Постанова № 20198422, 10.11.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

10 листопада 2011 р. <Текст >Справа №2а-11904/11/0170/16 Окружний адміністративний суд АР Крим у складі головуючого суддіАлександрова О.Ю., при секретарі Сидельовій М.В.,

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність №3 від 25.09.11, паспорт НОМЕР_3;

від відповідача -ОСОБА_2, довіреність №94/10 від 16.04.10, посвідчення №НОМЕР_4;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Підприємства "Югелектро" <Список ><Позивач в особі >

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду АР Крим надійшов адміністративний позов Підприємства "Югелектро" (далі - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим (далі - відповідач) про визнання протиправним і скасування податкового повідомлення - рішення ДПІ в м. Сімферополі від 27.05.2011 року № 0005622301, яким Підприємству "Югелектро" збільшено податкове зобов'язання з податку на додаткову вартість у сумі 9938,16 грн. та застосована фінансова (штрафна) санкція у сумі 1 грн.

Ухвалами суду від 29.09.2011р. відкрито провадження в справі, закінчено підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позаплановою документальною невиїзною перевіркою, проведеною посадовою особою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим з 29.04.2011р. по 11.05.2011р., встановлено порушення п. 14.1.191 ст. 14, п.185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року у сумі 9938,16 грн. На думку позивача таки висновки суперечать діючому законодавству. Позивач зазначає, що у правовідносинах з контрагентами, а саме з ПП "Кримспецтехнолоджи", ним були виконані усі вимоги чинного законодавства для віднесення сум податку на додану вартість, нарахованих у ціні товарів, до складу податкового кредиту, придбаний товар було отримано та продано контрагентам позивача, а також використовувався у межах господарської діяльності платника податку, контрагентом виписані належним чином оформлені податкові накладні. Також позивач зазначає, що перевірка проведена усупереч вимогам Податкового кодексу України оскільки при її проведенні відповідач користувався ні документами податкового та бухгалтерського обліку підприємства, а інформацією з комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем.

У письмових запереченнях на позов, що надані відповідачем у судове засідання 10.11.2011р, відповідач просить суд у задоволенні позову відмовити тому, що вважає, що господарські операції між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи", за результатом яких сформовано податковий кредит у розмірі 9938,16 гривень Підприємством "Югелектро", фактично не видбулись, є нікчемними, оскільки не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а спрямовані лише на формування платником податкового кредиту та валових витрат у зв'язку із відображенням її змісту у первинних документах. Такі висновки ґрунтуються на тому, що ПП "Кримспецтехнолоджи" є транзитерером має взаємовідношення з підприємствами - податковими "ямами", а саме з ПП "ЕЧКІ", у якого встановлено завищення податкового кредиту у сумі 406228 гривень. Податковий кредит за січень 2011 року був сформований за рахунок податкових накладних отриманих при придбані будівельних матеріалів, від підприємства - постачальника ПП "ЕЧКІ".

У судовому засіданні, що відбулося 10.11.2011р., представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі, представники відповідачів заперечували проти позову з підстав викладених у заперечені.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників сторін присутніх у судовому засіданні, судом встановлено наступне.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України дано визначення субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно із частинами 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ (із змінами та доповненнями) Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі. Відповідно до Положення про Державну податкову адміністрацію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2007р. №778 Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів, одним з завдань якої відповідно до абз.1 п. 3 цього Положення є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів)

Виходячи з системного аналізу вищевикладених норм, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі АРКрим є територіальним органом виконавчої влади, яка реалізує владні управлінські функції, через що належить до суб'єктів владних повноважень в розумінні пп.7 п.1 ст.3 КАС України.

Отже, даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Підприємство "Югелектро" є юридичною особою, ідентифікаційний код 30848486, зареєстроване виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 06.03.2000 р. (Свідоцтво про державну реєстрацію АОО № 435523), перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Сімферополь та зареєстроване у якості платника податку на додану вартість (свідоцтво № 00863684).

