Постанова № 20198758, 12.12.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 грудня 2011 р. о 12:41 Справа №2а-11461/09/4/0170 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіЦиганової Г.Ю., при секретарі судового засідання Шевцовій Г.В., за участі представників сторін: від позивача - Гогуа О.К., Вознюк С.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Кримського республіканського підприємства "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі"

до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим

про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011503/3 від 07.04.2009 року

Суть спору: Кримське республіканське підприємство "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протизаконним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000011503/3 від 07.04.2009 року.

Позов мотивовано порушенням порядку застосування і розрахунку суми штрафних (фінансових) санкцій, застосованих на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон №2181).

Ухвалами суду від 02.10.2009 року відкрито провадження по справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

Ухвалами від 01.12.2009 року було призначено по справі судово-бухгалтерську експертизу та зупинено провадження до надання висновку експерта по справі.

03.11.11р. на адресу суду надійшов висновок експерта разом із матеріалами справи, ухвалою суду від 04.11.2011 року провадження у справі поновлено.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали, надали пояснення по суті спору.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, надав письмові заперечення, в яких просив в задоволенні позову відмовити, вказав, що кошти, які перераховував позивач зараховувались відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону №2181, на погашення податкового боргу за календарною черговістю його виникнення.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідач у справі є юридичною особою, ідентифікаційний код 19195199, перебуває на податковому обліку в ДПІ в м. Керч АР Крим.

Посадовими особами податкового органу проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питання несвоєчасності сплати узгоджених податкових зобов'язань по збору на спеціальне використання водних ресурсів за 4 квартал 2004 року в сумі 287102,90 грн. і за І квартал 2005 року в сумі 108488,32 грн., за результатами перевірки складено акт від 26.12.2008 року №2677/15-3/19195199. За висновками даного акту встановлено порушення підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону №2181 та інших законодавчих актів в частині несплати платником податку узгодженої суми податкового зобов'язання протягом граничних строків (встановлено затримку сплати узгодженого податкового зобов'язання на строк, що є більшим 90 календарних днів).

На підставі даного акту та за результатами адміністративного оскарження відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.04.2009 року №0000011503/3 про визначення суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за штрафними (фінансовими) санкціями, застосованими на підставі підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону №2181, на суму 197795,77 грн.

Відповідно до пп. 17.1.7 Закону №2181, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах:

при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці від 31 до 90 календарних днів включно, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків погашеної суми податкового боргу;

при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України від 25.06.1991 року №1251-ХІІ «Про систему оподаткування» платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни.

Згідно із абзацом 1 пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Підпунктом 4.1.4 п. 4.1 ст. 4 цього Закону передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Якщо податкова декларація за квартал, півріччя, три квартали або рік розраховується наростаючим підсумком на підставі показників базових податкових періодів, з яких складаються такі квартал, півріччя, три квартали або рік (без урахування авансових внесків) згідно з відповідним законом з питань оподаткування, така декларація подається у строки, визначені цим пунктом для такого базового податкового періоду. Для цілей підпункту 4.1.4 цього пункту під терміном «базовий податковий період» слід розуміти перший податковий період звітного року, визначений відповідним законом з питань оподаткування, зокрема календарний квартал для цілей оподаткування прибутку підприємств.

Відповідно до пункту 6.1 розділу VI Інструкції про порядок обчислення і справляння збору за спеціальне використання водних ресурсів та збору за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту, затвердженої наказом Міністерства фінансів України, Державної податкової адміністрації України, Міністерства економіки України, Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 1 жовтня 1999 року N231/539/118/219, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 19 жовтня 1999 року за N711/4004, водокористувачі самостійно обчислюють збір за спеціальне використання водних ресурсів та збір за користування водами для потреб гідроенергетики щоквартально наростаючим підсумком з початку року.

Таким чином, граничним строком погашення податкових зобов'язань зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за 2004 рік та за І квартал 2005 року є 21.02.2005 року та 20.05.2005 року відповідно.

Судом встановлено, що у поданих позивачем до податкового органу розрахунках сум збору за використання водних ресурсів та користування водами для потреб гідроенергетики позивач визначив суми податкових зобов'язань до сплати в бюджет за наслідками звітних податкових періодів в сумі 287102,90 грн. за 2004 рік і за І квартал 2005 року - в сумі 108488,32 грн. (а.с. 12, 17, 18).

