Постанова № 20198935, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 р. о 15:55 Справа №2а-10483/10/4/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Дербеньова Н.М., від відповідача - Калінчук К.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0022402301/0, № 0022412301/0 від 30.07.2010 року

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" (далі - позивач) звернулось до адміністративного суду із позовом до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0022402301/0 від 30.07.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1354942,00 грн.; № 0022412301/0 від 30.07.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1083954,00 грн., № 0005371701/0 від 02.08.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 27225,00 грн.

Ухвалою суду від 07.09.2010 року роз'єднано в самостійні провадження: вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0022402301/0 від 30.07.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 1354942,00 грн.; № 0022412301/0 від 30.07.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1083954,00 грн., залишено справі №2а-10483/10/4/0170 та вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0005371701/0 від 02.08.2010 року про визначення податкового зобов'язання з податку на доходи найманих працівників в сумі 27225,00 грн. привласнено справі №2а-11580/10/4/0170.

Пзовні вимоги у справі №2а-10483/10/4/0170 мотивовано помилковістю висновків проведеної податковим органом перевірки, які покладено в основу спірних податкових повідомлень-рішень. В акті перевірки зазначено про порушення позивачем правил оподаткування податком на прибуток підприємств та податком на додану вартість через відсутність документів, що підтверджують зв'язок із господарською діяльністю позивача операцій з поставки послуг, наданих ПП "БУД Т.І.С", ПП "Тенсі", ТОВ "Будівельна компанія Патріот Дизайн", ТОВ "Кримзернотранс". Позивач зазначає, що господарські операції з вказаними контрагентами супроводжувались оформленням усіх необхідних документів бухгалтерського і податкового обліку, здійснювались реально, тому за результатами таких операцій позивач правомірно сформував податковий кредит з податку на додану вартість і валові витрати у відповідних податкових періодах.

Ухвалами суду від 11.08.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами суду від 14.09.2010 року призначено у справі судову експертизу, провадження у справі зупинено. Ухвалою суду від 04.10.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що до перевірки позивачем не були надані документи на підтвердження фактичного надання послуг та використання цих послуг у межах господарської діяльності позивача, дані про зміст та обсяг господарських операцій.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" є юридичною особою, ідентифікаційний код 36275638, зареєстроване у якості платника податку на додану вартість, на податковому обліку перебуває в ДПІ в м. Сімферополі.

Посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Сімферополь АР Крим проведено планову виїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 23.12.2008 року по 31.03.2010 року, за результатами якої складено акт від 20.07.2010 року №9883/23-7/36275638. За висновками акту перевірки встановлено порушення позивачем вимог пункту 5.1, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №334), порушення підпункту 4.5.1 пункту 4.5 статті 4, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України від 03.04.1997 року №168/97-ВР "Про податок на додану вартість" (чинний до 01.01.2011 року, далі - Закон №168).

На підставі зазначеного акта перевірки податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 30.07.2010 року № 0022402301/0, яким позивачу визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за основним платежем у розмірі 903295,00 грн. і за штрафними санкціями в сумі 451647,00 грн.; від 30.07.2010 року № 0022412301/0 про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 722636,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в сумі 361318 грн.

В основу висновків про порушення позивачем правил оподаткування покладено такі обставини.

Перевіркою встановлено, що позивач відніс до складу валових витрат вартість послуг транспортно-експедиційного обслуговування, отриманих позивачем: в 1 кварталі 2009 року від ПП "БУД Т.І.С" на суму 560445,00 грн., в 2 кварталі 2009 року від ПП «Тенсі» на суму 2295634,00 грн., від ТОВ «Будівельна компанія Патріот Дизайн» на суму 487100 грн., в 3 кварталі 2009 року від ТОВ «Кримзернотранс» на суму 270000,00 грн. Суми податку на додану вартість у ціні вказаних послуг віднесено позивачем до складу податкового кредиту з податку на додану вартість: у березні 2009 року (в акті перевірки помилково вказано податковий період - грудень 2009 року) за податковою накладною, виданою ПП "БУД Т.І.С" від 31.03.09 року № 55 на суму ПДВ 112089,00 грн., у квітні 2009 року за податковою накладою, виданою ТОВ «Будівельна компанія Патріот Дизайн» на суму ПДВ 97420,00 грн., у червні 2009 року за податковою накладою, виданою ПП «Тенсі» на суму ПДВ 459126,00 грн., у липні 2009 року за податковою накладою, виданою ТОВ «Кримзернотранс» на суму ПДВ 54000,00 грн. (при описанні вказаного порушення у пункті 3.2.2 акту перевірки, а.с. 44, допущено неточності щодо податкових періодів та сум ПДВ, встановлене перевіркою завищення сум податкового кредиту суд визначає на підставі висновків за актом перевірки та даних судової експертизи).

В акті перевірки зазначено, що оскільки в наданих до перевірки актах виконаних робіт немає вказівки на зміст та обсяг наданих послуг, то, неможливо підтвердити фактичне виконання вказаних послуг та їх використання у межах господарської діяльності платника податку.

Перевіряючи правомірність вказаних доводів податкового органу та обґрунтованість його висновків суд встановив наступне.

Підпунктом 4.5.1 пункту 4.5 статті 4 Закону №168 (про порушення якого вказано в акті перевірки) встановлений порядок перерахунку суми податкових зобов'язань та податкового кредиту постачальника та отримувача у разі зменшення суми компенсації вартості товарів (послуг) на користь платника податку - постачальника.