Позивачем подана відповідачу декларація з податку на додану вартість за січень 2011р., разом з якою надана розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів, за яким сума податкових зобов'язань склала 11857,0 гривень та сума податкового кредиту склала 10624,0 гривень у тому числі 9938,16 гривень податкового кредиту від здійснення господарської операції між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи".

Посадовою особою Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим на підставі наказу №1472/23-4 від 29.04.2011 року, виданого ДПІ в м. Сімферополі АР Крим проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Підприємства "Югелектро" з питань взаємовідносин з ПП "Кримспецтехнолоджи" за січень 2011 року, за результатами якої складений Акт перевірки від 11.05.2011р. № 5872/23-4/30848486. Висновками Акту з перевірки Підприємства "Югелектро" встановлено порушення п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу від 02.12.2010 року № 2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року у сумі 9938,16 гривень, за наслідками господарської операції з контрагентом ПП "Кримспецтехнолоджи" - у сумі 9938,16 гривень за січень 2011 року.

Причиною не підтвердження відповідачем права на податковий кредит з ПДВ зазначено нікчемність правочинів між позивачем та ПП "Кримспецтехнолоджи", а також між ПП "Кримспецтехнолоджи" та ПП "ЕЧКІ".

Суд вважає, що позов Підприємства "Югелектро" підлягає задоволенню через наступне.

Відповідно до вимог частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Згідно до пункту 2 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративній справі про протиправність рішення субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення покладається на відповідача, якщо він заперечує проти позову.

Згідно статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Надаючи оцінку висновкам відповідача зробленим у акті перевірки від 11.05.2011 року № 5872/23-4/30848486 судом встановлено:

Позивачем із ПП "Кримспецтехнолоджи" (індивідуальний податковий номер 36693441) 12.01.2011 року укладений договір купівлі - продажу №16 (а.с.18-19) про купівлю електрообладнання, кабельної продукції та електроматеріалів, загальною вартістю 400000,00 гривень, у зазначену вартість увійшли вартість товару, ПДВ. На виконання зазначеного договору позивачем придбано 12.01.2011 року продукції (замки навесні 4 од. та панелі И-70 у кількості 9 одиниць) на суму 59628,96 гривень у тому числі ПДВ 9938,16 гривень, що підтверджується рахунком-фактурою № 42 від 12.01.2011 року.

Факт передачі та отримання поставленого товару у січні 2011 року підтверджується видатковою накладною № 42 від 13.01.2011 року (а.с. 21).

Отриманий від ПП "Кримспецтехнолоджи" у січні 2011 року товар (замки навесні 4 од. та панелі И-70 у кількості 9 одиниць) було продано контрагентам Підприємства "Югелектро" - КП "Міськсвітло", ТОВ "Омао Солар" та ТОВ "Альфа Солар" у січні 2011 року, що підтверджується, зокрема, даними про передачу та сплату товару. З наданих позивачем документів вбачається проведення нарахування ПДВ у ціні товарів, доказі, що придбаний товар було фактично отримано та продано контрагентам позивача, ціну товару сплачено контрагентами (ТОВ "Омао Солар" та ТОВ "Альфа Солар"), ПП "Кримспецтехнолоджи" виписана належним чином оформлена податкова накладна.

Зазначену операції з ПП "Кримспецтехнолоджи", позивачем у відповідні місяці було віднесено до складу податкового кредиту на підставі податкової накладної, отриманої від зазначеного контрагенту (а.с.20).

Судом досліджено податкову накладну яка стала підставою для внесення сум ПДВ до податкового кредиту, її копію долучено до матеріалів справи і порушень щодо їх форми та порядку заповнення судом не встановлено, відповідач про такі порушення не зазначає.

Суд оцінює критично доводи відповідача, щодо фіктивності формування податкового кредиту у зв'язку з тим, що він створений за рахунок підприємства - податкової "ями" ПП "ЕЧКІ" у зв'язку з тим, що Підприємства "Югелектро" безпосередньо господарських відносин з ПП "ЕЧКІ" не мало і у свою чергу не може відстежувати правомірність здійснення операцій своїх контрагентів, а саме ПП "Кримспецтехнолоджи" з іншими суб'єктами господарювання у т.ч. ПП "ЕЧКІ".

