ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013
ПОСТАНОВА
Іменем України
20 грудня 2011 р. (10:00) Справа №2а-13694/10/0170/9 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Гаманка Є.О., при секретарі Сироватському М.С., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс»
до Державної податкової інспекції у м. Ялті АР Крим
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень
Сторони явку представників не забезпечили.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до ДПІ у м. Ялта АР Крим та Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ялта №0000842301/0 від 08.04.2010р. та №0000842301/1 від 20.04.2010р.; про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №940/23-4/32362095 від 24.03.2010р. порушень з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 326044,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 5168,60 грн. за період липень, вересень, листопад 2009р., завищенню залишку відємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду; про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за січень 2010р. у розмірі 326044,00 грн. та стягнення з Державного бюджету України судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн.
Підставами прийняття податкового повідомлення-рішення №0000842301/0 від 08.04.2010р. та №0000842301/1 від 20.04.2010р. про зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. на суму 326044,00 грн. стали виявлені під час перевірки факти порушень податкового законодавства, зокрема: невідповідність адреси, вказаної у податкових накладних позивача адресі реєстрації платником податку (зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 226059,61 грн.); ненадання документів, що свідчать про використання у господарській діяльності підприємства пляшок «Premiere», отриманих від ПП «Євросклосервіс» (зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 103,46 грн.); відсутність у податковій накладній необхідних відомостей про надані послуги (зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 16,67 грн.); включення до податкового кредиту грудня 2009р. та січня 2010р. сум ПДВ без підтвердження фактичного отримання товару (робіт, послуг) (зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі 16666,67 грн.); віднесення до складу бюджетного відшкодування сум податку, сплаченого у наступних податкових періодах (зменшено суму бюджетного відшкодування у розмірі у розмірі 5168,60грн.).
Позовні вимоги мотивовані неправомірністю висновків податкової інспекції за результатами позапланової виїзної перевірки, оскільки відповідачем безпідставно зменшена сума податкового кредиту в розмірі 326044,00 грн. за січень 2010р. та занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 5168,60 грн. за період липень, вересень, листопад 2009р., необґрунтовано завищено залишок відємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість.
Ухвалами Окружного адміністративного суду АР Крим від 27.10.2010р. відкрито провадження у справі №2а-13694/10/8/0170, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.
Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.12.2010р. розєднано позовні вимоги ТОВ "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та про стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість у сумі 326044,00грн.;
виділено позовні вимоги ТОВ "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за січень 2010 року у розмірі 326044,00 грн. та про стягнення з Державного бюджету України судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. в окреме провадження;
привласнено справі за позовом ТОВ "Інвест Плюс" до Державної податкової інспекції в м. Ялта АРК, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України в АР Крим бюджетної заборгованості по відшкодуванню податку на додану вартість за січень 2010 року у розмірі 326044,00 грн. та про стягнення з Державного бюджету України судових витрат по сплаті судового збору у розмірі 1700,00 грн. №2а-15575/10/8/0170.
Ухвалою суду від 27.01.2011р. призначена у справі судово-економічна експертиза та зупинено провадження по справі.
У звязку із відпусткою судді Кушнової А.О., відповідно до розпорядження щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ між суддями у справі №2а-13694/10/8/0170, розгляд справи призначено судді Гаманко Є.О.
Ухвалою суду від 15.04.2011р. прийнято справу №2а-13694/10/0170/9 за позовом ТОВ «Інвест плюс» до ДПІ у м. Ялта АР Крим, Головного управління Державного казначейства України в АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, визнання неправомірними дій до провадження суді Окружного адміністративного суду АР Крим Гаманка Є.О.
Ухвалою суду від 12.09.2011р. провадження у справі поновлено.
У судовому засіданні, що відбулося 16.12.11р., позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, у якій просить суд визнати недійсними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим№0000842301/0 від 08.04.2010р. та №0000842301/1 від 20.04.2010р. в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324912,00 грн.
Також у наведеній заяві позивач просить суд залишити без розгляду позовну заяву в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №940/23-4/32362095 від 24.03.2010р. порушень з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 326044,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 5168,60 грн. за період липень, вересень, листопад 2009р., завищенню залишку відємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Вищенаведена заява прийнята судом.
