2008 року № 2324/23-1/35002593/127 ( а. с. 28-45).

Згідно з висновками зазначеного вище акту перевіркою встановлені порушення:

- п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11 Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР „Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 19316 грн., у тому числі за півріччя 2007 на суму 12211грн, за 9 місяців 2007 на суму 7105грн. Перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2007 рік наростаючим підсумком в цілому не встановлено його заниження або завищення.

- ст. 9 Закону України № 1003-ХІУ від 16.07.94р. "Про державний реєстр фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів" (із змінами і доповненнями) та п.19.2. ст.19 Закону України від 22.05.2003р. № 889-ІУ „Про податок з доходів фізичних осіб" (із змінами та доповненими) в частині не повноти подання данних про виплати доходів фізичним особам - підприємцям.

На підставі висновків акту від 14.10.2008 року № 2324/23-1/35002593/127 Державною податковою інспекцією в м. Ялті АР Крим прийняте податкове повідомлення-рішення від 27.10.2008 року № 0002842301/0, яким до Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9658,00 грн. ( а. с. 6).

Не погодившись з висновками ДПІ позивач просить суд про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0002842301/0 від 27.10.2008 року на суму 9658,00 грн.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу власних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії) : на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України.

Філія № 2 Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" є відособленим підрозділом Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод", не є юридичною особою, створено для виконання частини функцій Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" на ПБК і в його регіонах.

Свідоцтво про державну реєстрацію головного підприємства, а саме Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" від 12.04.1996 року № 438073 ( код ЄДРПОУ - 35002593).

Підприємство перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Ялті АР Крим.

Відповідно до п. 4.1.1. п. 4.1 ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №334/94-ВР від 28.12.1994 року в редакції Закону України №283/97-ВР від 22.05.1997г. із змінами і доповненнями, загальні доходи від продажу товарів (робіт, послуг), у тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв, що не мають статусу юридичної особи, а також доходи від продажу цінних паперів, деривативів, іпотечних сертифікатів участі, іпотечних сертифікатів з фіксованою дохідністю, сертифікатів фондів операцій з нерухомістю (за винятком операцій з їх первинного випуску (розміщення), операцій з їх кінцевого погашення (ліквідації) та операцій з консолідованим іпотечним боргом відповідно до закону).

Згідно п.п. 11.3.1 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Стосовно факту формування рядка 01.1 декларацій, суд зазначає наступне.

Так, валовий дохід від продажу товарів (робіт, послуг) підлягає відображенню по рядку 01.1 декларацій, дорівнює дебетовому обороту по рахунку 36 в кореспонденції з кредитовими оборотами по рахунках 70 плюс різниця між кредитовим сальдо на кінець і початок звітного періоду по рахунку 36 за відніманням податку на додану вартість.

Всього за досліджуваний період дохід від продажу товарів (рядок 01.1) склав:

за 1 півріччя 2007 року - 306074,00 грн.;

за 9 місяців 2007 року - 937406,1 грн.;

за 2007 рік - 1307489,00 грн.

Згідно з висновком експерта № 57 від 29.06.2010 року розбіжність з даними відображеними в акті ДПІ і експертизою за 2007 рік склала - 1188,00 грн. у бік збільшення валового доходу. Розбіжності утворилися в результаті того, що платник податків не включив в четвертому кварталі вартість пляшки від постачальника.

Розбіжностей з даними ДПІ за 1 півріччя і 9 місяців по формуванню рядка декларації 01.1 немає.

За фактом формування рядка 01.2 декларацій експертом зазначено, що при формуванні приросту балансової вартості запасів платником податків надмірно було включено в приріст повернення тару, піддони за перше півріччя на суму 4782,4 грн., за 9 місяців в сумі 12798,2 грн., за 2007 рік - 12296 грн., що підтверджується даними бухгалтерського обліку, зворотно - сальдовою відомістю по рахунку 284.

Оскільки тара (рахунок 284 ) не включалася у валові витрати, а саме в рядок 04.1 декларацій про податок на прибуток, т.к була такою що повертається, то платником податків було надмірно включено в рядок 01.2 декларацій про податок на прибуток за 2007 рік грошові кошти в сумі 12296,00 грн.

Згідно з п. 5.9 ст. 5 Закону України від 22.05.1997г. № 283/97-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).

Вартість запасів оплачених, але не отриманих (не оприбуткованих) платником податку - покупцем, до приросту запасів не включається.

Вартість запасів оплачених, але не відвантажених (не знятих з обліку) платником податку - продавцем, до убутку запасів не включається.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.

У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.

Для виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, норми цього пункту застосовуються для податкового періоду, що дорівнює дванадцяти календарним місяцям, починаючи з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.