Суд також критично оцінює доводи відповідача щодо відсутності у постачальника ПП "ЕЧКІ" найманих працівників, необхідних умов для здійснення господарської, економічної діяльності, основних фондів та виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, оскільки вказані доводи не підтверджені належним чином і не мають правового значення для вирішення питання про наявність наміру сторін Підприємства "Югелектро" та ПП "Кримспецтехнолоджи" на реальне настання правових наслідків, обумовлених укладеними угодами або порушення позивачем правил оподаткування. Крім того відповідач не зазначає, а суд не може встановити, який мінімальний рівень забезпеченості підприємства трудовими, фінансовими та іншими ресурсами вимагається для виконання зобов'язань за укладеним договором ПП "ЕЧКІ" з ПП "Кримспецтехнолоджи".

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Пунктом 16.1.2 ст. ст. 16 ПК України, якою ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Отже, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.

В п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПК України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Таким чином, формально право платника податку на податковий кредит взагалі не залежить від тієї обставини, чи відображалися суми податку на додану вартість у податковій звітності контрагентів платника податку і чи сплачувався ними податок на додану вартість.

Нормами ст. 201 ПК України, визначено перелік документів, що є підставою для нарахування податкового кредиту. Отже, саме наявність цих документів є обов'язковою умовою для формування платниками податків податкового кредиту.

Твердження відповідача про порушення вказаних норм повязується із висновком про безтоварність проведених господарських операцій і нікчемністю укладених угод позивача із ПП "Кримспецтехнолоджи".

Суд також зазначає, що статтею 18 Закону України від 15 травня 2003 року №755-IV “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців” встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, були внесені до нього, то вони вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до цього реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні, за винятком випадків, коли вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Відповідно до ч. 5 статті 17 цього Закону в Єдиному державному реєстрі містяться також відомості про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням, про відсутність підтвердження відомостей про юридичну особу, а також відомості про зарезервовані найменування юридичних осіб. Порядок внесення таких відомостей до Єдиного державного реєстру врегульований статтею 19 цього Закону.

Таким чином, дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, зокрема про адресу місцезнаходження юридичної особи, є обовязковими для врахування як податковим органом так і іншими особами, доки до них не внесено відповідних змін.

Відповідачем ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду не надано доказів наявності в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб підприємців запису про відсутність ПП "Кримспецтехнолоджи" за його місцезнаходженням або навіть даних про внесення запису щодо не підтвердження відомостей про юридичну особу.

До матеріалів справи позивачем долучені копії реєстраційних документів ПП "Кримспецтехнолоджи", зокрема свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість. № 100256105.

Відповідно до частини другої статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин, спрямований на незаконне заволодіння майном держави, вважається таким, що порушує публічний порядок (частина 1), а отже, є нікчемним (частина 2). Як установлено в ч. 2 ст. 215 цього Кодексу, визнання судом нікчемних правочинів недійсними не вимагається. Відповідно до ч. 1 ст. 216 зазначеного Кодексу недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Таким чином, суперечність правочину моральним засадам суспільства або спрямованість його на незаконне заволодіння майном держави, за даних обставин, може мати місце у разі наявності наміру сторін, який спрямований на неправомірне отримання податкової вигоди, шляхом штучного формування податкового кредиту і валових витрат.

Суд зазначає, що позивачем не надано жодних доказів наявності такого наміру у позивача.

Невиконання зобов'язань перед бюджетом іншими контрагентами є підставою для застосування заходів відповідальності виключно до таких контрагентів, і само по собі не свідчить про порушення правил оподаткування позивачем.

Більш того, жодних доказів невиконання обовязків по сплаті податку ПП "Кримспецтехнолоджи" відповідач не наводить ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи. ПП "Кримспецтехнолоджи" є платником ПДВ, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100256105 (а.с. 36).