Ухвалою суду від 16.12.11р. позовна заява в частині позовних вимог про визнання неправомірними дій ДПІ у м. Ялта по зазначенню в акті позапланової виїзної перевірки №940/23-4/32362095 від 24.03.2010р. порушень з боку ТОВ «Інвест Плюс», що призвели до зменшення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 326044,00 грн., заниженню суми бюджетного відшкодування у розмірі 5168,60 грн. за період липень, вересень, листопад 2009р., завищенню залишку відємного значення строки 26 Декларації з податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду залишена без розгляду.
У судове засідання, що відбулося 20.12.11р., сторони явку представників не забезпечили.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази, надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ВСТАНОВИВ:
Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.
Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні»).
Статтею 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (що втратив чинність з 01.01.11р., але діяв під час виникнення спірних відносин, далі Закон №2181) передбачено право податкових органів приймати рішення за наслідками перевірок платників податків, яким визначається сума податкового зобов'язання з податків і зборів (обовязкових платежів).
Враховуючи зазначене, відповідач є суб'єктом владних повноважень, спір що виник між сторонами є справою адміністративної юрисдикції і його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.
Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, державну реєстрацію якого проведено Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради 25.03.2003 року, ідентифікаційний код 32362095 (а.с. 38, т. 1), знаходиться на податковому обліку в ДПІ в м. Ялті (а.с. 41, т. 1), зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер 323620901121 (а.с. 40, т. 1).
Судом встановлено, що позивачем подано до податкового органу декларацію з податку на додану вартість за грудень 2009р. (№9584 від 18.02.2010р., а.с. 81,83, т. 1), в якій в рядку 25.1 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку» і в рядку 3 «сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню» додатку 3 до податкової декларації «розрахунок суми бюджетного відшкодування» зазначено 318232,00 грн. Також, платник податку направив податковому органу заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на вказану суму (а.с. 84, т. 1).
Посадовими особами ДПІ в м. Ялта проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок підприємства за січень 2010р., за наслідками перевірки складено акт від 24.03.2010р. №940/23-4/32362095 (12-27, т. 1), згідно висновків якого:
- на порушення п. 1.4 ст. 1, п.п. 7.2.1, п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.1, 7.4.4 п. 7.4, п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 «Про податок на додану вартість» завищено відємне значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за грудень 2010р. на 248015,00 грн.;
- на порушення п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено суму бюджетного відшкодування у розмірі 5168,60 грн., в тому числі по періодах: у липні 2009р. на 54,17 грн.; у вересні 2009р. на 2418,07 грн.; у листопаді 2009р. на 2696,36 грн.
- на порушення п.п. 7.7.1, п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума, яка заявлена до бюджетного відшкодування за січень 2010р. завищена на 326044,00 грн.
- на порушення п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2, п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» залишок відємного значення строки 26, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду в декларації ПДВ за січень 2010р. завищений на 9977,00 грн.
На підставі цього акту відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від №0000842301/0 від 08.04.2010р. (а.с. 10, т. 1) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 326044,00 грн. за податковою декларацією січень 2010р.
Позивач не погодився із цим рішенням, оскаржив його в порядку адміністративного оскарження, відповідно до ст. 5 Закону №2181. За наслідками розгляду скарги платника податків відповідачем прийнято рішення від 20.04.2010р. вих. №8044/10/25 (а.с. 76-79, т. 1), яким скаргу позивача залишено без задоволення, податкове повідомлення-рішення від 08.04.2010р. вих. №0000842301/0 без змін.
Відповідно до п. 5.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом ДПА України від 21 червня 2001 р. №253, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 6 липня 2001 р. за №567/5758 позивачем прийнято податкове повідомлення-рішення 20.04.2010р. №0000842301/1 (а.с. 11, т. 1).
Не погодившись з рішеннями відповідача та висновками за результатами перевірки, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з даним адміністративним позовом
В ході судового розгляду справи судом було перевірено правомірність висновків відповідача щодо порушення позивачем вимог податкового законодавства.