Якщо платник податку приймає рішення про уцінку (дооцінку) запасів згідно з правилами бухгалтерського обліку, то така уцінка (дооцінка) з метою податкового обліку не змінює балансову вартість запасів та валові доходи або валові витрати такого платника податку, пов'язані з придбанням таких запасів.

З метою податкового обліку платник податку за своїм вибором здійснює оцінку вибуття запасів за одним з таких методів бухгалтерського обліку, визначених у відповідному стандарті:

ідентифікованої вартості відповідної одиниці запасів;

середньозваженої вартості однорідних запасів;

вартості перших за часом надходження запасів (ФІФО);

нормативних затрат;

ціни продажу запасів (виключно для запасів, що реалізуються через роздрібну торгівлю).

Для всіх одиниць податкового обліку запасів, що мають однакове призначення та однакові умови використання, застосовується тільки один із наведених методів.

У разі обрання платником податку методу оцінки вартості вибуття запасів зміна такого методу протягом податкового року для цілей податкового обліку не дозволяється.

Податковий облік приросту (убутку) балансової вартості запасів, які використовуються з метою виробництва електроенергії за переліком, визначеним Кабінетом Міністрів України, здійснюється за наслідками звітного (податкового) року, а решта запасів підлягає коригуванню в загальному порядку.

Пунктом 1.43 ст. 1 вищезгаданого Закону визначено, що інші терміни використовуються у значеннях, визначених законами з питань оподаткування, а також національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку у випадках, визначених цим Законом, які не суперечать цьому Закону та іншим законам з питань оподаткування у частині визначення термінів.

У відповідності с п. 6 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: товари у вигляді матеріальних цінностей, які придбані і утримуються підприємством з метою подальшого продажу .

п. 8 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запасів" (по тексту - П(С) Б-9) придбані (отримані) або вироблені запаси зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю.

Згідно п.п. 11.2.1., п.11.2., ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283\97-ВР від 22.05.1997 р. датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку;

або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Розбіжності з даними ДПІ за 1 півріччя і 9 місяців 2007 року з формування рядка декларації 01.2 у бік зменшення склали:

- за перше півріччя на суму 4782,4 грн.

- за 9 місяців в сумі 12798,2 грн.,

за 2007 рік - 12296 грн.

Розбіжність виникла в результаті того, що перевіряючими надмірно включено в рядок 01.2 поворотна тара (піддони, ящики).

Таким чином, після проведення коректування валовий доход склав:

-за перше півріччя на суму 421599,00 грн.

-за 9 місяців в сумі 109133,00 грн.,

-за 2007 рік - 1399742,00 грн.

З акту ДПІ витікає, що за період перевірки не встановлено завищення або заниження валових витрат. Скориговані валові витрати (рядок 0.б) склали:

- за 1 півріччя 2007 року в сумі 372962 грн.

- за 2 півріччя 2007 року - 1071363 грн.

- за 2007 рік - 1404651 грн.

Згідно висновку експерта № 57 від 29.07.2010 року в результаті проведеного дослідження встановлено, що валові витрати платника податків склали:

- за 1 півріччя 2007 року - 372090,00 грн.

- за 2 півріччя 2007 року - 1099450,00 грн.

Розбіжності з ДПІ виникли в результаті того, що перевіряючі не прийняли до уваги той факт, що платник податків:

- не у повному об'ємі включив витрати у валові витрати, всього за 2007 рік на суму 13663,42 грн., а саме: за 9 місяців 2009 року в сумі 28087,00 грн. і за 1 півріччя в сторону зменьшення витрат на суму 872,00 грн. в результаті того, що платник податків без документального підтвердження включив у витрати 1610,00 грн. рахунок 284 ( пляшки) і не включив у витрати 738,2 грн з придбаних МБП.

-при заповненні Декларації не керувався вимогам п. 3 наказу №143 ДПА України від 29.03.2003 року "Про затвердження форми декларації з податку на прибуток підприємства і Порядку її складання» замість одного рядка декларації включав в інший рядок наприклад: платником податків були відображені витрати (% банка, обслуговуючих ЕКК, оренда дозвіл на торгівлю в рядку 04.1, а слід було в рядку 04.13)

Що стосується податку на прибуток, то суд зазначає наступне.

З акту ДПІ вбачається, що при перевірці повноти визначення податку на прибуток за 2007 рік з наростаючим підсумком в цілому не виявлено його заниження чи завищення, однак за півріччя 2007 року податок на прибуток занижено на суму 12211,00 грн., за 9 місяців 2007 року на суму 7105,00 грн.