Відповідачем не надано доказів неможливості виконання своїх договірних зобов'язань ПП "Кримспецтехнолоджи", а також його контрагентів, доказів, які б свідчили про не пов'язаність операцій із господарською діяльністю позивача, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операцій за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб. Жодного доказу несплати суми податку на додану вартість ПП "Кримспецтехнолоджи" або не відображення отриманих від позивача коштів у складі валових доходів та отриманих у ціні послуг сум ПДВ - у складі податкового зобов'язання не наведено ані в акті перевірки, ані під час судового розгляду справи, тому висновки відповідача про отримання позивачем виключно "податкової вигоди" позбавлені належного обґрунтування.

Позивач при проведені господарських операцій зі своїми постачальниками оформив первинні документи, які і відобразив в своєму податковому обліку, що не заперечувалось відповідачем. Недостовірність жодного з цих документів не встановлена.

Відповідно до ст. 75 Податкового Кодексу України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим кодексом. Підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом. Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Суд зазначає, що перелік податкової інформації та порядок ії отримання визначено ст.ст. 72,73 Податкового Кодексу, серед якої відсутнє визначення як податкової інформації “дані програмного продукту” - інформація комп'ютерних автоматизованих інформаційних систем, про розходження в яких зазначено в Акті перевірки від 11.05.2011 року № 5872/23-4/30848486..

Програмні продукти, про які йдеться в зазначеному Акті створені для реалізації Методичних рекомендацій щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів, затверджених наказом Державної податкової адміністрації України від 18 квітня 2008 року № 266 (п.1.3. рекомендацій):

-система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

-система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

-система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Вказані програмні продукти є способом обробки інформації, та розроблені для аналітичного обліку даних органами ДПС, проте їх зміст не може слугувати підтвердженням наявності порушень в сфері податкового законодавства окремих платників податків.

Таким чином, відповідачем не доведено наявність та використання на час проведення перевірки позивача будь-якої належної податкової інформації про порушення позивачем податкового законодавства.

Сукупність наведених фактів, на думку суду, не надає підстав вважати акт ДПІ в м. Сімферополі від 11.05.2011р. № 5872/23-4/30848486 «Про результати позапланової документальної невиїзної перевірки Підприємства "Югелектро" з питань взаємовідносин з ПП "Кримспецтехнолоджи" за січень 2011 року, належним доказом відсутності у позивача права на формування податкового кредиту за січень 2011 року за наслідками правовідносин з ПП "Кримспецтехнолоджи".

Крім того, суд вважає необхідним звернути увагу відповідача на те, що посилаючись на відсутність у сторін господарського зобов'язання наміру створення правових наслідків, обумовлених правочином, податковий орган наводить ознаки фіктивного правочину, який є оспорюваним (частина третя статті 215, частина друга статті 234 ЦК України), тож застосування у даному випадку наслідків нікчемного правочину у будь-якому разі є помилковим.

Також суд зазначає, що законодавство України, не ставить в залежність виникнення у платника ПДВ права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим субєктом господарювання. Зазначена позиція узгоджується із практикою Європейського суду з прав людини, яку суди повинні застосовувати як джерело права, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23.02.2006 року №3477-IV “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини”.

Так, у справі “БУЛВЕС”АД проти Болгарії” (заява №3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобовязань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Суду, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Приймаючи до уваги викладене, суд вважає, що обставини, покладені в основу спірного податкового повідомлення-рішення не були підтверджені відповідачем у встановленому законом порядку, тому позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення № 0005622301 від 27.05.2011 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання Підприємства "Югелектро" з податку на додану вартість в розмірі 9938,16 грн. за основним платежем та 1,00 гривня за штрафними санкціями (фінансовимі) санкціями підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок про задоволення позову суд стягує на користь позивача судові витрати відповідно до статті 94 КАС України.

В судовому засіданні 10.11.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 15.11.2011 року.

Керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 27.05.11 року № 0005622301, яким підприємству "Югелектро" збільшено податкове зобов'язання з податку на додану вартість у сумі 9938,16 гривень та застосовано фінансова (штрафна) санкція в сумі 1 грн.

3.Стягнути на користь Підприємства "Югелектро" (код ЄДРПОУ 30848486, адреса: 95034, м. Сімферополь, пр. Победи, 74, кв. 39) з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 28,23 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Александров О.Ю.

<Текст >