Суд зазначає, що перевіркою не було встановлено випадків зміни сум компенсації вартості послуг, тож вказана норма до спірних відносин не застосовується.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

Підунктом 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону №168 встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Підпункт 5.1 статті 5 Закону №334 встановлює, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно із абзацом 4 підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Термін «господарська діяльність» суд застосовує у значенні, наведеному у пункті 1.32 статті 1 цього Закону, а саме: «будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи».

Твердження відповідача про порушення вказаних норм повязується із ненаданням документальних доказів надання і використання у межах господарської діяльності послуг з транспортно-експедиційного обслуговування, які надано ПП "БУД Т.І.С", ПП «Тенсі», ТОВ «Будівельна компанія Патріот Дизайн», ТОВ «Кримзернотранс».

Судом встановлено, що позивачем із ПП "БУД Т.І.С", ПП «Тенсі», ТОВ «Будівельна компанія Патріот Дизайн», ТОВ «Кримзернотранс» укладено договори про транспортно-експедиційне обслуговування, за якими вказані контрагенти зобов'язувались виконати роботи з організації перевезення вантажів.

Факт виконання вказаних робіт підтверджено актами здачі-приймання робіт: від ПП "БУД Т.І.С" акт №ОУ-18 від 31.03.2009 року, вартість робіт - 560445,00 грн., ПДВ - 112089,00 грн.; від ПП "Тенсі" акт №282 від 30.06.2009 року, вартість робіт - 2295634,05 грн., ПДВ - 459126,81 грн.; від ТОВ "Будівельна компанія "Патріот Дизайн" акт №ОУ0000112 від 01.03.2009 року, вартість робіт - 487100,00 грн., ПДВ - 97420,00 грн.; від ТОВ "Кримзернотранс" акт №ОУ0000602 від 31.07.2009 року, вартість робіт - 270000,00 грн., ПДВ - 54000,00 грн. У вказаних актах містяться обов'язкові реквізити, перелік яких передбачений статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, вказані дані про зміст та обсяг господарської операції.

Контрагентами позивача виписані податкові накладні: ПП "БУД Т.І.С" від 31.03.09 року № 55 на суму ПДВ 112089,00 грн., ТОВ «Будівельна компанія Патріот Дизайн» № 112 від 30.04.2009 року на суму ПДВ 97420,00 грн., ПП «Тенсі» № 282 від 30.06.2009 року на суму ПДВ 459126,00 грн., ТОВ «Кримзернотранс» № 602 від 31.07.2009 року на суму ПДВ 54000,00 грн. Суми податку на додану вартість за вказаними податковими накладними віднесено до складу податкового кредиту позивача у відповідних звітних (податкових) періодах.

Проведеним у справі експертним дослідженням підтверджено факт сплати позивачем вартості наданих послуг із ПДВ. Експертом також досліджені заявки (маршрутні листи) позивача контрагентам за організацію перевезення зернових, за даними експертного висновку в заявках (маршрутних листах) вказано про кількість зернових (за видами), що транспортуються, місто завантаження та відвантаження.

Суд зазначає, що транспортно-експедиторська послуга відповідно до статті 1 Закону України від 1 липня 2004 року N 1955-IV "Про транспортно-експедиторську діяльність" - це робота, що безпосередньо пов'язана з організацією та забезпеченням перевезень експортного, імпортного, транзитного або іншого вантажу за договором транспортного експедирування. При цьому експедитор - це суб'єкт господарювання, який за дорученням клієнта та за його рахунок виконує або організовує виконання транспортно-експедиторських послуг, визначених договором транспортного експедирування.

Встановлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у Законі №334, не дозволяється; обовязковими для виконання платником податку є тільки акти центрального податкового органу, видані у випадках, прямо передбачених цим Законом та зареєстрованих Міністерством юстиції України (пункт 5.11 статті 5, пункт 21.5 статті 21 вказаного Закону), а центральним податковим органом не видавались обовязкові до виконання платниками податків акти щодо підтвердження первинними документами в податковому обліку повязаних з господарською діяльністю витрат на придбання транспортно-експедиторських послуг.

За таких обставин суд відхиляє доводи відповідача щодо невикористання придбаних позивачем послуг у межах його господарської діяльності, оскільки ці доводи є припущеннями посадових осіб, які проводили перевірку, які не засновані на нормах діючого законодавства та не підтверджені жодним доказом.

Штрафні (фінансові) санкції у спірних податкових повідомленнях-рішеннях застосовано на підставі підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у зв'язку із донарахуванням податкового зобов'язання за результатами документальної перевірки. Оскільки висновки податкового органу про порушення позивачем правил оподаткування і заниження сум податкових зобов'язань визнано помилковими, то застосування санкцій у спірних податкових повідомленнях-рішеннях є безпідставним.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем належних доказів правомірності прийнятих ним податкових повідомлень-рішень не надано, за таких обставин адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

В судовому засіданні 12.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.12.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 30.07.2010 року № 0022402301/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" (ідентифікаційний код 36275638) податкового зобов'язання з податку на прибуток підприємств у розмірі 1354942,00 грн., у тому числі: за основним платежем у розмірі 903295,00 грн. і за штрафними санкціями в розмірі 451647,00 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 30.07.2010 року № 0022412301/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю "Крим-Еліта" (ідентифікаційний код 36275638) суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 1083954,00, в тому числі: за основним платежем в розмірі 722636,00 грн. і за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 361318,00 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.