Приймаючи до уваги, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності Податковим кодексом України, тобто до 01.01.2011 року, суд вважає за необхідне керуватися нормами, чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Інвест Плюс» до складу податкового кредиту за грудень 2009р. віднесені суми податку, по податкових накладних, які заповнені з порушенням вимог п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» - адреса в податкових накладних не відповідає юридичній адресі ТОВ «Інвест Плюс» згідно реєстрації у свідоцтві платника ПДВ, по контрагентам ЗАТ «Будпроект Севастополь», ЗАТ «Солді і Ко», ТОВ «ДАКО Інженірінг», ДП «Бахчисарайський лесхоз», ТОВ «Інтек», ТОВ «Кримводбуд Плюс», ПП «Інстал Сервіс» на загальну суму ПДВ 226059,61 грн.
Згідно п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна повинна містити наступні реквізити: порядковий номер, дату виписування податкової накладної, назву юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, податковий номер платника податку (продавця, покупця, місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'їм), повну назву отримувача, ціну продажу без врахування податку, ставку податку та відповідну суму у цифровому значенні, загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.
Судом встановлено, що згідно Свідоцтву про реєстрацію платника ПДВ №00510582, виданому ДПІ в м. Ялта 05.04.2003р. (а.с. 73, т.1), адресою платника ТОВ «Інвест Плюс» є м. Ялта, смт. Форос, вул. Терлецького, 9/а. Саме ця адреса вказана як місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Інвест Плюс» в Свідоцтві про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №445779, виданому Виконкомом Ялтинської міської ради 25.03.2003р. (а.с. 72, т.1).
ТОВ «Інвест Плюс» отримано нове Свідоцтву про державну реєстрацію юридичної особи серії серії А №066497, виданому Виконкомом Ялтинської міської ради 26.08.2008р. (а.с. 38, т.1), в якому зазначено нове місцезнаходження юридичної особи ТОВ «Інвест Плюс», а саме: АР Крим, Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13. Підставою зміни Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи була саме зміна місцезнаходження юридичної особи.
Фактичною адресою ТОВ «Інвест Плюс» є саме Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13, що зафіксовано на першої сторінці акта первірки від 24.03.2010р. №940/23-4/32362095 (а.с. 12, т.1).
Позивачем отримано нове Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ №100271797, в якому місцезнаходженням платника вказана його нова юридична адреса, а саме: Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13, але початок дії нового Свідоцтва про реєстрацію платника ПДВ 04.03.2010р.
Судом досліджені копії податкових накладних, щодо яких перевіркою виявлені порушення в їх заповнені (а.с. 99-218, т.1), та встановлено, що місцезнаходження покупця (ТОВ «Інвест Плюс») в них вказано саме Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13, тобто юридична та фактична адреса ТОВ «Інвест Плюс» станом на грудень 2009р.
Закон України «Про податок на додану вартість» не мистить вимоги про обовязкове зазначення в податкової накладної саме тієї адреси покупця, яка зазначена в його Свідоцтві про реєстрацію платника ПДВ. Відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість» обовязковим реквізитом податкової накладної є місце розташування юридичної особи, яким в даному випадку є саме Бахчисарайський район, с. Віліне, провулок Вигінний, 13.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо зменшення податкового кредиту за грудень 2009р. на 226059,61 грн. та правомірність включення вказаної суми до податкового кредиту за грудень 2009р.
Підпунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. №335/94-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) закріплене поняття господарської діяльності, а саме, це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
Статтею 42 Господарського кодексу України визначено поняття підприємництва це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється субєктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних та соціальних результатів та одержання прибутку.
Згідно із п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовлеванням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподаткованих операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Інвест Плюс» необґрунтовано включено до складу податкового кредиту за грудень 2009р. ПДВ у сумі 103,46 грн. по податкової накладної від 19.11.2009р. №64 на суму 620,76 грн. у т.ч. ПДВ 103,46 грн. у звязку з ненаданням документів, які підтверджують необхідність придбання товару (пляшок «Premiere» 0,75 л) для господарської діяльності підприємства.