З висновку експерта № 57 від 29 червня 2010 року вбачається, що в результаті проведеного дослідження встановлено, що:

Валові доходи за 2007 рік склали - 1399742,00 грн.

Валові витрати за 2007 рік склали - 1418314 грн. Об'єкт оподаткування (рядок 8 ) - збиток в сумі 18572,8 грн.

Зокрема:

За перше півріччя прибуток в сумі 12377,21 грн. За 9 місяців збиток в сумі 8119,76 грн.

Згідно абзацами 1 та 2 п. 16.4 п. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» №283\97-ВР від 22.05.1997 р. податок за звітний період сплачується його платником до відповідного бюджету у строк, визначений законом для квартального податкового періоду.

Платники податку у строки, визначені законом, подають до податкового органу податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статті 6 цього Закону. При цьому за звітні квартал, півріччя та три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій з цього податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, що відповідає за проведення податкової політики.

Згідно висновку експерта платник податку відобразив в декларації суму нарахованого податку на прибуток за 1 півріччя в сумі 1144,00 грн., за 9 місяців в сумі 1087,00 грн. за рік 1551,00 грн.

Що стосується застосування фінансових санкцій за податковим повідомленням-рішенням № 0002842301/0 від 24.10.2008 року у розмірі 50% від суми заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2007 року у сумі 12211,00 грн. і за 3-й квартал 2007 року у сумі 7105 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до положень пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш із змінами і доповненнями, контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків у разі якщо:

а) платник податків не подає у встановлені строки податкову декларацію;

б) дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях;

в) контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

Камеральною вважається перевірка, яка проводиться контролюючим органом виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях, без проведення будь-яких інших видів перевірок платника податків;

г) згідно з законами з питань оподаткування особою, відповідальною за нарахування окремого податку або збору (обов'язкового платежу), є контролюючий орган.

Підпунктом 17.1.3 п. 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" встановлено, що у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно з п. 17.2 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний:

а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку,

б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються.

Це правило не застосовується, якщо:

а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання;

б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

Відповідно до п. 2. 8 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, затвердженої наказом Державній податковій адміністрації України від 17 березня 2001 р. N 110, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23 березня 2001 р. під N 268/5459 недоплата - заниження суми податкового зобов'язання за відповідні базові податкові (звітні) періоди.

Підпунктом 6.1.3 п. 6.1 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби встановлено, що у разі коли за даними документальних перевірок результати діяльності платника податків свідчать про заниження суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях, і контролюючий орган виявляє суму недоплати платника податків, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми недоплати та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Якщо за результатами перевірки виявлено в окремих податкових періодах суми недоплат, то за кожний з таких податкових періодів нараховуються штрафні (фінансові) санкції у порядку та в розмірах, визначених цим пунктом.

Для дотримання вимог щодо максимального (п'ятдесяти відсотків) та мінімального (десять неоподаткованих мінімумів доходів громадян) розміру штрафних (фінансових) санкцій:

1) визначається сукупно сума недоплат за кожною з декларацій за всіма податковими періодами, в яких вони виявлені;

2) визначається сукупно сума штрафних (фінансових) санкцій за всіма податковими періодами, у яких були виявлені суми недоплат та за якими нараховані такі штрафні (фінансові) санкції;

3) здійснюється обрахування максимального та мінімального розміру штрафних (фінансових) санкцій від сукупної суми недоплат та порівнюється із фактично нарахованою сумою штрафних (фінансових) санкцій, визначеною сукупно за всі податкові періоди, в яких були виявлені суми недоплат.

На підставі зазначеного вище, штрафні (фінансові) санкції відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-Ш із змінами і доповненнями застосовуються на визначені перевіркою суми занижень податкових зобов'язань (недоплат) за відповідні базові податкові (звітні) періоди без урахування встановлених перевіркою завищень податкових зобов'язань в інших базових податкових періодах (крім випадків, коли до початку перевірки платник податків самостійно виявив факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів і відповідно до пункту 17.2 статей 17 Закону № 2181 відкоректував ці суми шляхом надання уточнюючого розрахунку або відображення коректувань у відповідних рядках декларацій за подальші податкові періоди).

Філія № 2 Державного підприємства «Сімферопольський винний завод» суму заниження податку на прибуток за півріччя 2007 р. на суму 12211,00 грн. і за 9 місяців 2007 року на 7105,00 грн. відкоректував у відповідних рядках декларації з податку на прибуток за 2007 р., що підтверджується і даними перевірки ДПІ в м. Ялті, оскільки в акті перевірки № 2324/23- 1/35002593/127 від 14 жовтня 2008 року вказано, що перевіркою повноти визначення податку на прибуток за 2007 рік наростаючим підсумком в цілому не встановлено його заниження або завищення.

