Постанова № 20199605, 14.07.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

14 липня 2011 р. 11:28 Справа №2а-6879/10/14/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кірєєва Д.В., за участю секретаря судового засідання Жигалової К.Ю.., за участю представників сторін: від позивача ОСОБА_1, представник за дов.;

від відповідача ОСОБА_2, представник за дов.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Євпаторійської Квартирно-Експлуатаційної частини району Міністерства оборони України.

до Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення

про скасування акту №113/ш від 16.09.2009 року про порушення законодавства про зайнятість населення,

Суть спору: Євпаторійська Квартирно-Експлуатаційна частина району Міністерства оборони України (далі позивач) звернулась до адміністративного суду із позовом до Інспекції з контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення(далі відповідач) про визнання недійсним акт перевірки від 15.09.2009р. №113 та акт про порушення законодавства про зайнятість населення №113/ш, складеного відповідачем 16.09.2009р. щодо позивача.

Позов мотивовано тим, що позивач направив дані про заплановане і фактичне звільнення працівників за встановленою формою і у передбачені Законом України “Про зайнятість населення” строки, що підтверджується наказом начальника Євпаторійської КЕЧ району від 31.03.2009р. №62, проте при проведенні перевірки відповідач вказав, що таку звітність надано с порушенням строку, а саме 01.04.2009р.

Ухвалами суду від 01.06.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.07.2011 року закрито провадження в частині визнання недійсним акту перевірки дотримання підприємствами, установами та організаціями законодавства України про зайнятість населення №113 від 15.09.2009 року .

У судовому засіданні 19.04.2011р. позивач надав заяву про зміну позовних вимог, у яких просив скасувати рішення по акту № 113/ш від 16.09.2009р. яким накладено штраф на Євпаторійську квартирно експлуатаційну частину району Міністерства оборони України у розмірі 49521,62грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав (з урахуванням уточнень), надав пояснення по суті справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.07.2011 року проти позову заперечував з мотивів викладених у письмових запереченнях.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази в їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код 07786127, зареєстрований як платник внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Згідно із п. 1 Положення про інспекцію по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 24 червня 1991 року №47 (далі Положення №47) інспекція по контролю за додержанням законодавства про зайнятість населення входить до складу державної служби зайнятості. Інспекція здійснює контроль за виконанням законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями.

Інспекція відповідно до покладених на неї завдань проводить перевірку додержання законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами та організаціями усіх форм власності, фермерами та іншими роботодавцями, забезпечує правильність і своєчасність застосування економічних санкцій за порушення законодавства про зайнятість населення підприємствами, установами і організаціями (пп. “а”, пп. “б”п. 6 Положення №47).

Інспекції надається право застосовувати економічні санкції до підприємств, установ і організацій, незалежно від форм власності й господарювання, за порушення законодавства про зайнятість населення, передбачені статтями 5 і 20 Закону України “Про зайнятість населення” і за недодержання вимог статей 8 і 18 зазначеного Закону (пп. “г”п. 7 Положення №47).

Таким чином, відповідач у справі, у відносинах з позивачем здійснює владні, управлінські функції, є субєктом владних повноважень у розумінні КАС України, спір належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Посадовою особою відповідача проведено перевірку додержання законодавства України про зайнятість населення стосовно позивача, за її наслідками складено акт від 15.09.2009 року №113 та акт про виявлене порушення №113/ш від 16.09.2009р. (а.с. 8-11).

Згідно із даними актами встановлено порушення позивачем приписів ч. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”.

Вказаною нормою передбачено, що при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності, повідомляють про це не пізніш як за два місяці в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, а в десятиденний строк після вивільнення направляють списки фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

У разі неподання або порушення строків подання цих даних стягується штраф у розмірі річної заробітної плати за кожного вивільненого працівника. Ці кошти зараховуються до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття і використовуються для фінансування заходів по працевлаштуванню та соціального захисту вивільнюваних працівників.

Порядок стягнення та розміри штрафів за невиконання вимог цієї статті з підприємств, установ і організацій встановлюються законодавством України (ч. 6 ст. 20 зазначеного Закону).

Згідно із наказом позивача №103 від 29.05.2009 року звільнено працівників (ОСОБА_3., ОСОБА_4.,ОСОБА_5.) Євпаторійської КЄЧ району МО України с 31.05.2009р.(а.с. 24)

За твердженням представника позивача, звіт про заплановане вивільнення працівників за формою 4-ПН (план), був наданий до служби зайнятості 01.04.2009 року, що підтверджується матеріалами справи (а.с.28).

Статтею 492 Кодексу законів про працю України передбачено що, про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяця. Одночасно з попередженням про звільнення у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації. При відсутності роботи за відповідною професією чи спеціальністю, а також у разі відмови працівника від переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації працівник, за своїм розсудом, звертається за допомогою до державної служби зайнятості або і працевлаштовується самостійно.

Водночас власник або уповноважений ним орган доводить до відома державної служби зайнятості про наступне вивільнення працівника із зазначенням його професії, спеціальності, кваліфікації та розміру оплати праці.

Згідно п.5 ст.20 Закону України «Про зайнятість населення» при вивільненні працівників (у тому числі працюючих пенсіонерів та інвалідів) у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, у тому числі ліквідацією, реорганізацією або перепрофілюванням підприємств, установ, організацій, скороченням чисельності або штату працівників, підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності повідомляють про це не пізніш як за два місяця в письмовій формі державну службу зайнятості, вказуючи підстави і строки вивільнення, найменування професій, спеціальностей, кваліфікації, розмір оплати праці, ш в десятиденний строк після вивільнення - направляють стиски фактично вивільнених працівників, зазначаючи в них інвалідів.

Таким чином підприємством був надано звіт про заплановане вивільнення працівників форми 4-ПН план до служби зайнятості с порушенням двомісячного строку який передбачено статтею 492 Кодексу законів про працю України та пунктом 5 статті 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Вказана інформація подається у службу зайнятості у вигляді форм статистичної звітності, які затверджені Наказом Міністерства праці та соціальної політики від 19.12.05р. №420, що зареєстровано в Міністерстві юстиції 21 грудня 2005 р. за N1534/11814.

Відповідно до п.8 Положення № 47 Державної службі зайнятості надається право стягувати відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» штрафи з підприємств, установ та організацій усіх форм власності у разі неподання або порушення строків подання державній службі зайнятості письмового повідомлення про наступне вивільнення працівників, як це передбачено п. 5 ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».

Відповідно до статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних суддів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом (стаття 6 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини першої статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Отже, згідно з вищенаведеними нормами права, позивач має право звернутися до адміністративного суду з позовом лише у разі, якщо він вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (субєкта владних повноважень) порушено його права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів позивача має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Дослідивши всі наявні у справі докази судом не встановлено порушення прав позивача у сфері публічно-правових відносин, позивачем не надано належних доказів дотримання приписів ч. 5 ст. 20 Закону України “Про зайнятість населення”, що є підставою для відмови у задоволенні позову.

В судовому засіданні 14.07.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 18.07.2011 року.

Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кірєєв Д.В.