Проведеним у справі експертним дослідженням встановлено, що вказані податкові зобов'язання погашені позивачем частково у межах граничних строків: за 2004 рік - на суму 29200,00 грн. (платіжні доручення №1667 від 11.10.2004 року, №1734 від 20.10.2004 року, №1722 від 20.10.2004 року, №1747 від 21.10.2004 року, №1846 від 17.11.2004 року №2098 від 22.12.2004 року); за І квартал 2005 року - на суму21504,00 грн. (платіжні доручення від 24.02.2005 року №288, від 16.03.2005 року №359, від 25.02.2005 року №296, від 27.04.2005 року №684). Вказані платіжні доручення у графі "призначення платежу" містять записи про погашення суми податкового зобов'язання відповідних звітних податкових періодів (а.с. 13-16, 19, 20).

Втім з розрахунку суми фінансових санкцій (а.с. 10) вбачається, що податковим органом на погашення податкового зобов'язання за 2004 рік і І квартал 2005 року спрямовано кошти, сплачені платіжними дорученнями від 16.10.2008 року №1229, від 29.10.2008 року №1255, від 30.10.2008 року №1257, від 31.10.2008 року №1261, від 14.11.2008 року №1291, від 28.11.2008 року №1533 та готівкові кошти, вилучені з каси платника податку.

Згідно із актами направлення готівкових коштів на погашення податкового боргу (а.с. 46-152) готівкові кошти вилучені з каси підприємства направлялись на погашення податкового боргу підприємства, водночас позивачем надано листи, в яких він просить вилучені кошти направляти на погашення сум податкового боргу по збору на спеціальне використання водних ресурсів за 9 місяців 2008 року.

Дослідивши надані сторонами документи про сплату сум податкових зобов'язань та документи податкової звітності, суд встановив, що кошти, перераховані платником на погашення податкового зобов'язання податковий орган зарахував на погашення податкового боргу за 2004 рік та І квартал 2005 року у повному обсязі. При цьому податковий орган не взяв до уваги, що суми податкового зобов'язання вказаних податкових періодів вже були частково погашені позивачем.

Для розрахунку суми штрафу податковий орган брав не дату сплати платником суми податкового боргу, як передбачено підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону від 21 грудня 2000 року №2181, а дату самостійного погашення цим органом зазначеного боргу за рахунок коштів, перерахованих платником за інший податковий період.

Згідно із чинними на час виникнення спірних відносин актами законодавства у податкового органу не було права самостійно змінювати призначення платежу, визначеного платником податків при їх сплаті, зокрема з метою погашення податкового боргу. Самостійне зарахування податковим органом сплачених платником податку сум у рахунок податкового боргу або тих податкових зобов'язань, які не вказані в призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету, є неправомірним.

Аналогічну правову позицію викладено в ухвалі Верховного Суду України від 12 травня 2009 року у справі за позовом Комунального підприємства "Тепломережа" до Державної податкової інспекції у Куйбишевському районі м. Донецька про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

При цьому суд звертає увагу відповідача, що до компетенції адміністративного суду входить надання оцінки законності рішення суб'єкта владних повноважень, а не зміна цього рішення або підстав, з яких воно прийнято.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що застосування до відповідача сум штрафних (фінансових) санкцій у спірному податковому повідомленні-рішенні суперечить вимогам закону, тому позов підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем помилково заявлено вимоги про визнання протизаконним та скасування спірного податкового повідомлення-рішення, замість вимог про визнання його протиправним і скасування, як передбачено КАС України стосовно правових актів індивідуальної дії, суд, керуючись частиною другою статті 11 КАС України, вважає можливим в цій частині вийти за межі позовних вимог.

В судовому засіданні 12.12.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 16.12.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керчі АР Крим від 07.04.2009 року №0000011503/3 про визначення Кримському республіканському підприємству "Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі" (ідентифікаційний код 19195199) суми податкового зобов'язання зі збору за спеціальне використання водних ресурсів за штрафними (фінансовими) санкціями, на суму 197795,77 грн.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення постанови. У разі оголошення в судовому засіданні вступної і резолютивної частини постанови, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Циганова Г.Ю.