Судом встановлено, що ПДВ у сумі 103,46 грн. віднесено до податкового кредиту грудня 2009р. на підставі податкової накладної ПП «Євросклосервіс» від 19.11.2009р. №64 (а.с. 225, т. 1).
Використання придбаного товару у межах господарської діяльності ТОВ «Інвест Плюс» підтверджується матеріалами справи. Наказом по підприємству від 08.09.2009р. №81/09-09-од зазначена мета придбання пробної партії пляшок для розливу вина необхідність проведення випробувань на міцність та світлопроникність, апробації склотари для розливу вина при здійсненні мікровиноробства, з метою використання отриманих результатів в майбутньому при виробництві вина. Відповідно до Статуту ТОВ «Інвест Плюс» (а.с. 42-53, т.1) основним видом діяльності ТОВ «Інвест Плюс» є вирощування фруктів і ягід для виробництва напоїв, тому пляшки для розливу алкогольних напоїв були придбані ТОВ «Інвест Плюс» з метою їх подальшого використання в господарської діяльності.
Таким чином, суд дійшов висновку про додержання позивачем вимог п.п.7.4.1 п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо періоду формування податкового кредиту та, як наслідок про відсутність порушення позивачем положень цієї норми Закону.
Відповідно до п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування підприємств» від 28.12.1994р. №335/94-ВР (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.
У ході перевірки надані первинні документи виписані ЗАТ «Бурлюк» на придбання ТОВ «Інвест Плюс» послуг автостоянки акт наданих послуг від 29.12.2009р. №776 та податкова накладна від 29.12.2009р. №776 на суму 100,00 грн., у т.ч. ПДВ 16,67 грн., у яких відсутні марка, державний номер, номер кузову автомобілю. На думку відповідача вказані документи не підтверджують належність автотранспорту до ТОВ «Інвест Плюс» та використання у господарської діяльності підприємства.
Судом встановлено, що ПДВ у сумі 16,67 грн. віднесено до податкового кредиту за грудень 2009р. на підставі податкової накладної ЗАТ «Бурлюк» від 29.12.2009р. №776 (а.с. 231, т. 1), яка була виписана згідно акту виконаних робіт від 29.12.2009р. №776 (а.с. 232, т. 1) до договору про надання послуг від 26.06.2009р. №5/у-09 (а.с. 229, т. 1). Відповідно до п. 1.4 предметом вказаного договору, зокрема, є забезпечення стоянки та охорони транспортних засобів замовника (ТОВ «Інвест Плюс») у міжзмінний час на території гаражу ЗАТ «Бурлюк».
Згідно довідки ЗАТ «Бурлюк» підтверджено надання послуг по стоянкі автомобіля Mitsubishi Pajero державний номер НОМЕР_1 (а.с. 234, т. 1). Відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу вказаний атомобиль зареєстрований на ТОВ «Інвест Плюс» (а.с. 235, т. 1).
Таким чином, суд дійшов висновку про підтвердження звязку витрат згідно договору про надання послуг від 26.06.2009р. №5/у-09 з господарською діяльністю ТОВ «Інвест Плюс» та правомірність віднесення до податкового кредиту за грудень 2009р. ПДВ у сумі 16,67 грн.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Інвест Плюс» до складу податкового кредиту за грудень 2009р. віднесені суми ПДВ без фактичного підтвердження отримання обладнання та послуг (робіт) відсутній акт виконаних робіт по зовнішньому електропостачанню комплексу будівель ТОВ «Компанія Укренергосервис» на загальну суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ 16666,67 грн.
Судом встановлено, що ПДВ у сумі 16666,67 грн. віднесено до податкового кредиту грудня 2009р. на підставі податкової накладної ТОВ «Компанія Укренергосервис» від 19.12.2009р. №82 (а.с. 39, т. 2), виписаної за фактом одержання від позивача авансового платежу на суму 100000,00 грн., у т.ч. ПДВ, що підтверджується платіжним дорученням від 29.12.2009р. №103 (а.с. 40, т. 2) по договору підряду від 18.08.2009р. №1/24-Н (а.с. 15-22, т. 2). Відповідно до п. 2.1 предметом вказаного договору є виконання підрядних робіт з влаштування зовнішнього електропостачання на території споруджуваного «Комплексу переробки винограду з виробництва вина» у районі с. Віліно Бахчисарайського району. Згідно із п. 3.1. по договору підряду від 18.08.2009р. №1/24-Н загальна вартість договору складає 3749617,20 грн.