Згідно з висновком експерта № 57 від 29.06.2010 року за 1 півріччя 2007 року заниження податку на прибуток склало -11233,00 грн., за 9 місяців 2007 року - збитки в сумі 8120,00 грн., за 2007 рік збитки в сумі 18573,00 грн.

Згідно п. 16.4. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Платники податку в строки, визначені законом, подають в податковий орган податкову декларацію про прибуток за звітний період, розраховану наростаючим підсумком з урахуванням від'ємного значення об'єкту оподаткування минулих податкових періодів у разі його наявності відповідно до пункту 6.1 статей 6 цього Закону. При цьому за звітних квартал, півріччя і три квартали платники податку подають спрощену декларацію, а за результатами звітного року - повну. Форми декларацій по цьому податку встановлюються центральним податковим органом за узгодженням з комітетом Верховної Ради України, який відповідає за проведення податкової політики.

Таким чином, фінансові санкції по податковому повідомленню-рішенню № 0002842301/0 від 24.10.2008 року у розмірі 50% від суми заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2007 року в сумі 12211,00 грн. і за 3-й квартал 2007 року в сумі 7105 грн. застосовані не обґрунтовано, порушуючи п. 17.2 ст. 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. № 2181-III із змінами і доповненнями. Крім того при розрахунку штрафних санкцій допущені арифметичні помилки при визначенні податку на прибуток за третій квартал. Податок на прибуток за третій квартал не складав 7105, 00 грн., оскільки декларація складається з наростаючим підсумком, то вищезгадана сума податку по розрахунках в акті ДПІ складала за 9 місяців 2007 р..

На підстави викладеного вище суд дійшов висновку, що висновки, викладені в акті ДПІ № 2324/23-1/35002593/127 від 14 жовтня 2008 року про донарахування податку на прибуток Філії № 2 Державного підприємства «Сімферопольський виноробний завод» за 2 квартал 2007 року в сумі 12211,00 грн., за 3-й квартал 2007 року в сумі 7105,00 грн. документально не підтверджується, а фінансові санкції в сумі 9658,00 грн. по податковому повідомленню-рішенню № 0002842301/0 від 24.10.2008 року у розмірі 50 % від суми заниження податку на прибуток за 2-й квартал 2007 року в сумі 12211,00 грн. і за 3-й квартал 2007 року в сумі 7105,00 грн. застосовані необґрунтовано.

Вказане підтверджується також висновком № 57 судово-економічної експертизи по адміністративній справі № 2а-6048/09/6/0170 від 29.06.2010 року.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку, що податкове повідомлення - рішення ДПІ в м. Ялті № 0002842301/0 від 27.10.2008 року на суму 9658,00 грн. не може бути визнане таким, що прийняте на підставі та відповідно до діючого законодавства, добросовісно та безсторонньо, тому позовні вимоги у цій частині є правомірними, обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 2 статті 11 суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб. Приймаючи до уваги, що позивач невірно зазначив позовні вимоги про визнання податкового повідомлення-рішення незаконним та скасування, а не про визнання його протиправним та скасування, як це передбачено для актів індивідуальної дії, суд вважає можливим в цій частини вийти за межи позовних вимог, оскільки це необхідно для повного захисту прав та інтересів сторін по справі.

Враховуючи висновок про задоволення позову, суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму сплаченого при поданні позову судового збору у розмірі відповідно до задоволених вимог немайнового характеру (3,40 грн.), в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

З матеріалів справи вбачається, що Державним підприємством "Сімферопольський виноробний завод" сплачено ТОВ "Науково-дослідницька лабораторія судової експертизи" 3 500,00 грн. витрат на проведення судової експертизи у розмірі 3 500,00 грн. (платіжні доручення № 64 від 11.12.2009 року на суму 2400,00 грн. призначення платежу: оплата за судово-бухгалтерську експертизу по адміністративній справі № 2а-6048/09/6/0170; № 185 від 11.12.2009 року на суму 1 100,00 грн., призначення платежу: оплата за судово-бухгалтерську експертизу по адміністративній справі № 2а-6048/09/6/0170).

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 3 500,00 грн., сплачену позивачем

Під час судового засідання, яке відбулось 23.11.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 29.11.2010 р.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Ялті АР Крим № 0002842301/0 від 27.10.2008 року на суму 9658,00 грн.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства "Сімферопольський виноробний завод" (ідентифікаційний код 05414657) судовий збір у розмірі 3,40 грн. та суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 3500,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.