Будивництво трансформаторної підстанції є одним із етапів підрядних робіт за цим договором та підтверджується актом приймання виконаних підрядних робіт від 26.02.2010р. №2199.
Відповідно до п.п.7.4.1. п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Таким чином, виходячи зі змісту вищезазначеної норми підставою для нарахування податкового кредиту є саме податкова накладна постачальника тому суд приходить до висновку про правомірність включення до податкового кредиту за грудень 2009р. ПДВ у сумі 16666,67 грн. на підставі податкової накладної за відсутності витратної накладної або акту виконаних робіт.
Перевіркою встановлено, що у перевіряємому періоді ТОВ «Інвест Плюс» неправомірно включено до складу податкового кредиту за січень 2010р. ПДВ по податковим накладним за липень, вересень, листопад 2009р. на загальну суму 5168,60 грн. у звязку з тим, що податкові накладні виписані постачальниками в періоди, які вже були охоплені документальними позаплановими перевірками з питань достовірності нарахування бюджетного відшкодування.
Підпунктом 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно до положень п.п.7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Як виняток з цього правила, підставою для нарахування податкового кредиту при поставці товарів (послуг) за готівку чи з розрахунками картками платіжних систем, банківськими або персональними чеками у межах граничної суми, встановленої Національним банком України для готівкових розрахунків, є належним чином оформлений товарний чек, інший платіжний чи розрахунковий документ, що підтверджує прийняття платежу постачальником від отримувача таких товарів (послуг), з визначенням загальної суми такого платежу, суми податку та податкового номера постачальника.
У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).
В акті перевірки відповідачем вказано, що такої скарги від позивача не надходило, проте суд вважає за необхідне вказати, що абзацем 2 вказаної норми встановлено право особи на подачу такої скарги, що неможна розуміти як обовязок.
Сукупний аналіз вищезазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість» свідчить про те, що право на податковий кредит у платника податків виникає у випадку повної оплати за товар та одержання податкової накладної, оскільки це єдиний документ первинного бухгалтерського та податкового обліку, який містить в собі суму ПДВ, яку можливо відобразити в податкових деклараціях з ПДВ, у звязку з чим віднесення до податкового кредиту січня 2010р. ПДВ в сумі 170384,70 грн. на підставі податкових накладних, які виписані в попередніх періодах, не є порушення норм п.п.7.2.3 та 7.2.6. п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Аналогічний висновок надано і в п.5 експертного висновку №17/11 від 08.09.2011р., згідно якого документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс» не підтверджується заниження суми бюджетного відшкодування в розмірі 5168,60 грн., в тому числі по періодах за липень 2009р. на 54,17 грн., за вересень 2009р. на 2418,07 грн. та за листопад 2009р. на 2696,36 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, про необґрунтованість висновків відповідача щодо безпідставного включення до податкового кредиту грудня 2009р. суми ПДВ в розмірі 5168,60 грн. (54,17+ 2418,07+ 2696,36).
Як вбачається з п.п. 3.4.4 акту перевірки «Перевірка достовірності нарахування суми ПДВ, що підлягає бюджетному відшкодування за січень 2010 року», у ході перевірки встановлено завищення суми заявленої до бюджетного відшкодування за січень 2010 року на 326044,00 грн. у звязку з порушенням ТОВ «Інвест Плюс» п.п.7.7.1, п.п.7.7.2. п.7.7. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.
При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Відповідно до положень п.п.7.7.2. та п.п.7.7.3 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:
а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг);
б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту кожного наступного податкового періоду лише в частині суми податку фактично сплаченої отримувачем постачальникам товарів (послуг) та при імпорті і включається до розрахунку бюджетного відшкодування наступного звітного періоду;
залишок від'ємного значення, за яким не проведено розрахунків з постачальниками відображається в податковій декларації з податку на додану вартість окремим рядком для визначення суми податку, яка може підлягати відшкодуванню в частині сплачених сум податку в наступних звітних періодах;
залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування відображається у декларації з податку на додану вартість окремим рядком та включається до складу податкового кредиту починаючи з першого звітного періоду 2011 року.
Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.
Отже, виходячи зі змісту зазначених норм Закону України «Про податок на додану вартість», бюджетному відшкодуванню за січень 2010р. підлягають суми ПДВ, включені до податкового кредиту попереднього місяця (грудня 2009р.), що були сплачені постачальникам до січня 2010р. по грудень 2008р. включно.
Згідно з п. 3 епізоду 2 експертного висновку №17/11 від 08.09.2011р. при дослідженні наявних у матеріалах справи платіжних документів про сплату постачальникам сумм ПДВ, що увійшли до заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. (а.с. 148-161, т. 2) встановлено, що вартість послуг по ТОВ «Амбелія» (ПДВ 723,54 грн.), ТОВ «Укренергосервіс» (ПДВ 400,00 грн.) та ДП УДЦ радіочастот (ПДВ 8,80 грн.) ТОВ «Інвест Плюс» оплачені вже у січні 2010р.
Включення до заявленої суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. сум ПДВ, сплачених постачальникам у січні 2010р. є порушенням п.п.7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
Відповідно до п. 3 епізоду 2 експертного висновку №17/11 від 08.09.2011р. документами первинного бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс» висновки про завищення суми бюджетного відшкодування за січень 2010р. на 326044,00 грн. підтверджуються частково в сумі 1132,00 грн., та не підтверджуються в сумі 324912,00 грн.
Експертизою встановлено, що завищення залишку від'ємного значення рядку 26 декларації за січень 2010р. складає лише 1132,00 грн. за рахунок зменшення показника рядка 25 декларації за січень 2010р.
Відповідно до епізоду 3 експертного висновку №17/11 від 08.09.2011р. документами первинного податкового та бухгалтерського обліку ТОВ «Інвест Плюс» завищення на 9977,00 грн. залишку від'ємного значення рядку 26 підтверджено частково у сумі 1132,00 грн. та не підтверджено у сумі 8845,00 грн. (9977,00 - 1132,00).
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З наведених підстав, суд дійшов висновку, що прийняті позивачем спірні податкові повідомлення-рішення не можна вважати такими, що прийняті згідно чинного законодавства в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324912,00 грн. за січень 2010р.
Згідно з п.1 ч.2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
З наведеного слідує, що скасування рішення субєкта владних повноважень є наслідок визнання цього рішення протиправним.
В силу викладеного суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 87 КАС України витрати, пов'язані із проведенням судових експертиз віднесено до судових витрат.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.
Частиною 5 статті 92 КАС України встановлено, що граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів та проведенням судових експертиз, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Згідно із наданою суду калькуляцією вартості роботи судового експерта по виконанню судової експертизи, експертом проведено експертизу за нормативної вартості експертогодини 58,60 грн. (без ПДВ) і витрачено на її проведення 85, що складає 4981,00грн.
Зазначений розмір вартості проведення судової експертизи не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і наказу Міністерства юстиції України від 18.02.2011року N 570/5 "Про встановлення нормативної вартості однієї експертогодини у 2011 році", який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2011 р. за N 215/18953
У звязку зі складністю справи судом 20.12.2011 року оголошена вступна та резолютивна частина постанови, а 20.12.2011 року постанова складена у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись статтями 11, 94, 158-163, 167 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
1.Адміністративний позов задовольнити.
2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ялта АР Крим№0000842301/0 від 08.04.2010р. та №0000842301/1 від 20.04.2010р. в частині зменшення Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (ідентифікаційний код 32362095) суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 324912,00 грн.
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» судовий збір у розмірі 3,40 грн.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвест Плюс» (АРК, Бахчисарайський район, с. Віліне, пров. Вигоний, 13, рахунки невідомі, ЄДРПОУ 32362095) вартість проведеної у справі судової економічної експертизі у розмірі 4981,00грн.
Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.
Суддя Гаманко Є.О.
Судове рішення № 20199457, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим було прийнято 20.12.2011. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 2а-13694/10/0170/9. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: